Дипломна робота на тему: «Відтворна функція телиць різних порід та методи її корекції» (стр. 1 )

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Відтворна функція телиць різних порід

та методи її корекції»

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. 3

ВСТУП.. 4

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.. 8

1.1. Морфофункціональна характеристика відтворної системи телиць та її регуляція 8

1.2. Вплив умов утримання на відтворювальну здатність телиць. 15

1.3. Стимуляція статевої функції телиць парувального віку. 18

1.4 Синхронізація охоти. 26

1.5. Метод тканинної стимуляції і синхронізації статевого циклу у великої рогатої худоби 29

1.6. Узагальнення та обґрунтування доцільності та необхідності проведення даних досліджень. 43

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ.. 46

2.1. Природно – кліматичні та господарські умови проведення досліджень. 48

2.2. Схема проведення досліджень. 55

2.3. Методи вирішення завдання. 62

2.3.1. Методи визначення прояву телицями парувального віку статевих циклів. 62

2.3.2.Методи біохімічних та гематологічних досліджень крові 63

2.3.3. Методи імуноферментного дослідження крові 64

2.3.4. Методи гістологічних досліджень. 65

2.3.5. Статистичний аналіз отриманих даних. 66

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ. 68

3.1. Основні показники відтворення корів і телиць парувального віку різних порід 68

3.2. Результати апробації біологічно активних препаратів за їх впливом на відтворну функцію телиць симентальської породи трирічного віку й більше. 90

3.3. Стимуляція та синхронізація відтворної функції телиць швіцької та голштінофризької порід. 96

3.4. Стимуляція і синхронізація відтворної функції телиць голштінофризької породи при комплексному застосуванні тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну. 115

3.5. Динаміка біохімічних, морфологічних та гормональних показників крові телиць після застосування біологічно активних препаратів. 124

Область значень сприятливих для запліднення 70 – 90 г/л. 126

3.6. Характер змін гістоструктури яєчників телиць різних порід контрольних та дослідних груп при застосуванні біологічно активних препаратів за різними схемами 151

3.7. Економічна ефективність різних методів інтенсифікації відтворної функції телиць парувального віку різних порід. 154

РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.. 156

ВИСНОВКИ.. 176

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.. 178

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 179

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ПДЕ – плацента денатурована емульгована

Е - естрадіол

П – прогестерон

П:Е – прогестероно – естрадіолове співвідношення

ФСГ – фолікулостимулюючий гормон

ЛГ – лютеінізуючий гормон

СЖК – сироватка жеребних кобил

КЖК – кров жеребних кобил

БАТ – біологічно активні точки

ЦНС – центральна нервова система

ПОЛ – перекисне окислення ліпідів

РФ – релізінг - фактор

Р - достовірність

ПФ-2альфа –простагландин ф – 2альфа

ЕОМ – електронна обчислювальна машина

n - кількість тварин у групі

ВСТУП

Актуальність теми. Для досягнення високих результатів у роботі молочнотоварних ферм, спеціалізованих і фермерських господарств, а також для одержання прибутків приватними господарствами від молочної худоби, перш за все необхідно організувати чітку роботу з відтворення поголів'я тварин. [1,2,3].

Показники відтворення поголів'я худоби протягом останніх років мали тенденцію до зниження, і в першу чергу це стосувалося отримання приплоду від кожної корови [33]. Внаслідок цього у господарствах зменшилася кількість приплоду, що разом із низькою продуктивністю тварин є однією з основних причин збитковості молочного і м'ясного скотарства, а племінні господарства не повною мірою виконують свою основну функцію - вирощування і реалізацію племінного молодняка[1,2,3,4]. Це обумовлено насамперед низькими фізіологічними показниками розвитку ремонтних телиць [5,6,7]. У більшості молочних господарств не впроваджено сучасну технологію відбору і вирощування телиць, яка забезпечує їх осіменіння у віці 16-18 місяців при масі тіла 350 – 380 кг і висоті в холці 128 – 132 см [8,9,10,11]. Відсутність належних умов вирощування телиць, зокрема незбалансована годівля в період статевої зрілості (6–12 міс) призводить до розладів ендокринної функції яєчників з наступною анафродизією [12,33]. Застосування гормональних препаратів неплідним телицям не завжди дає позитивні наслідки, а може навіть бути шкідливим [13,14]. Тому упровадження тканинних препаратів, зокрема з плацентарної тканини для стимуляції статевої функції телиць, є актуальним і заслуговує на виробничу апробацію [15,33].

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертаційної роботи є частиною і розділом науково - дослідної роботи кафедри акушерства та хірургії з питань створення системи комплексних заходів щодо відновлення, синхронізації та стимуляції відтворної функції великої рогатої худоби і є одним із розділів тематичного плану науково-дослідної роботи Сумського національного аграрного університету (реєстр № 41/1).

Мета і задачі дослідження - з'ясувати стимулюючу та синхронізуючу дію препарату "ПДЕ" (плацента денатурована емульгована) на організм телиць парувального віку різних порід у порівнянні з нейротропними та вітамінними препаратами в розрізі пір року.

Для досягнення мети були поставлені такі задачі:

а) проаналізувати стан відтворення корів і телиць різних порід у господарствах із виробництва молока Сумської області за 1995-1999 роки;

б) провести апробацію впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію фізіологічно зрілих телиць симентальської, швіцької та голштінофризької порід;

в) вивчити стимулюючий і синхронізуючий вплив на відтворну функцію телиць голштінофризької породи комплексного застосування тканинного препарату ПДЕ та тривітаміну;

г) встановити динаміку біохімічних, морфологічних та гормональних показників крові телиць після застосування біологічно активних препаратів;

д) вивчити характер змін гістоструктури яєчників дослідних телиць при застосуванні біологічно активних препаратів;

е) визначити економічну ефективність використання біологічно активних препаратів при неплідності телиць.

Об’єктом досліджень були морфофункціональні зміни органів статевої системи телиць, що відбуваються в процесі формування статевої функції, проявлення естрального циклу, овуляції і запліднення.

Предметом дослідження була розробка методів корекції відтворної функції телиць, біохімічний склад сироватки крові, концентрація прогестерону та естрадіолу в сироватці крові, гістоструктура яєчників.

Методи дослідження: клінічний, біохімічний, імуноферментний, гістологічний.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше запропоновано та апробовано ефективний засіб стимуляції відтворної функції телиць різних порід препаратом ПДЕ (плацента денатурована емульгована), виготовленим з тканин плаценти людини та поєднане його застосуванням з полівітамінним препаратом.

Вивчено, в порівняльному аспекті, гематологічні та біохімічні показники крові неплідних телиць до та після застосування біологічно активних препаратів.

Встановлено сезонні зміни рівня естрадіолу та прогестерону в крові телиць після введення їм біологічно активних препаратів із використанням сучасних методик дослідження.

Вивчено зміни гістоструктури яєчників при стимуляції статевої функції телиць різними біологічно активними препаратами, в порівнянні з контрольною групою тварин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі науково-теоретичних положень та клініко-експериментальних досліджень, викладених у дисертації, розроблено та запропоновано для стимуляції відтворної функції телиць різних порід методику застосування тканинного препарату ПДЕ та поєднаного його введення з тривітаміном.

Встановлені зміни під впливом біологічно активних препаратів, біохімічних і морфологічних показників крові, показників вмісту естрадіолу і прогестерону та гістоструктури яєчників тварин є прогностичними тестами відтворної функції телиць парувального віку різних порід та показаннями щодо застосування вищезгаданих препаратів.

Результати досліджень використовуються під час читання лекцій та проведення лабораторно-практичних занять на факультеті ветеринарної медицини та зооінженерному факультеті Сумського НАУ, а також включені до навчального плану щорічної перепідготовки спеціалістів ветеринарного та зооінженерного профілю Сумської області.

Результати досліджень впроваджені й використовуються в господарствах Сумської області різних форм власності.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем особисто апробовано, розроблено й упроваджено методики застосування тканинного препарату ПДЕ, а також поєднане його застосування з тривітаміном неплідним телицям різних порід в господарствах з виробництва молока різної форми власності Сумської області.

Біохімічні, морфологічні та гістологічні дослідження за темою дисертації виконані при безпосередній участі здобувача, а узагальнення результатів досліджень, висновки та пропозиції виробництву зроблені здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації викладені та схвалені на обласному семінарі – нараді щодо застосування біологічно активних препаратів із метою підвищення продуктивної і відтворної здатності сільськогосподарських тварин м. Суми (26 грудня 2001р); науково – практичній конференції викладачів, аспірантів та студентів Сумського НАУ (2 – 18 квітня 2002 р.); міжнародній науково – практичній конференції “Досягнення та перспективи розвитку ветеринарної медицини” м. Полтава (19 – 20 вересня 2002 р.); міжнародній науково – практичній конференції “Животноводство Украины: селекция, технология, ветеринарная безопасность, экономика, производство экологически чистых продуктов” та II міжвузівській науково – практичній міжнародній конференції молодих вчених та аспірантів “Молодые ученые – будущее отечественной ветеринарной медицины” м. Суми (24 – 27 вересня 2002 р.); міжнародній науково – практичній конференції “Здобутки і перспективи ветеринарного акушерства” м. Львів (24 – 25 жовтня 2002р.)

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць, з яких 4- самостійно і 6- у співавторстві, у фахових виданнях 9 праць.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1. Морфофункціональна характеристика відтворної системи телиць та її регуляція

Статевий цикл є складним фізіологічним процесом, який відбувається в організмі тварини в період статевої зрілості і циклічно повторюється через певний відрізок часу [16].

Найбільш повне визначення статевого циклу дав єнцов: "Статевий цикл складний нейрогуморальний ланцюговий рефлекторний процес, який супроводжується комплексом фізіологічних і морфологічних змін в статевих органах і в усьому організмі самки від однієї стадії збудження до другої. Клінічний симтомокомплекс готовності самки до осіменіння єнцов називає стадією збудження статевого циклу і пропонує розрізняти три стадії статевого циклу: збудження, гальмування і врівноваження. У стадії збудження статевого циклу розрізняють феномен тічки, статевого збудження, охоти і овуляції, які є самостійними процесами [18].

Утворення фолікулів розпочинається до народження теличок, коли клітини епітеліального походження розміщуються довкола мембрани, що обмежує ооцит у кірковій зоні яєчника [19,20]. Розвиток фолікулів розпочинається задовго до настання статевої зрілості [20]. Експериментально доведено, що у 7-ми місячних плодів - теличок близько 0,16 % ооцитів входить до фолікула, а у 9 - ти місячних плодів уже всі ооцити входять до фолікулів різних стадій зрілості [20,21].

У 3,5 - місячних плодів - теличок ооцити оточені одиничними фолікулярними клітинами з великими ядрами, а у 5-ти місячних число фолікулярних клітин збільшується і утворюється слабо виражена прозора зона. У 8 місячних плодів фолікулярні клітини рівномірно розміщені на поверхні прозорої зони ооцитів.

Закінчується фолікулогенез у корів овуляцією одного, рідко - двох або більше фолікулів [20].

У фізіології і біотехнології розмноження великої рогатої худоби користуються двома термінами, які визначають характер прояву функції розмноження тварин, а також початок й інтенсивність використання телиць - це статева та фізіологічна або господарська зрілість [17,18]. Статева зрілість телиць - це стан, коли вони здатні запліднитися. Клінічно час настання статевої зрілості в телиць визначається появою перших статевих циклів [18]. У цей час в організмі тварин синтезується достатня кількість як гонадотропних (гіпофізарних), так і гонадальних (яєчникових) гормонів, які визначають овогенез, тічку (еструс), охоту (лібідо) та загальну реакцію (загальне статеве збудження) [17]. Ці фізіологічні процеси, з'явившись один раз, надалі протікають в організмі самок протягом всього їх репродуктивного життя і можуть гальмуватися лише в разі розвитку патологічних процесів або після досягнення тваринами відповідного віку [22].

У стадії збудження статевого циклу весь організм самки направлений на здійснення процесів відтворення [23]. При цьому всі інші рефлекси, у тому числі такі найсильніші, як харчовий, різко пригнічуються або зникають повністю [24,25].

З моменту овуляції і запліднення яйцеклітини в організмі відбуваються якісні зміни багатьох його функцій. Згідно з (1923), будь-яка функція організму здійснюється після обов'язкового утворення в ЦНС домінуючого вогнища збудження [26].

На підставі цього положення при здійсненні тваринами відтворної функції (І. А.Армавський, 1957) виділяють чотири домінантні фази: статеву, гестаційну, родову і лактаційну. Гестаційна домінанта існує протягом всієї вагітності і визначає всі функції, пов'язані з розвитком зародку і плоду [24,27,28].

Принциповим питанням у фізіології відтворення є системний підхід до розглядання біологічних процесів у цілісному організмі. Центральним

Також зв’язок між яєчниками і секреторним апаратом шийки матки здійснюється гуморальним шляхом, за допомогою стероїдних гормонів, які виділяють у кров яєчники. Це прогестіни – у період вагітності і естрогени – у період тічки.

Секрет шийки матки, як індикатор гуморального впливу яєчників, дозволяє встановити фізіологічний стан статевого апарату та рівень естрогенної активності яєчників [48].

Наведені дані щодо регуляторних механізмів статевої функції у корів показують, що репродукція відбувається за участю епіфіза, гіпоталамусу, гіпофіза, яєчників і матки. Взаємодія відбувається як у наведеному, так і у зворотному напрямках за принципом саморегуляції. Зовнішні фактори можуть стимулювати або ж гальмувати чи порушувати складний механізм регуляції відтворної функції [3,20,34,35,36,37,38,39,47].

1.2. Вплив умов утримання на відтворювальну здатність телиць

У молочному тваринництві, за останні роки, відтворення поголів'я набуло проблемного характеру. Зменшилась кількість отриманих телят на 100 корів, скоротились строки господарського використання корів, поширилася думка про необхідність використання гормонів, простагландинів та інших лікарських препаратів для регуляції і стимуляції статевої функції [3,36,47].

Проте досвід всесвітнього тваринництва свідчить, що стимуляція відтворної функції ефективна тільки на фоні оптимальних умов годівлі й утримання [3,36,47,49].

Як і будь-яка біосистема, організм існує в складних та мінливих умовах середовища, з яким підтримує безперервні і життєво важливі стосунки, засновані на обмінних процесах [3,36,47,38]. Оточуюче середовище об'єднує ряд факторів, які діють на різні рецептори організму, такі як хімо-, фото-, механо-, термо - та електрорецептори, через нервову та ендокринну системи можуть впливати на

Біологічна (рефлексологічна) стимуляція відтворної функції здійснюється за допомогою бугая - пробника. Останні використовуються дозовано. Пробників утримують в окремих стійлах і годують як бугаїв - плідників. Уранці і ввечері їх випускають у загін до телиць на 1,5 - 2 години [69,70,71,72.262].

За даними досліджень використання бугая - пробника прискорює інволюцію матки, регресію жовтого тіла вагітності, і активність яєчників. Це дозволяє скоротити термін неплідності і на 20 % підвищити заплідненість корів після першого осіменіння [69,70,71,72].

Із настанням стадії збудження статевого циклу стимулююча дія бугая пробника продовжується: підсилюється моторика матки, скорочується охота, прискорюється процес овуляції, більш інтенсивно перебігають морфологічні процеси, які сприяють заплідненості і розвитку зіготи [69,70,73].

Для прискорення статевого дозрівання теличок, бугая-пробника випускають у загін із самками з 6 - 7 місячного віку [69,72,73].

Механічна стимуляція здійснюється шляхом ректального масажу матки і яєчників протягом 5-6 діб по 5 хвилин [74,75,76]. Але існують і протипоказання механічній стимуляції - це фаза еструсу, наявність зрілих фолікулів, гострий ендометрит, інфекційні хвороби. Також цей метод вимагає значних фізичних сил, а ефективність від масажу не перевищує 50 % [77,78]. Механічну стимуляцію слід поєднувати з іншими методами стимуляції статевої функції [74,77,78].

Стимулюючий вплив рослин - фітоестрогенів на організм телиць

Рослини, особливо бобові, містять значну кількість метильованих та неметильованих поліфенолів – фітоестрогенів, які здатні проявляти ідентичну дію до статевих гормонів тваринного походження та регулювати процеси розвитку яйцеклітини, овуляції, запліднення [148,149]. Установлені певні закономірності щодо вмісту окремих фітоестрогенів – ізофлавонів у бобових [149,150].Також виявлена пряма залежність між естрогенністю раціону і концентрацією естрадіолу в крові телиць. Уведення в раціон самкам сільськогосподарських

Застосування синхронізаторів направлене на регуляцію фізіологічних процесів життєдіяльності клітин, фізіологічних систем і організму в цілому [143,144], а дія синхронізуючих засобів залежить від похідного стану організму, годівлі, видових, вікових та індивідуальних особливостей його реактивності, стану здоров'я, активності і дози застосованого препарату [143,144,145,146]. Тому всі заходи щодо синхронізації відтворних процесів потребують створення оптимальних умов годівлі й утримання з урахуванням економічної рентабельності [140,141,142,143,144,145,146].

1.5. Метод тканинної стимуляції і синхронізації статевого циклу у великої рогатої худоби

У сучасних несприятливих умовах навколишнього середовища та при скрутному матеріальному забезпеченні ветеринарної медицини, велике значення набуває питання підвищення загальної резистентності організму тварин шляхом застосування неспецифічних стимулюючих препаратів [81,157,159].

Дослідженнями на даний період встановлено, що більшість систем у нормі працюють лише на одну третину свого потенціалу. Тому й ведуться активні пошуки різноманітних методів фізіологічної стимуляції організму, спрямованих на активізацію його функціональних можливостей, що підвищують життєдіяльність, і як наслідок, підвищується продуктивність [81,160,161,162].

У зв'язку з цим багато дослідників знову звернули увагу на відомі методи лікування, які застосовували наші предки, а саме: на використання тваринної та рослинної сировини для виготовлення медикаментозних засобів [170,165.166]. Згадування про застосування останніх є в роботах Гіппократа, Колумели, Апсирта.

Увага біологів, фізіологів та клініцистів уже давно направлена на позитивний вплив компонентів плаценти на організм людини та тварин. Проте, на шляху неодноразових спроб використання біологічних властивостей цих тканин,

В амінокислотному складі зависі плаценти виявлено наявність 21 амінокислоти у вільному та зв’язаному стані [173,291]. Той факт, що з усіх амінокислот більш за все цистину (30.64 - 30,90 % від загальної кількості) і глутамінової кислоти, а також наявність незамінних амінокислот, може бути похідником біологічної активності препаратів як стимуляторів біохімічних процесів, що виражаються в індукції біосинтезу ферментів амінокислотного обміну [6,292].

У плаценті всіх вільних амінокислот більше (у середньому 1024,1 мг %), ніж у крові матері в 59 разів. Замінних амінокислот у плаценті – 615,1 мг %, незамінних – 409 мг %, а у ворсяному хоріоні 614,0 та 610,1 мг % відповідно. У плаценті концентрація окремих вільних амінокислот у 16-66 разів більша, ніж у крові матері (Р<0,001) . Усі ділянки планети (материнська, плідна, центральна, периферична) мають приблизно однакову і досить високу концентрацію вільних амінокислот. Їх вміст у навколоплідних оболонках становить 793,02 мг %, що в 45 разів більше, ніж у крові [173,293]. Слід також зазначити, що в консервованій плаценті активно перебігають процеси дезамінування і при цьому аланін утворюється з триптофану і цистину, тирозин із фенілаланіну, цистеїн із метіоніну, глутамінова кислота з проліну.

Активність складових дитячої плаценти дещо вища, ніж материнської. Активність обох підвищується у міру збільшення терміну вагітності. Плацента продукує гормони (білкові та стероїдні), гормоноподібні речовини, нейропептиди, різні ферменти та інші біологічно активні речовини.

Проте провідну роль у механізмі дії тканинних препаратів із плаценти на організм відіграють не гормональні сполуки, а біогенні стимулятори. Вони мають небілкову природу, видонеспецифічні, теплостійкі, так як зберігають біологічну активність при нагріванні до 120ºС протягом однієї години, розчинні. Біогенні стимулятори належать до групи органічних кислот (бікарбонові, оксикислоти, ненасичені, ароматичні) [6,173]. У зависі плаценти виділено 12 карбонових кислот: оцтова, мурашина, янтарна, щавлева, молочна, масляна, миристинова,

Також встановлено, що під впливом тканинних препаратів значно покращується регенерація білків і формених елементів крові, покращується відновлення кількості альбумінів і нормалізація вмісту глобулінів, закономірно посилюється регенерація фібриногену, нормалізується концентрація залишкового азоту і сечовини в крові, поліпшується транспорт амінокислот еритроцитами й елімінація аміноазоту з крові іншими тканинами, підвищується інтенсивність включення амінокислот (метіоніну) у білки печінки, нирок, серця та інших органів. Важливою ланкою біохімічних механізмів дії тканинної терапії є активуючий вплив її на процеси трансамінування, у тому числі трансдезамінування і трансреамінування, які пов’язують білковий обмін із біоенергетикою [164,185,186,187].

Обробка тканинними препаратами суттєво не впливала на засвоєння протеїну і його складових амінокислот [290,291], макро - і мікроелементів кормів [180,254,255,256]. Згодовування сухої плацентарної тканини собакам підвищувало резорбцію глюкози у два рази [173,275,277,289,281,293]. Після введення тканинного препарату собакам протягом 36 днів спостерігали посилення секреції залоз шлунку й підвищення активності шлункового соку [6,173,].

Дія тканинних біостимуляторів проявляється не відразу, а тільки через декілька днів. Вона поступово посилюється, а потім повільно послаблюється. Активний вплив діючих похідників триває біля місяця, а інколи й довше [173,178].

Вплив діючих речовин помірний, тому, звичайно, не відмічається їх токсичність навіть у молодих та слабких тварин. При негативній дії біостимуляторів спостерігається значне подразнення інтерорецепторів, що призводить до посилення дисиміляційних процесів, а також спотворення обміну речовин унаслідок чужинної природи самих речовин.

Ефективною для підшкірних ін'єкцій вважається доза 0,1 мл на 1 кг ваги тіла тварини з п'ятиденними інтервалами для лікування хворих тварин, а для

РОЗДІЛ 2. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Темі стимуляції та синхронізації відтворної функції телиць протягом багатьох років науковці приділяли і приділяють багато уваги, але препарат ПДЕ (плацента денатурована емульсована), виготовлений із тканин плаценти людини, що завдяки великій кількості біологічно активних речовин у своєму складі має, поряд із протизапальною та імуномоделюючою дією, репаративні й антиоксидантні якості, а також є активатором обміну речовин, практично не застосовувався.

Як було зазначено вище, раніше запропоновані препарати та методи стимуляції і синхронізації відтворної функції у телиць парувального віку мали певні обмеження для застосування.

Викликає занепокоєння й екологічний стан в Україні, який також призводить до порушень відтворної функції в телиць. Залишається загальновідомим той факт, що забруднення радіонуклідами оточуючого середовища, накопичення у воді та кормах пестицидів, нітратів та інших токсикантів веде до виклику алергічних явищ, які у свою чергу негативно діють на стан відтворної функції організму.

Постає питання про необхідність підвищення стійкості організму до впливу несприятливих факторів, стабілізації статевих циклів, що дасть можливість більш повно реалізувати генетичний потенціал телиць парувального віку.

Тому нами для досліджень і був обраний препарат, який є екологічно чистим, має широкий спектр біологічної дії на організм тварини, а також не викликає сторонніх ефектів і впливів при застосуванні на практиці.

., до кінця стійлового періоду в організмі тварин спостерігалися розлади окремих ланцюгів імунної системи [295].

Контакт телиць із бугаями був виключений. Такий спосіб утримання телиць парувального віку за даними також знижує відсоток телиць, які своєчасно проявляють статеву циклічність. Автор зазначає, що безприв’язне утримання тварин, під час якого останні мають можливість вільно пересуватися, більш за все позитивно впливає на обмінні процеси в організмі, і деякою мірою стимулює статеву функцію [296].

Враховуючи те, що ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району вирощує племінних телиць із метою продажу, і тому, на нашу думку, має дотримуватися всіх санітарно – гігієнічних норм утримування тварин. Ми на прикладі зимового та літнього раціонів телиць 12 – 18 місячного віку проаналізуємо стан годівлі в дослідних господарствах.

Кормова база господарства представлена кормами місцевого походження.

Годівля телиць здійснювалася за раціоном наведеним у таблицях 2.1 та 2.2

Таблиця 2.1

Середньодобові даванки кормів (кг) та їх поживність для телиць

у зимово-стійловий період

Корми та показники їх поживності	Одиниці виміру	Кількість показника	Норма	± до норми
Солома ячмінно – вівсяна	кг
Сіно злаково – бобове	кг
Сінаж конюшини	кг
Силос кукурудзяний	кг
Буряк кормовий	кг
Концентровані корми	кг
Патока	кг
Сіль кухонна	гр.
Діафоній фосфат	гр.

Продовження табл. 2.1

У кормах містилося:
Кормових одиниць
Обмінної енергії	мДж
Сухої речовини	кг
Перетравного протеїну	гр.
Сирої клітковини	гр.
Крохмалю	гр.
Цукрів	гр.
Сирого жиру	гр.
Кальцію	гр.
Фосфору	гр.
Магнію	гр.
Калію	гр.
Сірки	гр.
Заліза	мг
Міді	мг
Цинку	мг
Кобальту	мг
Марганцю	мг
Йоду	мг
Каротину	мг
Вітамінів:
Д	тис. МО
Е	мг

Аналіз раціону: Конц. енергії = к. од. = 0,74; цукор = 1,2; п. п. = 94,2; Ca = 2,3;

сух. реч. п. п. к. од. P

клітковина х 100% = 23,5 %

сух. речов.

Структура раціону, %: солома – 3,1; сіно – 21,4; сінаж – 18,6; силос – 21.4; буряк – 1,2; концентровані корма – 23,2; патока – 5,8.

Дані таблиць свідчать, що раціон для телиць 12 – 18 місячного віку за показниками енергетичної, протеїнової, вуглеводної поживності був недостатнім щодо забезпечення нормальної підготовки тварин до осіменіння, а також для повноцінного розвитку плодів.

Таблиця 2.2

Середньодобові даванки кормів (кг) та їх поживність для телиць

у літній період

Корми та показники їх поживності	Одиниці виміру	Кількість показника	Норма	± до норми
Зелена суміш	кг
Моно кальцій фосфат	гр.
Концентровані корми	кг
Патока	кг
Сіль кухонна	гр.
У кормах містилося:
Кормових одиниць
Обмінної енергії	мДж
Сухої речовини	кг
Перетравного протеїну	гр.
Сирої клітковини	гр.
Крохмалю	гр.
Цукрів	гр.
Сирого жиру	гр.
Кальцію	гр.
Фосфору	гр.
Магнію	гр.
Калію	гр.
Сірки	гр.
Заліза	мг
Міді	мг
Цинку	мг
Кобальту	мг
Марганцю	мг
Йоду	мг
Каротину	мг
Вітамінів:
Д	тис. МО
Е	мг

Аналіз раціону: Конц. енергії = к. од. = 0,91; цукор = 0,89; п. п. = 123,7;

сух. реч. п. п. к. од.

клітковина х 100% = 24,8 % ; Ca = 1,91;

сух. речов. P

Схема дослідів щодо вивчення впливу біологічно активних препаратів на відтворну функцію телиць швіцької породи у ВАТ “Племзавод, Михайлівка” Лебединського району Сумської області.

Назва препаратів	2000 рік
Місце введення	Кратність введення	Доза введення	Вік телиць (місяців, років)	Жива маса телиць	Пора року	Кількість телиць у групі	Дослідження проб крові на показники:	Кількість гістологіч. досл. яєчн.
біохімічні	гормональні
Контроль (пр-ти не вводились)	—	—	—	15 –22 міс	350– 380 кг	З	15	5	5	5
В	15	5	5	-
Л	15	5	5	-
О	15	5	5	-
ПДЕ	Підшкірно в ділянці шиї	Одноразово	20 мл	15 –22 міс	350– 380 кг	З	15	5	5	5
В	15	5	5	-
Л	15	5	5	-
О	15	5	5	-
Естрофан	Внутрішньом’язово в ділянці шиї	Одноразово	2 мл	15 –22 міс	350– 380 кг	З	15	5	5	5
В	15	5	5	-
Л	15	5	5	-
О	15	5	5	-
Естрофан у комплексі з тривітаміном	Внутрішньом’язово в ділянці шиї з обох боків	Одноразово	2 мл + 5 мл	15 –22 міс	350– 380 кг	З	15	5	5	5
В	15	5	5	-
Л	15	5	5	-
О	15	5	5	-
Всього за рік:	240	80	80	20

ранніх етапах формування статевої функції ремонтного молодняка з метою поліпшення показників відтворення телиць парувального віку різних порід.