Робоча програма навчальної дисципліни проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року (стр. 1 )

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ПІСЛЯ

1945 РОКУ

Галузь знань 0203 Гуманітарні науки

Спеціальність 8.02030201 Історія

Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання

Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1  Метою вивчення дисципліни «Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року» є формування системно – цілісного уявлення про проблеми і тенденції світової політики і дипломатії.

Реалізація зазначеної мети передбачає виконання таких основних завдань:

-  з’ясувати та засвоїти провідні тенденції світової політики після Другої Світової війни до сьогодення.

Згідно з вимогами освітньо – професійної програми студенти повинні:

Знати:

- структуру, теоретичні основи, періодизацію курсу;

- основні тенденції та події історії міжнародних відносин та історичних осіб.

Вміти:

-  самостійно організовувати навчальну діяльність;

-  аналізувати події, факти, документи з історії міжнародних відносин і світової дипломатії;

-  узагальнювати і систематизувати нагромаджений досвід з історії міжнародних відносин;

-  визначати причини, характер та наслідки світових процесів, робити правильні висновки, оцінки, видобувати уроки минулого для сучасного і майбутнього, вести наукову дискусію і відстоювати свою точку зору;

-  застосовувати отримані знання для вирішення практичних завдань.

Володіти:

-  системним аналізом конкретного фактичного історичного матеріалу історії міжнародних відносин;

-  навички самостійної науково-дослідної роботи.

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 162 години та 4,5 кредитів ЕCTS.

Програма навчальної дисципліни

Змістовий модуль №1

Проблеми та тенденції світової політики 1945 – перша половина 80-х рр

Вступ.

Обгрунтування курсу “Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 р.” Основні проблеми, структура, теоретичні основи та періодизація курсу.

Тема 1. Проблеми мирного врегулювання в Європі та Азії після війни. Початок холодної війни. – 25 год. (Самостійне опрацювання)

Ялтинсько-потсдамська система міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу. Особливості повоєнного врегулювання в Європі й на Далекому Сході. Нові підходи до з’ясування причин і суті холодної війни. Ядерний фактор післявоєнної історії.

Тема 2. Холодна війна та структура закріплення біполярності в Європі. Початок протистояння двох військово-політичних блоків. – 2 год.

1.Успіхи і невдачі політики стримування. Протистояння СРСР і США у Південно-Східній Європі. Греція у стратегічних і тактичних розрахунках країни радянського блоку і західних держав. Корейська війна 1950-1953 рр. Карибська криза 1962 р.

Тема 3. Німецька проблема в міжнародних відносинах (1945-1961 рр.). – 25 год. (Самостійне опрацювання)

Боротьба навколо німецького врегулювання після Потсдамської конференції (1945-1949 рр.) Створення двох німецьких держав. Німецька проблема в 1949-1955 рр. Вступ ФРН до НАТО. Берлінська криза 1958-1961 рр.

Тема 4. Розрядка міжнародної напруженості та її зрив. Глобальні та регіональні аспекти (60-ті перша половина 80-х рр.). -2 год.

Радянсько-американські відносини. Становлення політики розрядки в Європі (60-ті – початок 70-х років). Зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 70-ті роки. Проблеми контролю над озброєннями та розброєння. Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики. Арабо-Ізраїльські війни. Радянська агресія проти Афганістану. Програма “зоряних воєн” і боротьба проти “імперії зла”.

Ескалація озброєнь – шлях у безвихідь. Демонтаж розрядки.

Змістовий модуль №2

Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х рр. – ХХІ ст.

Тема 5. Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. – 40 год. (Самостійне опрацювання)

Сателізація країн Східної Європи. Становлення режимів “народної демократії”. “План Маршалла” та східноєвропейські країни. Створення Комінформу і РЕВ. Радянсько-югославський конфлікт. Подальша сталінізація країн Східної Європи. Польські та угорські події 1956 р. і реакція СРСР. “Празька весна” 1968 р. “Доктрина Брєжнєва”. Польська “Солідарність”. Країни Східної Європи напередодні завершення холодної війни.

Тема 6. Проблеми і тенденції світової політики (друга пол. 80-х ХХ ст. – початок ХХІ ст.) – 2 год.

Новий курс у міжнародній політиці – від конфронтації до співробітництва. Розвал комуністичної системи. Кінець холодної війни. Нова геополітична ситуація. Загальноєвропейський процес і НАТО. Проблеми врегулювання регіональних конфліктів. Глобальні проблеми людства і міжнародні відносини на порозі ХХІ ст.

Структура навчальної дисципліни

Тема	Кількість годин, відведених на:
лекції	Семінари	самостійну роботу
Змістовий модуль 1. Проблеми та тенденції світової політики 1945 – перша половина 80-х рр.
Тема 1.	Проблеми мирного врегулювання в Європі та Азії після війни.	-	-	25
Тема 2.	Холодна війна та структурне закріплення біполярності в Європі. Початок протистояння двох військово – політичних блоків.	2	2	16
Тема 3.	Німецька проблема в міжнародних відносинах 1945 – 1961 років.	-	-	25
Тема 4.	Розрядка міжнародної напруженості та її зрив. Глобальні та регіональні аспекти (60-перша половина 80-х рр.)	2	2	24
	Усього за змістовим модулем	4	4	90
	Змістовий модуль 2. Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин. Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х рр. - ХХІ ст.
Тема 5.	Країни Східної Європи в системі міжнародних відносин	-	-	40
Тема 6.	Проблеми і тенденції світової політики в другій половині 80-х – на поч. ХХІ ст..	2	2	20
	Усього за змістовим модулем	2	2	60

Теми практичних занять

№ з/п	Назва теми	Кількість годин
1	Холодна війна в міжнародних відносинах.	2
2	Становлення політики розрядки в Європі та зміцнення європейської безпеки та співробітництва в 60-70-ті рр.	2
3	Глобалізація ХХІ століття.	2

Самостійна робота

1. Складання словника термінів і понять.

2. Підготовка до виступів на семінарах з тем і питань, які не розглядаються на лекціях.

3. Виконання письмових завдань, зазначених після переліку питань для обговорення на семінарських заняттях.

4. Систематизування вивченого матеріалу перед іспитом.

Перелік тем, які виносяться на тиждень самостійної роботи з курсу

«Проблеми і тенденції міжнародних відносин після 1945 року»

1.  Ядерний фактор післявоєнної історії.

2.  Греція у стратегічних і тактичних розрахунках країн радянського блоку і західних держав.

3.  Корейська війна 1950-1953 рр.

4.  Створення двох німецьких держав. Німецька проблема в 1949-1955 рр. Вступ ФРН до НАТО.

5.  Радянсько-китайський конфлікт у контексті світової політики.

6.  Радянська агресія проти Афганістану.

7.  Арабо-ізраїльські війни.

8.  Радянсько-югославський конфлікт. Польські та угорські події 1956 р.

9.  Доктрина Брежнєва.

10.  Загальноєвропейський процес і НАТО. Проблеми врегулювання регіональних конфліктів.

Методи навчання: лекції із застосуванням технічних засобів навчання, робота з історичною картою.

Методи оцінювання: поточне оцінювання, оцінювання індивідуального дослідницького завдання (есе, реферату), модульний контроль.

Розподіл балів, які отримують студенти.

Поточне оцінювання
Т.2	Т.4	Т.6	К. Р.	ІНДЗ	іспит	сума
С.1	С.2	С.3
5	5	5	25	10	50	100

Шкала оцінювання:

Оцінка за шкалою ЕСTS	Оцінка за 100-бальною шкалою	Оцінка за національною шкалою
А	91-100	відмінно
ВС	76-90,9	добре
ДЕ	61-75,9	задовільно
FX	20-60,9	незадовільно (з можливістю повторного складання)
F	0-19,9	незадовільно (з обов’язковим повторним вивчення м курсу)

Критерії оцінювання: з кожної із тем, які виносяться на семінарські заняття студент може отримати максимум 4 бали, в тому числі 2-2,5 бали - за виступ на семінарі, 1-1,3 бала за ґрунтовне доповнення, 0,2 - бали за присутність на семінарі. Після освоєння матеріалу дисципліни пишеться контрольна робота, яка включає в себе тести, а також питання, що вимагають поширеної відповіді. Максимум балів за контрольну роботу – 18. Модуль 2 передбачає виконання індивідуального письмового завдання за яке студент може отримати максимум 8 балів. Оцінювання індивідуального завдання: за повний структурований, логічно викладений та теоретично обґрунтований матеріал студент отримує 5 балів. Окрім того, за опрацювання спеціальної літератури (не менше 20 джерел) і за технічне оформлення завдання згідно з програмними вимогами ще 3 бали.