Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції» (стр. 2 )

З цією метою ми розробили та дослідили в порівняльному аспекті метод тканинної біостимуляції телиць парувального віку різних порід за допомогою плацентарного препарату ПДЕ, який давав змогу ефективно вплинути на стан відтворення у вищезазначених господарствах.

3.2. Результати апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи трирічного віку й більше

Прискорення темпів індивідуального розвитку тварини останнім часом привертають до себе велику увагу спеціалістів у зв’язку з проблемою інтенсивності відтворення поголів’я в сучасних умовах господарювання [308].

Інтенсивна експлуатація тварин призводить до пригнічення їх відтворної здатності. В умовах неповноцінної годівлі, догляду та експлуатації властива їм відтворна здатність реалізується не сповна, і значна частина тварин залишається неплідними [1,129], і як наслідок - недоотримання господарствами певної кількості приплоду та молока, а в подальшому зростання показника яловості маточного поголів’я. Розміри яловості стають відомими тільки в кінці календарного року на підставі даних статистичної звітності, а неплідних тварин необхідно виявляти щодня [97,129]. При відсутності патологічних змін у геніталіях і задовільній годівлі тварин, можна використовувати стимулюючу терапію як для індивідуального застосування, так і для фронтальної обробки самок [129].

Біогенні стимулятори введені в організм, активізують життєві процеси, найбільш повно відповідають потребам організму в його біохімічній перебудові в процесі пристосувальної реакції до навколишнього середовища [81,157]. Відтворна здатність тварини та її продуктивність в більшою мірою залежать від надходження до організму біологічно активних речовин [308]. Підвищуючи

6,32±0,88 діб. Найгіршими виявилися ці показники в другій (естрофан) та контрольній (препарати не вводилися) групах –9,57±3,22; та 9,00±5,01 діб відповідно.

Рис. 3.2.1

Показники заплідненості телиць симентальської породи після застосування біологічно активних препаратів

Аналізуючи дані таблиці і рисунку, слід відзначити, що результати апробації вищезазначених біологічно активних препаратів за показниками заплідненості від першого осіменіння телиць слід вважати незадовільними в усіх без винятку дослідних і контрольній групі.

Так відсоток телиць у першій групі, які проявили другий статевий цикл після введення ПДЕ склав – 81,8% із середнім строком прояву феномена охоти по групі 21,22±2,79 діб, у другій (естрофан) – 71,4% з відповідним середнім строком 29,43±2,91 доби, а в третій та контрольній групах відсоток телиць із проявом другого статевого циклу склав100% із середнім строком по групах 29,24±2,12 та 28,5±6,24 діб відповідно. Кількість абортів у першій дослідній групі склала 11,1%, у третій – 10%, у другій та контрольній групах – 0%. Відсоток

Таблиця 3.2.1

Показники відтворення телиць симентальської породи після апробації

застосованих біологічно активних препаратів

Пора року	Група тварин	Методика обробки по групах	К-ть тварин в групі	Вік телиці (міс)	Показники прояву статевого циклу і 1- осімен. (днів)	Проявили статевий цикл вдруге після 1-го осіменіння (днів)	Аборти	Мертвонароджува-ність	Отелилося (після двох осіменінь)	%заплідненості
від 1-го осіменіння.	від двох осіменінь
к-ть	%	серед. парам. часу по гр.	к-ть	%	серед. парамчасу по гр.	к-ть	%	к-ть	%	к-ть	%
осінь (20.10.1999 р.)	1	ПДЕ – 20 мл п/ш	15	38.6± 0.93	11	73.3	5.18± 1.69	9	81,8	21.22±2.79	1	11,1	0	0	7	46.7	18.2	72.7
2	Естрофан по 2 мл в/м	15	42.6± 0.62	7	46.7	9.57± 3.22	5	71.4	29.43±2.91	0	0	1	14.3	3	20.0	28,6	57.1
3	Естрофан по 2 мл в/м + Декавіт по 5 мл в/м	15	44.87±0.77	10	66.7	6.32± 0.88	10	100	29.24±2.12	1	10	1	10.0	5	33.3	0	70.0
контроль	Препарати не вводились	12	38.67±2.38	2	16.7	9.00± 5.01	2	100	28.5± 6.24	0	0	0	0	1	8.3	0	50.0

Результати досліду апробації впливу біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць трирічного віку і більше дозволяють зробити висновок про те, що утримання, стимуляція, синхронізація та введення в основне стадо тварин, які своєчасно не проявляли синхронних статевих циклів у такому віці та не були заплідненими, – недоцільне і призводить до значних економічних збитків тих господарств, які утримують телиць таких вікових груп для поповнення ними основного маточного поголів’я.

3.3. Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької та голштінофризької порід

За даними досліджень багатьох авторів, оптимальним часом для осіменіння телиць є 16 – 17 місяців. [296, 309] Запліднення телиць до 13 - ти місяців не рекомендоване через несформованість і недорозвиненість молочної залози, інтенсивність росту і розвиток якої після запліднення гальмується або неможливий.[296,309]

Виходячи з результатів першого досліду з апробації біологічно активних препаратів на телицях симентальської породи, для проведення клініко-експериментальних досліджень і формування дослідних і контрольних груп, ми відбирали телиць більш ранньої вікової категорії.

Дослід було проведено протягом 2000 року у двох господарствах Сумської області та телицях голштінофризької та швіцької порід, віком від 15-ти до 21-го місяців.

Результати стимуляції та синхронізації статевої охоти наведені в таблицях 3.3.1 та 3.3.2 та рисунках 3.3.1 та 3.3.2.

З даних рисунку 3.3.1 та 3.3.2 видно, що найкращий синхронізуючий результат (враховуючи сезонну динаміку) прояву телицями голштінофризької та швіцької порід першого статевого циклу відмічався після введення препарату ПДЕ, тобто в перших дослідних групах.

Для з’ясування гормонального фону в крові телиць парувального віку голштінофризької та швіцької порід нами протягом року вивчалася динаміка прогестерону та естрадіолу. Матеріалом для даних досліджень була сироватка крові телиць контрольних груп другого досліду (ВАТ “Племзавод “Михайлівського” та ТОВ агрофірма “Косівщина”).

Результати досліджень представлені рисунками 3.5.1 та 3.5.6.

Рис. 3.5.5

Динаміка естрадіолу телиць контрольних груп

У результаті досліджень нами було встановлено, що гормональний фон телиць контрольних груп в обох господарствах не давав достовірних сезонних відхилень та не наближався до показників, сприятливих для запліднення. Цей факт додатково пояснює незадовільний стан відтворення в обох господарствах, спричинений несприятливими умовами утримання ремонтного молодняка.

На підставі отриманих даних за контрольними групами тварин нами було проведено дослідження гормонального фону в дослідних групах після застосування тваринам біологічно активних препаратів.

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

Упродовж останніх десятків років скотарство України набуло тенденції до швидкого розвитку. Проте проблеми відтворення великої рогатої худоби є для власників приватних та колективних господарств дуже гострими [1,3,33].

Відтворення тварин – складний фізіологічний процес, який забезпечує певну чисельність поголів’я, за допомогою чого підтримується виробництво продуктів тваринництва, необхідних для людини [129]. Однак неплідність великої рогатої худоби значною мірою обумовлює зниження виробництва яловичини, молока та сировини для іншої переробної промисловості [1,3,33,129].

Велика рогата худоба порівняно швидко набуває здатності до відтворення. У сприятливих умовах утримання та догляду телички вже в 8 – 12 місяців статево дозрівають, а в 16 – 18 місяців нормально розвинених тварин, живою масою 350 – 420 кг з добре вираженими ознаками статевого циклу, вважають фізіологічно дозрілими [1,11,33,129].

Інтенсивна експлуатація та неповноцінні умови утримання телиць парувального віку призводить до пригнічення їх відтворної здатності. В таких умовах властива їм відтворна здатність реалізується не повністю, і значна частина телиць виявляються неплідними [129].

Неплідність завдає значних збитків тваринництву як за рахунок недоотримання приплоду та молока (і як наслідок - зниження виробництва продуктів тваринництва), так і за рахунок непродуктивних затрат на утримання та лікування неплідних тварин [1,11,33,129].

Збитки від неплідності перевищують збитки від усіх заразних і незаразних захворювань разом узятих, оскільки неплідність тварин є практично постійною у

ВИСНОВКИ

1.Найбільш поширеною причиною неплідності телиць (понад 40%) є гіпофункція яєчників, що виникає в наслідок аліментарної гіпотрофії. Комплексне застосування тканинного препарату (ПДЕ), естрофану, декавіту та тривітаміну сприяє відновленню циклічної функції яєчників та відтворної здатності телиць різного віку симентальської, голштінофризької і швіцької порід.

2.Аліментарна гіпотрофія яєчників, яка спричиняє зниження генеративної та ендокринної функції яєчників неплідних телиць, була підтверджена нашими даними, отриманими при проведенні аналізу поживності раціонів годівлі тварин різних вікових груп та біохімічних і морфологічних досліджень крові, які не відповідали фізіологічним параметрам за показниками перетравного протеїну, макро - та мікроелементів у кормах, а також загального білка, вітаміну А, резервної лужності та співвідношення Са:Р крові.

3.Виражене зменшення величини і форми яєчників відсутність в них фолікулів і жовтих тіл при пальпації, викликає розлади ендокринної функції статевих залоз, виражені у зменшенні синтезу естрогенів (0,12±0,01нмоль/л) та прогестерону (1,64±0,40нмоль/л), гальмуванні проявлення статевого циклу з наступною тривалою неплідністю або повною втратою відтворної здатності телиць.

4.Комплексне застосування тканинного препарату ПДЕ, як неспецифічної терапії, а також у поєднанні з тривітаміном на фоні збалансованої годівлі неплідних телиць, проявляє мобілізуючу дію на посилення метаболічних процесів організму, що підтверджує помітне збільшення загального білка від 61,8±2,99 г/л до 85,8±3,51 г/л; вітаміну А від 22,0±1,95 мкг/% до 36,4±6,15 мкг/%, резервної лужності від 46,5±1,00 мкг/% до 60,2±1,87 мкг/%, співвідношення Са:Р від 1,89:1 до 1,90:1 у крові дослідних тварин.

5.Посилення метаболічних процесів в організмі молодих тварин відбувається з участю ендокринної системи, зокрема статевих залоз на що вказує вірогідне збільшення в крові естрогенів від 0,07±0,01 нмоль/л до 0,08±0,02 нмоль/л і прогестерону від 1,64±0,40 нмоль/л до 1,90 ±0,42 нмоль/л, що свідчить про поступове становлення циклічної функції яєчників неплідних тварин.

6.Одноразове підшкірне застосування біостимулятора ПДЕ, виготовленого з пуповини та плацентарних тканин людини в дозі 20 мл та комплексне його застосування в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл, викликає у 73,4±3,0% - 78,3±3,2% (Р< 0,001) телиць парувального віку різних порід прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу при 82,97±4,5% – 89,75±3,7% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 5,57±0,3 – 6,36±0,28 (Р< 0,001) доби, а також зменшення кількості телиць, які проявляють статевий цикл вдруге після осіменіння від 17,25% до 10,28 %.

7.Комплексне застосування естрофану в дозі 2 мл із тривітаміном в дозі 5 мл викликає прояв повноцінної стадії збудження статевого циклу у 60,0±2,7% - 65,9±4,5% фізіологічно зрілих телиць голштінофризької та швіцької порід при 66,75,9% – 71,2±6,19% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,15±0,19 – 8,37±0,36 доби, тоді як застосування лише естрофану в дозі 2 мл викликає прояв стадії збудження лише у 36,7±1,9% - 41,2±4,9% телиць при 50,0±4,1% – 53,09±8,23% їх запліднені від першого осіменіння та середньому строку прояву феномену охоти в 7,41±0,49 – 8,64±0,57 доби.

8.Сезонна динаміка показника прояву телицями швіцької та голштінофризької порід статевого циклу після введення ПДЕ (зимою 73,3% та 70,0% (відповідно до порід); весною – 73,3% та 76,9%; влітку - 80,0% та 66,7%; восени - 86,6% та 80,0% відповідно) була обумовлена покращенням годівлі літом і восени та утриманням самиць у літніх таборах, що на фоні застосування тканинного препарату було додатковим стимулятором відтворної функції.

9.Показник часу прояву телицями статевого циклу після введення ПДЕ суттєво не відрізнявся в телиць голштінофризької та швіцької порід (зимою – 5,43±0,44 доби та 6,91±0,82 доби відповідно до порід; весною – 5,70±0,35 доби та 5,18±0,35 доби; влітку – 6,80±0,51 доби та 7,75±0,28 доби; восени – 5,83±0,48 доби та5,62±1,39 доби).

10.Найбільша економічна ефективність по кожній групі відносно контрольної (0 грн.) за 365-денний термін досліду, не враховуючи показники затрат праці та заробітної плати персоналу, була отримана після введення ПДЕ і склала 11339,75 грн. - у телиць швіцької породи та 10016,78 грн. - у тварин голштінофризької породи, тоді як після комплексного застосування естрофану та тривітаміну цей показник склав – 8579,9 грн. у телиць швіцької породи, та 7578,91 грн. у тварин голштінофризької породи. Найгірший результат був отриманий після застосування естрофану – 4847 грн. у телиць швіцької породи та 4200,73 грн. у тварин голштінофризької породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1.В господарствах із виробництва молока систематично (не рідше одного разу на квартал) проводити гінекологічну диспансеризацію фізіологічно зрілих телиць для встановлення причини неплідності.

2.Для забезпечення проявлення повноцінного статевого циклу при анафродизії, та підвищення заплідненості телиць, рекомендуємо одноразове підшкірне введення біостимулятора ПДЕ (плацента денатурована емульгована) в дозі 20 мл, або комплексне його введення в тій же дозі з одноразовим внутрішньом’язовим введенням тривітаміну в дозі 5 мл.

3.Матеріали дисертації пропонуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні ветеринарного акушерства, гінекології та біотехнології розмноження сільськогосподарських тварин на зооінженерних та факультетах ветеринарної медицини вищих аграрних навчальних закладів України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1., Більше уваги організації відтворення тварин// Ветеринарна медицина України.- 2002 .- № 5- С. 32-33.

2. Відтворювальна функція телиць і корів в екологічно несприятливій гірській зоні Карпат: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07. / Харківський ЗВІ. Х. 1996. – 17 с.

3.Швец репродуктивной функции у коров и телок с использованием натуральных половых феромонов быка: Автореф. дис… канд. биол. наук: 03.00.13./ Курск. 1999. -19 с.

4.Шапара І. С.Неплідність корів і телиць та боротьба з нею. К.: Урожай, 1988. – С. 96 – 99.

5., Рейлян тканевые препараты для ветеринарных целей. // Новые препараты в ветеринарии. Кишинев: Кишиневский сельскохозяйственный институт им. Фрунзе, 1990. – С. 4.

6.Пономаренко ість впливу хоріоцену, ПДЕ і умбіліцену на відтворну функцію кнурів-плідників: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07. – / Харківський ЗВІ. Х., 1999. – 20 с.

7.Волков і механізми зниження заплідненості корів та її корекція: Автореф. дис… канд. вет. наук: 16.00.07./ Харківський ЗВІ. Х. 1999. - 18с.

8.Юхимчик пропусков половых циклов на функцию размножения и продуктивность коров: Автореф. дис… канд. вет. наук: 16.00.07./ Украинская сельскохозяйственная академия. К., 1975. - С. 3 –9

9.Осетров , восстановление и стимуляция воспроизводительной функции коров и телок: Автореф. дис…д-ра. вет. наук: 16.00.07./ Львовский зооветинститут. Л. 1985. - С. 3 – 4.

10.Установ Абдусалом Оценка различных способов выбора времени искусственного осеменения коров.: Автореф. дис… канд. вет. наук: 16.00.07./ Харківський ЗВІ. Х. 1988. - С. 1 –2.

11., Кит половой охоты у телок. // Животноводство. – 1983. №9. – С. 59 – 60.

12. О роли витаминного и минерального питания в нейрогуморальной регуляции репродуктивной функции животных// Тез. доклад Всесоюзн. конф. “Проблемы ендокринологии сельскохозяйственных животных и применение гормональных препаратов”- Ленинград: Пушкин. –1975. С.- 230 – 231.

13.Яновский функция самок некоторых сельскохозяйственных животных и ее регуляция: Автореф. дис…д-ра. вет. наук: 16.807./ Ленинград. 1970. - С. 4 – 17.

14.Безбородин и терапия нарушений репродуктивной функции крупного рогатого скота с применением экологически чистых препаратов из семян тыквы. : Автореф. дис…д-ра. вет. наук: 16.00.07./ Волгоградський научно-исследовательский технологический институт мясомолочного скотоводства. В. 1997. - С. 8 – 10.

15., Грозман препараты в ветеринарии.// Сборник научных трудов. Кишиневский ордена Трудового Красного Знамени сельхозинститут им. Фрунзе. 1990. - С. 3.

16.Карымов простагландина Ф-2α на функцию яичников и применение его для лечения коров с лютеиновыми кистами Дис... канд. вет. наук: 16.00.07. – Воронеж, 1986. – С. 6- 10.

17.Маркушин использования сельскохозяйственных животных. М.: Колос, 1974. – 160 с.

18.Студєнцов А. П. К учению о половом цикле у сельскохозяйственных животных.// Советская зоотехния. – 1953. - № 4. – С. 69- 78.

19. и технология воспроизводства домашних животных. М.: Издательство сельскохозяйственной литературы, 1959. – С. 5-14.

20.Харута відтворної функції корів. Біла Церква.: Білоцерківський державний аграрний університет, 1999. – С. 15 – 40.

21., Теплякові и динамика развития женских половых клеток у плодов крупного рогатого скота. // Онтогенез. – 1986. – Т.17. - № 2. – С. 190 – 198.

21.Газарян. К. Г., Белоусов индивидуального развития животных.- М.: Высшая школа, 1983. – 287 с.

22.Сысов размножения сельскохозяйственных животных.- М.: Колос, 1978. – 360 с.

23.Пучковский воспроизводительной функции у коров и телок.// Патологическая физиология сердечно – сосудистой системы. – Тбилиси: 1964. Т.2. – С. 351 – 352.

24.Шипилов воспроизводства животных.// Ветеринария. – 1974. № 9. – С. 76.

25.Шипилов основы профилактики бесплодия коров. М.: Колос, 1977. – С. 336.

26.Ухтомский . – Л.: Наука, 1966.- С. 5 – 25.

27.Аршавский гистационной доминанты в качестве фактора, определяющего нормальное или уклоняющееся от нормы развитие зародыша.// Актуальные вопросы акушерства и гинекологии. – М.: Колос 1957.- С. 320 - 323.

28.Анохин труды. Философские аспекты теории функциональной системы. – М.: Наука, 1978.- С. 167.

29.Анохин вопросы теории функциональных систем. – М.: Наука, 1980.- С. 179.

30.Msuya E., Busch W. Untersuchunger zur Streuerung des Geburtsablaufes und des Aganges der Plasenta beim Rind. // Tierarztl. Umsch, 1996. Jg.51, N2. P. 15.

31. О путях и способах осуществления регуляторных влияний гипоталамуса на переднюю долю гипофиза. // Успехи современной биологии. – 1960. – Т.50, - №2. – С.211 – 213.

32.Теппермен Дж., Физиология обмена веществ и эндокринной системы. - М.: Мир, 1989. – 634 с.

33.Воспроизводство стада. Методические рекомендации по восстановлению, стимуляции и синхронизации воспроизводительной функции самок и производителей сельскохозяйственных животных / , А, А и др. – Сумы: Слобожанщина. 1994. – 25 с.

34.Черемисинов биотехнологии интенсивного воспроизводства животных/ МОХ Ур ОРАН. – Уфа, 1992. – С. 276.

35.Черемисинов в генеративной функции яичников и гормональные методы повышения плодовитости животных // Вестник сельскохозяйственной науки. – 1984. - № 6. – С. 102- 114.

36.Власов недостаточность у коров. Воронежский государственный аграрный университет им. . Воронеж. 2000.- С. 5 – 25.

37.Юдчев гормонов и гормональной регуляции. – М.: Наука, 1976. – 379 с.

38.Шамаров механизмы регуляции полового цикла и методы нормализации воспроизводительной функции у коров: Автореф. дис…к-та. вет. наук: 16.00.07./ Воронеж, 1992. – 20 с.

39.Киршенблат эндокринология яичников. – М.: Наука, 1973. – С. 175.

40.Алешин гопоталамо – гипофизарной системы.- М.: Медицина, 1971. – 440 с.

41.Савченко яичника и гонадотропные гормоны. Л.: Медицина, 1967. – 98 с.

42., , Задорожная диагностика и терапия плацентарной недостаточности при акушерской и экстрагенитальной патологии у беременных.: Методические рекомендации. – Киев, 1985. – С.15.

43.Лабодин регуляция полового цикла у коров// Актуальные проблемы ветеринарии в борьбе с незаразными болезнями животных. – Воронеж, 1990. – С. 70 – 74.

44., , К механизму функциональной активности биологической системы мать – плацента – плод у коров// Проблемы сельскохозяйственного производства в изменяющихся экономических и экологических условиях: Международная начно – практическая конференция посвященной 25 – летию Смоленского сельскохозяйственного института. – Смоленск. 1999. – Ч.4. – С. 248 – 250.

45., , Ежова и гистохимические изменения плаценты при позднем токсикозе беременных// Акушерство и гинекология. – 1981. - № 3. – С. 13- 15.

46., Орлов функция матки. – К.: Здоровье, 1976. – С.183.

47.Савина регуляции воспроизводительной функции у коров и их фармакокоррекция// Методические рекомендации. Москва, Российская академия кадрового обеспечения агропромышленного комплекса. – 1991., - 71с.

48.Хомин - витаминная терапия нарушений функции яичников у коров и телек: Автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.07. Львов СВИ 1965 г – 19 с.

49.Звєрєва Г. В., Сергіенко О. І., Чухрій ілактика неплідності корів і телиць. – К.: Врожай, 1981. – С.10 – 25.

50.Андріївський В. Я., Смирнов І. В. Ветеринарне акушерство, гінекологія і штучне осіменіння. – К.: Врожай, 1965. – С.18 – 20.

51.Шилов экология животных. - М.: Высшая школа, 1985. –327 с.

52.Слоним физиология животных. - М.: Высшая школа, 1971. –450 с.

53.Горев репродуктивной функции и аспекты ее регуляции у коров после родов. – Душанбе, 1981.- 339 с.

54.Шипилов воспроизводства и профилактика бесплодия животных. //Ветеринария. – 1974. № 9. – С. 76.

55.Чирков репродуктивной функции матки коров после отела. // Ветеринария. – 1978. № 3. – С. 78-82.

56.Нежданов и бык пробник в профилактике бесплодия коров. // Ветеринария. – 1985. № 7. – С. 49

57.Нежданов за воспроизводительной функцией животных с использованием методов радиоиммунологии. //Тр. Всесоюзн. научн. конф. “Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных” Воронеж:, 1978. - С. 79 – 80

58.Нежданов основы профилактики симптоматического бесплодия коров. : Автореф. дис…д-ра. вет. наук: 16.807./ Воронеж, 1987. - С. 17.

59.Васильева биохимия сельскохозяйственных животных М.: Россельхозиздат, 1974. – С.9

60., Хомин болезни коров.– К.: Урожай, 1978. – 151с.

61., , Хомин особенности проявления половой функции и организация воспроизводства высокопродуктивных коров молочных комплексов.// Тр. Всесоюзн. научн. конф. “Научные основы профилактики и лечения патологии воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных” Воронеж:, 1986. Ч.2.-С. 17.

62.Кушнер сельскохозяйственных животных - М.: Колос, 1964. – С. 80 – 85.

63.Шипилов воспроизводства сельскохозяйственных животных. // Интенсификация воспроизводства и профилактика бесплодия сельскохозяйственных животных. Межвузовский сборник научных трудов. Казань, 1989. – С. 4 –12.

64., Шарандак половой функции у коров и телок. Методич. рекомендации. Белая Церковь, 1992. Белоцерковский сельскохозяйственный институт. – 47 с.

65.Ельчанинов репродуктивной функции у коров и телок.: Автореф. дис…д-ра. биол. наук: 16.807./ Дубровицы Московской обл., 1972. – 44с.

66.Ельчанинов охоты и овуляции у коров и телок.// Новости сельхознауки и практики. (ВИНТИСХ), 1970, № 3. - С. 42 – 50.

67.Студенцов беременности и бесплодия сельскохозяйственных животных. - М.: Сельхозиздат, 1950. – 135 с.

68., , Преображенский акушерство и гинекология. - М.: Агропромиздат, 1986. – 480 с.

69.Хірургічні способи підготовки бугаїв – пробників. Методичні рекомендації. Суми – 2000. Сумський аграрний університет. Каф. акуш. та хірургії. – 25 с.

70., Хірургія у молочному тваринництві. – К.: Врожай, 1994. – С.117 – 119.

71.Кузнецов операции у крупного рогатого скота. - Л.: Колос, 1973. – С. 220 – 224.

72., Чирков стимуляция половой функции коров. – К.: Урожай, 1987. – 180 с.

73., Синявин - гинекологическая диспансеризация на молочних фермах. -М.: Росагропромиздат, 1989. – 175 с.

74. Відтворення сільськогосподарських тварин. .- К.: Вища школа, 1994. – С. 202- 204.

75., Тростянецкая ликвидации яловости и бесплодия крупного рогатого скота. – Харьков.: Прапор, 1968. – С. 100 – 125.

76.Жорницкий ветеринарно – санитарных мероприятий на промышленных комплексах по выращиванию нетелей. – К.: Урожай, 1979. – С. 55 – 65.

77.Белов животных реальная и потенциальная.// Вестник сельскохозяйственной науки.1986. - № 9. – С 15 – 18.

78.Козло стада постоянное внимание.// Животноводство. 1986. - № 7. – С. 23.

79., Якубов указания по ветеринарной рефлексотерапии. – М.: Московская ордена трудового красного знамени ветеринарная академия им. . 1987. – С. 20 – 22.

80.Электропунктура в молочном скотоводстве. Методические рекомендации. – Днепропетровск., Днепропетровский филиал украинского научно – исследовательского института разведения и искусственного осеменения крупного рогатого скота. 1982. – 44 с.

81.Калашник терапия в ветеринарии. – К.: Урожай, 1990. – С. 50 – 95.

82., Черников применения сыворотки жеребых кобыл.// Улучшение племенной работы и воспроизводства стада – необходимое условие интенсификации животноводства. Воронеж.:- Центрально – черноземное книжное издательство. 1965. – С. 73 – 77.

83., Слободской яичников у коров. //Ветеринария. – 1984. № 11. – С. 47 - 49.

84.Даровский применение гормонов и аминокислот для активизации половой функции коров.// Тр. ВНИИ животноводства, 1983, вып. 44, - С. 17 – 22.

85., Нежданов гонадотропных препаратов для регуляции и стимуляции половой функции коров.// Профилактика бесплодия сельскохозяйственных животных на Северном Кавказе.// Тр. конференц.- Новочеркасск, 1974. – С. 109 – 113.

86.Воскобойник меры по борьбе с яловостью и бесплодием коров.// Молочное и мясное скотоводство. 1984. № 12, - С. 35 – 37.

87.Шаталов и применение СЖК, КЖК.- М.: Колос, 1971. – С. 3 – 12.

88. Об опыте применения СЖК. // Животноводство. – 1957. №1. – С. 18 – 20.

89., Ордынский СЖК в борьбе с бесплодием коров. // Ветеринария. – 1963. № 5. – С. 25 - 30.

90.Катаносов ЦКЖК для стимуляции охоты у телок. // Животноводство. – 1962. № 12. – С. 25.

91.Мозгов стимуляторы в животноводстве.- М.: Колос, 1964. – С. 277 – 280.

92.Завадовский и практика гормонального метода стимуляции многоплодия сельскохозяйственных животных.- М.: Изд. сельхозлитературы, журналов и плакатов. 1963. – С. 520 – 535.

93.Падучева препараты в животноводстве. - М.: Россельхозиздат, 1979. – С. 119 -150.

94.Гладкова механизмы стимуляции половой охоты у самок сельскохозяйственных животных. // Сельскохозяйственная биология, 1986, № 12. – С.90 – 98.

95.Гончаров гормональных, нейротропных и витаминных препаратов при дисфункциональных нарушениях яичников у коров и кобыл. // Тр. МВА, 1980. Т. 117. – С. 87 – 89.

96.Горячев простагландинов на воспроизводительную функцию коров. // Тр. Всесоюзной конференции “ Физико-биохимические основы высокой продуктивности сельскохозяйственных животных. – Боровск., 1980. – С. 104 – 105.

97., , Степанов эстрального цикла у телок простагландином и его влияние на гормональные взаимоотношения в системе гипофиз - яичник. // Бюллетень ВНИИ разведения и генетики сельскохозяйственных животных. 1979, № 3. – С.19 – 24.

98.Nasser L. F. Induction of parturition in cattle: effect of triamcinolone pretreatment on the incidence of retained placenta. Canad. Veter. J, 1994, Vol.35. N 8. – p.491 – 496.

99.Tanabe T. V., Proffer R. D. Treatment of cystic ovarian follicles in dairy cows with chorionic gonadotropin. – Thero – genology, 1982, 18, n 5, - p. 497- 512.

100.Ingarden J., Balcerek R. S. Die Anwendung von Carazolol bei der Benanlung von Retentio secundinarum beir Kuhen: Klinische Beobachtugen. – Prakt. Tierarzt, 1995, Jg.76, N 12, - p. 170 – 178.

101., , Кусулидис воспроизводительной функции у коров. // Ветеринария. – 1977. № 7. – С. 69 - 71.

102.Claus R. et al. Analysis of factors influencing reproductive performance on the dairy cow by progesterone assay in milk – tet. – Brit. Veter. J., 1983, 139. – p. 29 – 37.

103.Alanko M., Kativa T. Treatment of cystic ovaries in dairy cattle using human chorionik gonadotrophin or a comgesterone. – Nord. Veter. Med. 1980, 32, 3 / 4, p. 122- 127.

104.Folman V., Mehpee S. R., Cummin I. A. The effect of ”Ectrumate” followed by progesterone coils on oestrus synchronization and conception of postpartum beet and dairy cows. –Anim. Reprod. Sci., 1981,4, n. 2,p. 117 –126.

105.Fable – Nys G. Le control hormonale du comportement sexuel male et femelle chez la Brebis role des interactions entre progesterone et estradiol. – C. r. Acad. Sci., 1983, ser. 3, v. 296, n. 20, p. 961 – 964.

106.Саттаев эстрофана и тривита при нарушении воспроизводительной способности самок.// Научные основы профилактики и лечения воспроизводительной функции сельскохозяйственных животных. Тр. Всесоюзн. научн. конф. Воронеж.,1988. – С.111 – 112

107.Бриль и воспроизводство крупного рогатого скота. – Минск. 1979. – С. 88.

108.Дашукаева гормональных препаратов для профилактики перинотальной патологии у коров. // Пути повышения продуктивности животных. – Воронеж, 1996. – Вып. 2. – С. 35.

109.Лободин регуляция полового цикла у коров. // Актуальные проблемы ветеринарии в борьбе с незаразными болезнями животных. – Воронеж, 1990. – Вып 2. – С. 70 - 74.

110.Bekana M., Odensvik K. Prostaglandin F2alha metabolite and progesterone profiles in post-partum covs with retained foetal membranes. – Acta veter. scand., 1996, Vol. 37, № 2.

111.Docke F. Intraovarielle Regylationaprosesse in Suclus. – Mh. Veter. Med., 1980, 35, 21: S. 829 – 838.

112.Janowski T. Podhalicz-dziegielewska M. Koncentracja estrogenow oraz histologiczny obraz lozyszcz u krow w 9 miesiacu ciazy I z zatrzymaniem lozyska. // Med. weter., 1995, № 10, R 51.

113. Bekana M., Clinical, ultrasonograpnic, bacteriological and hormonal studies in post-partum cows with particulars emphasis on retained fetal membrahes. Doctoral thesis. – Acta Univ. agriculturae sueciae. Veterinaria. / Swed. univ. of agr. sciences. № 2, 1996, p. 25- 28.

114.Zondek B. Die Hormone des Ovariums und des Hypophysen Vordelappens. Berlin, 1991.

115.Паєнок С. М., Вітаміни в тваринництві. Львів: - “Каменяр“, 1988 р. – С. 48 – 60.

116.Евстафьев витаминов (A, D, E, Бета – каротин) и микроэлементов (кобальт, йод, цинк) на физиологические процессы у коров после отела.: Автореф. дис…к. вет. наук: 16.00.07.// Свердловск. 1975. - С.8 – 17.

117.Кошевой А в регуляции репродуктивной функции у коров. : Автореф. дис…д-ра. биол. наук: 16.807.// п. Дубровицы, Московск. обл. 1990. - с. 43.

118.Власов стероидных гормонов в крови сухостойных коров. // Важнейшие итоги исследований по изучению заболеваний с.–х. животных незаразной этиологии, их профилактика и лечение. - Воронеж, 1993, - С. 41 – 43.

119.Gesl Frich. Die Einfliisse von Vitamin A und des Provitamins – Karotin auf das Fruchtbarkeits Sehen bei der leistungskuh. –Fortschr. Landwirt., 1983, 61, n. 7, S. 2 –3.

120.Tudorascu R., Dumitrescu A., Bursea D. Cercetari asupra proteinei totale si fractiumlor proteice serice ci Legatura acestora cu fecuhdita – tea la vaca. –Lucr. Sti. Instagron, 1991, 14, 111- 117.

121.Валюшкин витаминотерапия при бесплодии коров. // Тр. ин - та “Новое в разведении и генетике с. – х. животных”, Ленинградский вет. ин –т. 1974, вып. 35, - с. 13 – 17.

122., Из опыта профилактики бесплодия коров // Ветеринария. 1973, № 1. – С. 72 – 74.

123.Liebetrow R., Octzel H. Untersuchunger uber der Einsatz von Vitamin Preparaten zur Beeinflussung des Puerperiums des Rindes. – monatsh., Veterinarmed., 1973, 28, 15: 564 – 569.

124.Регуляция половой функции у коров и телок Методические рекомендации для ветеринарных врачей и зооинженеров. Белоцерковский с./х. институт им. Погребняка. Белая церковь 1992 г. с36 – 39.

125.Буштедт стимулирующего действия молозивного иммуногормонального препарата. // Ветеринария. Республиканский межведомственный тематический научный сборник. :Киев, - Урожай, - 1990, Вып. 65. - С.79.