Фізика формує картину світу (стр. 2 )

ББК 22.3я73

В29

Основним завданням посібника є виклад експериментального обгрунтування теорії електромагнетизму і формулювання його основних законів.

122.  Фізика для університетів: повний курс в одному томі / . – Ірпінь : Перун, 2005. – 864 с.

ББК 22.3я73

В68

У книзі подано основи класичної механіки, спеціальної теорії відносності, молекулярної фізики, термодинаміки, електродинаміки, оптики, атомної фізики, елементи квантової фізики тощо. У кожному розділі наводяться необхідні приклади розв’язання задач.

123.  Гаркуша І. П. Фізика : навч. посіб. для студ. вищ. техн. навч. закл. / І. П. Гаркуша, інний, іпан. – Дніпропетровськ, 2009. – 175 с.

ББК 22.3я73

Г20

Посібник розглядає основні закони і формули, загальні методичні рекомендації, приклади розв’язування задач, контрольні запитання з відповідями та задачі для самостійного розв’язання.

124.  Фізичні основи сенсорики : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / , ; Ужгород. нац. ун-т. – Ужгород : Говерла, 2007. – 119 с.

125.  Грудинін Б. О. Загальна фізика. Електрика і магнетизм : курс лекцій / ін ; Глухів. держ. пед. ун-т. – Глухів, 2006. – 174 с.

126.  Задачі з фізики та методи їх розв’язування : (для слухачів ін-ту довуз. підготов.) : навч. посіб. / , С. І. Резнік, єєв ; Вінниц. нац. техн. ун-т. – Вінниця, 2008. – 144 с.

127.  Дмитрієва В. Ф. Фізика : навч. посіб. / ієва. – К. : Техніка, 2008. – 648 с.

ББК 22.3я73

Д53

Навчальний посібник містить матеріал в обсязі курсу фізики, що вивчається студентами ВНЗ (механіка; основи молекулярної фізики і термодинаміки; основи електродинаміки; електромагнітні коливання і хвилі; оптика; основи спеціальної теорії відносності; квантова фізика), а також розбір і розв’язання типових задач.

128.  Зачек І. Р. Фізика & будівництво : зб. задач : навч. посіб. / І. Р. Зачек, Г. А. Гільчук. – Львів : Львів. політехніка, 2009. – 88 с.

ББК 22.3я73

З-39

129.  Збірник задач з механіки, молекулярної фізики і термодинаміки : для студ. біолог. ф-ту / , В. І. Голобля, І. В. Плющай, ; Киів. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2007. – 84 с.

130.  Збірник задач з фізики : навч. посіб. / за ред. : І. Є. Лопатинського, ійка. – 2-ге вид., допов. і переробл. – Львів : Львів. політехніка, 2010. – 320 с.

ББК 22.3я73

З-41

У посібнику наведено задачі з курсу загальної фізики з програмою для вищих технічних навчальних закладів.

131.  Комп’ютерне моделювання фізичних явищ і процесів : навч. посіб. / , , . – Луцьк : Вежа, 2007. – 192 с.

ББК 22.3я73

К17

132.  Основи методики і техніки навчального фізичного експерименту : навч. посіб. / , . – Луцьк : Вежа, 2009. – 428 с.

ББК 22.3я73

К17

133.  Электростатика. Электрический ток. Электромагнетизм. Колебания и волны : курс лекций по дисциплине «Физика» / , . – Краматорск, 2008. – 96 с.

ББК 22.33я73

К72

134.  Кузнєцов Є. В. Російсько-українсько-англійський словник із загальної фізики : для студ. усіх спец. / Є. В. Кузнєцов, В. І. Погорілий. – Дніпропетровськ : Дніпро – VAL, 2006. – 151 с.

135.  Курс фізики : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. : у 3 ч. / , , І. О. Лопатнюк ; за ред. ; Чернівец. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2007. – . –

Ч. 1 : Механіка. Молекулярна фізика та термодинаміка. – 2007. – 447 с.

136.  Кучерук І. М. Загальний курс фізики : навч. посіб. для студ. техн. і пед. спец. вищ. навч. закл. : у 3 т. / І. М. Кучерук, І. Т. Горбачук, ; за ред. І. М. Кучерука. – 2-ге вид., випр. – К. : Техніка, 2007. – . –

ББК 22.3я73

К95

Т. 1 : Механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка. – 2007. – 531 с.

У томі систематично викладено фізичні основи механіки і молекулярної фізики.

Т. 2 : Електрика і магнетизм. – 2006. – 452 с.

У даному томі головну увагу приділено розкриттю фізичного змісту і сучасному розумінню основних законів, принципів і понять, пов’язаних з електричними та магнітними явищами.

Т. 3 : Оптика. Квантова фізика. – 2006. – 515 с.

Видання розкриває теоретичні питання оптики та квантової фізики.

137.  Несмашний Є. О. Класична електродинаміка : навч. посіб. / Є. О. Несмашний. – Кривий Ріг : Вид. дім, 2008. – 184 с.

ББК 22.313я73

Н55

Посібник містить курс лекцій з класичної електродинаміки та контрольні завдання з електростатика і магнетизму з методичними вказівками до їх виконання.

138.  Несмашний Є. О. Класична механіка. Молекулярна фізика і термодинаміка : навч. посіб. / Є. О. Несмашний. – Кривий Ріг : Вид. дім, 2008. – 212 с.

ББК 22.314я73

Н55

Видання містить курс лекцій, контрольні завдання з механіки, молекулярної фізики і термодинаміки та методичні вказівки до їх виконання.

139.  Оптика : метод. рек. для лабораторних робіт з курсу фізики студ. нефізич. спец. вищ. навч. закл. / уклад. : та ін. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 104 с.

ББК 22.34я73

О-62

140.  Поспєлов І. М. Збірник задач і тестових завдань з фізики : для слухачів підготов. від-ня, підготов. курсів і заочних фіз.-мат. шк. / І. М. Поспєлов, ; Вінниц. нац. тех. ун-т. – Вінниця, 2008. – 75 с.

141.  Соломіна В. Ф. Механіка, молекулярна фізика і термодинаміка з дисципліни «Фізика» : посіб. для практ. занять та самост. роботи студ. / іна, . –Краматорськ, 2010. – 124 с.

ББК 22.3я73

С60

У посібнику приведені короткі теоретичні відомості, методичні вказівки та контрольні питання з механіки, молекулярної фізики і термодинаміки.

142.  Таблиці основних фізичних величин : посіб.-довід. для студ. та викл. фіз. та загальноінж. спец. / О. І. Богатирьов, , ; Черкас. нац. ун-т ім. Б. Хмельницького. – Черкаси, 2007. – 292 с.

143.  Радіаційна фізика твердого тіла : курс лекцій / . – Луцьк : Вежа, 2003. – 244 с.

ББК 22.38я73

Т76

Подано основи теоретичних підходів радіаційної фізики й проаналізовано базові експериментальні результати.

144.  Федуліна А. І. Опорний задачник. Статика : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. І-ІІ рівнів акредитації / А. І. Федуліна. – К. : Вищ. шк., 2005. – 127 с.

ББК 22.21я723

Ф34

Наведено задачі, розв’язок яких ґрунтується на методі доведення опорних теорем за допомогою графіки та алгоритмів розв’язання.

145.  Фізика : лаборатор. практикум [для студ. усіх спец.] / В. І. Клапченко, В. І. Тарасович, І. О. Азнаурян та ін. ; Київ. нац. ун-т буд.-ва і архіт. – 2-ге вид., випр. і допов. – К., 2006. – 227 с.

146.  Фізика. Початковий курс : навч. посіб для студ.-інозем. підготов. ф-ту / , , І. О. Азнаурян, ; Київ. нац. ун-т буд-ва і архіт. – К., 2007. – 187 с.

147.  Філатова Л. В. Тиск твердих тіл, рідин та газів. Дистанційний курс : навч.-метод. посіб. / Л. В. Філатова. – Харків: Основа, 2008. – 77 с.

148.  Юхновський І. Р. Основи квантової механіки : навч. посіб. для студ. фіз. спец. вищ. навч. закл. / І. Р. Юхновський; ред. . – 2-е вид., переробл. і допов. – К. : Либідь, 2002. – 389 с.

У посібнику розглянуто принципи квантової механіки, викладено такі важливі питання, як стаціонарні й нестаціонарні стани, теорія збурень, теорія систем багатьох частинок, квантова теорія молекул.

Про фізиків

Якщо я бачив далі інших,

то тому, що стояв на плечах гігантів.

І. Ньютон

На терені фізичних досліджень українські та світові фізики здобули багато цінних результатів, які є вагомим внеском у розвиток світової науки.

Ні для кого не секрет, що зір людини недосконалий. У цьому випадку на допомогу очам прийшли оптичні прилади. Перші окуляри з’явилися у 1280 році. Їх виготовив італійський фізик Сальвіно дель Арматі. Вони складались із двох опуклих лінз, що збільшують предмети, – так люди могли краще бачити. Щоб довше зберігати лінзи, їх помістили в обідки. Здавалося, нема нічого простішого, ніж прилаштувати їх до очей. Спочатку користувались моноклем (одне скло на довгій рукояті). Потім почали шліфувати великі подвійні скельця – біноклі, прикріплюючи до них дві ручки. Такий бінокль можна було надягати на ніс. І нарешті прилаштували до окулярів завушники, майже так само, як це роблять у наш час.

Перше джерело електричного струму винайшов теж італійський фізик Алессандро Вольта наприкінці XVIII ст. Між невеликими дисками з міді та цинку він розміщував сукнину, змочену розчином кислоти. Між дисками і розчином відбувається хімічна реакція: так у провіднику, який з’єднує диски, виникає слабкий електричний струм. З’єднуючи диски по парно у батарею, можна було отримувати вже значний електричний струм. Такі батареї називали вольтовими стовпами.

В 1894 році російському вченому О. Попову вдалося приймати сигнали на відстані декількох десятків метрів за допомогою вертикальної антени. Так була винайдена прийомна антена, використання якої покращило роботу приймача. І в 1895 році Попов створив пристрій, який був першим в історії радіоприймачем.

Можна розповісти ще про багатьох фізиків, які зробили винаходи від корисних побутових предметів до глобальних систем, які змінюють світ, рухають прогрес.

Ми пишаємося їхніми досягненнями.

149.  Україна. Президент. (2005 – 2010 ; ). Про відзначення 100-річчя від дня народження Миколи Боголюбова : Указ Президента України від 11 груд. 2008 р. № 1154 / 2008 // Уряд. кур’єр. – 2008. – 24 груд. – С. 5.

150.  Вальтер: к 100-летию со дня рождения / ред. кол. : и др. – Харьков : Форт, 2005. – 235 с.

151.  Братья Вавиловы и жизнь: жизнь и трагедия / А. Александров // Наука и жизнь. – 2007. – № 1. – С. 84 – 85.

Про видатних фізиків С. І. Вавилова (1891 – 1951) та М. І. Вавилова (1887 – 1943).

152.  Антон Вальтер // Країна знань. – 2006. – № 9. – С. 49.

Про видатного вченого, який займався ядерно-фізичними дослідженнями в Україні (1905 – 1965).

153.  Владимир Иосифович Векслер – создатель синхрофазотрона / , // Природа. – 2007. – № 4. – С. 74 – 84.

У статті подано інформацію про видатного фізика.

154.  Ернест Резерфорд – фундатор ядерної фізики / Т. Буяло // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 1. – С. 52 – 54.

155.  Вавилов Сергій Іванович (1891 – 1951) // Шк. б-ка. – 2006. – № 3. – С.11.

156.  Вавилова І. Світові лінії простору – часу України / І. Вавилова // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 17 – 29.

Стаття присвячена таким видатним фізикам, як Г. А. (Джорж) Гамова, , Л. Інфельда, Ян Вейссенгоффа, , Є. М. Лівшиця, , А. Є. Лєвашова, , О. С. Іваницьку, І. М. Халатникова, В. І. Воронова, , іва, , .

157.  : каким мы его помним / ред. . – К. : Наук. думка, 2007. – 383 с.

ББК 22.3г(4Укр)

В32

158.  Вівченко Н. Легенда квантової механіки / Н. Вівченко // Дивосвіт. – 2006. – № 4. – С. 8 – 9.

Стаття розповідає про видатного українського фізика-механіка .

159.  Вісин О. О. Належне місце у становленні електронного телебачення / О. О. Вісин // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Л. Українки. – 2008. – № 9. – С. 68 – 73. – (Фіз. науки).

160.  Генріх Рудольф Герц (1857 – 1894) // Шк. б-ка. – 2007. – № 2. – С. 12.

161.  Ґудзик К. «Одна правда й один правий суд повинні бути для всіх народів» / К. Ґудзик // День. – 2007. – 3 берез. (№ 39). – С. 7.

Невідомі сторінки життя декана першого в Європі електротехнічного факультету Івана Пулюя (1845 – 1918).

162.  Джордж Томсон (1892 – 1975) // Шк. б-ка. – 2007. – № 5. – С. 2.

163.  Першовідкривач / П. Жаботинський // Демократ. Україна. – 2007. – 26 січ. (№ 16). – С. 10.

Про українського радіофізика Семена Яковича Брауде.

164.  Життя, віддане науці : зб. спогадів про Б. Николина / упоряд. І. Николин. – Львів : Євросвіт, 2006. – 112 с. – (Світ фізики).

ББК 22.3г

Ж74

165.  «Украинский Сахаров» / А. Жолдаков // 2000. – 2006. – 24 – 30 нояб. (№ 47). – С. 4.

Стаття присвячена Борису Васильовичу Болотову.

166.  Академік Степан Тимошенко / О. Жук // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 7 – 9.

167.  Іваниця М. Ефект Доплера / М. Іваниця // Країна знань. – 2006. – № 5. – С. 4 – 5.

168.  Академік Георгій Курдюмов / Ю. Коваль // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 18 – 21.

169.  Колтачихіна О. Ю. Лев Якович Штрум – забуте ім’я української науки / іна // Наука і наукознавство. – 2008. – № 4. – С. 164 – 169.

170.  Коршак Є. Блез Паскаль: Велич і трагедія людини / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2008. – № 3. – С. 51 – 56.

171.  Коршак Є. Вернер Гейзенберг – творець квантової механіки в матричній формі / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 6. – С. 1, 53.

172.  Коршак Є. Макс Борн – визначний фізик-теоретик / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2007. – № 2. – С. 1, 54 – 56.

173.  Коршак Є. Макс Лауе / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 4. – С. 57.

Про німецького фізика.

174.  Коршак Є. Макс Лауе і структура матерії / Є. Коршак, Т. Буяло, Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 5. – С. 53 – 55.

175.  Коршак Є. Томас Юнг / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 4. – С. 57.

Про видатного англійського вченого.

176.  Коршак Є. Тріумф електрозварювання на теренах України: Від Бенардоса до Патонів / Є. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2007. – № 5 – 6. – С. 1,57.

177.  Макс Планк: народження квантової теорії / Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 2. – С. 1, 53 – 55.

178.  Нільс Бор – творець першої квантової теорії атома / Н. Коршак // Фізика та астрономія в шк. – 2006. – № 3. – С.1, 50 – 54.

179.  Професор – маловідомий учень академіка / , // Наука та наукознавство. – 2008. – № 4. – С. 170 – 176.

180.  Творча лабораторія професора С. Стубелевича (1762 – 1814) / // Наук. вісн. Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки. – 2008. – № 9. – С. 78 – 84. – (Фіз. науки).

181.  А.: Жизнь и научная деятельность. Воспоминания. Избранные труды / ред. . – К. : Академпериодика, 2004. – 819 с.

ББК 22.3г

К82

182.  Куріат Р. Академік Георгій Писаренко / Р. Куріат // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 46 – 50.

183.  Лев Ландау (1908 – 1968 ) // Шк. б-ка. – 2008. – № 1. – С. 6.

184.  Фундатор академічної фізики / А. Лень // Уряд. кур’єр. – 2006. – 10 черв. – С. 9.

Про знаменитого українського фізика Й. Косоногова.

185.  Локтєв В. Геніальний фізик і великий педагог / В. Локтєв // Вісн. нац. акад. наук України. – 2008. – № 1. – С. 36 – 44.

До 100-річчя від дня народження Л. Ландау.

186.  Локтєв В. Ілля Ліфшиць – основоположник фізики реальних кристалів / В. Локтєв // Вісн. нац. акад. наук України. – 2007. – № 11. – С. 55 – 58.

187.  Майкл Фарадей (1791 – 1867) // Шк. б-ка. – 2006. – № 9. – С. 6.

188.  Малімон Н. Розкішний ювілей без нагород / Н. Малімон // День. – 2009. – 6 берез. – С. 20.

Бесіда з українським фізиком Анатолієм Вадимовичем Свідзинським.

189.  Мачулін В. Академік Вадим Лашкарьов / В. Мачулін // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 16 – 17.

190.  Міліянчук Василь: до 100-річчя від дня народження / упоряд. О. Попель. – Львів : Євросвіт, 2005. – 20 с.

ББК 22.3г

М60

191.  Нобелівські лауреати з фізики 2009 року // Фізика. – 2009. – № 32. – С. 1 – 6. – (Шк. світ).

Про видатних фізиків Чарльза Као, Уілларда Байма, Джорджа Сміта.

192.  Новеллі Л. Айнштайн та машини часу / Л. Новеллі; пер. з італ. О. Кругликової. – К., 2005. – 112 с. – (Спалах думки).

ББК 22.3г

Н72

193.  Новеллі Л. Вольта і душа роботів / Л. Новеллі; пер. з італ. О. Кругликової. – К., 2005. – 112 с. – (Спалах думки).

ББК 22.3г

Н72

194.  Розстріляна молодість / О. Остапенко // Україна молода. – 2006. – 2 груд. (№ 225). – С. 8.

Про фізика Матвія Бронштейна (1906 – 1938).

195.  Парадоксальный гений // Шк. б-ка. – 2009. – № 2. – С. 24 – 27.

Про Альберта Ейнштейна.

196.  Академік Георгій Карпенко / В. Похмурський // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 42 – 45.

197.  Походня І. Академік Євген Патон / І. Походня // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 36 – 39.

198.  Резерфорд – відомий англійський фізик // Фізика. – 2009. – № 24. – С. 11 – 13. – (Шк. світ).

199.  Американська знаменитість із Закарпаття / О. Рожен // Дзеркало тижня. – 2007. – 20 – 26 січ. (№ 2). – С. 14.

Про американського вченого-фізика Ніка Голоняка.

200.  Зірка Миколи Боголюбова / О. Рожен // Дзеркало тижня. – 2009. – 26 верес. – С. 11.

201.  Кратер на ім’я Тамм / В. Сандул // Уряд. кур’єр. – 2007. – 27 черв. – С. 20.

Про фізика Ігоря Тамма (1895 – 1971).

202.  Досліди Резерфорда. Ядерна модель атома / // Фізика. – 2006. – Квіт. (№ 12). – С. 13 – 16. – (Шк. світ).

203.  Володар двох талантів / К. Ситник // Сучасність. – 2008. – № 12. – С. 90 – 94.

Стаття написана до 90-річчя Президента НАН України академіка Бориса Патона.

204.  Оберіг вітчизняної науки / К. Ситник // Вісн. нац. акад. наук України. – 2008. – № 11. – С. 3 – 9.

Стаття присвячена ювілею знаменитого академіка, фізика Бориса Патона.

205.  Слісаренко В. Дж. Дж. Томсон : до 150-річчя від дня народж. / В. Слісаренко // Фізика. – 2006. – № 32. – С. 1 – 2. – (Шк. світ).

206.  Смирнов О. Академік Борис Вєркін / О. Смирнов // Світогляд. – 2008. – № 5. – С. 22 – 24.

207.  Стегній В. Один з «батьків» водневої бомби живе і працює в Харкові / В. Стегній // Слобід. край. – 2007. – 14 лип. (№ 75). – С. 20.

Автор розповідає про діяльність доктора фізико-математичних наук Олега Олександровича Лаврентьєва.

208.  Степановський Ю. Айнштайн: теорія відносності і теорія світлових квантів / Ю. Степановський // Світогляд. – 2006. – № 1. – С. 4 – 15.

209.  Стріха М. Академія професора Стріхи / М. Стріха // Дзеркало тижня. – 2007. – 17–23 берез. (№ 10). – С. 15.

У статті розповідається про читання, які присвячені пам’яті українського вченого-фізика, педагога Віталія Стріхи в Академії наук вищої школи України.

210.  Таньшина А. В. Засновники харківських наукових шкіл у фізиці / . – К. : Академперіодика, 2005. – 630 с.

ББК 22.3г

Т18

У книзі вміщено життєписи харківських вчених, які зробили вагомий внесок у розвиток науки.

211.  Тойкка Л. М. От Гиббса до Пригожина / // Природа. – 2006. – № 2. – С. 60 – 68.

212.  Огюстен Френель и его линза / С. Транковский // Наука и жизнь. – 2009. – № 5. – С. 84 – 86.

213.  Українські фізики та астрономи : посіб.-довід. / [авт.-уклад. В. Шаромова]. – Тернопіль : Підруч. і посіб., 2009. – 352 с.

ББК 22.3(4Укр)я2

У45

У посібнику подано короткі біографічні відомості про видатних українських фізиків.

214.  Фіалков Д. Градуси з іменем / Д. Фіалков // Краєзнавство, географія, туризм. – 2008. – № 45. – С. 8 – 9.

Про фізиків Фаренгейта, Цельсія, Кельвіна, Ренкіна, Реомюра.

215.  Фролов Ю. Сук графа Рунфорда // Ю. Фролов // Наука и жизнь. – 2007. – № 10. – С. 106 – 109.

216.  Цимбалюк Є. Поліський родовід Нобелівського лауреата / Є. Цимбалюк // Голос України. – 2009. – 28 берез. – С. 11.

Про українського фізика Георгія Харпака, уродженця м. Дубровиця Рівненської області

217.  Чельмак Л. Формула Смакули: життєвий та науковий шлях ученого / Л. Чельмак // Фізика. – 2007. – № 7. – С. 1 – 3. – (Шк. світ).

218.  Нильс Бор. Физик и философ / А. Чуличков // Человек без границ. – 2008. – № 11. – С. 38 – 42.

219.  А себе врятувати не зміг... / В. Шендеровський // Уряд. кур’єр. – 2008. – 12 січ. – С. 12 – 13.

Про вченого, педагога, фізика Андрія Желехівського (1882 – 1943).

220.  Визнаний світом механік / В. Шендеровський // Юний технік України. – 2006. – № 12. – С. 8 – 9.

Про Степана Тимошенка.

221.  Нікола Тесла – загадковий геній винахідництва / В. Шендеровський, В. Козирська // Світогляд. – 2008. – № 4. – С. 58 – 65.

222.  Стефан Стубелевич – видатний український фізик ХVІІІ ст. / В. Шендеровський // Пам’ять століть. – 2007. – № 4 – 5. – С. 281 – 287.

223.  Український вчений-винахідник / В. Шендеровський // Пам’ять століть. – 2007. – № 4 – 5. – С. 191 – 194.

Стаття присвячена вченому-фізику Стефану Стубелевичу.

224.  Фундатор вітчизняної академічної фізики / В. Шендеровський // Юний технік України. – 2008. – № 4. – С. 4 – 6.

Про Йосипа Йосиповича Косоногова (1866 – 1922).

225.  Непризнанный гений / С. Шишкин // Магістраль. – 2007. – 17 – 23 берез. (№15). – С. 20.

У статті розповідається про вченого-винахідника в області електро - та радіотехніки Миколу Теслу (1856 – 1943).

226.  Марія Кюрі: «Людству потрібні мрійники» / В. Шмиговська // Демократ. Україна. – 2008. – 27 черв. (№ 25). – С. 29.

Про жінку-вчену Марію Кюрі.

227.  Петро Леонідович Капиця: експеримент, теорія, практика / // Країна знань. – 2008. – № 9 – 10. – С. 3 – 5, 7.

228.  Штол І. Крістіан Доплер / І. Штол. – Львів : Євросвіт, 2004. – 72 с. – (Світ фізики).

ББК 22.3г

Ш92

229.  Шуйський І. Лев Ландау: «1937 рік – стихійне лихо. Мене воно також торкнулося, але, на щастя, я залишився живим» / І. Шуйський // Дзеркало тижня. – 2008. – 7 – 13 черв. (№ 21). – С. 11.

До 100-річчя від дня народження відомого фізика.

Додаток 1

Українські фізики

Боголюбов Микола Миколайович (1909 – 1992) – фізик-теоретик, математик, академік АН УРСР (1948 р.), дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка. Боголюбов є одним із творців теорії нелінійних коливань. Важливі результати отримав у квантовій статистичній механіці, які розвинув й у квантовій теорії поля. Заклав основи сучасної теорії кінетичних явищ (1947 р.), побудував мікроскопічні теорії надплинності бозе-систем (1947 – 1948 р. р.) та надпровідності (1957 р.). Запровадив поняття квазісередніх і розробив нову теорію фазових переходів (1963 р.). Спільно з розробив теорію матриці розсіяння і дав нове формулювання квантової теорії поля (1955 р.). Побудував триплетну теорію кварків з цілими зарядами (1955 р.).

М. Боголюбов – засновник і керівник наукових шкіл теоретичної фізики в Києві, Москві та Дубно (Росія). Почесний член багатьох академій і наукових товариств.

Брауде Семен Якович (1911 – 2003) – радіофізик, радіоастроном, академік АН УРСР (1969 р.). Наукові праці стосуються техніки надвисокочастотних коливань, електроніки надвисоких частот, поширення радіохвиль та радіоастрономії. Разом зі співробітниками визначив граничні можливості в роботі радіосистем, побудував унікальні радіотелескопи УТР-1 та УТР-2 з керованими Т-подібними антенами для дослідження галактичних та метагалактичних джерел космічного випромінювання в декаметровому діапазоні, розробив теорію поширення радіохвиль над шорсткою поверхнею. Під його керівництвом організована перша в Україні радіоастрономічна обсерваторія. Основоположник радіоокеанографії.

Лауреат Державної премії СРСР (1952 р.), двічі лауреат Державної премії України (1991 р., 1997 р.), Заслужений діяч науки і техніки України (1991 р.). Нагороджений почесною відзнакою Президента України (1995 р.), орденами «За заслуги» ІІ ступеня (1998 р.) та І ступеня (2001 р.).

Вальтер Антон Карлович (1905 – 1965) – фізик, академік АН УРСР (1951 р.).

Наукові праці стосуються техніки високих напруг, ядерної фізики, вакуумної техніки, прискорювальної техніки, фізики високих енергій. Спільно з іншими вперше в СРСР (1932 р.) розщепив атомне ядро літію штучно прискореними частинками. У 1937 році під його керівництвом у Харкові був споруджений електростатичний генератор. Разом зі співробітниками розробив кілька видів електростатичних генераторів вертикального і горизонтального типу, що дало змогу розгорнути роботи в галузі спектроскопії легких ядер, відкрити близько 20 нових ізотопів, вивчити пружне розсіяння протонів ядрами ізотопів, поляризацію нуклонів у реакціях на легких ядрах. Автор численних наукових праць.

Створив наукову школу фізиків-ядерників.

Заслужений діяч науки УРСР (1955 р.). Нагороджений двома орденами Леніна, іншими орденами і медалями.

Вєркін Борис Ієремійович (1919 – 1990) – фізик, академік АН УРСР (1972 р.).

Наукові праці стосуються фізики й техніки низьких температур, зокрема, досліджень електронних властивостей твердих тіл, надпровідності, низькотемпературного та вакуумного матеріалознавства, кріогенної медицини та біології, фізики молекулярних кристалів. Зробив чималий внесок у з’ясування природи магнітних властивостей металів. Отримав рекордно чисті зразки металів, розробив низку нових пристроїв кріогенної електроніки.

Лауреат Державної премії УРСР (1973 р.), Державної премії СРСР (1978 р.). Президією НАН України засновано премію ім. Б. І. Вєркіна, його ім’я присвоєно Фізико-технічному інституту низьких температур НАН України.

Голоняк Нік (Микола) (н.1928) – фізик, дослідник у галузі напівпровідникової техніки.

Наукові праці стосуються процесів у напівпровідниках, напівпровідникових лазерів, світлодатчиків та інших напівпровідникових пристроїв. Лауреат академічних, індустріальних та державних відзнак, член редакційної колегії «Українського фізичного журналу».

Грабовський Борис Павлович (1901 – 1966) – учений-винахідник, конструктор першої у світі установки електронного телебачення.

Перша публічна демонстрація передачі зображення на відстань відбулася 26 липня 1928 р. на дослідній станції Середньоазіатського округу зв’язку в присутності комісії. На маленькому екранчику присутні побачили зображення людини, яка знімає та одягає кашкет. Тоді вперше у світі було передане електронним способом рухоме зображення на відстані 20 кроків. Для другого випробовування (4 серпня 1928 р.) в центрі Ташкента виготовили 18-метрову телевежу; на екрані приймача діаметром 12 см було видно обличчя перехожих, рухомий трамвай. Цю подію зафіксували кінооператори. Міжнародна комісія, створена за ініціативою ЮНЕСКО, визнала пріоритет Б. Грабовського у винайденні електронного телебачення.

Грабовський має 50 заявочних свідоцтв, 12 патентів і авторських свідоцтв, серед його винаходів: катодний осцилятор, зябра для дихання людини у воді, окуляри для сліпих, вакуумний пристрій для плавлення та зварювання тугоплавких металів, катодний комутатор.

Заслужений винахідник республіки Узбекистан.

Капиця Петро Леонідович (1894 – 1984) – фізик, академік АН СРСР, лауреат Нобелівської премії (1978 р.).

Основні напрями наукової діяльності: фізика низьких температур, магнетизм, фізика плазми. Запропонував метод визначення магнітного моменту атома (1920 р.), новий метод зрідження повітря за допомогою сконструйованого ним скраплювача-турбодетандера (1939 р.); відкрив надтекучість гелію. Створив надвисокочастотні генератори нового типу для дослідження плазми (1969 р.).

Заснував велику наукову школу фізиків.

За фундаментальні дослідження в галузі фізики низьких температур йому присуджено Нобелівську премію(1978 р.). Був обраний членом Лондонського королівського товариства, Національної академії наук США. Нагороджений медаллю Франкліна, п’ятьма орденами Леніна та іншими орденами й медалями, двічі Герой Соціалістичної Праці.

Карпенко Георгій Володимирович (1910 – 1977) – учений у галузі фізико-хімічної механіки матеріалів, академік АН УРСР з 1967 року.

Один із засновників фізико-хімічної механіки матеріалів.

Заслужений діяч науки і техніки Української РСР (1960 р.). Лауреат премії ім. Є. О. Патона (1971 р.). Президією НАН України засновано премію ім. . Його ім’я присвоєно Фізико-механічному інституту НАН України.

Косоногов Йосип Йосипович (1866 – 1922) – фізик, академік АН СРСР (1922 р.).

Основні напрями наукової діяльності: фізика діелектриків, оптика, метеорологія, фізична географія, методика викладання фізики. Розробив новий метод вимірювання електричної проникності рідин у діапазоні сантиметрових хвиль; дав глибокий аналіз теорії електричних коливань.

Кривоглаз Михайло Олександрович (1929 – 1988) – український фізик, лауреат Державної премії України, член-кореспондент НАН України.

Наукову діяльність розпочав з досліджень в області фізики твердих тіл. Плідно досліджував поглинання та випускання різних видів випромінювання в конденсованих речовинах. Велику увагу приділяв оптичним випромінюванням.

Двічі присвоєно Державну премію УРСР в області науки та техніки (1978 р., 1988 р.), в 1986 році – премію АН СРСР ім. Є. С. Федорова, в 1978 року був обраний членом-кореспондентом АН УРСР з теоретичної фізики.

Курдюмов Георгій В’ячеславович (1902 – 1996) – учений у галузі металофізики, академік АН УРСР (1953 р.).

Наукові праці стосуються фізики металів і металознавства. Автор теорії мартенситних перетворень.

Герой Соціалістичної Праці (1969 р.), лауреат Державної премії СРСР (1949 р.) та Державної премії Української РСР (1984 р.).

Створив наукову школу. Член кількох академій наук. Президією НАН України засновано премію ім. . Його ім’я присвоєно Інституту металофізики НАН України.

Лашкарьов Вадим Євгенович (1903 – 1974) – фізик, академік АН УРСР (1945 р.).

Наукові праці стосуються фізики рентгенівських променів; дифракції електронів; фізики й техніки напівпровідників; біофізики. Виконав фундаментальні дослідження фотоелектричних явищ у напівпровідниках; механізму виникнення і закономірностей фотоелектрорушійних сил; лінійної та нелінійної фотопровідності напівпровідників.

Створив наукову школу фахівців з фізики напівпровідників.

Лауреат Державної премії УРСР (1981 р., посмертно). Президією НАН України засновано премію ім. В. Є. Лашкарьова. Його ім’я присвоєно Інституту фізики напівпровідників НАН України.

Лівшиць Ілля Михайлович (1917 – 1982) – фізик-теоретик, академік АН УРСР (1967 р.), академік АН СРСР (1970 р.).

Наукові праці стосуються фізики твердого тіла, головним чином загальної теорії конденсованого стану речовини. У 1р. р. створив сучасну електронну теорію металів.

Заснував наукову школу фізиків-теоретиків.

Лауреат Ленінської премії (1967 р.), Державної премії УРСР (1985 р.), премії АН СРСР ім. Л. І. Мандельштама, премії ім. Ф. Саймона Британського фізичного товариства.

Міліянчук Василь Степанович (1905 – 1958) – фізик-теоретик, провідний спеціаліст з атомної спектроскопії, професор Львівського університету, дійсний член НТШ з 1932 року.

Основний напрям наукової роботи – квантова механіка та квантова електродинаміка, експериментальні дослідження з фізичної оптики. У своїх теоретичних дослідженнях використовував ідеї квантової електродинаміки про народження і знищення частинок (фотонів та електронно-позитронних пар).

Брав активну участь у всесоюзних і міжнародних наукових конференціях. Йому належать 22 наукові праці.

Николин Богдан Іванович (1931 – 1994) – фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, представник української наукової школи кристалографів.

Основні наукові праці стосуються рентгенографії металів, зокрема досліджень мартенситних перетворень у марганцевих сталях та їх термічної обробки. Експериментально відкрив кристалоструктурні фази, що визначають фізику мартенситних процесів на атомному рівні – мартенситні політипи.

Автор понад 150 наукових робіт, монографій «Фізичні основи термічної обробки сталі» (1975 р.) та «Багатошарові структури і політипізм у металічних сплавах», а також багатьох винаходів.

Парасюк Остап Степанович (1921 – 2007) – фізик-теоретик і математик, академік АН УРСР (1964 р.).

Дослідження стосуються найактуальніших математичних проблем сучасної квантової теорії поля, а також теорії пружності та пластичності. Розвинув і обгрунтував теорію віднімань нескінченностей у квантовій теорії поля.

Лауреат премії ім. (1982 р.). Заслужений діяч науки і техніки України (1992 р.).

Патон Борис Євгенович (1918 р.) – учений у галузі металургії металів, академік АН УРСР (1957 р.), академік АН СРСР (1962 р.), з 1962 р. – президент АН Української РСР, директор Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона АН УРСР.