Аудит: історія. Розвиток. Майбутнє (стр. 2 )

Ті люди, що прийшли в аудит всерйоз і надовго, бачать цю перспективу, вони живуть нею, вони готуються до неї. Безперечно, я їх знаю: це і українські фірми, які на високому рівні, хоча і з невеликим досвідом, у змозі конкурувати навіть з "великою четвіркою".

Прозоров Юрій Володимирович

- Закон "Про аудиторську діяльність", ми вважаємо, містить як позитивні моменти для розвитку ринку, так і негативні.

Позитивом ми вважаємо те, що введення до Аудиторської палати великої кількості представників державних органів (на сьогодні від 5 до 10) підвищить авторитет і прискорить проходження різних змін у законодавстві, які будуть поліпшувати роботу аудиторів.

Форма ж аудиторської палати, що складається з посиленого громадського контролю, можна сказати громадського надзору за ринком, - дуже близька до міжнародного досвіду і особливо щодо розвитку України до євроінтеграції. Ми повинні мати світовий досвід у цій професії і впроваджувати його в себе.

Я вважаю, що ті процеси, ті зміни в суспільстві, зокрема і в державній владі, які пройшли у нас після помаранчевої революції, - незворотні. Тобто такого руху України назад у державу з авторитарним управлінням не буде, тому і жорсткого контролю з боку державних органів над аудиторським ринком, мені здається, не буде. У збільшенні кількості представників державних установ у складі АПУ я бачу лише позитивні речі, більшою буде взаємодія ринку з державою. Не може бути ринок "річчю в собі". Він має, навпаки, за рахунок цього намагатися підсилити свої лобістські цивілізовані можливості для того, щоб вірно розвивався ринок. Я думаю, що консолідована думка професійного співтовариства повинна більш братися до уваги, ніж бажання державних органів. Тут трохи різне, у кожного своє бачення, але консенсус має бути такий, щоб ринок цивілізовано працював за тими ознаками, які є у всьому світі. Тоді наші аудиторські послуги і висновки будуть визнані, але ж і наша держава має свій, як і в будь-якій іншій країні, вплив на формування і рух цього ринку.

Те, що в Аудиторській палаті з'явився керівник, а не тільки Рада, - це теж плюс. Це будуть більш координовані дії на ринку і, з нашої точки зору, це підсилить таку, можна сказати, діяльність між різними організаціями, яких в аудиторів дуже багато. Тому, з одного боку, - це плюс, а з іншого, - все ж таки те, що різні структури об'єднуються за професійною ознакою. А це дещо може викликати неузгодженість. Тому поява такого єдиного центру, який буде все координувати, - це велике досягнення.

Негативним ми вважаємо те, що тепер, у зв'язку зі збільшенням кількості державних службовців у складі АПУ, може виникнути питання наявності кворуму на засіданнях. Оскільки державні службовці за це гроші не отримують і це є їхнім додатковим обов'язком з тих багатьох, які вони мають окрім цього, тому вирішення якихось питань буде сповільненим і менш ефективним (у деяких випадках просто не буде збиратися кворум). Ми добре знаємо, що навіть у Верховній Раді інколи не має кворуму (усміхається).

Ми вважаємо за позитив, що нині аудиторами можуть бути лише ті, хто здобув профільну освіту, тобто економічну і юридичну. Раніше такого не було. Тут були деякі речі для зловживань, можливо, через недостатність кваліфікації. А також те, що аудит можуть проводити як громадяни України, так і громадяни інших країн, які одержали аудиторський сертифікат. При цьому ми вважаємо за доцільне, що залишився поки що на перехідний строк вхідний бар'єр на ринок. Тобто, в проекті було взаємовизнання аудиторських сертифікатів із закордонними державами, але це не ввійшло до Закону. З одного боку, якщо людина достатньо кваліфікована, вона може одержати український сертифікат, але це огородило ринок від проникнення зарубіжних "спеціалістів" у лапках, які можуть мати сертифікат своєї країни, одержаний невідомим способом, і видавати себе тут, в Україні, за міжнародного спеціаліста, в дійсності не будучи таким. Я думаю, що з часом, ми прийдемо до того, що з провідними європейськими країнами будуть укладені договори про взаємовизнання таких аудиторських сертифікатів.

2. Ваш прогноз подальшого розвитку аудиту в Україні.

Столярова Світлана Олександрівна

- У мене прогноз такий: аудит розвивається. Аудиторська діяльність поповнюється все новими кадрами: молодими, енергійними, професійними. Це дуже радує. Активність проявляється в роботі професійних організацій аудиту і Аудиторської палати. АПУ поповнилася новими членами Аудиторської палати, як з представників державних органів, так і з представників від професійної організації. Люди хочуть працювати, хочуть, щоб аудит в Україні став дійсно такою професією, як і в усьому світі: дуже важливою для економіки, дуже важливою для суспільства, важливою для підняття економічного достатку всіх людей, які мешкають у нас в Україні.

Галкін Володимир Васильович

- Розвиток аудиту в Україні тісно переплітається з усіма тими вимогами і тенденціями, які простежуються у світі і які називаються процесами глобалізації. А саме, без аудиту наш подальший розвиток є неможливим. Усі українські інвестори та на яких ми чекаємо, бажають, перш за все, мати правдиві відомості про ту організацію, з якою вони працюють та збираються спілкуватись і в подальшому працювати. А це повинна забезпечити відповідна підготовка і аудиторська перевірка. Таким чином, ця професія має своє майбутнє. Готуючись до проведення свого з'їзду аудиторів України, ми змогли дати відповідь на запитання: "А скільки нині аудиторів працює в Україні?" їх за останніми даними близько 3200 осіб, більша частина з них є членами Спілки аудиторів України.

Жук Валерій Миколайович

- Прогнозувати важко, адже на це впливатимуть багато факторів. Від розвитку держави України, до того, як зуміють самоорганізуватись аудитори. В останньому я за об'єднання всіх національних професійних бухгалтерських організацій.

Голов Сергій Федорович

- Робити прогнози в Україні є дуже невдячною справою (сміється). На мій погляд, розвиток аудиту значною мірою залежатиме, і Ви це добре розумієте, від розвитку економіки, від політичної ситуації. Але якщо не брати до уваги ці аспекти, важливим є: чи будуть внесені зміни до Закону "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність" щодо прямого застосування міжнародних стандартів фінансової звітності. Якщо такі зміни будуть внесені, то це відразу додасть додаткового темпу розвитку аудиту. Чому? Тому що звітність за міжнародними стандартами має бути підтверджена відповідно до процедур міжнародних стандартів. Це буде вимагати від українських аудиторів досить серйозний підхід до міжнародних стандартів фінансової звітності. Сьогодні є ті, хто цим займається, але це невеличка питома вага, - це ті компанії, які добровільно виходять на ринки капіталу. І, як правило, аудитом цих компаній займаються представники "великої четвірки". Це по-перше.

По-друге, звичайно дії самої Аудиторської палати. Від неї буде залежати як розвиватиметься аудит. Якщо Аудиторська палата забезпечить моніторинг якості аудиту відповідно до європейських вимог, то це буде дуже суттєво впливати на аудит. На сьогодні у нас не має серйозного контролю якості, є Положення, але механізму, який би відслідковував чи дійсно аудитор проводить аудит, а не лише ставить печатку, я вважаю, поки що немає. На мій погляд, для цього потрібні дуже і дуже серйозні зміни в самому аудиторському середовищі.

Ну й по-третє, це - загальний політичний і соціально-економічний розвиток, дії уряду. Ви самі розумієте, що пожвавлення економічного життя зразу викликає попит на незалежний консалтинг, на незалежний аудит.

- Прошу Вас розкажіть детальніше про роботу ФПБАУ щодо перекладу міжнародних стандартів фінансової звітності. Я маю інформацію, що Ви - єдина організація в Україні, яка має ліцензію на право перекладу цих стандартів. Чи це дійсно так?

- Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів України є єдиним на сьогодні представником України в Міжнародній федерації бухгалтерів.

Крім того, ми вже 10 років як маємо ліцензію від Ради з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку на переклад і видання міжнародних стандартів. Ми вже видали самі стандарти - 2 великі томи обсягом більше 2000 сторінок. Вони для фахівців. Тому ми видали також стислий виклад Міжнародних стандартів фінансової звітності для керівників вищої ланки, аудиторських комітетів і рад директорів. Тобто для тих, хто хоче зрозуміти, не вдаючись дуже детально у професійні речі, які наслідки, які переваги дають міжнародні стандарти фінансової звітності. Також нещодавно було видано збірку документів (стандарти та тлумачення), присвячену фінансовим інструментам.

Причому, останні 7 років, я хочу це підкреслити, ми це робимо без будь-якої підтримки з боку донорів. А держава жодного разу не фінансувала переклад і видавництво МСФЗ.

Канигін Сергій Львович

- Безперечно, розвиток аудиту буде пов'язаний з розвитком фондового ринку. Ми весь час достатньо багато про це говоримо, і цей процес йде. Він відбувається на наших очах. Можна було про це лише говорити, поки у нас в економіці України проходили лише стагнаційні процеси. На сьогодні переживаємо якщо не бум, а в окремих галузях дійсно відбувається бум, то як наслідок цього буму (зростання процесу продажу) - буде позитивна динаміка результату. Відповідно, це все буде відображено у фінансовій звітності. І ось тут аудитори потиратимуть руки у передчутті неабиякого задоволення (усміхається). Ось тут вони зможуть проявити себе в повній мірі. Адже вслід за загальним зростанням в економіці відбудеться, безперечно, неминуче, незворотній розвиток фондового ринку в Україні. А за цим відбудеться подальший розвиток і аудиторських послуг. Тому, я вважаю, що в нас перспективи у розвитку аудиту непогані.