Наказ 19.10.2004 N 126 (стр. 42 )

Ванни місткістю понад 0,5 куб. м (як конвеєрні, так і
неконвеєрні) повинні мати спеціальне укриття, обладнане витяжною
вентиляцією, що забезпечує розведення парів розчинника, які
виділяються, до концентрацій, що не перевищують 20% нижньої межі
вибуховості.

8.2.23. Ванни занурення місткістю понад 1 куб. м повинні мати
аварійне зливання лакофарбового матеріалу до підземного
резервуара, який розміщається за межами цеху на відстані
не менше 1 м від глухої стіни будівлі і не менше 5 м - за
наявності в стіні отворів. Діаметр зливної труби та похил її в бік
резервуара має бути таким, щоб зливання всього лакофарбового
матеріалу з ванни відбувалося за 3-5 хвилин.

8.2.24. У разі конвеєрного занурення витяжна вентиляція
повинна блокуватися з конвеєром таким чином, щоб при відключенні
вентиляції конвеєр зупинявся.

8.2.25. В установках струминного обливання за великих витрат
за зміну лакофарбового матеріалу слід передбачати також підземні
резервуари для аварійного зливання всього лакофарбового матеріалу
з системи (коли місткість бака перевищує 1 куб. м). Пульт (щит)
управління установкою струминного обливання повинен розміщатися на
відстані не ближче 5 м від її отворів. У разі вимкнення вентиляції
обливання виробів повинне припинятися. Щоб уникнути
іскроутворення, коли виріб упаде, дно "парового" тунелю установки
необхідно викладати кольоровим металом (алюмінієм тощо).

8.2.26. У фарбувальних цехах (дільницях) можуть
застосовуватися конвекційні та терморадіаційні сушильні камери, а
також камери з комбінованим обігріванням з використанням як
джерела тепла пари, електроенергії та газу. Застосовування
пальників інфрачервоного випромінення (безполум'яного горіння
газу) у сушильних камерах не дозволяється.

У конвекційних і терморадіаційних сушильних камерах повинне
передбачатися захисне блокування для припинення подачі теплоносія
та зупинення конвеєра в разі відключення вентиляції.

8.2.27. Сушильні камери слід теплоізолювати негорючими
матеріалами (температура зовнішньої поверхні стінок не повинна
перевищувати 45 град. C). Нагрівні прилади повинні бути захищені
від потрапляння на них крапель лакофарбового матеріалу.

8.2.28. Конвеєри, що застосовуються на фарбувальних
дільницях, необхідно забезпечувати сигналізацією пуску й зупинки,
а біля вихідних дверей з приміщення та біля пультів керування слід
встановлювати кнопки термінового зупинення конвеєрів.

8.2.29. Приміщення для проведення фарбувальних робіт
забезпечуються автоматичними сигналізаторами, які попереджають про
виникнення в повітрі небезпечних концентрацій розчинників.

8.2.30. Не дозволяється:

проводити у фарбоприготувальному відділенні будь-які роботи,
крім приготування фарби;

об'єднувати між собою спільною витяжною системою місцеві
відсмоктувачі повітря від фарбувальних камер, ванн занурення та
іншого технологічного фарбувального устаткування, а також
вентиляційні системи фарбувальних приміщень та фарбоприготувальних
відділень (між собою та з вентиляційними системами інших
виробництв);

захаращувати фарбоприготувальні відділення та фарбувальні
камери бідонами, відрами з фарбою та розчинниками, обтиральним
ганчір'ям тощо;

залишати працюючі фарбувальні установки без нагляду;

готувати фарби і лаки безпосередньо на робочому місці;

застосовувати лакофарбові матеріали та розчинники невідомого
складу, а також речовини й матеріали, на які відсутні
характеристики їх пожежної небезпеки.

8.3. Робота з мастиками, клеями та іншими подібними горючими
речовинами й матеріалами

8.3.1. Наносити горючі покриття на підлогу слід, як правило,
за природного освітлення. Роботи необхідно починати з місць,
найбільш віддалених від виходів з приміщень, а в коридорах - після
завершення робіт у приміщеннях.

8.3.2. Наносити епоксидні смоли, клеї, мастики, у тому числі
лакофарбові на основі синтетичних смол, наклеювати плиточні й
рулонні полімерні матеріали слід після закінчення всіх
будівельно-монтажних і санітарно-технічних робіт перед остаточним
пофарбуванням приміщень.

8.3.3. При приготуванні бітумної мастики розігрів розчинників
не дозволяється.

Під час змішування розігрітий бітум слід уливати в розчинник
(бензин, скипидар тощо), перемішуючи його дерев'яною кописткою.
Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна
перевищувати 70 град. С.

Забороняється користуватися відкритим вогнем у радіусі
менше 20 м від місця змішування смоли з розчинниками (бензином,
скипидаром тощо).

8.3.4. У разі використання імпортних речовин і матеріалів
необхідно суворо дотримуватися вказівок та інструкцій, що
додаються, на виконання робіт.

Не дозволяється використовувати речовини, матеріали та
вироби, які не мають характеристик пожежної небезпеки, а також
вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.

8.3.5. Для виконання робіт з використанням мастик, клеїв та
інших горючих речовин (далі - горючих речовин) повинен
застосовуватись інструмент, виготовлений з матеріалів, які не
дають іскор (алюміній, мідь, пластмаса, бронза тощо). Промивати
інструмент і обладнання, що застосовується під час виконання робіт
з горючими речовинами, необхідно на відкритому майданчику або в
приміщенні, що має вентиляцію.

8.3.6. У разі використання горючих речовин їх кількість на
робочому місці не повинна перевищувати змінної потреби. Ємкості з
горючими речовинами треба відкривати лише перед використанням, не
тримати їх відкритими і після закінчення роботи здавати на склад.

Тара з-під цих речовин повинна зберігатися в спеціально
відведеному місці поза приміщеннями.

8.3.7. Приміщення та робочі зони, в яких працюють з горючими
речовинами (приготування суміші, нанесення її на вироби), що
виділяють вибухопожежонебезпечні пари, мають бути забезпечені
природною або примусовою припливно-витяжною вентиляцією. Кратність
повітрообміну для безпечного ведення робіт повинна визначатися
проектом виконання робіт згідно з розрахунком. У цих приміщеннях
не повинні виконуватися роботи, пов'язані з використанням вогню
або що викликають іскроутворення, не допускається перебування
осіб, які не беруть участі в безпосередньому виконанні робіт.

Перед входом у такі приміщення повинні вивішуватися
попереджувальні знаки й написи. Приміщення мають бути забезпечені
первинними засобами пожежогасіння з розрахунку: два вогнегасники
та покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті
на кожні 100 кв. м приміщення.

8.3.8. Доступ людей до закритих резервуарів або приміщень
одразу ж після закінчення робіт з ґрунтування чи фарбування ГР не
дозволяється, про що повинні вивішуватися попереджувальні написи.
Відновлення робіт у цих апаратах (приміщеннях) можливе лише після
одержання дозволу керівника робіт.

8.3.9. До роботи з горючими речовинами та матеріалами
(рулонними, плитковими, епоксидними смолами, мастиками, що містять
вогненебезпечні речовини, тощо) допускаються особи, які пройшли
спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум).

8.4. Будівельно-монтажні роботи

8.4.1. Відповідальною особою за пожежну безпеку об'єктів, що
будуються, реконструюються, технічно переоснащуються, та
будівельних майданчиків, своєчасне виконання протипожежних
заходів, забезпечення засобами пожежогасіння, організацію пожежної
охорони та роботу добровільних протипожежних формувань є керівник
робіт від генпідрядної будівельної організації (або особа, яка
його заміняє).

Відповідальними за пожежну безпеку окремих ділянок
будівництва, наявність та справне утримання засобів пожежогасіння,
своєчасне виконання передбачених проектом протипожежних заходів є
(призначаються наказом) керівники робіт на цих ділянках.

8.4.2. При виконанні робіт субпідрядними організаціями
відповідальними особами за дотриманням заходів пожежної безпеки є
керівники робіт цих організацій та керівники окремих дільниць.

Відповідальними за пожежну безпеку побутових, допоміжних та
підсобних приміщень є посадові особи, яким підпорядковані вказані
приміщення.