Робоча програма навчальної дисципліни проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року (стр. 3 )

  99.  Thatcher M. The path to power, N. Y, 1995.

Індивідуальні завдання

Скласти політичний портрет відомих історичних осіб (40-і роки ХХ – початок ХХІ століть).

Орієнтовні аспекти, які необхідно висвітлити при складанні політичного портрету історичної особи:

Ознайомитись з найважливішими біографічними даними. Простежити процес становлення особистості в конкретному історичному і соціальному середовищі. З’ясувати морально-психологічні якості історичної особи. Показати коло однодумців і соратників історичної особи. Визначити історичну роль особи та її вплив на розвиток міжнародних відносин. Дати власну оцінку діяльності особи.

Перелік історичних осіб, яким потрібно скласти політичний портрет:

(К. Аденауер, Я. Арафат, Д. Буш, Б. Бхутто, В. Брандт, Л.Брєжнєв, М. Горбачов, І. Ганді, Ш. де Голль, В. Ж.д’Естен, А. Квасневський, Ф. Кастро, Кім Ір Сен, М. Каддафі, Я. Кадар, Г. Кеннеді, Б. Клінтон, Г. Меїр, Ф. Міттеран, Мао Цзедун, Р. Ніксон, Г. Насер, В. Путін, Р. Рейган, Г. Трумен, М. Тетчер, М. Хрущов, Хо Ши Мін).

ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПІДСУМКОВОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року»

1.  Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин.

2.  Особливості повоєнного врегулювання в Європі

3.  Особливості повоєнного врегулювання на Далекому Сході.

4.  Сан-францизька конференція і створення ООН.

5.  Ядерний фактор післявоєнної історії.

6.  Початок холодної війни

7.  Успіхи і невдачі політики стримування

8.  Греція у стратегічних розрахунках країн радянського блоку і західних держав

9.  Корейська війна 1950-1953 рр.

10.  Проблема Австрії в повоєнних міжнародних відносинах

11.  Карибська криза 1962 р.

12.  Боротьба навколо німецького врегулювання після Потсдамської конференції (1945-1949)

13.  Берлінська криза 1958-1961 рр.

14.  Курс Франції на розрядку та співробітництво «від Атлантики до Уралу» і радянсько-французькі відносини.

15.  Радянсько-західнонімецькі відносини в епоху розрядки

16.  Німецьке питання в світовій політиці в період завершення холодної війни

17.  Радянсько-американські відносини (60-і-перша половина 80-х рр.)

18.  Становлення політики розрядки в Європі (60-початок 70-х рр.)

19.  Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-і рр.

20.  Проблеми контролю над озброєнням і роззброєння

21.  Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики.

22.  Арабо-ізраїльські війни

23.  Радянська агресія проти Афганістану

24.  Програма «зоряних воєн» і боротьба проти «імперії зла»

25.  Демонтаж розрядки: причини і наслідки.

26.  Сателізація країн Східної Європи

27.  Становлення режимів «народної демократії»

28.  «План Маршаллува» та східноєвропейські країни

29.  Радянсько-югославський конфлікт

30.  Польські події 1956 р. і реакція СРСР

31.  Угорські події 1956 р. і реакція СРСР

32.  «Празька весна» 1968 р. «Доктрина Брежнєва».

33.  Суспільно-політична криза в Польщі 80-х років.

34.  Гельсингський процесс у 80-і роки. Паризька хартія для нової Європи.

35.  Демократичні революції в країнах Східної Європи.

36.  Становлення СНД і питання забезпечення безпеки на її просторах.

37.  Косівська криза та її наслідки.

38.  Вересневі події 2001 року в США і виникнення транснаціональної загрози терроризму.

39.  Етно-територіальні конфлікти в Грузії та міжнародна реакція.

40.  Інтеграційні процеси в Європі. Створення і розширення ЄС.

41.  Трансформація російсько-американських відносин в період розпаду біполярної структури і підписання договору СНО-2.

42.  Глобальні проблеми людства на порозі ХХІ ст.

43.  Провідні тенденції міжнародних відносин в епоху глобалізації.

44.  Зовнішня політика США в епоху глобалізації.

45.  Зовнішня політика Росії в епоху глобалізації.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин

після 1945 року»

Знання, отримані в процесі освоєння лекційного курсу, дозволяє поглибити і закріпити підготовка та проведення семінарських занять, написання рефератів та самостійна робота студентів. Для підготовки до семінарських занять, модульного контролю спочатку необхідно опрацювати відповідні розділи в новітній навчальній літературі. Звернути увагу на характеристику епохи, загальний контекст історичних подій. Внаслідок опрацювання літератури студент повинен володіти загальною ситуацією, послідовністю подій, а також знати найважливіші імена і дати. Після цього студент повинен опрацювати спеціальні дослідження, присвяченні конкретній науковій проблемі цього курсу, спеціалізовані монографії, статті. Наслідком опрацювання загальної та спеціалізованої літератури є добре знання історіографії відповідної наукової проблеми. Під час підготовки до семінарських занять та до іспиту студент повинен користуватися різноманітними довідковими виданнями та термінологічними словниками.

До кожного семінарського заняття студенти опрацьовують відповідні джерела, що рекомендує до прочитання викладач.

Обов’язковим є також вивчення історичних карт відповідного періоду, вільна робота з контурною картою. Такий наочний матеріал як історичні карти, фотоальбоми, документальні фільми, мультимедійні презентації з історії тільки допоможуть закріпити набуті знання.

Важливе значення має самостійна робота студентів та виконання індивідуальних дослідницьких завдань (рефератів, есе). Такі види роботи сприяють не лише повторенню, кращому засвоєнню, але й поглибленню отриманих знань під час лекційних та семінарських занять. Самостійна робота проводиться у формі вивчення окремих питань за пропонованою літературою з подальшим їх обговоренням і розбором на семінарських заняттях. Щоб добре підготуватися до іспиту студент повинен опрацьовувати питання, що подані для підготовки до іспиту, а також розв’язувати тренувальні тести з цієї дисципліни.

У ході вивчення дисципліни використовуються доступні матеріально–технічна база університету. Під час самостійної підготовки студенти забезпечені доступом до літератури, що знаходиться у науковій бібліотеці НаУОА, методичному кабінеті кафедри історії ім. проф. , у фондах Інституту досліджень української діаспори НаУОА.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

На семінарських заняттях студенти виступають з доповідями, підготовленими у відповідності з вказаними нижче темами, а також практичне заняття може проходити у формі обговорення, дискусії, історичної гри тощо. При підготовці доповіді студент повинен провести порівняльний аналіз джерел та літератури з конкретного питання. Основній частині доповіді повинен передувати короткий аналіз джерел по названій темі, а також огляд доступної студенту історіографії по темі і постановка проблеми. Основна частина доповіді повинна завершуватися висновком, в якому коротко резюмуються підсумки виконаної доповідачем роботи, формулюються висновки. Готуючись до семінарського заняття, на якому сам він не є доповідачем або рецензентом, студент в порядку підготовки до семінару і роботи з обговорюваною на цьому семінарі темою, повинен дати аргументовані письмові відповіді на контрольні питання.

Виконання зазначених вище видів робіт (доповідь, рецензія, контрольні запитання, обговорення) є обов’язковим для всіх студентів, а результати поточного контролю служать підставою для виставлення оцінок у відомість.

ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ І МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ

З курсу «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.»

Семінарське заняття №1

Тема: Холодна війна в міжнародних відносинах.

Питання для обговорення:

Передумови і причини холодної війни. Початковий етап формування біполярності (1947-1949). Поширення біполярного протистояння на Східну Азію і периферію міжнародної системи (1945-1951).

Література:1-6, 8-10, 20, 21, 22, 30, 32, 37, 39, 46, 52, 54, 58, 60, 62, 64, 65, 74, 75, 78, 79, 97.

Готуючись до першого питання, потрібно охарактеризувати передумови і причини конфронтації між СРСР і західними державами, назвати її складові, перші прояви, розкрити значення „ядерного фактора” в міжнародних відносинах. Оголошення „доктрини Трумена” й активізація міжнародної політики США, „план Маршалла”, підготовка і заключення Брюссельського пакту 1948 р., Вашингтонська конференція 1949 р. й утворення НАТО, зовнішньополітичні погляди американської еліти та ідеологізація радянсько-американського протистояння, міжнародне становище до осені 1949 р. і перетворення СРСР в ядерну державу – зміст другого питання. У третьому питанні слід охарактеризувати: післявоєнну ситуацію в Східній Азії, політику провідних держав у питаннях мирного врегулювання з Японією, боротьбу Північного В’єтнаму, розкол Кореї, утворення КНР і розкол Китаю, зрушення у близькосхідній підсистемі і консолідація арабських країн на національно-державній основі, корейську війну, Сан-Францизький договір з Японією.

Семінарське заняття №2

Тема: Становлення політики розрядки в Європі та зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 60-70-ті рр.

Питання для обговорення:

Відносна стабілізація в Європі. Підвищення ролі Західної Європи в міжнародних відносинах. “Нова східна політика” ФРН. Курс Франції на розрядку та співробітництво “від Атлантики до Уралу” і радянсько-французькі відносини. Підготовка і проведення наради з безпеки і співробітництва в Європі. Подальший розвиток гельсінгського процесу.

Література: 1-6, 8-10, 15,16,18, 20,21, 30, 32, 33,38, 39, 42, 43, 50, 52, 54,56,58, 62, 64,67,69, 79,80,82,83,88,90,91,95.

У першому питанні слід простежити зв'язок між становленням політики розрядки в Європі і “новою східною політикою” ФРН, розкрити суть останньої, висвітлити радянсько-західнонімецькі відносини, показати значення Московського договору 1970р., чотиристоронньої угоди по Західному Берліну 1971р., висвітлити нормалізацію відносин ФРН з країнами Східної Європи.