Актуальні питання роботи бібліотеки вищого навчального закладу (стр. 1 )

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний інститут

економіки і управління

Наукова бібліотека

Актуальні питання

роботи бібліотеки

вищого навчального закладу

Матеріали науково – практичної конференції

1 грудня 2011 р.

Чернігів

2011

УДК 027.7

ББК 78.3

А 43

Схвалено рішенням Методичної ради Наукової бібліотеки

від 03.11.2011 р., Протокол № 11/11

Головний редактор	В. М. Бєлінська
Відповідальний редактор
Мовне редагування
Комп’ютерна верстка	,

А 43

Актуальні питання роботи бібліотеки вищого навчального закладу: матеріали науково – практичної конференції /[ уклад.: В. М. Бєлінська, ]. – Чернігів: Наукова бібліотека ЧДІЕУ, 2011. – 68 с.

УДК 027.7

ББК 78.3

© Автори статей, 2011

ЗМІСТ

Трансформація професійного світогляду бібліотечних фахівців............................. 4

І. Особливості професійного розвитку бібліотекарів в інформаційному суспільстві 6

Инновационная ориентированность - залог успешной деятельности библиотек 11

І. Формування інформаційної культури студентів (з досвіду університетських бібліотек) 17

Якість обслуговування читачів в науковій бібліотеці ЧДІЕУ (на основі моніторингу) 22

Полякова І. Ю. Вивчення думок користувачів про бібліотеку: результати анкетування користувачів 25

І. Розстановка бібліотечного фонду 30

Халеп І. В. Книга як основний різновид видання 34

Соціологічні дослідження книги і читання в Україні на прикладі НБ ЧДІЕУ філії № 2 42

.Книги та електронні ресурси: конкуренція або взаємодія..................................... 48

Класифікація як методологія бібліографії 51

Обзор периодических изданий по психологии отношений................................. 56

Відомості про авторів 65

УДК 027.7

ББК 78.3

, провідний бібліотекар

Наукової бібліотеки ЧДІЕУ

Трансформація ПРофесійного світогляду бібліоТЕчних фахівців

Генрі Форд сказав: «Той, хто припиняє вчитися, є старим, незалежно від того, 20 йому років чи 80. Той, хто постійно вчиться, залишається молодим. Найчудовішою річчю в житті є вічна молодість думки.»

Світ, що швидко змінюється, висуває до спеціаліста сучасної бібліотеки нові вимоги, і, як наслідок, виникає необхідність постійного навчання та удосконалення. Сьогодні бібліотечний працівник зобов’язаний володіти усім комплексом проблем у галузі інформації, пропонувати нові види інформаційних послуг, володіти навичками ділового спілкування, підвищувати свою професійну майстерність.

Технологічна модернізація бібліотечної справи та підвищення соціального статусу бібліотек зумовлюють необхідність формування нової кадрової політики у галузі, в якій працюючі спеціалісти повинні постійно вирішувати все більш складні професійні завдання для успішної діяльності в умовах впровадження інформаційних технологій.

У поточний момент кадрова бібліотечна політика має бути спрямована не тільки на збереження галузевого фахового потенціалу, але й на підвищення професійних знань бібліотечних працівників. А це, в свою чергу, не лише заохочення до самоосвіти бібліотечних фахівців за рахунок самостійного опрацювання фахових періодичних видань, відповідних нормативних актів та самостійного розширення світогляду, а й організація навчальних курсів, семінарів, конференцій та інших масових заходів з тих чи інших актуальних проблем бібліотечної роботи - тобто створити систему безперервної освіти.

Безумовно, успішність проведення навчання залежить від багатьох факторів. Одна з найважливіших умов ефективності освіти - прагнення учасника до самовдосконалення, активність, відкритість, бажання оптимізувати власну компетентність.

Говорити про компетентність та професіоналізм бібліотекаря непросто. Адже, здається, професіоналами можна назвати бібліотекарів, які обрали цю професію і залишаться в ній назавжди, які мають фахову чи вищу освіту, великий стаж роботи. Проте це питання слід розглядати набагато ширше.

Професіонал – це людина, яка, незважаючи на високі досягнення в своїх професійних обов’язках в обраній нею сфері діяльності, не зупиняється на досягнутому, а завжди прагне здобути нові знання і навички.

Основна мета всіх заходів – забезпечення психологічної підтримки та сприяння повноцінному особистісному й інтелектуальному становленню співробітників ВНЗ. За допомогою навчання активізуються пізнавальні процеси, творче мислення, комунікативні навички та вміння взаємодіяти в колективі.

Створення такого середовища розглядається як умова позитивного особистісного самовизначення бібліотечних фахівців, розвитку адекватної самооцінки та соціального оптимізму.

Так, на власному досвіді ми можемо помітити позитивний вплив проведених заходів:

·  Регулярне проведення засідань школи майстерності дає змогу не тільки зібрати весь колектив, а й обмінятися корисною інформацією, здобути досвід публічних виступів і поділитись з колегами набутими знаннями.

·  Конференції та науково-практичні семінари надають можливість вислухати та обмінятись досвідом роботи з колегами з інших установ.

·  Стажування в інших бібліотеках дає змогу ознайомитись з іншими методами роботи, обмінятися знаннями та практичними навичками, знайти та застосувати на практиці найкращі з методів роботи.

Окрім позитивного впливу на професійний рівень працівників, ці заходи відкривають нові горизонти світогляду, дозволяють розірвати повсякденний цикл бібліотечної роботи та запобігти професійному вигоранню.

Бібліотека – це місце, де знаючий – підтверджує та удосконалює свої знання, прагнучий отримати знання – отримує їх, накопичує і передає їх своїм нащадкам. А скромний бібліотекар – хранитель цього дому знань веде нас і допомагає орієнтуватися в цьому великому розумному лабіринті. І ніякий комп’ютер не може замінити книгу, а пошуки в Інтернеті - тишу читального залу бібліотеки і ті миті пізнань, які ми отримуємо в стінах цього храму КНИГИ.

Література

1.  Грабар єва потреба розвитку професії / , // Вісник Книжкової палати. – 2007. - №9. – С. 27-30.

2.  Демин компетентность специалиста: понятие и виды / // Стандарты и мониторинг в образовании. – 2000. - №4. – С. 34-42.

3.  Макєєва І. І. Соціально-психологічні методи як інструмент у системі підвищення кваліфікації бібліотекарів вищої школи / І. І. Макєєва // Вісник Книжкової палати. – 2010. - №9. – С. 22-23.

4.  Макєєва І. І. Форми і методи професійного навчаня співробітників бібліотек вищих навчальних закладів / І. І. Макєєва // Бібліотечний вісник. – 2009. - №4. – С. 37-43.

УДК 027.7

ББК 78.3

О. І. Булдакова, завідувач сектору

Наукової бібліотеки ЧДІЕУ

оСОБЛИВОСТІ ПРофесійного розвитку бібліотекарів в інформаційному суспільстві

Бібліотеки – минуле, сучасне, майбутнє

“Первинні” бібліотеки могли бути більшими чи меншими сховищами створених писцями чи каменерізами перших документів – обпалених глиняних табличок, плоских каменів, спеціально підготовленої шкіри чи різних варіантів “паперу”, виготовленого з папірусу чи інших рослин. Спочатку бібліотеки були приватними. Ними володіли такі великі мужі Еллади, як Платон, Аристотель, Евклід, Еврипід. Бібліотекарями служили раби. Але як тільки в Афінах з’явилась перша публічна бібліотека Писистрата, місце бібліотекаря одразу  стало шанованим і почесним.

Є вагомі підстави вважати, що створена Птоломеями в Єгипті Олександрійська бібліотека - центр культури і наук Мусейон (Храм Наук), який намагався «зібрати у себе» всі доступні писемні джерела - виявилася найвищим інформаційним досягненням не тільки середземноморської цивілізації, а й усього людства за кілька тисяч років. Унікальність її ще й у тому, що завдяки цьому зібранню вперше в історії людства помітний «інтелектуальний слід» залишили жінки. Загалом, Мусейон був єдиною тогочасною академією наук, куди прибували для навчання та обмінів думками багато осіб з різних держав. Великі успіхи були досягнуті в математиці, астрономії, природознавстві, географії, медицині, а також філології та граматиці. При Птолемеях бібліотекарями були Зенодот - філолог і поет, Каллімах - поет, Ератосфен - математик, астроном, географ и поет.

Серед провідних науковців – красуня-астроном і математик Іпатія, яка виросла у Мусейоні, де працював її батько, тут навчалася і потім викладала математику, механіку, астрономію та філософію, зробила значний внесок у тогочасну науку (зокрема, винайшла кілька вимірювальних приладів).

На той час Олександрійська бібліотека мала близько 700 000 рукописів – унікальний для Стародавнього Світу показник. Штат, який отримував належне забезпечення з державного бюджету, складав приблизно 100 науковців і писців. Багато хто з них були бібліотекарями, адже необхідно було співставляти і коментувати багато різноманітних джерел кількома мовами і створювати нові рукописні твори. В Олександрійській бібліотеці, крім книгосховища й читальних залів, знаходились також обсерваторія, зоологічний і медичний музеї - їх обслуговування також входило в обов’язки бібліотекарів.

Функції бібліотек в Середні віки поступово розвивались та удосконалювались. На багато сторіч осередками збереження писемних та інших творів стали монастирі, а хоронителями стали монахи, на яких був покладений ще один обов’язок - переписування книг для  їх подальшого збереження і розповсюдження. І це вимагало від бібліотекарів не лише грамотності, але й колосальних знань практично в усіх  сферах життя.