56.Розвиток моральної філософії в Києво-Могилянській академії.
57.Європейська академічна традиція в Києво-Могилянській академії.
58."Філософія серця" і її гуманістичне значення.
59.Розвиток "філософії серця": від до .
60.Філософсько-педагогічні ідеї І. Канта.
61.Етичне вчення І. Канта і його значення.
62.Теорія пізнання І. Канта і її значення.
63.Етика дії і свободи І. Г.Фіхте.
64.Філософія творчості Ф. Шеллінга.
65.Основні ідеї "Феноменології духа" Г. Гегеля і їх історичне значення.
66. Гегеля про суб'єктивний і об'єктивний дух і його історичне значення.
67.Антропологічний принцип в філософії Л. Фейєрбаха.
68.Німецька класична філософія і її філософська рецепція на Україні.
69.Філософія марксизму і її соціально-практична орієнтація.
70.Проблема відчуження у філософії марксизму.
71.Еволюція філософії марксизму у XX ст.: західні і східні концепції.
72.Метафізика волі А. Шопенгауера.
73.Філософія України в культурі романтизму XIX ст.
74.Філософські ідеї .
75.Натуралістично-позитивістські ідеї в філософії України.
76.Соціалістичні ідеї в філософії України.
77.Соціально-філософські погляди .
78.Соціально-філософські погляди М. Драгоманова і їх значення для формування національної самосвідомості українців.
79.Київська академічна філософія ХІХ-початку XX ст.
80.Філософські виміри "конкордизму" В. Винниченка.
81.Історіософія М. Грушевського.
82. Вернадського про ноосферу і сучасність.
83.Д. Чижевський як історик української філософії.
84.Проблема людини в філософії Ф. Ніцше.
85.Філософія С. К'єркегора як ідейне джерело екзистенціалізму.
86.Філософія З. Фрейда і її еволюція.
87.Становлення некласичної філософської парадигми: ідейні джерела і основні характеристики.
88."Філософія серця" .
89.Філософія Всеєдності В. Соловйова.
90.Російська релігійна філософія кінця XIX - початку XX ст.
91.Російській космізм.
92.Проблеми свободи і творчості в філософії М. Бердяєва.
93.Філософія інтуїтивізму .
94.Екзистенціалізм і сучасна філософська антропологія про людину і її буття.
95.Філософська антропологія XX ст.: основні ідеї і концепції.
96.Персоналізм про людину і можливості її самоздійснення.
97.Філософія Франкфуртської школи: еволюція та евристичний потенціал.
98.Сучасні релігійні філософські концепції: основні проблеми і тенденції еволюції.
99.Сучасна західна філософія науки.
100. Прагматизм і його методологічні орієнтації.
101. Методологічні орієнтації нео - і постпозитивізму.
102. Структуралізм і постструктуралізм: пошуки методологічного оновлення.
103. Екзистенційний психоаналіз Е. Фромма: витоки і конструктивні ідеї.
104.Філософська герменевтика: генезіс і сучасний стан.
105. Феноменологія: основні етапи і сучасні перспективи розвитку.
106. Філософія України в XX ст.
107. Розвиток феноменологічних ідей в сучасній Україні.
108. Становлення посткласичної філософської парадигми і її основні характеристики.
III. Основні проблеми філософії.Онтологія. Феноменологія. Гносеологія.
109.Проблема буття в філософії: генезіс і сучасний стан.
110. Онтологічний поворот в західноєвропейській філософії XX століття.
111. Типи філософських онтологій: монізм, дуалізм, плюралізм.
112. Проблема єдності світу в філософії: категорії "дух" і "матерія".
113. Негативна і позитивна онтології: буття і небуття.
114. Буття як становлення і "висунутість у ніщо".
115. Архітектоніка буття: простір і час.
116. Специфіка соціального простору і часу.
117. Буття, час і вічність: філософське осмислення.
118. Реальність і дійсність як категорії філософської онтології.
119. Віртуальна реальність як онтологічний феномен.
120. Тілесність як онтологічний феномен.
121. Філософська рефлексія форм буття світу.
122. Феноменологія інтерсуб'єктивності.
123. Феноменологія повсякденності.
124. Онтологічні функції повсякденності.
125. Поняття "життєвого світу" у філософії XX століття
126. Проблема свідомості в філософії: генезіс і сучасний стан.
127. Проблема свідомості в філософії: теорія відображення та її альтернативи.
128. Проблема свідомості в філософії постмодернізму.
129. Проблема свідомості в феноменології.
130. Проблема ідеального: різноманіття філософських підходів.
131. Проблема самосвідомості в філософії: генезіс і сучасні підходи.
132. Проблема свідомого і несвідомого в філософії XX століття.
133. Проблема розвитку в сучасній філософії: багатоманіття методологічних підходів.
134. Проблема спрямованості розвитку: сучасні підходи.
135. Матеріалістична та ідеалістична діалектика у XX столітті: межи суперечності.
136. Доля діалектики в ситуації постмодерну.
137. Необхідність і шляхи оновлення діалектики.
138. Сінергетика як нове світобачення.
139. Сінергетика як нова парадигма наукового пізнання.
140. Діалектика та синергетика: можливості діалогу.
141. Діалектика і герменевтика: можливості методологічного синтезу.
142.Основні принципи діалектичного мислення, їх світоглядне та методологічне значення.
143. Принцип системності та його сучасні інтерпретації.
144. Системний підхід в філософії та науці.
145. Принцип детермінізму та його сучасні інтерпретації: Індетермінізм та некласичний детермінізм.
146. Принцип об'єктивності і його сучасні інтерпретації.
147. Посткласична теорія пізнання: методологічні інновації.
148. Проблема істини в філософії: багатоманіття підходів.
149. Проблема істини в філософії і науці XX століття.
150. Методологічна культура наукового пізнання: новітні трансформації.
151. Криза класичної концепції раціональності та її альтернативи.
152. Теорія комунікативної раціональності Ю. Габермаса і К.- О. Аппеля.
153. Проблема суб'єкту пізнання в контексті сучасного філософського дискурсу.
154. Філософія інтерсуб'єктивності в контексті сучасного наукового дискурсу.
155. Методологія дискурс-аналізу і її еврістичний потенціал.
156. «Науки про складність» та їхній вплив на процес оновлення методологічної культури.
157. Філософська рефлексія історії науки у XX ст.
158. Концепція зміни парадигм Т. Куна, її світогглядне і методологічне значення.
159. Логіка соціальних наук К. Поппера.
160. Специфіка пізнання соціальних об'єктів.
161. Філософська герменевтика як методологія гуманітарних наук.
162. Роль чуттєвого, раціонального та інтуїтивного в пізнанні: сучасні підходи.
163. Етапи і методи наукового дослідження.
164. Логіка наукового дослідження.
165. ІУ. Соціальна філософія
166. Специфіка соціального пізнання.
167. Проблеми моделювання соціальних систем.
167. Філософські питання моделювання глобальних проблем сучасності.
168. Теорія і соціальна практика: проблеми взаємодії.
169. Соціальна теорія і соціальний експерімент. Філософські основі соціального управління.
170. Суспільство як предмет соціально-філософського пізнання: багатоманіття підходів.
171. Суспільство як предмет соціально-філософського пізнання: новітні підходи.
172. Світоглядно-методологічні інновації в сучасній соціальній філософії.
173. Методологічні зрушення в сучасній соціальній філософії.
174. Методологічні засади соціального пізнання у французському постструктуралізмі.
175. Комунікативна теорія суспільства.
176.Комунікативне обгрунтування етики в комунікативній філософській парадигми.
177.Дискурсивна етика та екологія: нові вимоги до етики за умов екологічної кризи.
178. Комунікативна реконструкція практичного розуму: етика та політика.
179. Проблема ідентичності соціального суб'єкта в філософії XX століття.
180. Ідея прогресу в філософії та її сучасні інтерпретації.
181. Проблема відповідальності в сучасній соціальній філософії.
182. Проблема свободи в сучасній соціальній філософії.
183.Проблема свободи у постметафізичному дискурсі.
184.Сучасна соціальна філософія у пошуках етики для нової доби.
185. Проблема солідарності в сучасній соціальній філософії.
186. Проблема толерантності в сучасній соціальній філософії.
187. Проблема взаєморозуміння в сучасній соціальній філософії.
188. Соціальна герменевтика П. Рікера.
189. Способи суспільної інтеграції та їх історичні трансформації.
190. Способи соціальної регуляції та їх сучасні форми.
191. Проблема справедливості в сучасному філософському дискурсі.
192. Інформаційна революція як предмет філософського осмислення.
193. Феномен тоталітаризму у філософській рефлексії XX століття.
194. Філософія сучасної екології: наукові, етичні і філософські ракурси.
195. Глобалізація і еко-майбутнє.
196. Планетарний соціум і його еко-майбутнє.
197. Соціально-історичний суб'єкт за часів глобалізації.
198. Троансформації соціального простору і часу за умов глобалізації.
199. Філософсько-світоглядні засади біо-етики.
200.Глобалізація в соціокультурному вимірі.
201.Глобальні аспекти соціально-історичного розвитку.
202.Україна в системі глобальної цивілізації.
203.Феномен влади та його осмислення у сучасній соціальній філософії.
204.Політика як соціальне явище та її філософські рефлексії.
205.Соціальні функції держави: класичний і посткласичний підходи.
206.Держава та її трансформації за умов глобалізації.
207.Проблема демократії у соціально-філософському ракурсі.
208.Інституційні основи демократії і специфіка їх формування в українському суспільстві.
209.Духовні основи демократії.
210. Проблеми громадянського суспільства в соціально-філософському дискурсі.
211.Відчуження як соціальний феномен: історія і сучасність.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 |


