Назва інновації: Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком" (стр. 3 )

Мета: На основі гуманітаризації, інтеграції, екологізації змісту загальної середньої освіти створити психологічні умови для всебічного розвитку творчого потенціалу учнів, становлення духовної, культурної особистості громадянина України і європейської спільноти, для чого зосередити увагу на гармонійному розвитку учнів, формуванні цілісної картини світу та уявлення про місце людини в світі як невід'ємної частини природи, формуванні загальнолюдских цінностей в гармонії з національним самоусвідомленням, розвитку основних здібностей відповідно до віку учнів.

Зміст: На засадах гуманітаризації, інтеграції та екологізації освіти, теорії розвивального навчання зміст початкової освіти інтегрується у предметі "Навколишній світ" та предметах, що з ним пов'язані: математиці, читанні, письмі, музиці, малюванні тощо.

Зміст початкової освіти інтегрується навколо взаємопов'язаних тем курсу "Навколишній світ", що поступово розкривають учням цілісну картину світу: "Вчимося спілкуватись", "Природи лагідна краса", "У світі симетрії", "Світ, створений людьми", "Зміни у навколишньому світі", "Про тебе і про мене" (1 кл.), "Літо, до побачення!", "Осінь калинова", "Зимові чари", "Веснянки"(2 кл.), "Мій дім, моя родина", "Рідне місто моє", "Прекрасна земля, Україно!", "Сусіди нашої держави", "Скільки є дивних країн на землі", "Великі подорожі", "Подорож у рослинний світ"(3 кл.). У 1 класі центральною є тема "Зміни у навколишньому світі":вивчаються зміни в природі і житті людей. Матеріал 2 класу дає можливість організувати різноманітні спостереження та інші види продуктивної діяльності учнів. Зміст курсу 3 класу інтегрується навколо теми "Цілий світ", що узагальнює вивчений матеріал і переконує учнів у тому, що світ є цілісною системою, в якій все взаємопов'язане та взаємообумовлене. До змісту курсу "Навколишній світ" і предметів, що з ним взаємодіють, включені елементи екологічної освіти.

При створенні предмету "Навколишній світ" враховувались питання, що найбільше цікавлять дітей молодшого шкільного віку, а також закономірності розвитку творчих здібностей учнів. В ході експерименту розробляється технологія інтегрованого навчання, що передбачає гармонійне поєднання методів навчання, спрямованих на одночасний розвиток лівої та правої півкуль головного мозку, органів почуттів (фізично-сенсорне навчання), емоційний (емоційне навчання). У процесі вивчення матеріалу курсу "Навколишній світ" діти малюють, ліплять, музикують, співають, читають, складають вірші, беруть участь у татралізованих постановках.

Результат застосування: Розроблено: "Концепцію комплексної програми розвитку дітей "Росток", експериментальний навчальний план, навчальні програми "Навколишній світ" для 1-3 кл. ї, "Математика" для 1-4 кл. , "Читаночку"(супутник букваря)" для 1 класу Діденко Г. В., "Прописи (зошит-підручник з письма і розвитку мовлення) для 1 класу , , підручник "Математика" для 1-3 класів , навчально-методичний посібник "Англійська мова" для 1 класу , навчальний посібник "Вчимося спілкуватися" та "У світі симетрії" для 1 класу Пушкарьової Т. О.

Розроблено психолого-педагогічну діагностику результатів експерименту.

За результатами зрізів знань в експериментальних класах успішність учнів становить: з математики - 95%, зінших предметів - 100%. 58,5% учнів орієнтовані на оволодіння новими знаннями, мають широкі пізнавальні мотиви. Для 42% учнів навчання є особистісно значущою діяльністю. Більше 64% учнів позитивно ставляться до навчальних предметів. 67% учнів виявляють високий рівень сформованості понять про загалні та особливі ознаки предметів і явищ, вільно використовують як пізнавальний засіб порівняння предметів, володіють поняттями логіки. 89% учнів мають високі і середній рівні сформованості і вміння правильно робити висновки. Високий рівень сформованості здібностей до створення нових понять, комбінаторних здібностей, здібності до абстрагування виявляють 65% учнів. Адекватно використовують поняття 69% учнів. Уміння встановлювати закономірності на високому і середньому рівнях демонструють 80% учнів. Високий та середній рівні мовленнєвого розвитку мають 82% учнів. 69% учнів виявляють позитивну самооцінку, 20% - наближену до адекватної.

В цілому на тлі достатньо високої успішності в експериментальних класах виявлені стійкі позитивні зрушення особистісних характеристик учнів: мотивації, здібності до навчання, позитивні зміни у характері - старанність, самостійність, посилення активності, саморегуляції і волі, інтересу до навчання.

Критерії: Критеріями ефективності Програми є: успішність учнів експериментальних класів, динаміка їх інтересу до навчання, емоційне ставлення до навчальної діяльності, зрушення у мотиваційній, емоційно-вольовій сферах особистості, успішність оволодіння учнями конкретними розумовими діями, формування в них адекватної самооцінки.

Назва інновації: Муніципальна система освіти

Автор: Василь Куйбіда - міський голова м. Львова; Павло Хобзей - начальник управління освіти департаменту гуманітарної і соціальної політики Львівської міської ради; Михайло Комарницький - директор ЛМГО "Інститут політичних технологій", депутат Львівської обласної ради, заступник голови комісії з питань освіти, науки, культури, молоді і спорту Львівської обласної ради; Галина Синицька - заступник начальника управління освіти департаменту гуманітарної і соціальної політики Львівської міської ради; Людмила Козак - завідувач відділу освіти Залізничної районної адміністрації м. Львова; Лілія Гриневич - директор спеціалізованої середньої школи №28 м. Львова.

Установа, що здійснює наукове керівництво експериментом:

Управління освіти Департаменту гуманітарної та соціальної політики Львівської міської ради

Мета: Створення сучасної муніципальної системи освіти, яка:

-  забезпечить реалізацію Державної національної програми "Освіта" (Україна XXI століття) у місті Львові;

-  сприятиме реалізації потенціалу людини і наданню громадянам свободи життєвого вибору;

-  відповідатиме світовим стандартам, національним інтересам та інтересам громадян м. Львова;

-  сприятиме створенню інноваційного простору та перетворенню освіти в один із основних чинників розвитку міста.

Зміст: В ході експерименту передбачається створити систему залучення громадськості до управління освітою м. Львова.

На міському рівні планується утворити Центр освітньої політики м. Львова та Освітню Раду при міському голові м. Львова. Центр освітньої політики - незалежна недержавна інституція - вироблятиме освітню політику м. Львова і пропонуватиме Львівській міській раді проекти з її реалізації. Освітня Рада складається з авторитетних городян. Вона організовуватиме фінансування заходів з реалізації міської освітньої політики та контролюватиме їх виконання. Освітня Рада і Центр освітньої політики спільно з Міською Радою та Управлінням освіти департаменту гуманітарної і соціальної політики Львівської міської ради формуватимуть механізм впливу громадськості на освітню політику у м. Львові. В Управлінні освіти м. Львова планується утворити інспекторську службу (Центр атестації шкіл), незалежний центр тестування, інформаційно-аналітичний центр, під'єднаний до комп'ютерної мережі установ і закладів освіти. Для оптимізації управління освітою м. Львова передбачається створити локальні освітні округи, що відповідатимуть новому адміністративно-територіальному поділу міста. У локальному освітньому окрузі утвориться виборна освітня рада, що вирішуватиме не лише освітні питання, але й опікуватиметься вихованням дітей, профілактикою правопорушень, соціальним захистом і розвитком місцевої громади. В окрузі діятимуть різнопрофільні загальноосвітні навчальні заклади, що задовольнятимуть освітні потреби місцевої громади.

У школах м. Львова планується створити опікунсько-надзірні ради. Ради братимуть участь у підготовці та прийнятті програм розвитку навчальних закладів, утворюватимуть фонди їх підтримки, визначатимуть пріоритетні напрями розвитку шкіл, здійснюватимуть їх фінансування, контролюватимуть використання коштів, впливатимуть на добір кадрів. Передбачається публічний захист навчальними закладами програм їх розвитку. В ході експерименту зазнають змін варіативна складова змісту загальної середньої освіти, система виховання школярів, оцінювання учнів, а також система освіти дітей з особливими потребами. Трансформуватиметься й система підготовки вчителів до роботи у загальноосвітніх навчальних закладах м. Львова. Утворюється "каскадна" система підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що передбачає узагальнення перспективного педагогічного досвіду, визначення змісту підвищення кваліфікації педагогів і формування груп слухачів у локальних освітніх округах. Планується запровадити курси підвищення кваліфікації вчителів вищої кваліфікаційної категорії та претендентів на присвоєння педагогічних звань, "Школу управлінських кадрів" (семінар керівників шкіл, підготовку фахівців за спеціальністю "Менеджер освіти"). У м. Львові створюється мережа опорних інноваційних навчальних закладів, що залучатимуться до підвищення кваліфікації педагогічних працівників. В ході експерименту планується перейти від оптимізації бюджетних витрат на освіту до державно-громадської системи її фінансування. Передумовою впровадження змін у фінансування муніципальної системи освіти є виділення окремим рядком у міському бюджеті коштів на її реформування та встановлення мінімального відсотка видатків на освіту у міському бюджеті (орієнтовно 25%). Підвищення ефективності використання бюджетних коштів забезпечуватиметься переходом до нової методики встановлення нормативів фінансування освіти. Нормативи встановлюватимуться з урахуванням спеціалізації школи та кількості учнів. В цілому передбачено здійснити перехід від державного до державно-громадсь-кого фінансування освіти. Перехід забезпечуватиметься, зокрема, створенням Фонду розвитку освіти м. Львова та фондів розвитку шкіл, кошти яких скеровуватимуться на депозитні рахунки у банках. Ці кошти використовуватимуться за рішенням громадських рад відповідних рівнів.

Результат застосування: В результаті реалізації програми реформування освіти у м. Львові очікується:

1.  утворення системи виховання вільної особистості, здатної співіснувати у сучасному суспільстві, поважаючи свободу інших, робити відповідальний вибір у широкому спектрі пропозицій, зберігаючи свою самобутність, національну та культурну ідентичність;

2.  підготовка конкурентоспроможного вчителя, здатного організувати комунікативно-діяльнісний навчально-виховний процес;

3.  створення інноваційного простору: нового змісту освіти, педагогічних технологій;

4.  перехід до відкритої освітньої політики, створення державно-громадської системи управління освітою, перетворення освіти у консолідуючий чинник міської громади;

5.  утворення системи державно-громадського фінансування освіти, покращення стану її

Європейські інновації

Продуктивні школи.

Концепція освіти. Особливістю продуктивних шкіл є суміщення мануальної і інтелектуальної роботи. Школи грунтуються на традиціях і цінностях загальної освіти на їхньому з'єднанні з демократією і методами індивідуального навчання ремеслу. Крім націленості на взаємозв'язок загальної освіти, соціальних і технічних спроможностей, навчання вирішує практичні і конкретні проблеми учнівських. Школи забезпечують курс навчання, у якому інтегруються виробництво продукції, викладання і досвід. Тому атмосфера кожної школи повинна бути щирої, професійної, відповідальної, що надихає і зацікавлює. Вона повинна підтримувати розвиток якостей своїх учнівських, а це означає, що в школах складаються різні методи навчання і виховання. При цьому зберігаються загальні задачі шкіл:

-  зміцнити залученність кожного учня, його зацікавленість, самоповага і відповідальність;

-  сприяти тому, щоб вони самі вирішували свої проблеми;

-  підтримувати визначення ними власних задач у професійній, утворювальній і соціальній сферах.

Цілі. Продуктивні школи беруть участь у програмі "Утворення для кожного", що підтримана Міністерством освіти. Школи мають на меті підтримати індивідуальний розвиток учнів, поліпшити їхнє положення на ринку праці і створити умови для вибору ними роботи або утворення. Школи представляють для цього різноманітні можливості. Диференційоване навчання допомагає молоді учитися послідовно.

Основною формою щоденного навчання є майстерні, де робиться продукція необхідної якості. Майстерні мають професійну спрямованість, і учнівські формують у них визначені технічні навики з обліком загальної цілі утворення. Іншими словами, загальна освіта служить перспективною ціллю, а професійні спроможності - предметною ціллю навчання.

Зміст освіти і його організації. Навчання дає основи технічних, загальних і культурних знань. Воно учить молодих людей учитися. Тому кожний учень відповідає за своє навчання. Разом із учителем він складає "карту" своїх професійних, соціальних і особистих спроможностей відповідно до цього планує такий курс навчання, що допоможе підвищити його компетентність і досягти більш високого рівня майстерності. Щоб відповідати практичним і конкретним запитам учнівських у їхній виробничій діяльності, ви повинні з'єднати оволодіння знаннями і навиками по окремих напрямках навчання в єдиний процес, де інтегруються:

-  математика;

-  комунікація;

-  соціальна, історична і політична сфери знання і дії;

-  креативність і артистизм;

-  здоров'я і фізична культура;

-  психологія.

Освоєння загальних навиків обов'язково включає вивчення мови, математики і комп'ютера. Молоді люди часто протестують проти традиційних занять у класах, це - одна з причин переходу на методи практичного навчання й інтеграції вивчення предметів у процес виробництва продукції.

Педагогічний супровід. Педагогічний супровід має декілька форм:

-  щоденне індивідуальне керівництво, неформальні розмови під час роботи або в перервах;

-  спеціальні бесіди-діалоги з приводу освіти, що забезпечують особистий і професійний розвиток;

-  професійне наставництво і консультування.

Всі учні ведуть щоденник, де позначені їхні цілі, курс навчання і різні події. Педагогічний супровід важливо для встановлення і корекції такого курсу. Індивідуальні курси навчання багато в чому залежать від атмосфери в школі. Наша загальна задача - забезпечити сприятливу атмосферу в наших школах.

Надаються коментарії, як інновацію або її елементи краще використовувати на уроках з предметів слухачів.

Школа діалогу культур

Школа діалогу культур - концепція шкільної освіти і відповідної педагогічної практики, розроблена колективом філософів, психологів і педагогів під керівництвом . Ключова особливість кожної культури, що дозволяє зрозуміти її саме як культуру - це її діалогічність, що розуміється в двох планах: з одного боку, внутрішня спроможність відсторонятися від самої себе, не збігатися із собою, бути діалогічною стосовно самої себе і, з іншого боку, існування кожної культури на межі з іншими культурами, у діалозі з ними.

Культури - антична, середньовічна, ново тимчасова - не тільки переміняють і розвивають один іншу, але і залишаються, - кожна, як деякий самостійний суб'єкт, розкриваючи свої нові змісти і потенції в спілкуванні з іншими культурами. Цей зміст культури особливою силою виявляється в XX столітті; сучасний індивід реально живе, мислить і діє в просторах багатьох культур - західних і східних, древніх і близьких нам за часом. У XX столітті інші культури відчиняються не з музейним, історичним інтересом, а як насущна важливі зараз співрозмовники.

Виходячи з цих положень, пропонується наступна організація шкільного навчання.

1-2 класи (підготовчі). Це класи, у яких зав'язуються ті "вузлики розуміння", що стануть надалі основними предметами діалогів, освоєння, розвитки. Задача цих класів не тільки (і може бути не, не стільки) у тому, щоб дати дитині визначені знання, уміння і навики, але в тому, головним чином, щоб сформувати в нього "точки подиву", допомогти йому побачити світ не як щось визначене, очевидне і відоме (якщо не мені, то вчителю), а як щось загадкове, надзвичайне, як предмет пізнавального інтересу, естетичної активності.

При навчанні, наприклад, математиці, мові, природознавству число, слово, явище природи представляються не тільки як речі, із котрими треба навчитися звертатися визначеним способом (вважати, писати, пояснювати), але як надзвичайні, дивні, що не мають точної відповіді питання до нас - як вони представляються сучасному вченому - математику, лінгвістику, фізику й ін.

Не тільки навчити, але і спантеличити, не тільки дати відповідь, але і допомогти порушити питання - головна задача цих підготовчих класів.

3-4 класи присвячені вивченню античної культури. Навчання в цих класах обпирається на расхитування вихідних понять і розвиток точок подиву, що здійснювалося в перших двох класах. Антична механіка, математика, філософія освоюються як моменти цілісної античної культури.

Ремесло, фізична культура, характерні для античності, теж відтворюється в цьому циклі. Антична культура, з одного боку, освоюється, у внутрішньому діалозі з єгипетсько-вавілонською культурою, діалозі міфологічного і логічного розуміння; діалозі двох міфологій і двох інтенцій Логосу - міфологій титанів (сили Хаосу) і Олімпу (сили Космосу), з іншого боку, антична культура освоюється як постійний діалог культурами середньовічний і ново - тимчасовий, діалог різних форм мислення, різновіковий, діалог різних форм мислення, різновіковий діалог учнів різних класів.

5-6 класи присвячені культурі середньовіччя. Для культури середньовіччя характерні інший у порівнянні з античністю, що причащає розум, зв'язаний із прийняттям християнства. Однак навчання в "середньовічних" класах не повинно бути перетворене в уроки релігії. Реалії віри і культура повинні бути осмисленні в повороті на культуру, вірування зрушене убік "фундаментального сумніву".

Ідея культури реалізується в навчанні, насамперед через поетику середньовічного твору. Як і в "античних" класах, не тільки релігійні, але й інші реалії середньовічної культури - математика, мистецтво, праця і т. п. осмислюються як моменти єдиного цілого - визначеної культури. Найважливіший засіб цієї культури - храм.

7-8 класи культури Нового часу (XVII - XIX вв.). У основу навчання покладені (з обліком діалогу між "ново - тимчасовими" класами і класами "античними" і "середньовічними") класичні шкільні курси, викладені в звичайних підручниках, але узяті під питання, співвіднесені з основними авторськими текстами - першоджерелами XVI-XIX вв. Таке співвіднесення дозволяти здійснити ще один діалог адекватний мисленню Нового часу, - між вихідними точками виникнення ідей і "знятим" суперечкою підручника. Тут дані основні суперечки в математику, фізиці, біології цього часу, додаткові і перетворені в корінних морально-поетичних перипетіях мистецтва Нового часу (у "Бути або не бути? " Гамлета; трагедії Фауста; найважливіший напругах у живописі, архітектурі, музиці) і формі основних ідейно-класових сутичок.

9-10 класи - культура сучасності. Ці класи мають особливе значення в двох відношеннях. По-перше, тут зводяться воєдино (як моменти сучасного мислення) знання й уміння, "загадки" і "відгадки", напрацьовані у всіх попередніх навчальних циклах. По-друге, поглиблення у внутрішню суперечливість сучасних понять і способів культури виводить учня на передній край проблем культури XX століття. Істотними "вузлами", що стягають розчленовані знання і незнання нашої епохи, виявляються загальнолюдські проблеми кінця століття: особистість і товариство; культура і цивілізація; екологічні і космологічні проблеми. Це не тільки і не стільки власне інтегрально наукові, але, одночасно, важливі буттєві проблеми передодня XXI століття.