Робоча навчальна програма з загальної хірургії та анестезіології (стр. 1 )

БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної хірургії

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Перший проректор

професор ___________ М. Ю. КОЛОМОЄЦЬ

"___"_______________ 2008 р.

РОБОЧА навчальна ПРОГРАМА

З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ

на 2008-2009 навчальний рік

Факультет – медичний

Спеціальність – медична психологія

Освітньо-кваліфікаційний рівень - спеціаліст

Кафедра - загальної хірургії

Курс - ІІІ

Семестри V та VI

Лекції – 36 годин

Практичні заняття – 70 годин (36 - V семестр, 34 - VI семестр)

Самостійні заняття – 72 години

Всього – 180 годин

Залік – V семестр

Диф. залік – 2 години (VI семестр)

Схвалено на засіданні кафедри загальної хірургії

"____"___________________ 2008 р. ( Протокол № )

Зав. кафедри загальної хірургії

професор

Схвалено на засіданні предметної методичної комісії

з хірургічних дисциплін

"____"__________________ 2008 р. ( Протокол № )

Голова предметно-методичної

комісії, професор І. Ю. Полянський

МЕТА ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ.

Основною метою викладання загальної хірургії для студентів Ш курсу, є засвоєння поняття про хірургію та хірургічних захворювань, зв’язку хірургії з іншими медичними дисциплінами, організація роботи хірургічних стаціонарів та хірургічних відділень поліклініки, методика обстеження хірургічних хворих.

У процесі навчання студенти повинні засвоїти питання асептики та антисептики, загальні питання анестезіології, симптоматології кровотеч та крововтрат, вміти надати першу допомогу. По трансфузіології студенти повинні вміти проводити всі проби на усі види сумісності, знати методи переливання крові, ускладнення, помилки при переливанні крові та її компонентів та ін. Знати анатомічне та фізіологічне обґрунтування операції, підготовку до операції та ведення післяопераційного періоду.

По загальній хірургічній патології студент повинен оволодіти основами діагностики, надання невідкладної допомоги та лікування при пошкодженнях, гострої та хронічної гнійної інфекції, знанням причин та умов розвитку змертвінь, виразок та нориць, принципам лікування.

Студент повинен засвоїти загальні питання відновлюючої хірургії, біологічні умови пересадки тканин та органів, умови їх застосування, методи пластики.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ З АНЕСТЕЗІОЛОГІЄЮ

ВСТУП

Поняття про хірургію і хірургічні захворювання. Історія хірургії.

Розвиток хірургії від стародавніх часів до наших днів. Хірургія в Росії та Україні. Вітчизняні хірургічні школи. Зв’язок хірургії з іншими медичними дисциплінами. Предмет загальної хірургії. Організація хірургічної допомоги на Україні. Різновидності хірургічної допомоги. Основні типи лікувально-профілактичних установ, хірургічне відділення, їх призначення. Етика і деонтологія в хірургії.

ДЕСМУРГІЯ

Загальні принципи накладання пов’язок. Бинтові, клейові, гіпсові пов’язки. Транспортна іммобілізація. Типові пов’язки на голову, шию, грудну клітку, живіт, верхні і нижні кінцівки.

АСЕПТИКА І АНТИСЕПТИКА

Загальні поняття про антисептику та хірургічну інфекцію, її джерела та шляхи передачі. Розвиток антисептики. Види сучасної антисептики (механічна, фізична, хімічна, біологічна, комбінована). Характеристика основних груп антисептиків, антибіотики їх дія та застосування. Фізичні методи антисептики - УФО, кварц, лазер. Ускладнення при використанні антисептиків, їх профілактика.

Асептика - сучасний метод профілактики хірургічної інфекції. Джерела та види інфекції. Ендогенна та екзогенна інфекції (повітряна, крапельна, контактна, імплатаційна). Профілактика повітряно-крапельної інфекції.

Організація хірургічного відділення, його будова, розміщення, обладнання, Палати, перев’язочна, операційний блок. Профілактика повітряно-крапельної інфекції. Прибирання. Поведінка персоналу, студентів в операційній і перев’язочній. Хірургічний кабінет поліклініки.

Профілактика контактної та імплатаційної інфекції. Хірургічні інструменти, їх будова, дезінфекція та стерилізація. Перев’язочний матеріал, його види. Підготовка перев’язочного матеріалу, білизни і їх стерилізація. Автоклав, його будова і робота. Підготовка рук медперсоналу та операційного поля до операції. Стерилізація рукавичок, шовного анепластичного та гонопластичного матеріалу.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ АНЕСТЕЗІОЛОГІЇ ТА РЕАНІМАТОЛОГІЇ

Біль. Фізіологічні механізми болю. Основні етапи розвитку загального знеболювання та місцевої анестезії.

Загальна анестезія /наркоз/. Інгаляційний наркоз, засоби наркозу, премедикація. Апарати та інструментарій для проведення наркозу. Механізм дії наркотичних препаратів на організм, їх фармакодинаміка. Масочний наркоз. Клініка ефірного масочного наркозу. Інтратрахеальний наркоз. Інструменти для інтубації трахеї та бронхів. М’язеві релаксанти. Позитивна дія та небезпечність інтратрахеального наркозу. Інтравенозний, внутрішньом’язевий наркоз. Методика проведення. Догляд за хворими під час та після наркозу.

Місцева анестезія. Засоби та види місцевої анестезії (поверхнева, інфільтраційна, провідникова, внутрішньовенна, внутрішньоартеріальна, внутрішньокісткова). Спинномозкова та перидуральна анестезія. Суть її, особливості, небезпечність, ускладнення.

Інші види сучасного знеболювання (нейролептаналгезія, електронаркоз, акупунктурна аналгезія).

Короткі відомості про реаніматологію. Критичні (термінальні) стани –шок, передагонія, агонія, клінічна смерть. Патогенез, клініка, діагностика, лікування. Інтенсивна терапія, штучне дихання. Масаж серця. Догляд за хворими.

КРОВОТЕЧА

Поняття. Класифікація. Патогенез, клініка кровотечі. Місцеві та загальні прояви кровотечі. Реакція організму на кровотечу. Визначення величини та ступені важкості внаслідок крововтрати. Місцеві та загальні ускладнення кровотечі. Геморагічний шок. Лікування хворих з кровотечею. Самостійна зупинка кровотечі. Тимчасові та постійні способи зупинки кровотечі: механічні, хімічні, фізичні та біологічні. Догляд за хворими з кровотечею.

ПЕРЕЛИВАННЯ КОМПОНЕНТІВ КРОВІ

Історія переливання крові. Ізогемаглютинація та групи крові. Методика визначення груп крові. Методи стабілізації, консервування та зберігання крові. Препарати крові. Резус-фактор і його визначення. Показання до переливання крові. Імунофактори. Техніка та способи переливання крові (внутрішньовенний, внутрішньо артеріальний, внутрішньо кістковий). Помилки, загроза і ускладнення при переливанні компонентів крові. Обмінні переливання, реінфузія крові, переливання консервованої ауто крові. Компоненти крові та кровозамінники, їх класифікація. Ускладнення при переливанні компонентів крові та кровозамінників. Гемотрансфузійний та анафілактичний шок, їх профілактика та лікування.

Догляд за хворими при переливанні крові та кровозамінників, ускладнення і їх профілактика.

Донорство, його джерела. Необхідність обстежень донорів (вірусний гепатит, СНІД, сифіліс).

ПОШКОДЖЕННЯ (ТРАВМА)

Поняття, класифікація. Політравма. Травматизм, його види, характеристика, соціальне значення проблеми, профілактика травматизму. Організація надання невідкладної допомоги. Загальні прояви при пошкодженнях: обморок, шок, колапс. Травматичний шок, профілактика та лікування. Небезпека травми: шок, кровотеча, інфекція.

Закриті пошкодження. Пошкодження м’яких тканин: садина, розтягнення, розрив. Синдром тривалого стиснення тканин та позиційний синдром. Травматичний токсикоз. Загальні питання пошкоджень голови, грудної і черевної порожнини. Надання першої допомоги, лікування хворих з пошкодженнями та догляд за ними.

Переломи кісток. Визначення, етіологія, класифікація переломів. Види зміщування кісткових відламків, небезпечність переломів, загальні і супутні прояви при них. Патологоанатомічні зміни в ділянці перелому при його загоюванні. Утворення кісткової мозолі. Клініка та діагностика переломів.

Загальні принципи лікування переломів: репозиція та імобілізація переломів. Особливості відкритих переломів. Транспортна та лікувальна імобілізація (шини Дітеріхса, Крамера, пневмошина, гіпсові пов’язки, скелетне та клейове витягування). Оперативне лікування (остеосинтез). Ускладнення переломів. Догляд за хворими пошкодженнями.

РАНИ

Визначення, види ран, симптоматика, ускладнення ран. Біохімія та патологія раневого процесу, його фази. Види загоювання ран. Лікування свіжих ран. Первинна хірургічна обробка. Первинний, первинно-відстрочений та вторинний шов. Інфіковані та гнійні рани, їх особливості. Принципи лікування інфікованих та гнійних ран. Вторинна хірургічна обробка. Методи місцевого лікування (фізичні, хімічні, біологічні). Сучасні методи лікування: УФО, лазер, гіпербарична оксигенацiя. Лікування ран в умовах променевих уражень. Загальне лікування та догляд за хворими з ранами.

ОПІКИ

Термічні та хімічні опіки. Класифікація. Ступень, глибина та площа уражень. Опікова хвороба та її динаміка: опіковий шок, токсемія, септикотоксемія. Лікування хворих з термічними та хімічними опіками. Лікування на догоспітальному етапі, в поліклініці, стаціонарі. Спеціалізовані опікові центри. Ускладнення опіків, їх профілактика та лікування. Принципи надання допомоги особам з опіками в умовах масового ураження. Догляд за хворими з опіками.

ВІДМОРОЖЕННЯ ТА ПЕРЕОХОЛОДЖЕННЯ

Етіологія і патогенез відморожень. Класифікація. Клініка. Методи визначення глибини та площі відморожень. Ускладнення і наслідки відморожень. Загальне переохолодження і замерзання. Перша допомога при відмороженнях. Лікування та догляд за хворими з відмороженнями та переохолодженням.

ЕЛЕКТРОТРАВМА

Поняття. Місцеві та загальні прояви. Надання першої допомоги. Лікування та догляд за потерпілими.

ХІРУРГІЧНА ІНФЕКЦІЯ

Визначення та класифікація хірургічної інфекції. Збудники інфекції, їх характеристика. Шляхи проникнення і розповсюдження в організмі. Госпітальна інфекція і суперінфекція.

Гостра гнійна інфекція. Етіологія і патогенез. Місцева реакція тканин. Гостро гнійні захворювання м’яких тканин, порожнин, кісток, суглобів: фурункул і фурункульоз, карбункул. Гідраденіт, абсцес, флегмона, лімфаденіт, лімфангіт, бурсит, флебіт та тромбофлебіт, бешихове запалення, еризіпелоїд, паротит, мастит, парапроктит, паранефрит, медіастеніт, перитоніт, артрит, остеомієліт, панарицій та флегмона китиці. Клініка, діагностика, лікування та догляд за хворими з гнійними захворюваннями.