Самостійні роботи № 1 - 4 (стр. 5 )

Бактеріологічна (біологічна) зброя – це спеціальні боєприпаси і прилади, які заповнені бактеріологічними засобами, а також засоби доставки. Призначена для масового знищення людей, тварин і рослин, а в деяких випадках для псування військової техніки, зброї і оснащення, дезорганізації роботи тилу і боєздатності військ. Уражаюча дія БЗ базується на використанні хвороботворних властивостей патогенних мікробів і токсичних продуктів їх життєдіяльності. Дія проявляється не зразу, а через деякий час (інкубаційний). Найчастіше він продовжується від 2 до 5 діб. У результаті потрапляння в навколишнє середовище небезпечних біологічних засобів (аварія, випадкове занесення збудника хвороби чи застосування біологічної зброї) і поширення на місцевості хвороботворних мікроорганізмів, токсинів, небезпечних шкідників можуть утворитися зони біологічного зараження (БЗ) і осередки біологічного ураження (ОБУ). Біологічні засоби належать до засобів масового зараження і ураження людей, тварин, рослин і зараження об’єктів зовнішнього середовища.

Нові види зброї масового ураження

Радіочастотна зброя – це засоби ураження, дія яких полягає у використанні електромагнітних випромінювань надвисокої і надзвичайно низької частот. Діє на психіку людини, порушує сприйняття і використання інформації про навколишню дійсність, викликає слухові галюцинації, перекручує мовні повідомлення. Викликає порушення роботи центральної нервової системи, мозку, серця, кровоносної системи. Її бойові комплекси, це генератори надвисоких і надзвичайно низьких частот з антенами направленої дії. Можуть бути наземного, повітряного і космічного базування.

Радіологічна зброя – дія базується на використанні бойових РР, які виготовляються у вигляді розчинів і порошків. Джерелом радіологічної зброї служать відходи, які утворюються при роботі ядерних реакторів. Її дію порівнюють з дією РР при вибуху ядерного боєприпасу. Внаслідок такої дії через деякий час, може бути і одразу, людина занедужує, порушується працездатність. Уражений потребує медичної допомоги і тривалого лікування. Використання радіологічної зброї може здійснюватися розпилювачами

авіаційних приладів, бомб, безпілотних літаків, артснарядів.

Інфразвукова зброя – в основу покладене спрямоване випромінювання могутніх коливань з частотою нижче 16 Гц. Коливання діють на центральну нервову систему, порушують роботу шлунку, викликають головний біль і біль внутрішніх органів, порушують ритм дихання. Викликає блювоту,

запаморочення, втрату свідомості. Викликає порушення контролю за своїми діями, страх, паніку. Для використання зброї використовують резонатори і відбивачі звуку та інше.

Променева зброя – це зброя, уражаюча дія якої базується на використанні гостро направлених променів електромагнітної енергії або концентрованого пучка елементарних частинок, розігнаних до великих

швидкостей. Її основні види: лазерна, пучкова.

Лазерна – квантові оптичні генератори. Принцип роботи лазера базується на взаємодії електромагнітного поля з елементарними частинками, які входять до складу атомів і молекул робочої речовини, випромінювання розповсюджується у середовищі вузьконапрямленим променем і характеризуються концентрацією енергії. В залежності від робочої речовини лазери бувають: газові, напівпровідникові, рідинні, твердотілі. Уражаюча дія лазерного променя, це нагрівання до високих температур матеріалів об’єкту, їх розплавлення і навіть випаровування. Промінь не має видимих ознак. В туман, при випаданні опадів дія променів зменшується. Найбільша ефективність зброї досягається в космічному просторі.

Геофізична зброя – це сукупність різних засобів, які дозволяють використовувати у військових цілях руйнівні дії неживої природи шляхом штучних змін фізичних властивостей і процесів, які виникають в атмосфері, гідросфері і літосфері землі. Реально здійснює у відповідних районах землетруси, урагани, вогневі бурі, гірські обвали, снігові урагани, зсуви, могутні приливні хвилі типу цунамі. Може виникати проливний дощ, град, туман. Вивчена можливість зміни температури повітря шляхом розпилення речовин, які поглинають енергію сонця, зменшують кількість опадів. Зруйнування шару озону в атмосфері дає можливість спрямувати в райони зайняті противником космічні промені і ультрафіолетове випромінювання сонця. Для цього використовують: йодисте срібло, тверду вуглекислоту, вугільний порох, сполуки брому, фтору інше.

Пучкова – основний уражаючий фактор є гостроспрямований пучок насичених енергією заряджених або нейтральних частинок (електронів, протонів), які розганяються до великої швидкості. Могутній потік енергії утворює на об’єкті механічні ударні навантаження, електромагнітні випромінювання (типу рентгенівських). Об’єктами ураження є люди, літаки, ракети, техніка, радіоелектронне обладнання. Виготовляються комплекси зброї у варіантах наземного, морського і космічного базування.

3._Стисла характеристика осередків ураження

Територія, в межах якої внаслідок ядерного вибуху відбулись масові ураження людей, тварин і рослин, руйнування і ушкодження будинків, споруд, називається осередком ядерного ураження (ОЯУ).

Розміри ОЯУ залежать в основному від потужності, виду ядерного вибуху, рельєфу місцевості і метеорологічних умов, характеру забудови. Критерієм для визначення меж зон ОЯУ є надмірний тиск у фронті ударної хвилі. Зовнішньою межею ОЯУ є умовна лінія на місцевості з надмірним тиском 10 кПа (0,1 кг / см 2). 1 кг / см 2 =100 кПа. Залежно від надмірного тиску і швидкісного напору повітря виникають різні пошкодження у людей і тварин, які за складністю ураження поділяються на легкі, середні, важкі і дуже важкі. Легкі травми виникають при надмірному тиску 20 - 40 кПа (0,2 - 0,4 кг /см 2) і характеризуються вивихами, тимчасовим пошкодженням слуху, контузією. Середні травми виникають при надмірному тиску 40 - 60 кПа (0,4 - 0,6 кг/см2 ) і проявляються в пошкодженні органів слуху, вивихах кінцівок, кровотечі з носа і вух, розривах барабанних перетинок. Важкі травми виникають при надмірному тиску 60-100 кПа (0,6-1,0 кг/см2) і характеризуються важкими контузіями, переломами кінцівок, часто відкритими, сильними кровотечами з носа і вух. Дуже важкі травми виникають при надмірному тиску понад 100 кПа (більше 1 кг/см2). Для них характерні переломи кісток, розриви внутрішніх органів (печінка, селезінка, нирки, легені та ін.), відкриті переломи кінцівок, струси мозку, переломи хребта. В ОЯУ виділяють зони руйнувань: Зона повних руйнувань на зовнішній межі ОЯУ має надмірний тиск у фронті ударної хвилі 50 кПа (0,5 кг/см2) і займає близько 15 % всієї площі осередку ураження. Характеризується масовими втратами незахищених людей (до 90%), повних руйнувань будинків (10%), комунально - енергетичних мереж, приблизно 24% захисних споруд, утворенням суцільних завалів у населених пунктах. Пожежі в цій зоні практично не виникають, має місце тління та задимлення. Зона сильних руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної хвилі від 50 до 30 кПа (0,5-0,3 кг/см2) і займає близько 10% всієї площі осередку. Характеризується великими втратами незахищеного населення (до50%), сильними ушкодженнями промислових будинків і повним руйнуванням житлових будинків. Захищені споруди, комунально - енергетичні мережі, як правило, залишаються неушкодженими. Виникають місцеві та суцільні завали. Можливе виникнення суцільних пожеж і навіть вогневих штормів. Зона середніх руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної хвилі від 30 до 20 кПа (0,3-0,2 кг/см2) і займає близько 15% площі осередку. Характеризується значними втратами незахищеного населення (до 40%), середнім і сильним руйнуванням будинків, виникненням окремих завалів, суцільними пожежами. Зона слабких руйнувань виникає при надмірному тиску у фронті ударної

хвилі від 20 до 10 кПа (0,2-0,1 кг/см2) і характеризується слабкими та середніми руйнуваннями будинків, виникненням окремих завалів та пожеж. Займає близько 60% площі осередку.

У разі ядерного вибуху на воді, на її поверхні утворюються великі хвилі. Надмірний тиск у фронті ударної хвилі при підводному вибуху в десятки разів більший, ніж надмірний тиск при повітряному вибуху (на однакових відстанях). Крім руйнувань, ударна хвиля є причиною пожеж, які виникають в результаті пошкоджень ліній електропередач і систем газопостачання, вибухів бензосховищ, складів боєприпасів і хімічних речовин.

Світлове випромінювання ядерного вибуху – це електромагнітне випромінювання в ультрафіолетовій, видимій, інфрачервоній областях спектру.

Уражаюча дія світлового випромінювання визначається світловим імпульсом. Світловий імпульс – це кількість світлової енергії, яка припадає на 1м2 (або на 1 см2) освітленої поверхні, розміщеної перпендикулярно поширенню випромінювання за весь час існування світлового потоку ядерного вибуху.

Залежно від світлового імпульсу, який попадає на незахищені, відкриті

ділянки шкіри, у людей виникають опіки, які поділяються на чотири ступені: першого ступеня – при світловому імпульсі 80-160 кДж/м2 симптоми ураження шкіри такі: почервоніння, припухлість, болючість;

другого ступеня – при світловому імпульсі 160-400 кДж/м2 на шкірі утворюються міхурі, наповнені рідиною, болючість, люди втрачають працездатність;

третього ступеня – при світловому імпульсі 400-600 кДж/м2 омертвіння шкіри, підшкірних тканин, утворення виразок, люди потребують тривалого лікування;четвертого ступеня – при світловому імпульсі понад 600 кДж/м2 обвуглювання тканин, омертвіння підшкірної клітковини, м’язів.

Шкідлива дія світлового випромінювання і для органів зору. Від світлового спалаху виникає тимчасове осліплення, причиною якого є руйнування зорового пурпуру сітчастої оболонки. Тривалість осліплення вдень до 5 хвилин, вночі може бути значно більшою. Опіки рогівки і повік виникають на таких відстанях, як і опіки шкіри. Опіки очного дна виникають, якщо очі були звернені на спалах вибуху. Якщо під час спалаху ядерного вибуху очі закриті, ураження не буває. Впливає світлове випромінювання на будівлі, споруди, рослини, лісові насадження. Світлове випромінювання залежно від інтенсивності світлового потоку і властивостей матеріалів викликає обвуглювання, оплавлення, спалахування, що веде до пожеж у населених пунктах та містах.