Тема 6 Гарантії незалежності суддів і безперешкодного виконання ними професійних обов’язків (стр. 4 )

з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат.

Посадові оклади інших суддів установлюються пропорційно до посадового окладу судді місцевого суду з коефіцієнтом:

1) судді апеляційного суду - 1,1;

2) судді вищого спеціалізованого суду - 1,2;

3) судді Верховного Суду України, судді Конституційного Суду України - 1,3.

Суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років - 15 відсотків, більше 5 років - 20 відсотків, більше 10 років - 30 відсотків, більше 15 років - 40 відсотків, більше 20 років - 50 відсотків, більше 25 років - 60 відсотків, більше 30 років - 70 відсотків, більше 35 років - 80 відсотків посадового окладу.

Суддям Конституційного Суду України, які вперше призначені на посаду судді, виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі 5,5 відсотка за кожен рік роботи.

Суддям, які обіймають посади заступника голови суду, секретаря судової палати, заступника секретаря судової палати, секретаря пленуму вищого спеціалізованого суду, секретаря Пленуму Верховного Суду України виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду, голові суду - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук з відповідної спеціальності у розмірі відповідно 15 і 20 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Суддям виплачується щомісячна доплата а роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, у розмірі залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 10 відсотків посадового окладу судді відповідного суду; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 5 відсотків посадового окладу судді відповідного суду.

Важливою гарантією незалежності судді є його право на відставку.

Конституція України встановлює принцип незмінюваності суддів і визначає вичерпний перелік підстав звільнення судді органом, який його обрав або призначив (ч. 4, 5 ст. 126 Конституції України).

Цей конституційний принцип означає, що суддя, обраний Верховною Радою на посаду безстроково, посідає свою посаду до настання граничного терміну перебування на посаді (65 років) і може бути достроково звільнений лише у чітко передбачених Конституцією України випадках з дотриманням передбаченої законом процедури. Закон України “Про судоустрій та статус суддів” у ст. 109 передбачає право на звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Важливою гарантією соціальної захищеності суддів є також зарахування стажу роботи на певних державних посадах до стажу суддівської діяльності, враховуючи, що багато суддів до початку роботи суддею отримали значний досвід роботи за фахом.

Так, відповідно до стаття 131 Закону до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:

1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;

2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Окрім цього, суддям надається щорічна оплачувана відпустка тривалістю 30 робочих днів з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Суддям, які мають стаж роботи більше 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 15 календарних днів (ст. 130 Закону).

Після призначення на посаду суддя Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищого спеціалізованого суду, апеляційного, місцевого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується службовим житлом за місцем знаходження суду (ст. 132 Закону)

Життя і здоров'я суддів підлягають обов'язковому державному страхуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Стаття 135 Закону).

Аналізуючи досвід країн Європи, варто зауважити, що відповідне законодавство встановлює гарантії належного фінансового забезпечення суддів під час роботи і після завершення суддівської кар’єри. Так, за Основним Законом ФРН і законодавством про судоустрій передбачено, що суддя має індивідуальне право на належний посадовий оклад, пенсійне забезпечення та допомогу членам родин у разі смерті судді. Якщо це право не забезпечується державою, то суддя вправі звернутися зі скаргою до Конституційного Суду ФРН. Основною підставою для матеріального забезпечення судді і обов’язку держави з його надання є службова діяльність судді, згідно з якою він повинен віддавати всі свої сили, вміння та навички виконанню своїх службових обов’язків. Після виходу на пенсію (65 років) судді федерального і земельного рівнів ФРН отримують грошове забезпечення згідно із законом про забезпечення державних службовців та суддів на рівні федерації та федеративних земель, розмір якого визначається лише стажем судді. До суддівського стажу зараховується також час, витрачений на необхідну професійну підготовку (навчання у ВНЗ, на курсах підвищення кваліфікації тощо). Пенсія судді складає 75 відсотків від його посадового окладу.

4. Особливі гарантії незалежності суддів.

Поряд із іншими гарантіями незалежності суддів важливою є роль етичних гарантій їх діяльності, під якими розуміють “позаправові способи і засоби забезпечення високого морально-етичного статусу судді та морально-етичного захисту членів його сім’ї при здійсненні суддею правосуддя”.

Етика судді суду загальної юрисдикції є різновидом професійної етики. Її сутність і зміст об’єктивізуються в сукупності норм морально-етичної поведінки суддів, що здійснюють правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства. Ці норми визначають морально-етичні вимоги до кандидатури судді, суддівську етику під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та кримінального судочинства, підстави морально-етичної відповідальності суддів і форми її реалізації тощо. Окрім того, на суддів судів загальної юрисдикції поширюються морально-етичні вимоги щодо поведінки людини і громадянина у суспільстві.

Морально-етичні гарантії незалежності суддів здавна закріплювалися у різних клятвах, кодексах, зводах правил, корпусах етики суддів і були гарантією незалежності суддів. В Україні ці гарантії втілені у Кодексі професійної етики суддів, затвердженому V з’їздом суддів України 24 жовтня 2002 р. Зокрема, в статтях 1, 2, 3 говориться про те, що суддя має бути незалежним, повинен уникати будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, і не може належати до політичних партій і професійних спілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. У статті 56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 7 липня 2010 р. уперше на законодавчому рівні визначено, що питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України.

Особливої уваги заслуговує питання державного захисту суддів та членів їхніх сімей.

Так, відповідно до ст.134 Закону України “Про судоустрій та статус суддів” судді, члени їхніх сімей та їх майно перебувають під особливим захистом держави. Органи внутрішніх справ зобов'язані вживати необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім'ї, збереження їхнього майна, якщо від судді надійде відповідна заява.

Вчинені у зв'язку із службовою діяльністю судді посягання на його життя і здоров'я, знищення чи пошкодження його майна, погроза вбивством, насильством чи пошкодженням майна судді, образа чи наклеп на нього, а також посягання на життя і здоров'я близьких родичів судді (батьків, дружини, чоловіка, дітей), погроза їм вбивством, пошкодженням майна тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом.

Суддя має право на забезпечення засобами захисту, які йому надаються органами внутрішніх справ.

Основні заходи забезпечення безпеки (відповідно до Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”):

– особиста охорона, охорона житла й майна;

– видання спеціальних засобів індивідуального захисту та сповіщення про небезпеку;

– використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження;

– заміна документів і зміна зовнішності;

– зміна місця роботи чи навчання;

– переселення в інше місце проживання;

– поміщення до дошкільної виховної установи чи установи органів соціального захисту населення;

– забезпечення конфіденційності відомостей про особу;

– закритий судовий розгляд;

– інші заходи безпеки.

Статус судді у відставці

Судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

У разі якщо суддя, відставка якого була припинена у зв'язку з повторним обранням на посаду, знову подасть заяву про відставку, виплата вихідної допомоги не здійснюється.