Кримінальний процесуальний кодекс України (стр. 1 )

Проект

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Розділ VІ 
Особливі порядки кримінального провадження

Глава 32. Приватне кримінальне провадження

Стаття 501. Поняття приватного кримінального провадження

1. Приватним кримінальним провадженням є провадження, яке може бути розпочатим слідчим, державним обвинувачем лише на підставі заяви потерпілого щодо кримінальних правопорушень, передбачених:

1) частиною 1 статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження без обтяжуючих обставин), статтею 125 (умисне легке тілесне ушкодження), частиною 1 статті 126 (побої без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 129 (погроза вбивством без обтяжуючих обставин), статтею 132 (розголошення відомостей про проведення медичного огляду на виявлення зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби), частиною 1 статті 133 (зараження венеричною хворобою без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 135 (залишення в небезпеці без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 136 (ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 139 (ненадання допомоги хворому медичним працівником без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 142 (незаконне проведення дослідів над людиною без обтяжуючих обставин), статтею 145 (незаконне розголошення лікарської таємниці), частиною 1 статті 152 (зґвалтування без обтяжуючих обставин), статтею 154 (примушування до вступу в статевий зв’язок), частиною 1 статті 161 (порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 162 (порушення недоторканності житла без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 163 (порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції або іншої особистої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер, без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 164 (ухилення від сплати аліментів на утримання дітей без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 165 (ухилення від сплати коштів на утримання непрацездатних батьків без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 168 (розголошення таємниці усиновлення (удочеріння) без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 176 (порушення авторського права і суміжних прав), частиною 1 статті 177 (порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію), статтею 180 (перешкоджання здійсненню релігійного обряду), статтею 182 (порушення недоторканності приватного життя), статтею 195 (погроза знищення майна), частиною 1 статті 194 (умисне знищення або пошкодження майна без обтяжуючих обставин), статтею 197 (порушення обов’язків щодо охорони майна), частиною 1 статті 206 (протидія законній господарській діяльності без обтяжуючих обставин), статтею 218 (фіктивне банкрутство — щодо дій, якими заподіяно шкоду кредиторам), статтею 219 (доведення до банкрутства — щодо дій, якими заподіяно шкоду кредиторам), статтею 220 (приховування стійкої фінансової неспроможності), частиною 1 статті 225 (обман покупців та замовників без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 229 (незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару без обтяжуючих обставин), статтею 231 (незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю), статтею 232 (розголошення комерційної або банківської таємниці), статтею 2321 (розголошення або використання неоприлюдненої інформації про емітента або його цінні папери), частиною 1 статті 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань без обтяжуючих обставин), статтею 356 (самоправство — щодо дій, якими заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян або інтересам власника), частиною 1 статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку, без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, що має право доступу до неї, без обтяжуючих обставин) Кримінального кодексу України;

2) частиною 2 статті 122 (умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження за обтяжуючих обставин), частиною 2 статті 126 (побої і мордування за обтяжуючих обставин), статтею 128 (необережне тяжке або середньої тяжкості тілесне ушкодження), частиною 1 статті 130 (свідоме поставлення іншої особи в небезпеку зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби, що є небезпечною для життя людини), частиною 1 статті 146 (незаконне позбавлення волі або викрадення людини без обтяжуючих обставин), частинами 2 і 3 статті 152 (зґвалтування, вчинене повторно, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього), частинами 1 і 2 статті 153 (насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, у тому числі вчинене повторно або щодо неповнолітньої особи), частиною 1 статті 286 (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, без обтяжуючих обставин), частиною 1 статті 296 (хуліганство без обтяжуючих обставин), частиною 2 статті 361 (несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем, комп’ютерних мереж чи мереж електрозв’язку за обтяжуючих обставин), частиною 2 статті 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп’ютерах), автоматизованих системах, комп’ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, що має право доступу до неї) Кримінального кодексу України — якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого;

3) статтею 185 (крадіжка, крім крадіжки, вчиненої організованою групою), статтею 186 (грабіж, крім грабежу, вчиненого організованою групою), статтею 189 (вимагання, крім вимагання, вчиненого організованою групою, а також поєднаного з насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи), статтею 190 (шахрайство, крім шахрайства, вчиненого організованою групою), статтею 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, крім вчиненого організованою групою), статтею 192 (заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою), частиною 3 статті 234 (викрадення приватизаційних документів), частиною 1 статті 278 (угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна без обтяжуючих обставин), частинами 1 і 2 статті 289 (незаконне заволодіння транспортним засобом без особливо обтяжуючих обставин), статтею 357 (викрадення, привласнення, вимагання документів, штампів, печаток, заволодіння ними шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем або їх пошкодження) Кримінального кодексу України — якщо вони вчинені чоловіком (дружиною) потерпілого, іншим близьким родичем потерпілого, іншим близьким (близькою особою) чи особою, яка веде з потерпілим спільне господарство, або якщо вони вчинені особою, яка щодо потерпілого була найманим працівником і заподіяла шкоду виключно власності потерпілого.

Стаття 502. Початок приватного кримінального провадження

1. Потерпілий має право подати до слідчого, державного обвинувача заяву про вчинення кримінального правопорушення протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення певного кримінального правопорушення. Строк починає спливати з дня, коли потерпілий дізнався або повинен був дізнатися про вчинене кримінальне правопорушення, яке завдало йому шкоди.

Стаття 503. Відшкодування шкоди потерпілому у приватному кримінальному провадженні

1. Відшкодування шкоди потерпілому у приватному кримінальному провадженні може відбуватися на підставі угоди про примирення або без неї.

2. В інших, ніж передбачено у частині першій цієї статті, приватних кримінальних провадженнях, відшкодування шкоди потерпілому за рахунок обвинувачуваного враховується під час призначення міри покарання.

Глава 33. Кримінальне провадження щодо окремої категорії осіб

Стаття 504. Особи, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження

1. Вимоги цієї глави застосовуються у кримінальному провадженні стосовно:

1) народного депутата України;

2) Судді Конституційного Суду України;

3) професійного судді, а також присяжного і народного засідателя на час здійснення ними правосуддя;

4) кандидата у Президенти України;

5) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

6) державного обвинувача;

7) слідчого;

8) співробітника кадрового складу розвідувального органу України;

9) адвоката.

Стаття 505. Повідомлення про підозру

1. Письмове повідомлення про підозру здійснюється:

1) народному депутатові України, Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, кандидатові у Президенти України, судді Конституційного Суду України, професійному судді, присяжному, народному засідателю на час здійснення ними правосуддя, — державним обвинувачем — Генеральним прокурором України;

2) Генеральному прокуророві України — державним обвинувачем —заступником Генерального прокурора України;

3) заступникам Генерального прокурора України, прокуророві області та прирівняних до них прокурорам — державним обвинувачем —Генеральним прокурором України;

4) іншим державним обвинувачам, слідчому співробітнику кадрового складу розвідувального органу України, адвокатові — державним обвинувачем — Генеральним прокурором України, його заступником, прокурором області та прирівняним до них прокурором.

Стаття 506. Особливий порядок затримання та обрання 
запобіжного заходу

1. Народний депутат України, суддя Конституційного Суду України, професійний суддя, затриманий за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, повинен бути негайно звільнений після встановлення його особи.

2. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо народного депутата України, судді Конституційного Суду України професійного судді до ухвалення судом вироку може бути здійснена лише за згодою Верховної Ради України.