МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра конституційного та міжнародного права
«Затверджую»
Начальник кафедри
полковник міліції
ій
«____»_________20__р.
ФОНДОВА ЛЕКЦІЯ
з навчальної дисципліни «МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
У СФЕРІ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ»
ТЕМА №6 «Місце та роль УКРБЮРО Інтерполу в протидії злочинності»
Навчальний час 2 годин(и)
Для слухачів НАВС за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр»
за спеціальностями:
«Правознавство» 8.03040101
«Правоохоронна діяльність» 8.03040201
«Управління у сфері правопорядку» 8.18010002
Обговорено та ухвалено на засіданні кафедри «01» вересня 2014 року, протокол № 1
Київ 2014
Вид лекції: інформаційна
Дидактичні цілі:
1. Навчальні: ознайомитися із загальною структурою, метою та задачами курсу, базовими поняттями теми.
2. Розвиваючі: розвивати вміння аналізувати сучасний стан відповідних міжнародних відносин.
3. Виховні: сприяти зростанню юридичної культури, підвищенню рівня навчальної та професійної діяльності, публічної поведінки.
Завданнями заняття є:
висвітлити історичні етапи та правові основи становлення і розвитку Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;
проаналізувати статус, порядок утворення, функції, повноваження Робочого апарату Укрбюро Інтерполу; порядок використання правоохоронними органами України можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні.
дати визначення понять і юридичних конструкцій, що використовуються в даній темі.
Ключові слова: Національне центральне бюро Інтерполу в Україні; Робочий апарат Укрбюро Інтерполу; мiжнародний розшук правоохоронними органами України каналами Iнтерполу.
Забезпечуючі дисципліни: «Державне право зарубіжних країн», «Міжнародне право», «Право Європейського Союзу».
Навчально-методичне забезпечення лекції:
Наочність: навчальні посібники, підручники, презентація теми лекції у програмі Power Point.
Технічні засоби навчання: мультимедійний проектор
Методи викладання: бесіда, завдання для роздумів.
ПЛАН:
1. Історичні етапи становлення Національного центрального бюро (НЦБ) Інтерполу в Україні.
2. Статус та завдання Робочого апарату Укрбюро Інтерполу.
3. Радники Національного центрального бюро Інтерполу.
4. Порядок використання правоохоронними органами України можливостей Нацiонального центрального бюро Iнтерполу в Українi.
5. Мiжнародний розшук правоохоронними органами України каналами Iнтерполу.
6. Особливостi взаємодiї правоохоронних органiв України з правоохоронними органами зарубiжних країн каналами Iнтерполу при виконаннi кримiнально-процесуальних дiй по розкриттю та розслiдуванню злочинiв.
Теми рефератів, доповідей:
1. Організаційно-правовий статус НЦБ Інтерполу в Україні.
2. НЦБ Інтерполу в Україні у проведенні міжнародного розшуку.
3. Використання правоохоронними органами України можливостей НЦБ Iнтерполу в Українi.
Рекомендована література (нормативні джерела):
1. Закон України “Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють (Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю)” // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2004, N 19, ст. 263.
2. Закон України „Про ратифікацію Європейської конвенції про видачу правопорушників, 1957 рік, Додаткового протоколу 1975 року та Другого додаткового протоколу 1978 року до Конвенції” від 16.01.1998 № 43/98-вр // Відомості Верховної Ради України вiд 05.06.1998 - 1998 р., № 23, ст. 129.
3. Закон України „При приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 рік” від 22 вересня 1995 року N 337/95-ВР // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1995, N 31, ст. 248
4. Устав Международной организации уголовной полиции Интерпола // “Международное публичное право”, Сборник документов, том 2, М. БЕК, 1996 год.
5. Наказ МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України № 3/1/2/5/2/2 від 9 січня 1997 р. про затвердження Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів // Юридичний вісник України. – 1999. – № 41 (225) 14-20 жовтня. – С. 10-24.
6. Белкин криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997 Т.3.: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. – 1997. – 480 с.
7. Биленчук П. Д., Еркенов С. Е., Кофанов преступность: состояние и трансформация: Учебное пособие / Под ред. акад. . – К.: Аттика, 1999. – 272 с.
8. Интерпол. Всемирная система борьбы с преступностью. – М.: РИПОЛ КЛАССИК, 2003. – 480 с.
9. , , та ін. Організована злочинність в Україні та країнах Європи: Посібник / За заг. ред. проф. і. – К.: Київ. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – 248 с.
10. Паніотов Є. К. Міжнародне співробітництво України у протидії транснаціональній злочинності (теоретичний аспект) // Часопис Київського університету права. Український науково-теоретичний часопис. – Київ: Київський університет права НАН України. Інститут держави і права ім.. НАН України. – 2006. – № 3. С. 150-154.
11. Паніотов Є. К. Правові й організаційно-тактичні основи взаємодії правоохоронних органів каналами Інтерполу // Підприємництво, господарство і право. Щомісячний науково-практичний господарсько-правовий журнал. – Київ: Інститут приватного права і підприємництва АПрН України. – 2008. – № 9. С. 167-170.
12. Смелік іональне Центральне Бюро Інтерполу в Україні: мета та основні напрямки діяльності // Вісник Національного університету внутрішніх справ. Вип. 18. – Харків: Вид-во НУВС, 2001. – С. 127-130.
13. Інтерпол: Міжнародна організація кримінальної поліції: Наук.-практ. посібник. Харків: Держ. спеціалізоване вид-во „Основа”, 2003. – 324 с.
14. Виноградова, Оксана Іванівна. Міжнародне співробітництво України у галузі боротьби зі злочинністю (кримінально-процесуальний аспект): Автореф. дис... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 22 с.
15. и др. Транснациональная преступность: состояние и трансформация : Учеб. Пособие для вузов / , , . – К.: Аттика, 1999. – 271 с.
16. Волженкина, Валентина Михайловна. Международное сотрудничество в сфере уголовной юстиции / Санкт-Петербургский юридический ин-т Генеральной прокуратуры Российской Федерации. – СПб., 1998. – 43 с. – (Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе).
Нормативні акти, які безпосередньо встановлюють засади діяльності робочого апарату НЦБ Інтерполу
1. Статут Міжнародної організації кримінальної поліції – Інтерпол,
2. Положення про національне центральне бюро Інтерполу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 року № 000;
3. Інструкція про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. № 3/1/2/5/2/2;
4. Наказ МВС України від 15 лютого 1995 року № 000 “Про створення підрозділів Укрбюро Інтерполу” та Типові завдання та функції підрозділів Укрбюро Інтерполу в головних управліннях, управліннях МВС України в Криму, областях, містах Києві та Севастополь;
Нормативні акти, які стосуються діяльності робочого апарату НЦБ Інтерполу
1. Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості, затверджена наказом МВС України від 30 квітня 2004 року № 000. (п. 2: 2.5, 2.14; п. 4: 4.21)
2. Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затверджене Указом Президента України від 17 жовтня 2000 року № 000 (п. 6, п. 10)
3. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18 лютого 1992 року (ст. 6, ст. 7)
4. Закон України “Про міліцію” від 20 грудня 1990 року (ст. 8)
5. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року
6. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30 червня 1993 року (ст. ст. 5-7)
7. Указ Президента України від 6 лютого 2003 року № 84 “Про невідкладні додаткові заходи щодо посилення боротьби з організованою злочинності і корупцією” (п. 9)
8. Указ Президента України від 22 липня 2003 року № 000 “Про заходи щодо розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансування тероризму” (п. є)
9. Указ Президента України від 9 лютого 2004 року № 000 “Про систему заходів щодо усунення причин та умов, які сприяють злочинним проявам і корупції ”.
Міжнародні договори України, в тексті яких прямо передбачена можливість обміну інформацією через Міжнародну організації кримінальної поліції – Інтерпол
Багатосторонні:
1. Європейська конвенція про видачу правопорушників, 1957 року (ст. 16);
2. Європейська конвенція про взаємну допомогу у кримінальних справах, 1959 року (ст. 16, п. 5);
3. Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками, 1964 року (ст. 27);
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 |


