Робоча програма навчальної дисципліни українська історія в історичній науці УРСР сер. 1950 – сер. 1980-их рр (стр. 9 )

144.  Рубльов ідомі сторінки біографії українського історика// УІЖ. – 1996. – № 1. – С. 106 – 118.

„Український історичний журнал”: історія офіційна й залаштункова (1957 – 1988 рр.)// УІЖ. – 2007. – № 6. – С. 18 – 55. У пошуках правди історії: Інститут історії України НАН України: друге двадцятиріччя (1957 – 1977 рр.)// Інститут історії України НАН України: Друге двадцятиріччя (1957 – 1977): Док. і мат. – К., 2007. – С. 3 – 33.

147.  , Полетаев о прошлом: теория и история: В 2 т. – СПб., 2006. – Т. 2.

148.  (1893 – 1964) – вчений, педагог, організатор науки. Автореф. дис. ... канд. іст. наук. – К., 2006.

Савчук єзнавчий рух в Україні (кінець 50-х – початок 90-х рр. ХХ ст.): Автореф. дис. ... канд. іст. наук. – К., 1997. „Український історик”: Генеза, тематика, постаті. – Нью-Йорк; К., 2003. , Комаренко исторической науки в Академии Наук Украинской ССР, 1936 – 1986 гг. – К., 1986.

152.  Іван Гуржій – один з подвижників української історичної науки// Середньовічна Україна. – К., 1997. – Вип. ІІ: Пам’яті члена-кореспондента НАН України Гуржія Івана Олександровича (з нагоди 80-річчя від дня народження). – С. 3 – 17.

Інститут історії України Національної Академії наук України. Історіографічний нарис (до 60-річчя установи) – К., 1998. Сарбей Віталій Григорович [Некролог]// УІЖ. – 1999. – № 5. – С. 159.

155.  Сидорова в исторической науке. Советская историография первого послесталинского десятилетия. – М., 1997.

156.  Сидорова как смена субкультур историков// Мир историка. ХХ век: Монография. – М., 2002. – С. 38 – 53.

157.  Сидорова историки послевоенного поколения: собирательный образ и индивидуализирующие черты// История и историки. 2004. – М., 2005. – С. 208 – 222.

158.  Львівський період науково-педагогічної діяльності Олександра Карпенка (1949 – 1978 рр.)// Галичина (Івано-Франківськ). – 2001. – № 5 – 6. – С. 11 – 20.

Советская историография. – М., 1996.

160.  Солдатенко . Життя і смерть Миколи Скрипника. – К., 2002.

161.  Національна політика партії і уряду СРСР в Україні в світлі деяких найновіших фактів// Український збірник. – Мюнхен, 1956. – Кн. 6. – С. 109 – 174.

ВАК СССР в послевоенные годы: наука, идеология, политика// Вестник истории естествознания и техники. – 2004. – № 1. – С. 18 – 63. Іван Лукич Бутич: життєвий і творчий шлях// Іван Лукич Бутич. До 80-річчя від дня народження та 50-ї річниці наукової діяльності: Біобібліографія. – К., 1999. – С. 5 – 8.

164.  Будущее истории// Thesis. – 1994. – № 4. – С. 158 – 174.

Україна: Історія. – К., 1991. Титаренко нарис наукової і громадської діяльності Пірка Василя Олексійовича// В. О. Пірко. Біобібліографічний покажчик. – Донецьк, 2005. – С. 3 – 5.

167.  І. Г. Шульга як історик України. Автореф. дис. ... канд. іст. наук. – К., 2005.

Історія міст і сіл України в контексті регіональних досліджень. Досвід, проблеми, перспективи. – К., 2001.

169.  Тронько єзнавство України: здобутки і проблеми: До ІІІ з’їзду Всеукраїнської спілки краєзнавців. – К., 2003.

170.  , , Скляренко Є. М. – видатний український вчений і організатор історичної науки. – К., 2007.

171.  Історик: духовність, праця, самовідданість// Дніпропетровський історико-археографічний збірник. – Дніпропетровськ, 1997. – Вип. 1: На пошану професора Миколи Ковальського. – С. 29 – 40.

Удод Гуслистий – історик України. – К., 1998.

173.  Історія одного листування (про участь у виданні книги І. М. Шаповала „В пошуках скарбів”)// Борисфен. – № 12. – 1993. – С. 27 – 28.

174.  – учень і послідовник академіка Д. І. Яворницького// Проблеми історіографії та джерелознавства історії запорізького козацтва: Мат. наук. читань Д. І. Яворницького. Зб. ст. – Запоріжжя, 1993. – С. 33 – 42.

Україна і Росія в історичній ретроспективі: Радянський проект для України/ , , Є. – К., 2004.

176.  Українська історіографія на зламі ХХ і ХХІ століть: здобутки і проблеми. – Львів, 2004.

Українські архівісти: Біобібліографічний довідник. – К., 2002. – Вип. 2. Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник. – К.; Львів, 2003. – Вип. 2. – Ч. 1.

179.  Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник. – К.; Львів, 2004. – Вип. 2. – Ч. 2.

180.  Українські історики ХХ століття: Біобібліографічний довідник. – К., 2006. – Вип. 2. – Ч. 3.

181.  Заїра Валентинівна Першина – науковець і педагог// Записки історичного факультету [Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова]. – Одеса, 2000. – Вип. 10. – С. 6 – 13.

182.  Центральний державний архів громадських об’єднань України: Путівник. – К., 2001.

183.  „Закрита доповідь” М. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС: мотиви, обставини появи, наслідки// Початок десталінізації в Україні (до 40-річчя закритої доповіді М. Хрущова на ХХ з’їзді КПРС): Матеріали „круглого столу”. – К., 1997. – С. 35 – 44.

Голодомор 1932/ 1933: „утрата” и „обретение”// Зеркало недели. – 2006. – 18 нояб. – С. 21. Дмитро Ісаєвич: повернення в історію// Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 1998. – Вип. 5. ПРОΣФΩNНМА. Історичні та філологічні розвідки, присвячені 60-річчю академіка Ярослава Ісаєвича. – С.671 – 688. Петро Шелест у контексті політичної історії України ХХ століття// Петро Шелест: “Справжній суд історії ще попереду”: Спогади. Щоденники. Документи. Матеріали. – К., 2003. – С. 5 – 20.

187.  Швидько // Микола Павлович Ковальський. Ad gloriam … Ad honores … Ad memorandum … – Дніпропетровськ, 2007. – С. 5 – 7.

188.  60 років Інституту археології НАН України. – К., 1994.

189.  Шкандрій М. Літературна політика в Україні 1971 – 1981// Сучасність. – 1983. – № 1 – 2. – С. 63 – 82.

190.  Юрій Кондуфор: Біографічно-історіографічний нарис// Актуальні проблеми вітчизняної історії ХХ ст..: Зб. наук. пр., присвячений пам’яті акад. НАН України Юрія Юрійовича Кондуфора: В 2 т. – К., 2004. – Т. 1. – С. 5 – 18.

191.  Володимир Голобуцький: біографічний нарис// Володимир Олексійович Голобуцький (1903 – 1993 рр.): Біобібліографія. – К., 2006. – С. 22 – 67.

192.  Наукова й педагогічна діяльність В. Голобуцького в роки Великої Вітчизняної війни та повоєнний період// УІЖ. – 2006. – № 2. – С. 89 – 105.

193.  Передмова// Володимир Олексійович Голобуцький (1903 – 1993 рр.): Біобібліографія. – К., 2006. – С. 8 – 21.

194.  Ранній період наукової творчості В. Голобуцького: 1934 – 1941 рр.// Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. – К., 2006. – Вип. 15. – С. 339 – 349.

195.  Від розробки концепції „давньоруської народності” до легітимізації терміна „возз’єднання” України з Росією: друга пол. 40-х – поч. 50-х рр. ХХ ст.// Історіографічні дослідження в Україні. – К., 2004. – Вип. 14. – С. 413 – 440.

Генезис концепції давньоруської народності в історичній науці СРСР (1930-ті – перша половина 1940-х рр.). – Вінниця, 2005.

197.  Ідейна і термінологічна генеалогія поняття „давньоруська народність”// УІЖ. – 2006. – № 4. – С. 101 – 125.

198.  Я. І. [Ісаєвич Я.] Від редакції// Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Львів, 2001. – Вип. 8: Іван Крип’якевич у родинній традиції, науці, суспільстві. – С. 73 – 74.

199.  Минуле України в історичній науці УРСР післясталінської доби. – Острог, 2009. – 526 с.

Призабуті постаті української історіографії ХХ століття: Біоісторіографічні нариси. – Острог, 2002.

201.  Студентські роки // Осягнення історії. Зб. наук. пр. на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70-річчя. – Острог; Нью-Йорк, 1999. – С. 18 – 28.

202.  Історичні погляди Олени Компан (До 90-річчя від дня народження)//УІЖ. – 2006. – № 4. – С. 140 – 156.

Образи Переяслава в українській історіографії академічної доби (початок ХІХ – кінець 80-х років ХХ століття)// Переяславська рада 1654 року (Історіографія та дослідження). – К., 2003. – С. 524 – 604. Ясь і науковий доробок : погляд з того боку залізної завіси// УІЖ. – 2004. – № 4. – С. 103 – 116.

205.  Basarab J. Perejaslav 1654: A Historiographical Study. – Edmonton, 1982.

206.  Bilinsky Y. The Second Soviet Republic: The Ukraine after World War II. – New Brunswik, 1964.

207.  Heer N. W. Politics and History in the Soviet Union. – Cambridge (Mass.); London, 1971.

Horak S. М. Ukrainian Historiography 1953-1963// Slavic Review. – 1965. – Vol. XXIV. – Nr. 2. – Pp. 258 – 272. Hősler J. Die sowjetische Geschichtswissenschaft 1953 bis 1991. Studien zur Methodologie - und Organizationsgeschichte. – München, 1995. Мackiw Th. The Development of Ukrainian Historiography (Conclusion) VII. Soviet Ukrainian historiography since 1934// The Ukrainian Review. – 1986. – Nr. 4. – Pр. 54 – 59.

211.  Maternicki J. Historia I historycy. Studia I szkice historiograficzne. – Rzeszów, 2005.

212.  Pelenski J. Soviet Ukrainian Historiography after World War II// Jabrbűcher fűr Geschihte Osteuropas. – 1964. – Вd. 12. – Nr. 3. – S. 373 – 418.

Stobiecki R. Historiografia PRL. Ani dobra, ani mądra, ani piękna … ale skomplikowana. Studia I szkice. – Warzsawa, btelny O. The Current State of Ukrainian Historiography// Journal of Ukrainian Studies. – 1993. – № 1 – 2. – Рр. 33 – 54. Tillet L. The Great Friendship: Soviet Historians on the Non-Russian Nationalities. – Chapel Hill, 1969. Tillet L. Ukrainian Nationalism and the Fall of Shelest// Slavic Review. – 1975. – Vol.34. – Nr. 4. – Рр. 752 – 768.

217.  Velychenko S. Shaping identity in Eastern Europe and Russia: Soviet-Russian and Polish accounts of Ukrainian history, 1914 – 1991. – New York, 1993.