§ Панель завдань. Малюнок. Панель завдань розташовується в нижній частині Робочого стола і являє собою спеціальний рядок, де розташовуються кнопки активних завдань Windows. Тому що при запуску будь-якої програми в Windows, кнопка цього завдання незмінно з'являється в рядку завдань, така можливість забезпечує найшвидший спосіб перемикання між завданнями. У рядку завдань так само розташовується кнопка «Пуск», що містить основні функції системи, системні годинники й необхідні системні програми.
§ "Папка" Спеціально відведене місце для зберігання документів.
§ "Ярлик" Покажчик на здійсненний файл програми. Для запуску будь-якого додатка потрібно знайти файл спеціального типу *.ЕХЕ, що називається здійсненним файлом. Концепція ярлика в Windows полягає в тім, що файл ярлика *.LNK містить інформацію про місцезнаходження здійсненного файлу. В Windows ярлик представлений у вигляді малюнка з назвою програми.
§ Поняття «Вікна» в Windows. Операційна система Windows є багато віконний. Вікно - це область екрана в якому розміщається програма, що виконується. Кожне вікно являє собою окремий процес, для якого виділяються відповідні ресурси комп'ютера й закриття вікна приводить до завершення додатка. Вікно являє собою обмежену область екрана з елементами керування. Намалювати. Елементи вікна
§ Рядок назви вікна. У цьому рядку перебуває кнопка меню керування, рядок назви вікна й 3 кнопки в правій частині вікна (Згорнути, Розгорнути, Закрити).
§ Смужка меню вікна. Розташовуються пункти меню вікна. Основні функціональні можливості що дозволяють настроїти переглядову частину вікна для більше зручного використання.
§ Рядок панелі інструментів. Розташовуються кнопки що дозволяють змінювати вміст вікна (зміна розмірів папок, шрифтів і т. д.)
§ Переглядова частина вікна. Розташовується інформація у вигляді списків.
§ Смужки горизонтального й вертикального прокручування. Дозволяють за допомогою мишки прокручувати зміст переглядової частини вікна у вертикальному й горизонтальному напрямку. Повзунок показує, ту частину списку де виробляється перегляд.
§ Рядок статусу вікна. Відображається кількість об'єктів у вікні і їхній розмір.
§ Трикутник у правому нижньому куті. Зміна розміру вікна по діагоналі.
Всі вікна мають можливість зміни розміру й переміщення по екрані.
6. Настроювання Windows на конфігурацію комп'ютера.
Конфігурація - це всі доступні ОС пристрою, які можуть використовуватись, додаватися або віддалятися із системи. У такий спосіб ОС повинна контролювати процес конфігурації й мати систему настроювання. В Windows уперше була застосована технологія PLUG&PLAY, використання якої дозволило сполучити в одній ОС пристрою різних типів і поколінь. Це стало можливим у результаті використання бази даних драйверів, що дозволяє за допомогою спеціальних тестових програм налагодити зв'язок пристроїв з ОС. Якщо ж зв'язок неможливо встановити, то ОС дозволяє встановити нестандартні драйвери пристроїв. Технологія PLUG&PLAY забезпечує настроювання нестандартних пристроїв, що дає високий ступінь сумісності ОС Windows з будь-якими типами пристроїв.
Для установки ОС використається поняття "інсталяції", тобто установки на комп'ютер основних компонентів ОС й оптимальний варіант настроювання на ресурси комп'ютера. Існує 5-ть етапів інсталяції ОС:
· Тестування всіх пристроїв комп'ютера й створення карти конфігурації;
· Копіювання основних компонентів ОС на жорсткий диск;
· Підбор драйверів пристроїв і запис їх до реєстру ОС;
· Оптимізація доступу до даних;
· Настроювання відео компонентів і зовнішнього вигляду ОС.
Процес інсталяції завершується перезапуском комп'ютера, після чого ОС уважається настроєною.
Інсталяція додатків Windows полягає в тім, що крім фізичного копіювання файлів програми, виробляється настроювання програми на особливості ОС. Цей процес полягає в записі до системного реєстру Windows інформації про місцезнаходження програми на диску комп'ютера, необхідної пам'яті для здійснення її запуску, настроювання на драйвери підтримки цієї програми, підключенні динамічних бібліотек підтримки працездатності програми й остаточний етап копіювання файлів програми в папку Windows (Program Files).
7. Файлова система.
В Windows розроблена нова файлова система, що дозволяє більш оптимально розміщати інформацію на диску. Так само підтримується стара файлова система МСДОС. Основні можливості нової файлової системи:
ü Підтримка довгих імен файлів. Дозволяється вносити імена файлів до 255 символів. Також з'явилася можливість вносити імена на національних мовах. Розроблено нова VFAT систему позволяющая одночасну роботу з довгими й короткими іменами. Операційна система перетворить імена всіх файлів у прописні букви, що дозволяє вирішити питання збігу імен файлів. Принцип формування длянных імен полягає в тім, що Windows генерує пов'язане з довгим ім'ям коротке ім'я. Основним у цьому питанні є створення унікального короткого імені. Довгим уважається ім'я перевищуючих 8 символів. Для перетворення длиных імен файлу в короткі використається знак ~ (тильда ) наприкінці імені файлу й номер.
ü Диспетчер файлової системи. Основне завдання диспетчера файлової системи - обробка всіх звертань до файлової системи. Операції запису інформації на диск, читання з диска, видалення й т. д.
ü Підвищення продуктивності доступу до даних забезпечується за рахунок 32-розрядної файлової системи. Також використається оптимізація розміщення даних на дисках комп'ютера.
Занятие № 17 (Лекция 2 часа) Программы архиваторы. (Програми архіватори).
(45 мин)+(45 мин)
1. Призначення програм архіваторів.
При експлуатації комп'ютера по самих різних причинах можлива втрата інформації. Це може статися із-за фізичного руйнування магнітного носія, випадкового знищення файлів користувачем, руйнування інформації комп'ютерним вірусом і так далі Для того, щоб зменшити збиток|шкоду| в таких ситуаціях, необхідно створювати архівні копії використовуваних файлів і систематично оновлювати|обновляти| інформацію в архівах після|потім| змін у відповідних файлах. Основною вимогою архівного копіювання файлів є стискування|стиснення| файлів з метою зменшення займаного|позичати| архівною копією простору|простір-час| на диску.
Існують спеціальні програми, звані пакувальники або архіватори, які дозволяють за рахунок вживання|застосування| спеціальних методів "упаковки" інформації стискувати|стискати| файли і поміщати їх в спеціальний файл архіву. Ефективність стискування|стиснення| в деяких випадках може досягати 50-60% від первинного|початкового| розміру.
Вживання|застосування| програм-архіваторів дуже широко, вони використовуються:
· При передачі інформації по телефонних лініях через модем;
· При створенні|створінні| настановних програм великої ємкості|місткості| (Windows, Office, Games|);
· При архівації інформації на дискетах;
· При резервній архівації на дисках.
У сьогодення вримя| розроблена велика кількість програм-архіваторів. Всі вони мають приблизно однакові можливості|спроможності|, відрізняючись лише|тільки| методами стискування|стиснення| інформації і швидкістю. Найбільш поширеними архіваторами є RAR|, PKZIP|, ARJ|. Деякі з архіваторів мають оболонку, що полегшує роботу з|із| ними. Інші архіватори працюють з|із| командного рядка ДОС, використовуючи спеціальні перемикачі.
2. Прінип упаковки-розпаковування інформації.
Прінцип упаковки інформації полягає в тому, що береться вихідний|початковий| файл або група файлів і після|потім| обробки їх інформації через програму архіватора створюється спеціальний архівний файл в якому зберігається упакована|пакувати| інформація вихідних|початкових| файлів.
 |
Архівним файлом є набір з|із| одного або декількох файлів, поміщених в стислому вигляді|виді| в єдиний файл, з|із| якого з|із| можна при необхідності витягувати в первинному|початковому| вигляді|виді|. Архів містить|утримує| зміст з|із| вихідних|початкових| файлів, що містяться|утримуються| в нім. Ця інформація є:
· Ім'я файлу;
· Відомості про каталог в якому міститься|утримується| файл;
· Дата і час останньої модифікації файлу;
· Розмір файлу на диску і в архіві;
· Код цілісності архіву CRC|.
Архівні файли можуть створюватися багатотомними з|із| певним розміром, наприклад розміром дискети для зручнішого копіювання архівного файлу на дискети. Коли проводиться розархівування або розпаковування архіву - це зворотний процес архівації, то враховується многотомность| архіву і інформація відновлюється послідовно з|із| кожного архівного файлу.
3. Методи упаковки даних.
Процес упаковки даних проводиться за рахунок декількох методів.
· Скорочення пропусків. Особливо ефективний для текстових файлів. Є
стирання пропусків|прогалин| між словами, а також табуляцій і центрівки|центрування| рядків. Позиція пропусків|прогалин| записується|занотовує| в спеціальному місці архіву. За рахунок цього досягається стискування|стиснення| до 10-15%.
· Чергування букв, що часто повторюються. Цей метод дозволяє виключати з тексту особливо букви, що часто повторюються, записуючи координати розташування букв в тексті в спеціальному місці архіву, що використовується при розархівуванні архіву. За рахунок цього досягається стискування до 20%.
· Поєднання букв, що часто повторюються. З тексту виключаються найбільш суфікси, що часто повторюються, і закінчення слів, і їх координати в тексті записуються в спеціальному місці архіву. За рахунок цього достигаеся 15% стискування.
· Слова, що часто повторюються. Для цього методу застосовується словник. У файлі отыискиваются, що архівується, найбільш слова, що часто повторюються, і їх координати записуються в специадьном місці архіву. Також записується в це місце код слова по словнику. Етод метод досягає 10% стискування тексту.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |
