Аудит: історія. Розвиток. Майбутнє (стр. 1 )

АУДИТ:ІСТОРІЯ. РОЗВИТОК. МАЙБУТНЄ.

Історія бухгалтерського обліку та аудиту дуже давня і цікава. Вона сягає своїм корінням у XV ст., відколи у 1494 р. вийшли книги великого італійського математика Луки Пачолі (1445-1517) "Сума арифметики, геометрії, навчання про пропорції й відносини" і "Трактат про рахунки і записи". Але, не дивлячись на середньовічне походження, можна сказати, що бухоблік та аудит завжди молодий, тому що він нерозривно пов'язаний з життям, з розвитком економіки у всьому світі і в кожній окремо взятій країні. Про це свідчить і постійне оновлення стандартів бухобліку і аудиту, прийняття змін до Закону "Про аудиторську діяльність".

Часто навіть спеціалістам фінансового ринку важко прослідкувати за всіма змінами, які відбуваються у сфері фінансової звітності та аудиту. Тому ми пропонуємо Вам, шановні читачі, інтерв'ю з провідними аудиторами, економістами, аналітиками.

На питання зголосились відповісти керівники всіх громадських організацій бухгалтерів та аудиторів, про які йшла мова на попередніх сторінках книги, на жаль, окрім Президента ВПГО "САУ" Пилипенка Івана Ісаковича. Зіславшись на свою надзайнятість, він доручив відповісти на питання інтерв'ю виконавчому директору Спілки аудиторів України іну.

1. До Закону України "Про аудиторську діяльність" були внесені зміни. Які, на Вашу думку, позитивні та негативні наслідки цих змін?

Столярова Світлана Олександрівна

- Позитивні зміни такі - формалізовано контрольну функцію Аудиторської палати України. Ми вже скомплектували структурний підрозділ і розпочинаємо плановий прозорий контроль за суб'єктами аудиторської діяльності в частині впровадження в практику аудиту стандартів аудиту.

Галкін Володимир Васильович

- Як і все нове, ми вважаємо, що прийняття змін до Закону "Про аудиторську діяльність" - це певний крок уперед. Особливо це стосується Спілки аудиторів України. В статті 18, розділ 5, "Права і обов'язки аудиторів і аудиторських фірм" у новому законі написано: "Аудитори України мають право об'єднуватись у громадські організації за професійними ознаками, додержуючись вимог цього Закону та інших законів". Це говорить про те, що якщо в першому варіанті було чітко визначено: аудитори об'єднуються у Спілку аудиторів України, то тепер цього не має. САУ залишається. Особливо вона відзначена в кінцевих положеннях. Спілка аудиторів України визначена як організація, яка сприяє утворенню нової Палати, проведенню організаційних заходів. З іншого боку, Закон зобов'язує аудиторів бути членами своєї професійної організації, що виписано в останньому перекладі Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Відкриваємо і читаємо. На початку Кодексу етики професійних бухгалтерів написано: "Професійний бухгалтер (за міжнародними стандартами - аудитор) повинен бути членом своєї організації". Взагалі, Спілка аудиторів й стоїть на таких позиціях. Це означає, якщо ти є членом своєї організації, аудитор бере на себе зобов'язання, і найбільш головні, чесно відноситься до своєї роботи і одночасно гарантує якість своїх послуг. Тобто, він виконує всі ті вимоги, які висуває перед собою і професійна організація: і підвищення кваліфікації, і якісне виконання своєї роботи, і, в той же час, ведення своєї діяльності за тими принципами і законами, які рекомендує організація.

Аудитор сам добровільно ніби говорить: "Так, я відповідаю всім цим стандартам. Я готов піти на те, що, коли мене будуть перевіряти як професіонала, в мене буде все у відповідності з тими вимогами, які висувають переді мною".

Жук Валерій Миколайович

- Скажу лише одне, що це не ті зміни, на які очікувала аудиторська спільнота.

Голов Сергій Федорович

- Це моя особиста точка зору. Я думаю, що зміни до Закону "Про аудиторську діяльність" не дуже суттєво змінили основні положення старого закону, вони уточнили деякі речі. Мені здалося, що головна боротьба йшла за принцип формування Аудиторської палати, а не стосовно інших положень закону. Звичайно, є позитивні моменти: уточнені ті поняття, які були змінені і в міжнародних стандартах, і в законодавстві, але я не побачив якихось суттєвих, кардинальних змін у цьому законі. Основним недоліком для мене в цьому законі є те, що він недостатньо враховує зміни в Директиві ЄС № 8 про вимоги до аудиту з боку Європейського союзу. Якщо ми дійсно хочемо інтегруватися до Європи і виконувати план дій "Україна - ЄС", то, на мій погляд, цей закон мав би більше наблизити нас до європейського стандарту. Це по-перше.

По-друге, чітко не була виписана процедура формування Аудиторської палати, а саме - проведення з'їзду аудиторів, тому вже на практиці виникло багато питань, негараздів тощо. По-третє, дуже важливе питання: чомусь тут не вказано, що аудит в Україні має проводитись за міжнародними стандартами аудиту. Це із закону випало. Сказано, що стандарти аудиту приймаються на основі міжнародних стандартів з дотриманням вимог цього закону та інших нормативних актів. Проте ми знаємо, що "інші нормативні акти" можуть нівелювати міжнародні вимоги. Тому з політичної і з методологічної точки зору - це є великим недоліком.

Тому особливих надбань цей закон, як на мене, Україні не дав. Але я повторююсь, що це виключно моє враження. Можливо більш прискіпливі аудитори-практики знайшли тут для себе якісь позитивні моменти.

- Я знайома з думкою аудиторів про те, що збільшена кількість представників державних органів у складі АПУ (вони прийшли на заміну аудиторам-практикам, кількість яких у минулому складі Аудиторської палати була більшою) може негативно вплинути на аудиторську діяльність в Україні взагалі. Як Ви особисто ставитесь конкретно до цих змін у Законі "Про аудиторську діяльність"?

- Так, частково я з цим погоджуюсь, але те, що до складу Аудиторської палати ввійшли люди, які, як то кажуть, "розуміються на футболі, але самі ніколи не грали", - то це не завжди добре і не завжди погано. Все залежить від принципів, на яких сформована Аудиторська палата.

У нас велика перевага в Україні, що Аудиторська палата - це недержавний орган. У багатьох пострадянських країнах вона є державним органом. Ми можемо це втратити, якщо будемо вузькокорпоративними. Тому, якщо до Аудиторської палати будуть входити представники державних регуляторних органів - це добре. Але в якій пропорції? Це перше питання. І друге дуже важливе питання: чи самі представники аудиторських кіл відображають думку аудиторів? Тому все залежить від людини, від її прогресивних поглядів, бажання діяти відповідно до тих принципів, які закладені в законі.

Канигін Сергій Львович

- Основні зміни пов'язані з тим, що тепер явно не вказано про те, що тільки Спілка аудиторів України є основною організацією, яка поєднує аудиторів. Тобто, монополія Спілки аудиторів нібито зруйнована. І я вважаю, що це вірно, оскільки в нас є організації, які теж об'єднують людей цієї професії. Це і Українська асоціація сертифікованих бухгалтерів і аудиторів, і Федерація професійних бухгалтерів і аудиторів. Я думаю, що це явище, безумовно, позитивне.

Змінений принцип делегування Аудиторської палати, мені здається, став більш демократичним. Хоча ротація, яку очікували після внесення змін до Закону "Про аудиторську діяльність", насправді частково відбулася, а практично, керівництво Аудиторською палатою як і раніше практично збереглося в незмінному вигляді. З одного боку, можуть сказати, що це непогано, Я думаю, що час спливає, і хотілося б, щоб змінюваність у керівництві Аудиторської палати була більш динамічною.

Ось такі основні зауваження щодо першого питання. Безумовно, позитивним є те, що ми вже законодавчо практично закріпили роботу за міжнародними стандартами аудиту. Хоча ще багато треба зробити, щоб якість роботи аудиторських компаній дійсно зросла.

Проте, з іншого боку, очікувати якихось дійсних змін можна лише в тому випадку, якщо зміниться загальне становище, в якому діють аудитори. Аудиторські послуги затребувані тоді, коли має місце розвинений фондовий ринок, чого в нас, на жаль, не має. І, відповідно, вимагати від аудиторів те, що від них не вимагається, - дуже складно. Тому що аудитор може працювати так, що (не хочу застосовувати не дуже літературні вирази) може просто видавати аудиторські висновки тільки для Комісії з цінних паперів та ще в якихось випадках. Себе аудитор може проявити в повній мірі і використовувати в повній мірі дійсно гарні (це квінтесенція світового досвіду) Міжнародні стандарти аудиту лише в тому випадку, коли він має замовлення і, в першу чергу, від власного підприємства, хороше замовлення. На жаль, таких замовлень і таких вимог у нас на ринку аудиторських послуг не дуже багато. Вони, в основному, йдуть від компаній з іноземним капіталом, які вже давно працюють в умовах розвиненого фондового ринку, і тільки це переносять в Україну. Так виникають власники українські, але таких відповідальних власників, можливо, ще не так багато. Попит на аудиторські послуги і повномасштабне застосування Міжнародних стандартів аудиту - поки що в перспективі. Ось що можна констатувати на сьогодні, хоча необхідно до цього готуватись. І, слава Богу, що це розуміння є і на рівні керівництва Палати, і у людей, зайнятих у цьому бізнесі.