Зміст (стр. 2 )

·  багатофункціонального використання примагістральних| територій;

·  формування нових транспортних магістралей;

·  впровадження позавуличного масового пасажирського транспорту.

Основними планувальними осями розглядаються магістральні вулиці загальноміського значення безперервного руху (зокрема “Північ-Південь”), регульованого руху та магістралі районного значення.

В основу функціонального зонування території міста покладені основні принципи містобудування:

§  більш чітке функціональне зонування території міста, концентрація промислових і комунально-складських об’єктів у промислових районах;

§  створення планувальної структури, яка має забезпечити зручні та надійні транспортні зв’язки з місцями праці, проживання та відпочинку, високий рівень благоустрою та розвитку інженерної інфраструктури;

§  раціональне використання земель міста, у тому числі несприятливих в інженерно-будівельному відношенні;

§  виділення територій пріоритетного розвитку з метою одержання інвестицій;

§  оздоровлення міського середовища.

Проектом передбачено зонування території міста за видами її використання:

Сельбищна зона.

Найбільша за територією і складається з трьох планувальних зон - Центральної (в адміністративних межах Приморського району), Північної (в адміністративних межах Суворовського району), Західної (в адміністративних межах Малиновського району) та Південної (в адміністративних межах Київського району).

Нове багатоквартирне житлове будівництво передбачається розміщувати за рахунок знесення малоповерхового зношеного житлового фонду, реорганізації районів перших масових серій та на вільних і вивільнених територіях (за рахунок винесення спец - та виробничо-комунальних об’єктів).

Сельбищна зона міста доповнюється новими крупними житловими районами «Хаджибейський» і «Аеропортовський».

Генеральним планом пропонується формування на території колишніх полів фільтрації сельбищно-виробничого утворення нового типу – технополісу (близько 1000 га), який складатиметься з великої суспільно-житлової зони (житловий район «Хаджибейський»), виставково-ярмаркового комплексу, виробництва нового типу – технопарку, а також зон відпочинку і спорту. Для житлового будівництва в цьому районі відводиться до 15% території.

Враховуючи складність проведення інженерно-технічних заходів з інженерної підготовки цієї території під забудову, необхідно надати їй статус «пріоритетного розвитку».

Житловий район “Аеропортовський” створюється за рахунок освоєння території колишнього аеродрому “Шкільний”, а також вільних територій.

Житлова забудова буде вестися переважно багатоквартирними багатоповерховими будинками.

Розміщення індивідуальної забудови з присадибними, або приквартирними ділянками, передбачено в районі сел. "Ленінське, Жевахової гори та на інших невеликих ділянках.

Виробнича зона.

Проектними пропозиціями передбачено упорядкування меж та планувальної структури промислових територій міста. Генеральним планом передбачається реорганізація і розвиток виробничих територій, яка включає:

-  для окремо розташованих в структурі житлових територій виробничих об'єктів повну або часткову реорганізацію із зміною функціонального використання виробничих територій з подальшим використанням під сельбищну функцію.

-  повну або часткову реконструкцію територій, які зберігають своє виробниче призначення, з оновленням, ущільненням забудови, створенням нової транспортної, інженерної, природоохоронної інфраструктури.

В планувальній структурі міста передбачено виділення 4 промислових районів:

-  “7 км Овідіопольского шосе“;

-  “Застава“ у складі 4-х груп підприємств по вул. Дальницькій, вул. Столбовій, вул. Промисловій і групи підприємств “Новодеповська“;

-  “Пересип“;

-  “Куліндорово“.

У зоні спільних інтересів м. Одеси і прилеглих територіальних громад передбачено формування виробничо-складської зони “Усатове“.

Окрім перерахованих промрайонів, формуються групи підприємств «Південна», “Овідіопольськая дуга“, “Західна“, і “Шкодовая гора“ та транспортно-перевальний комплекс морського торгового порту.

Виходячи із містобудівних потреб, генпланом рекомендована передислокація в межі промислових формувань, або винесення за межі міста екологічно небезпечних підприємств, та підприємств центральної частини міста.

Згідно з генеральним планом м. Одеса на розрахунковий період передбачається реорганізація та перепрофілювання територій нафтогазового комплексу промрайону «Пересип». Об’єкти нафтогазового комплексу, які мають значну потужність по переробці, перевальці, зберіганню нафтопродуктів і зріджених газів, розташовані в межах промрайону (в безпосередній близькості до центральної частини міста) є об’єктами підвищеної небезпеки та створюють проблеми щодо подальшого розвитку міста. В зв’язку з цим, пропонується значне територіальне скорочення об’єктів нафтогазового комплексу з їх передислокацією за межі міста. На розрахунковий період генерального плану безпосередньо зберігаються тільки ті бази, які технологічно пов’язані з функціонуванням Одеського нафтопереробного заводу. Території об’єктів нафтогазового комплексу, які виносяться, повинні трансформуватися під іншу виробничу функцію і після реабілітації території на цих ділянках можливе розташування екологічно безпечних підприємств технопарку.

Крім цього, генеральним планом передбачається поступове скорочення територій промрайону “Центральний“ для сельбищних функцій, ліквідація Куяльницької групи підприємств та винос підприємств, розташованих вздовж Одеської затоки і не пов’язаних з діяльністю порту та ремонту суден, за межі берегової смуги з подальшим розташуванням в межах промислових формувань. На їх місці передбачено розміщення ділових, торговельних та розважальних об’єктів, зокрема на території ВАТ «Одессільмаш» та м’ясокомбінату.

Ландшафтно-рекреаційна зона.

Передбачається збереження існуючих зелених насаджень – парків, скверів, а також створення нових зелених зон: парків житлових районів “Хаджибейський“ та “Аеропортовський“, дитячого парку типу “Діснейленд“ (на намивних територіях Хаджибейського лиману), зоопарку, гідропарку в районі курорту Куяльник, зони відпочинку зі створенням штучного водоймища в районі НПЗ, зелених насаджень мікрорайонів.

Для рекреаційних цілей на період до 2031 року пропонується утворення нових територій (325 га) в акваторії Чорного моря (в тому числі 90га пляжі) і Хаджибейського лиману.

Зона зовнішнього транспорту.

Складається зі смуги відводу залізниці, Одеського морського торгового порту, міжнародного аеропорту “Одеса“, автовокзалу та автостанцій, автотранспортних підприємств.

В межах розрахункового періоду передбачена реконструкція аеропорту та будівництво нового залізничного вокзалу в районі вул. Стовбової. Крім цього, розглядається питання будівництва та формування підземного вокзального комплексу в районі існуючого вокзалу і стабілізації територіального розвитку морського порту.

5. Система загальноміських центрів.

Нові загальноміські центри.

Розвиток системи загальноміських центрів передбачає значне зростання культурної значущості історичної спадщини центру і поступове переміщення масових обслуговуючих функцій в серединний пояс.

Так, передбачається створення ділових і культурних загальноміських центрів:

1.  Діловий центр “Одеса-сіті“ (в районі існуючого вокзалу за рахунок реконструкції житлового масиву “Сахалінчик”, недіючих підприємств, розташованих вздовж залізниці та тюрем) –фінансово-торговий, офісно-готельний і діловий центр з Конгрес - холом.

2.  Діловий центр “Пересип“ – бізнес центри, фінансові та торговельні заклади, культурно-просвітницькі установи, спортивно-оздоровчі комплекси.

3.  Багатофункціональний центр “Хаджибейський“ (на колишніх полях фільтрації) – діловий готельно-офісний комплекс, культурно-просвітницький центр, універсальний концертний зал, ярмарочно-виставковий центр, торгово-розважальні комплекси, мультиплексні - та екстрім - кінотеатри, тощо.

4.  Молодіжний культурний центр (Жевахова гора) – молодіжний культурний центр з театром та співоче поле.

Спеціалізовані центри.

Приморські:

-  "Дача Ковалевського"

-  "Великий Фонан"

-  "Золотий берег"

-  "Середній фонтан"

-  "Аркадія"

-  "Малий фонтан"

-  "Отрада"

-  "Лузанівка"

Наукові:

-  В складі Технопарку (технополіс «Хаджибейський»).

-  Технопарк в промрайоні "Застава".

-  Науково-навчальний центр (у складі ділового центру "Пересип").

Спортивні:

-  "Куяльник" – водноспортивний центр, стадіон.

-  "Хаджибейський" – спортивний комплекс з басейном і штучною ковзанкою, стадіоном, іподром, велодром, аквапарком, тощо.

-  "Аеропортовський" – спортивний комплекс з басейном і штучною ковзанкою.

-  Фонтанська дорога (на місці іподрому) – спортивний центр зі стадіоном.

-  "Лузанівка" – стадіон з готельним комплексом.

Медичні:

-  Багатофункціональний лікарняний комплекс – район "Хаджибейський"

-  Міські лікарні – район Аеропортовський" та "Ленінське".

-  Обласне медичне містечко інфекційних захворювань та медичні центри загального профілю в зоні спільних інтересів міста Одеси та прилеглих територіальних громад.

Курортно-рекреаційний:

-  "Куяльник" (курортні та туристичні готелі з сферою обслуговування)

6. Збереження та охорона історико-культурної спадщини

Територію сучасного міста можна диференціювати за ступенем історико-культурної цінності розпланування, забудови і ландшафту наступним чином:

1. Найбільшу цінність має територія історичного центру як комплексної пам'ятки, а також території розташованих дискретно в містобудівній структурі пам'яток архітектури й містобудування, історії, археології, садово-паркового мистецтва, природи, що містяться за межами історичного центру.

2. Важливу роль в об'ємно-просторовій композиції міста і збереженні його своєрідності відіграють території, які забезпечують візуальне сприйняття історичного центру (територія порту та акваторії Одеської затоки) і дискретно розташованих пам'яток архітектури й містобудування, а також цінні ландшафти парку імені Т. Шевченка, Французького бульвару, інших міських парків та Жевахової гори.

3. Велику наукову цінність становлять території, на яких виявлений археологічний культурний шар.

4. Негативний вплив на об'ємно-просторову композицію і образ міста справляють території з дисгармонуючою промисловою забудовою, передусім – в районі порту й південної частини Пересипу.

Виходячи з проведеної вище класифікації території міста за ступенем історико-культурної цінності визначена така номенклатура зон охорони пам'яток:

-  Комплексна охоронна зона історичного центру (в майбутньому – історико-культурна заповідна територія ''Стара Одеса'') – в межах історичного центру.

-  Території дискретно розташованих пам'яток (комплексів) з їх охоронними зонами.

-  Зони регулювання забудови.

-  Зони охоронюваного ландшафту.

-  Зони охорони археологічного культурного шару (об’єктів арїхеологічної спадщини).

Згідно з чинним законодавством, ці території спеціально виділяються з метою захисту традиційного характеру середовища окремих пам'яток, комплексів (ансамблів), а

історичний центр міста пропонується оголосити комплексною охоронною зоною з перспективою перетворення в майбутньому на історико-культурну заповідну територію ''Стара Одеса''.

Така комплексна система охорони, на відміну від дисперсної (коли визначається велика кількість охоронних зон – для кожної пам'ятки окремо), дозволяє зберегти цілісність і неповторність всього історичного середовища, тобто – традиційний характер середовища, як це вимагається чинним законодавством. В комплексну охоронну зону включається парк-пам'ятка природи і садово-паркового мистецтва (парк ім. Т. Шевченка).

Для забезпечення збереження окремо розташованих пам'яток культурної спадщини та їх найближчого оточення встановлюються охоронні зони для кожної з них. Режим використання території, встановлений у цих зонах, має забезпечити фізичне збереження, сприятливе візуальне сприйняття пам'яток, їх доцільне використання, впорядження (благоустрій) території.

На території міста визначені декілька ділянок зон регулювання забудови з відмінними режимами використання територій. Найважливішою з них, в плані збереження традиційної об'ємно-просторової композиції міста, є зона регулювання забудови порту, що прилягає до вулиці Приморської.

Зони регулювання забудови навколо охоронних зон дискретно розташованих пам'яток охоплюють прилеглі квартали або ділянки забудови і встановлюються для збереження оточення, співмасштабного цим, в основному, невеликим будівлям.

Оскільки в Одесі історичний центр і пам'ятки архітектури й містобудування зберегли в багатьох випадках тісний зв'язок з природним оточенням і формують разом з ними своєрідні архітектурно-ландшафтні приморські комплекси, для їх збереження встановлюються зони охоронюваного ландшафту.

Відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють питання визначення і використання територій історичних ареалів – найбільш освоєних в минулому і добре збережених частин території населеного місця, що відрізняється традиційним характером середовища і значною кількістю об'єктів культурної спадщини від інших, менш освоєних або погано збережених частин населеного місця, визначено два історичні ареали в межах міста:

-  Центральний історичний ареал.

-  Історичний ареал ''Французький бульвар''.

Режими використання історичних ареалів у кожному з них визначаються режимами використання територій зон охорони пам'яток, установленими на територіях цих ареалів.

У межах обох історичних ареалів пріоритетним напрямом містобудівної діяльності є збереження традиційного характеру середовища історичних ареалів, охорона і раціональне використання розташованих в їх межах пам'яток і об'єктів культурної спадщини, збереження містоформуючої ролі культурної спадщини.

Оскільки історичне місто є просторовою системою, що розвивається у часі, то єдино прийнятною для нього стратегією є спадкоємність розвитку, в основі якої лежить орієнтація на найстабільніші чинники – природну підоснову, структуру й розпланування поселення, характер забудови певних ділянок території та їх взаємозв'язки.

При цьому важливо зберегти три основні структуроутворюючі елементи: композиційні центри; композиційні осі; системи відкритих, замкнених і напіввідкритих просторів.

За ступенем радикальності перетворень можливі такі реконструктивні заходи: збереження (містобудівна консервація); оновлення; перетворення. Методично розрізняються такі види комплексної реконструкції в історичних містах:

-  ревіталізація (підвищення функціональної значущості комплексу, фрагменту середовища, середмістя шляхом відтворення втрачених ними громадських функцій або надання їм нових, що не порушують традиційний характер середовища);

-  ревалоризація (підвищення або відновлення архітектурно-художньої цінності середовища, у т. ч. шляхом реставрації пам'яток, видалення дисгармонійних нашарувань, компенсаційного будівництва, в окремих випадках – відтворення цінних втрачених об'єктів, архітектурних акцентів і домінант);

-  регенерація (відновлення та поліпшення розпланувально-просторової структури, композиційної цілісності та функціональної активності історичних середмість, окремих районів чи архітектурних комплексів).

Таким чином, виходячи з містобудівних вимог в частині збереження культурної спадщини в межах історичного ареалу, генеральним планом надані пропозиції по функціонально-планувальній організації центральної частини міста, в якій виділені зони:

-  кварталів змішаної житлової і громадської забудови;

-  переважного розміщення об'єктів громадського обслуговування;

-  зелених насаджень загального користування;

-  головних пішохідних напрямків;

-  транспорту.

З урахуванням цінної історичної забудови, будівель пам'яток історії і архітектури, в кварталах центру передбачаються такі реконструктивні заходи:

-  ущільнення забудови (нове будівництво зі зносом старого, прибудова будинків);

-  розущільнення забудови (знесення малоцінних будівель або їх окремих частин споруд);

-  санація (винос шкідливих виробничих об'єктів);

-  реставрація будівель-пам'яток архітектури;

-  створення невеликих скверів і благоустрій у внутрішньоквартальних просторах.

Намічається організація зони переважного розміщення пам’яток історії, архітектури та об’єктів громадського обслуговування, яка базується на розвитку пішохідних напрямків як існуючих (вул. Дерибасівська, Олександрівський бульвар), так і проектних (частково по вулиці Базарній, провулку Чайковського та частково по вул. Катериненській). Організація більш розгалуженої пішохідної зони забезпечить прямі зв’язки між історичним ядром та запланованим громадським центром житлового району «Молдаванка».

Зона головних пішохідних напрямків може стати маршрутом для піших туристів.

Зона зелених насаджень центральної частини включає існуючі парки, сквери, бульвари. Деякі з них є пам'ятниками садово-паркового мистецтва – парк Шевченка, Дюківський сад. По вул. Гаванній намічається організація нового скверу.

Висота забудови фасадних будівель центральної частини міста в межах історичного ареалу не повинна перевищувати 18,6м. Внутрішньоквартальні будівлі можуть мати висоту 21,3м.

7. Рекреаційні території та озеленення міста

Порогове значення природно-рекреаційної ємності пляжного ресурсу визначається в обсязі 180 тис. чоловік одночасного перебування. Нормативні потреби, згідно ДБН 360-92**, п.5.27, складають 320 тис. чоловік одночасного перебування. Для забезпечення нормативної ємності передбачається упорядкування усієї системи пляжних територій з їх розширенням за рахунок намиву, що одночасно буде виконувати роль і інженерного захисту узбережжя.

Зовнішня межа пляжних територій з прибережною захисною смугою моря визначена в межах проектованої набережної загальною приблизнопротяжністю приблизно 20,0 км.

Для досягнення нормативної забезпеченості в існуючих межах міста передбачається формування нових об’єктів зеленого будівництва на площі 760 га, серед них:

-  Хаджибейський ландшафтний парк – 250 га;

-  Гідропарк „Куяльник” – 70 га;

-  Система бульварів і скверів багатофункціонального центру „Пересип” – 65 га;

-  Парк „Жевахова гора” – 50 га;

-  Парк в районі „Аеропортовський” – 30 га;

-  Система скверів центру „Одеса-Сіті” – 20 га;

-  Парк по вул. Космонавтів – 35 га;

-  Парк „Шкодова гора” – 25 га;

-  Упорядкування усієї системи зелених насаджень приморських схилів з їх ландшафтним благоустроєм – 155 га;

-  Інші – 220 га.

Крім цього передбачається створення зелених насаджень загального користування за межами міста:

-  впорядкування лісового масиву «Крижанівський» площею 240 га з наданням йому статусу заказника місцевого значення, створення 160 га озеленених територій загального користування в зоні спільних інтересів міста та прилеглих територіальних громад;

-  організація зелених насаджень у вигляді системи скверів та парків площею 150 га на штучно створених територіях в акваторії Чорного моря та Хаджибейського лиману.

Таким чином, проектне рішення щодо створення зелених насаджень направлено на формування екологічного каркасу міста, складовою якого є рекреаційні, оздоровчі території та система зелених насаджень.

8. Охорона навколишнього природного середовища

Генеральним планом передбачається обмеження територіального розвитку та потужності портового нафтогазового комплексу, упорядкування промислових об’єктів з їх частковою передислокацією з сельбищної зони, зміною технології виробництва та технічним переоснащенням. Вивільнені території намічено задіяти для суспільних потреб міста – під житлово-громадську забудову, зелені насадження, культурно-спортивні та оздоровчі заклади.

При освоєнні територій з складною інженерною геологією передбачається проведення заходів з інженерної підготовки.

В плані вирішення екологічних проблем намічається масштабна реконструкція інженерних мереж і комунікацій.

Передбачається технічна модернізація системи водопостачання з реконструкцією водопровідних мереж та технологією подачі води. Сумарний відпуск води на сьогодні складає 560 тис. м3/добу. Передбачається збільшення об’єму майже на 190 тис. м3/добу.

Проблеми водовідведення вирішуються методом реконструкції очисних споруд з їх повною реконструкцією відповідно сучасним технологічним вимогам. На “Північний СБО” передбачається роздільна система відводу каналізаційних та зливових стоків. На віддалену перспективу розглядається питання виносу “Північних” очисних споруд в р-н “Дофинівки” та “Південних” очисних споруд в район аеропорту.

Питання санітарної очистки міста вирішується шляхом будівництва двох сміттєпереробних заводів з сортувальними лініями в районі “Дальницьких кар’єрів“ та “Куліндорово“ проектною потужність по 100,0 тис. тон/рік.

Таким чином, намічений комплекс заходів щодо впорядкування міської території, екологізації виробничих процесів, широкого розвитку зеленого будівництва дозволяє оздоровити міське довкілля та сформувати комфортне середовище проживання.

9. Транспорт.

Формування планувальної структури м. Одеси відбувалося в період використання гужового транспорту, особливо її центральної частини, тому в період розвитку автомобільного транспорту, магістрально – вулична мережа стає непридатною для пропуску транспортних потоків. Ситуація ускладнюється також тим, що темпи зростання рівня автомобілізації, значно перевищують темпи будівництва та реконструкції магістральної мережі.

Генеральний план передбачає ряд заходів, що направлені на будівництво та реконструкцію транспортних комунікацій міста та зони його впливу.

Зовнішній транспорт

Автомобільні дороги

Генеральним планом передбачено будівництво дальнього обходу м. Одеси, необхідність в будівництві якого обумовлена тим, що існуюча об’їзна дорога, яка проходить по курортно-рекреаційній зоні Куяльницького і Хаджибейського лиманів не може розглядатись як перспективна. Нарощування її технічних параметрів для пропуску прогнозних зовнішніх і міських автомобільних потоків неможливе. Виходячи з цього, генеральний план передбачає будівництво нового обходу м. Одеси, з будівництвом трьох мостових переходів через Куяльницький, Хаджибейський та Тілігульський лимани і включення цього обходу в систему міжнародних транспортних коридорів: ЧЕС – Рені – Ізмаїл – Одеса – Миколаїв – Херсон – Мелітополь – Бердянськ – Маріуполь – Новоазовськ, Крітського №9 з відгалуженнями – Нові Яриловичі – Чернігів – Копті – Київ – Любашівка – Платонове, Любашівка – Одеса та Північ – Південь – Харків – Полтава – Кременчук – Кіровоград – Одеса.

Залізничний транспорт

Діючим генеральним планом передбачалось розміщення нового залізничного вокзалу на станції Застава. Таке рішення було обумовлено тим, що з цієї станції існують зручні зв’язки в напрямку Овідіополя, Колосівки, Шепетівки. Так як за останні роки намітилась тенденція зростання обсягів вантажних та пасажирських перевезень залізничним транспортом, даний проект генерального плану підтверджує необхідність будівництва нового залізничного вокзалу, який пропонується розмістити в районі Застава. На перспективу передбачається заглиблення залізничних колій станції Одеса – Головна та існуючого залізничного вокзалу в підземний простір. Ці заходи дозволять звільнити центральну зону міста від наземних залізничних колій длґ формування громадсько-ділових зон.

Морський транспорт

Генеральний план передбачає переорієнтацію роботи Одеського морського торгового порту переважно на контейнерну переробку вантажів. Так, найближчим часом на території полів фільтрації передбачається будівництво контейнерного терміналу – «Сухого порту».

Крім того, пропонується завершення будівництва естакади для забезпечення заїзду в порт вантажного транспорту з окружної дороги через «Сухий порт», що сприятиме виведенню контейнеровозів з магістральних вулиць міста. Крім цього, передбачається проведення модернізації інфраструктури припортових залізничних станцій, упорядкування залізничних колій. Ці заходи намічені в межах розрахункового періоду генерального плану.

Пропонується також відновити мережу прогулянкових рейсів малих суден.

Авіаційний транспорт

Діючим генеральним планом міста передбачався винос існуючого аеропорту. На той час ця пропозиція була слушною, так як до 1990 року експлуатувались повітряні судна з високим рівнем шуму. В сучасних економічних умовах розвитку країни та переходом на експлуатацію повітряних суден нового покоління, така необхідність відпала. Новий генеральний план вважає доцільним залишити аеропорт Одеси, як один з 7 базових міжнародних аеропортів України і використовувати його для внутрішніх та міждержавних перевезень. Реконструкція і модернізація міжнародного аеропорту, а також будівництво нового пасажирського терміналу допоможе відновити роботу повітряного транспорту. Крім того, передбачені в генеральному плані заходи, щодо розвитку магістральної мережі, значно покращать зв’язок між містом і аеропортом.

Автомобільний транспорт

На період розрахункового строку генеральним планом передбачено дещо змінити характер перевезень пасажирів автобусним транспортом. На сьогоднішній день велика концентрація приміського та міжміського транспорту в місті призводить до перенасичення транспортними засобами магістрально – вуличну мережу. Виходячи з цього, генеральнім планом передбачається перенесення існуючих автостанцій (будівництво нових) у периферійні райони на виходах з міста, з подальшим підключенням до нових пересадочних вузлів. Пересадочні вузли передбачено зв’язати з кінцевими зупинками масового міського пасажирського транспорту, оснастити автостоянками великої місткості та об’єктами торговельного сервісу.

Міський транспорт

Вулична мережа

Основним рішенням генерального плану щодо розвитку магістрально – вуличної мережі м. Одеси, є створення системи магістралей безперервного руху транспорту: “Північ – Південь“ та “Захід – Схід“. Магістраль “Північ – Південь“ пройде за залізницею вздовж житлового району Котовського та з’єднає його з новим житловим районом «Хаджибейський». Ділянка магістральної вулиці безперервного руху – Балтська дорога – вул. Хаджибейська, яка проходить через поля фільтрації, вже збудована. Далі магістраль прямуватиме по вул. Вапняній до вул. Балківської і по останній до залізничної колії через яку завершується будівництво поїзного шляхопроводу. Далі магістраль прямуватиме вздовж межі території аеропорту на захід від житлових районів Черемушки та ім. Таїрова, і вийде в напрямку Іллічівська. Магістраль «Північ – Південь» є основною транспортною артерією, яка повинна з’єднати найбільш віддалені житлові райони з центральною частиною міста.

Магістраль безперервного руху “Захід – Схід“ пройде по вул. Михайла Грушевського, Ленінградському шосе і далі вийде на Київську трасу.

До магістральних вулиць загальноміського значення регульованого руху віднесено такі вулиці: Миколаївська дорога, просп. Добровольського, Дніпропетровська дорога, вул. Чорноморського Козацтва, вул. Преображенська, вул. Пушкінська, вул. Приморська, вул. Канатна, вул. Разумовська, вул. В. Арнаутська, вул. Водопровідна, вул. Старопортофранківська, вул. Дальницька, вул. Мельницька, Фонтанська дорога, вул. Дача Ковалевського, Люстдорфська дорога, просп. маршала Жукова, Тираспольське шосе та інші.

Загальна довжина магістральних вулиць загальноміського значення становитиме 410,0 км, із них загальноміського значення безперервного руху – 43,0 км, загальноміського значення регульованого руху -197,0 км, районного значення – 170,0 км. На місцях перетину магістральних вулиць загальноміського значення безперервного руху з іншими магістральними вулицями міста передбачені транспортні розв'язки в різних рівнях. На перетинах магістральних вулиць загальноміського значення регульованого руху з іншими магістральними вулицями – транспортні розв'язки в одному та різних рівнях. Загальна кількість транспортних розв’язок в різних рівнях на вулично–магістральній мережі міста на кінець розрахункового періоду становитиме – 48 одиниць.

Швидкісний транспорт

Генеральний план пропонує організацію перспективної транспортної системи, в основі якої передбачається впровадження позавуличного масового пасажирського транспорту. Впровадження швидкісної системи – “Радан“, який в умовах комбінованої схеми його проходження (наземні, підземні та естакадні ділянки) є більш доцільним.

Запропонована проектом мережа “Радан” буде складатися з двох ліній, із загальною протяжністю – 37,0 км. Перша лінія пройде вздовж берега від району Котовського, перетинаючи Пересипську промислову зону, центр міста, до південно –західного житлового району. Друга лінія пройде від Фонтанської дороги через центр міста до західного промислового району та нового залізничного вокзалу.

Трамвай

Трамвай хоча і є транспортом з великою провізною спроможністю, однак його використання ефективно лише на відокремленому полотні, а значний шумовий і вібраційний дискомфорт, зупинка руху автотранспорту в місцях посадки і висадки пасажирів, додаткове викидання відпрацьованих газів автотранспорту, що стоїть на зупинках трамваю, суттєво впливають на якість навколишнього середовища і курортно – рекреаційний потенціал міста.

У зв’язку з впровадженням швидкісного масового пасажирського транспорту, відпадає необхідність у розвитку мережі трамвайних колій. Генеральний план передбачає скорочення трамвайної мережі на 36 км, шляхом демонтажу трамвайних колій, в першу чергу у районах, де передбачено проходження ліній швидкісного транспорту.

10. Модель розвитку міста.

Територіальний розвиток Одеси розглядається як система місто – приміська зона – регіон з відкритою планувальною структурою

Проведений аналіз стратегічних напрямків територіального розвитку міста дозволив виявити перспективну модель функціонально-планувального розвитку міської структури з урахуванням усієї сукупності планувальних обмежень, властивостей і якостей території як міста, так і прилеглої до неї території.

Модель, не прив′язана до конкретних термінів реалізації, орієнтована на прогнозну чисельність населення 1100 тис. чол., максимальну інтенсифікацію використання міських територій і передбачає заходи щодо реконструкції сельбищних територій, реорганізації промислово-виробничих зон, формування планувальної структури, комплексного розвитку інженерно - транспортної інфраструктури, збереження, відтворення та розвитку природного комплексу.

Модель розвитку міста дозволить закласти, за розрахунковим терміном Генерального плану, після 2031 року, необхідну трансформацію міських територій, що витікає з прийнятих пріоритетів його розвитку та зарезервувати території для подальшого розвитку Одеси.

На віддалену перспективу територіальний розвиток міста можливий за його сучасними межами у західному і північно-східному напрямках за рахунок освоєння резервних приміських територій:

-  під багатоквартирне будівництво в районі масиву Котовського і вздовж Ленінградського шосе;

-  під садибне будівництво в районах “Ленінське“, “Жевахова гора“, тощо;

-  під промислово-складське будівництво в районі с. Усатове, та промвузлів “Куліндорово“, “7 кілометр”.

Орієнтовно територія міста в даних межах може скласти близько 21 тис. га.

На далекоглядну перспективу можливий розвиток міста до існуючої об’їзної дороги, що забезпечить формування компактної логічної планувальної структури.

В рамках цієї структури, крім існуючих сільських населених пунктів та розміщення традиційної житлової забудови, можливе створення спеціалізованих житлових зон для розміщення будинків-інтернатів для інвалідів, людей похилого віку, дитячих будинків, крупних спортивних зон, що потребують значних площ (гольф-клуби), лікувальних містечок, виробничо-складських зон нового типу (логістика), рекреації, тощо.

Таким чином, прогнозний розвиток міста є етапом формування планувального утворення «Велика Одеса», яким охоплюється територія приміської зони в межах великої об’їзної дороги від Григоріївського до Сухого лиманів.

Моделлю міста передбачається також:

·  винос Винесення підприємств нафтогазового комплексу за межі міста. Функціонування та подальший розвиток нафтогазового комплексу у приморському мегаполісі, який має статус міста-курорта та культурного центру суперечить законодавчим та нормативним документам в галузі містобудування і вступає в протиріччя з прийнятим приоритетним напрямком розвитку м. Одеси як багатофункціонального ділового та туристичного центру Чорноморського регіону.

·  Повна заміна непридатного і морально застарілого житлового фонду.

·  Створення | штучного острова в Одеській бухті з розміщенням на ньому ігрових розважальних об'єктів з метою виведення їх з житлових територій міста. Штучний острів є виключно інвестиційним проектом і його організація цілком можлива в рамках розрахункового періоду генплану.

·  Винесення Південних і Північних очисних споруд за межі водоохоронних водоохоронної зон моря і лиманів. Реабілітація площадки Південних очисних споруд під створення спеціалізованого спортивного центру (картинг, роликодром, тощо), а Північних – під резервні території промрайону, технопарк.

·  Будівництво нових рекреаційних комплексів у складі курортних і туристичних готелів, видовищно-спортивних об’єктів та розважальних закладів на штучно створених територіях в прибережній акваторії Чорного моря.

·  Формування технопарків в районі Шкодової гори (на території нафтопереробного і цементного заводів), на частині існуючого промрайону Застава (колишні військові склади).

·  Ліквідація промислового утворення Одеса-Центр і формування в районі старого залізничного вокзалу адміністративного та бізнес центру.

·  Досягнення європейських норм життя населення (житлова забезпеченість – 33м2, обсяг обсяг нового житлового будівництва –23,0 млн. кв. м.); Сельбищна ємність ємкість міста може скласти 36 млн. кв. м загальної площі при чисельності населення 1100 тис. чол.

11. Основні рішення проекту планування

приміської зони м. Одеси

Формування зони спільних інтересів м. Одеса і прилеглих територіальних громад, як єдиного соціально-господарського та містобудівного організму, здійснено з метою:

§  резервування земель для перспективного розвитку міста;

§  регулювання розміщення усіх видів будівництва на прилеглій до міста території;

§  економічно доцільного (в умовах ринкового господарювання) механізму використання вільних від забудови земель для організації зон відпочинку, туризму і спорту, розміщення об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для обслуговування міста і зони його впливу, розвитку сільськогосподарського виробництва;

§  оздоровлення навколишнього середовища та інженерного захисту території:

§  урівноваження взаємодії урбанізованої і природної підсистем – формування екологічного каркасу;