Робоча навчальна програма з дисципліни “Статистика” (стр. 3 )

Обсяг реферативного повідомлення – 5-6 сторінок рукописного тексту. Підготовлене реферативне повідомлення повинно відповідати таким вимогам:

q  об’єктивність проведеного дослідження студентом;

q  дотримання принципу науковості;

q  логічна структурованість тексту;

q  точність і лаконічність викладу матеріалу;

q  самостійність мислення;

q  огляд літературних джерел з теми дослідження;

q  творчий характер дослідження;

q  уміння донести думки, викладені у реферативному повідомленні, до слухачів (захист реферативного повідомлення).

Перелік тем.

1.  Предмет, організація і завдання статистики. Статистичне спостереження

2.  Зведення і групування статистичних даних

3.  Абсолютні, відносні та середні величини

4.  Комплексні статистичні коефіцієнти

5.  Показники варіації і дисперсійний аналіз

6.  Статистична оцінка залежностей

7.  Ряди динаміки

8.  Статистичні індекси

9.  Вибіркове спостереження

10.  Статистика населення

11.  Статистика зайнятості населення

12.  Статистика оплати праці

13.  Статистика основних і оборотних виробничих фондів

14.  Статистика виробництва промислової та сільськогосподарської продукції

15.  Статистика витрат на продукцію (товари, роботи, послуги)

16.  Статистика споживчого ринку та цін

17.  Статистика фінансових результатів господарської діяльності

18.  Статистика доходів і витрат населення

19.  Система національних рахунків

20.  Комплексна оцінка соціально-економічних показників міжнародної статистики

2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань

Студент має можливість отримати додаткову оцінку за такі види робіт:

q  пошук, підбір та огляд літературних джерел, які відсутні у списку обов’язкових;

q  аналітичний огляд наукових публікацій;

q  формування аналітичних звітів та участь у науково-теоретичних і науково-практичних конференціях.

Форма контролю – розгляд підготовлених матеріалів під час аудиторних занять та ІКР, із врахуванням самостійності, творчості, інноваційності.

Підсумковий контроль

Питання для підсумкового контролю

1.  Програма статистичного спостереження.

2.  План статистичного спостереження.

3.  Способи аналізу показників динаміки.

4.  Суть і задачі статистичних групувань.

5.  Способи розрахунку параметрів рівнянь множинної залежності.

6.  Предмет статистики.

7.  Вибір виду і розміру інтервалів у статистичних групуваннях.

8.  Двохфакторний системний індексний аналіз.

9.  Коефіцієнт стійкості зв'язку.

10.  Види статистичних групувань.

11.  Способи проведення нормативних економічних розрахунків на основі статистичних залежностей.

12.  Статична наука і практика.

13.  Правила побудови статистичних таблиць.

14.  Статистичні показники.

15.  Індекси структурних зрушень.

16.  Розрахунок необхідної чисельності вибіркового спостереження для оцінки середньої величини ознаки.

17.  Критерії вибору і напрямку зв'язку між чинниковими і результативними ознаками.

18.  Взаємозв'язок базисних та змінних темпів росту.

19.  Розрахунок міжгрупової дисперсії для оцінки впливу чинникової ознаки на результативну.

20.  Мета і способи вибору нерівних інтервалів в статистичних групуваннях.

21.  Види, форми та способи статистичного спостереження.

22.  Вибір чинникових ознак для проведення нормативних розрахунків методом статистичних рівнянь залежностей.

23.  Статистичні таблиці.

24.  Розрахунок середньої арифметичної.

25.  Критерії застосування статистичних рівнянь залежностей.

26.  Забезпечення точності статистичних даних.

27.  Взаємозв'язок відносних величин динаміки, виконання плану і планового завдання.

28.  Розрахунок коефіцієнта варіації і його оцінка.

29.  Середня гармонічна та інші види середніх величин.

30.  Індексний метод аналізу динаміки середнього рівня.

31.  Індивідуальні та агрегатні (зведені) індекси.

32.  Рівняння прямої залежності.

33.  Способи визначення помилок вибіркового спостереження для середньої величини ознаки.

34.  Первинний облік і звітність.

35.  Мета і задачі застосування комплексних статистичних коефіцієнтів та способи їх розрахунку.

36.  Середні гармонічні індекси.

37.  Вибір статистичних ваг для розрахунку загальних індексів.

38.  Способи розрахунку помилок вибіркового спостереження для оцінки частки ознаки.

39.  Оцінка впливу чинників на результативну ознаку за правилом складання дисперсій.

40.  Розрахунок індексу сезонності.

41.  Розрахунок показників коефіцієнта та індексу кореляції.

42.  Правила побудови статистичних формулярів.

43.  Визначення розміру груп та інтервалів в статистичних групуваннях.

44.  Способи прогнозування показників динаміки методом статистичних рівнянь залежностей.

45.  Класифікація зв'язку між явищами та критерії їх статистичного вивчення.

46.  Способи розповсюдження вибіркових даних на всю сукупність.

47.  Коефіцієнт та індекс кореляції.

48.  Коефіцієнт варіації.

49.  Організація вибіркового спостереження.

50.  Розрахунок середніх темпів росту і приросту.

51.  Способи розрахунку відносних величин.

52.  Мода і медіана.

53.  Системи статистичних індексів.

54.  Способи розрахунку одночинникових рівнянь залежностей.

55.  Аналіз чинникових і результативних ознак аналітичних групувань.

Робочий план

з дисципліни “Статистика” спеціальності

“Облік та аудит”, “Фінанси”

денної форми навчання

(ІІІ семестр, ІІ курс)

Вид навчальної роботи	Годин в семестрі	Розподіл годин по тижнях
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17
Лекційні заняття	20	2	2	2	-	2	-	2	-	2	-	2	-	2	-	2	-	2
Практичні заняття	34	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2	2
Самостійна робота	108	5	5	7	6	6	6	8	6	6	6	8	6	6	6	8	6	7
Проміжні форми контролю				Поточн. контр. ЗМ 1				Поточн. контр. ЗМ 2				Поточн. контр. ЗМ 3				Поточн. контр. ЗМ 4		Поточн. контр. ЗМ 5
Всього годин / кредитів	162/ 5	9	9	11	8	10	8	12	8	10	8	12	8	10	8	12	8	11

Лектор І.

Затверджено на засіданні кафедри протокол № ____ від ____ вересня 2009 року

Зав. кафедрою природничо-наукової та фундаментальної економічної підготовки ____________

ПОЛОЖЕННЯ

про контроль і оцінювання результатів навчання студентів

Хмельницького кооперативного торговельно-економічного інституту

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Контроль і оцінювання завжди були важливою складовою методології навчання. Як свідчить практичний досвід, спроби виключити контроль частково чи повністю з навчального процесу призводять до зниження якості навчання. Від його правильної організації залежить ефективність управління навчально-виховним процесом і якість підготовки фахівців. Завдяки контролю між викладачем і студентом встановлюється “зворотній зв’язок”, який дозволяє оцінити динаміку і ступінь засвоєння навчального матеріалу. Під поняттям “контроль” розуміють виявлення, вимір і оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів. Контроль охоплює оцінювання (як процес) і оцінку (як результат) перевірки.

Це Положення визначає порядок контролю та комплексного оцінювання знань студентів, що розроблений з метою впровадження в інституті системи контролю якості навчання студентів та адаптації її до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською кредитно-трансферною системою (ECTS).

Освітня діяльність у ХКТЕІ спрямована на виконання вимог реалізації стратегічного курсу України на європейську інтеграцію в галузі вищої освіти, зумовленого запитами ринку праці та загальносвітовими тенденціями розвитку освіти.

Основними напрямками культурно-освітньої і науково-технічної інтеграції, сформульованими у Болонській декларації, визначено впровадження європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці.

Ключовою вимогою Болонської декларації є введення кредитно-модульної технології навчання, яка базується на індивідуалізації та диференціації навчання, зміні методик навчання, використанні активних методів та сучасних інформаційних технологій в навчально-виховному процесі, посиленні ролі самостійної роботи студентів, що вимагає введення більш диференційованої – комплексної системи оцінки знань.

2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ

Поточний контроль – це органічна частина всього педагогічного процесу і є засобом виявлення ступеня засвоєння навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Головне завдання поточного контролю – допомогти студентам організувати свою роботу, навчитись самостійно, відповідально і систематично вивчати навчальні дисципліни, готуватися до перевірки щоденно з першого дня занять, а не наприкінці семестру або навчального року. В той же час поточний контроль є показником роботи і педагогічного колективу. Зазначені завдання поточного контролю вимагають від викладачів і керівників факультетів відпрацювання певної системи і методики його проведення з урахуванням рівномірного і узгодженого розподілення контрольних заходів у відповідності до бюджету часу студентів.

Перед початком вивчення кожної теми студенти мають бути ознайомлені зі змістом теми, що вивчається, її навчальною метою; кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.

Перелік занять з дисциплін кафедри, які є обов’язковими для оцінювання, обговорюється на засіданнях кафедри, затверджується завідувачем кафедри і доводяться до студентів. Оцінювання знань здійснюється за традиційною чотирьохбальною системою.

Оцінка студенту за усну відповідь, письмову роботу, практичні дії і виконання робіт виставляється:

-  “відмінно” – якщо студент показує обґрунтовані, глибокі та системні знання програмного матеріалу; грамотно та логічно його викладає; самостійно і швидко оцінює різноманітні ситуації та приймає вірні рішення; аргументовано використовує знання у стандартних та нестандартних практичних ситуаціях, при виконанні творчих завдань; здатний робити логічні висновки, узагальнення; бездоганно володіє прийомами роботи зі спеціальними технічними засобами; вміє знаходити інформацію та аналізувати її, ставити та розв’язувати проблемні завдання; демонструє впевнені знання законодавчих актів України, інструкцій, підручників, посібників;

-  “добре” – якщо студент твердо знає програмний матеріал, грамотно його викладає; вірно знає істотні ознаки понять, явищ, зв'язки між ними, вміє пояснити основні закономірності; відповідь логічна, хоч має незначні помилки у формулюванні термінів і категорій; бракує власних суджень; самостійно використовує одержані знання при вирішенні практичних стандартних ситуацій; вміє аналізувати, систематизувати і узагальнювати інформацію, робити правильні висновки; використовує загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією підтвердженою практичними прикладами. За шкалою ECTS розрізняється “дуже добре” і “добре”.

-  “дуже добре” оцінюється відповідь (робота) виконана на високому науково-теоретичному рівні з 1-2 несуттєвими помилками;

-  “добре” – відповідь (робота) виконана на достатньому науково-теоретичному рівні із 2-3 несуттєвими помилками;

-  “задовільно” – якщо студент має знання тільки основного навчального матеріалу, але не засвоїв його детально, здатний з помилками й неточностями дати визначення основних понять, не допускає грубих помилок у відповіді, потребує в окремих випадках додаткових питань для прийняття вірного рішення; може повторити певну практичну дію (операцію) за зразком; практичні стандартні ситуації вирішує за зразком. За шкалою ECTS розрізняється “задовільно” і “достатньо”. “Задовільно” оцінюється відповідь (робота) виконана правильно, але допущено 4-5 недоліків, “достатньо” – відповідь (робота) виконана в цілому правильно на рівні мінімальних критеріїв, при цьому допущено 1-2 грубі помилки;

-  “незадовільно” – якщо студент допустив більше двох грубих помилок у відповіді, не може застосовувати одержані знання на практиці. За шкалою ECTS розрізняється “з можливістю повторного складання” і “неможливістю повторного складання”. В останньому випадку курс вважається незасвоєним і студент представляється на засідання вченої ради інституту на предмет відрахування з інституту.

Зміст критеріїв оцінювання та форма поточного контролю з кожного заняття навчальної дисципліни визначаються кафедрою з урахуванням особливостей дисциплін і обов’язково відображаються у відповідних методичних матеріалах.

Загальна оцінка за аудиторну, індивідуальну роботу обчислюється як середньоарифметична з поточних оцінок, шляхом ділення суми кодів (5,4,3), отриманих протягом модуля (семестру, періоду вивчення дисципліни) позитивних оцінок (“відмінно”, “добре”, “задовільно”) на їх кількість. Незадовільна оцінка зараховується як нуль балів.

Поточні незадовільні оцінки, одержані на заняттях не перездаються. За матеріалом пропущених занять студент має право одержати індивідуальну консультацію. Обов’язковому відпрацюванню підлягають всі види

індивідуальної роботи. Студенту, який пропустив більше 30% занять за тему (розділ, модуль), що оцінюються, надається індивідуальна консультація і призначається обов’язкова звітність за матеріалами пропущених занять. У разі відсутності зазначеної звітності - за тему виставляється нуль балів і зазначений навчальний матеріал вважається не опанованим, відповідно до модульного контролю студент не допускається.