1. Мета та завдання навчальної дисципліни
Робоча програма з дисципліни «Юридична психологія» розроблена для студентів, які навчаються на завершальному етапі практичної та теоретичної підготовки студентів за спеціальністю «Психологія».
Метою навчального курсу є процес формування у студентів-психологів цілісних знань про предмет та структуру юридичної психології, її зміст та особливості їх застосування у системі правовідносин.
Основними завданнями навчального курсу є наступні:
- формування у студентів професійної самосвідомості щодо використання психологічних знань із системі правовідносин;
- надання відповідних знань з діяльності психологів у правозахисних структурах, які використовуються ними при вирішенні професійних завдань;
- формування у майбутніх фахівців психологічної та психолого-педагогічної культури, необхідної для вирішення професійних завдань;
- створення умов для формування професійного мислення спеціалістів, які працюватимуть у системі «людина - право - людина».
У результаті вивчення зазначеного навчального курсу студенти повинні знати:
- зміст та предмет вивчення юридичної психології;
- мати уявлення про юридичну психологію як науку і знати її понятійно-категоріальний апарат;
- наукові методи, які використовуються у юридичній психології;
- психологічні та соціально-психологічні закономірності правотворчої та правозастосувальної діяльності;
- психологічний зміст діяльності юриста, адвоката, слідчого тощо;
- мати уявлення про досягнення практичної юридичної психології та можливості їх використання у професійній діяльності фахівця;
- знати психологічні ознаки кримінальної та девіантної поведінки людини.
вміти:
- використовувати теоретичні знання з юридичної психології у практичній діяльності;
- володіти психотехнологіями, які використовуються у юридичній психології та вміти використовувати їх на практиці;
- складати психологічний портрет людини, яка являє професійний інтерес та, виходячи з цього, планувати свою поведінку з урахуванням діючого законодавства.
3. Програма навчальної дисципліни
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ І. Загальні основи юридичної психології
ТЕМА 1. Становлення і теоретична основа юридичної психології
Історія розвитку юридичної психології в Україні та за її межами. Предмет та система юридичної психології. Складові частини юридичної психології. Завдання, які вирішує юридична психологія. Методи юридичної психології та. їх характеристика. Структура юридичної психології і її міждисциплінарні зв'язки. Місце юридичної психології в системі юридичних та психологічних наук.
Теоретико-методологічні основи юридичної психології. Системно структурний аналіз процесу діяльності, який розглядається у взаємозв'язку із структурою особистості і системою правових норм. Методологічні принципи юридичної психології.
Особливості використання знань з юридичної психології у професійній діяльності психолога.
Основні поняття: юридична психологія, цензура, право, судова психологія, злочинець, психологія злочинця, поліграф-детектор, методи психології, Кримінальний процес, Кримінальне право, Криміналістика, кримінологія, Цивільний процес, Цивільне право; Сімейне право; Трудове право.
ТЕМА 2. Психологія професійної діяльності юриста (психологія юридичної праці)
Предмет і задачі психології юридичної праці. Основні особливості професійної діяльності юриста:
1) Правова регламентація (нормативність) професійної поведінки, схвалюваних рішень працівниками, які професійно беруть участь у правозастосувальній діяльності.
2) Обов'язковий характер професійних повноважень посадовців правоохоронних органів.
3) Екстремальний характер правоохоронної діяльності багатьох юристів (органи суду, прокуратури, податкової служби, поліції): нервово-психічні перевантаження через відповідальність, великий об'єм складної роботи в умовах дефіциту часу і інформації).
4) Нестандартний творчий характер праці.
5) Процесуальна самостійність, персональна відповідальність юристів.
Етика і психологія правозастосувальної діяльності. Професійна етика. Етична культура. Принципи юридичної етики – справедливість, безпристрасність, об'єктивність, незалежність і дотримання прав людини. Справедливість як основний принцип професійної моралі юриста. Етичний кодекс психолога.
Основні підструктури професійної діяльності юриста:
· Пізнавально-прогностична (розслідування злочинів як різновид загального процесу пізнання).
· Комунікативна (комунікативна компетентність як найважливіший чинник проф. придатності).
· Організаційно-управлінська (організаторські якості, уміння виділяти головне, прогнозувати наслідки схвалюваних рішень, самостійність, відповідальність, комунікативна компетентність, нервово-психічна стійкість, адекватна самооцінка, висока мотивація досягнення успіху).
· Виховна (участь у проведенні профілактичних заходів в ході боротьби з правопорушеннями, роз'яснення законодавства).
Пофесіограма правозастосувальної діяльності. Профорієнтація. Психолого-педагогічні аспекти формування особистості правознавця.
Основні поняття: юридична праця, юрист, професійна етика, етична культура, принципи юридичної етики, професійна діяльність юриста, етичний кодекс психолога, професіограма, профорієнтація, профвідбір.
ТЕМА 3. Правова психологія
Право як фактор соціальної регуляції. Правова психологія. Правова регуляція як основна форма соціальної регуляції, що забезпечує впорядковану життєдіяльність суспільства. Тлумачення сутності права.
Право і особистість. Гуманістична сутність сучасного права і правового світогляду. Особисті, політичні, соціальні, економічні та культурні права людини.
Правова соціалізація особистості. Правова регуляція як одна з форм загальносоціальної регуляції поведінки людей. Правосвідомість і правовиконавча поведінка. Основні аспекти правосвідомості:
· Пізнавальний (адекватне відображення правових цінностей в свідомості індивіда).
· Оцінний (ставлення людини до правових явищ).
· Регулятивний (контроль процесу конкретної правозначущої дії і оцінка її результатів.).
Правомірна поведінка. Законослухняна поведінка. Соціальна дезадаптація. Делінквентна поведінка.
Основні поняття: право, правова психологія, правова регуляція, соціальна група, соціальні установки, соціальна спрямованість, соціалізація особистості, соціальна норма, правова соціалізація, правовиконавча поведінка, правосвідомість, правомірна поведінка, законослухняна поведінка, адаптація, соціальна дезадаптація, девіантна поведінка, делінквентна поведінка.
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ ІІ. Судова психологія
ТЕМА 4. Кримінальна психологія
Предмет і завдання кримінальної психології.
Фактори, що впливають на формування девіантної і делінквентної поведінки: біологічні передумови, соціальні, індивідуальні фактори.
Психологія злочинного діяння. Структурні елементи злочинного діяння. Мета, мотив дії, мотивація. Бажання, прагнення та намір як стадії перед дії. Злочинний намір. Психологічна структура злочину. Психологія кримінальної поведінки.
Психологія особистості злочинця. Психологічна типологія особистості злочинців. Психологічні особливості злочинів професіоналів (рецидивістів).
Психологічні особливості і структура злочинних груп. Психологія організації злочинних угрупувань.
Психологія масових явищ. Психологічні особливості натовпу. Психологічні основи тероризму.
Основні поняття: девіантна поведінка, делінквентна поведінка, кримінальна поведінка, мета, мотив, мотивація, бажання, прагнення, намір, злочин, злочинна дія, злочинець, рецидивіст, злочинна група, натовп, тероризм.
ТЕМА 5. Психологія слідчих дій
Загальна характеристика психологічних особливостей слідчої діяльності. Злочинна поведінка як об'єкт слідчо-розшукової діяльності. Спосіб здійснення злочину. Система поведінкових ознак злочинця.
Огляд місця події. Умови організації діяльності слідчого при огляді місця події: визначення вихідних позицій, висунення чітких припущень вірогідності, обмеження поля діяльності і строга послідовність дій. Психологічні особливості здійснення обшуку. Вилучення, упізнавання та відтворення свідчень на місці як самостійні слідчі дії.
Психологічна динаміка допиту. Особливості допиту підозрюваного, потерпілого, свідків, неповнолітніх. Психологія очної ставки.
Психологія слідчого експерименту. Залучення психологів-фахівців до участі у слідчому експерименті.
Психологічне обстеження особистості потерпілого. Спеціальні методи дослідження особистості і поведінки потерпілого: аналіз слідчої і судової статистики, слідчої і судової практики, вивчення матеріалів судово-психологічної і судово-психіатричної експертиз, спеціальної статистики про потерпілих тощо.
Основні поняття: злочинна поведінка, спосіб здійснення злочину, злочинець, огляд місця події, включене спостереження, обшук, вилучення доказів, конфіскація, упізнання, свідки, свідчення на місці, допит, підозрюваний, потерпілий, очна ставка, слідчий експеримент, судово-психологічна експертиза.
ТЕМА 6. Судово-психологічна експертиза
Форми застосування психологічних знань при вирішенні задач із розкриття і розслідування злочинів і ресоціалізації осіб, що вчинили злочини.
Предмет та об’єкт судово-психологічної експертизи. Компетенція та юридичні підстави для проведення судово-психологічної експертизи. Етапи судово-психологічної експертизи (СПЕ):
1) вивчення експертом поставлених перед ним питань і з'ясування предмету СПЕ;
2) постановка завдань дослідницького характеру;
3) відбір методів дослідження відповідно до поставлених завдань;
4) безпосереднє проведення дослідження:
а) психологічний аналіз матеріалів кримінальної справи;
б) спостереження за досліджуваним;
в) бесіди з досліджуваним;
г) застосування інструментальних методів вивчення індивідуально-психологічних особливостей досліджуваного;
5) аналіз і обробка отриманої інформації;
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |


