Тема 6 Гарантії незалежності суддів і безперешкодного виконання ними професійних обов’язків (стр. 5 )

Суддя та члени його сім'ї мають право на безоплатне медичне обслуговування у державних закладах охорони здоров'я. Члени сім'ї судді можуть обслуговуватися в тих медичних закладах, де обслуговується суддя.

Питання пенсії або щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці визначено у стаття 138 Закону.

Так, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення віку, встановленого першим реченням цієї частини, право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті за ним зберігається право на одержання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу"

Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді.

У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Виплата щомісячного довічного грошового утримання, призначеного на період роботи на посадах, які дають право на його призначення або право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених законами України "Про прокуратуру", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про статус народного депутата України", "Про державну службу", припиняється. На цей період призначається і виплачується пенсія відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Максимальний розмір щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відставка судді припиняється у разі:

1) повторного обрання на посаду судді;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього за вчинення умисного злочину;

3) припинення його громадянства;

4) визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим;

5) його смерті.

Припинення відставки судді є підставою для припинення виплати йому щомісячного довічного грошового утримання, що було нараховане у зв'язку з відставкою.

Рішення про припинення відставки судді приймається Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Серед новел Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, що спрямовані на забезпечення незалежності суддів, варто відзначити: суттєве збільшення суддівської винагороди за виконання професійних обов’язків; удосконалення порядку притягнення суддів до дисциплінарної та інших видів відповідальності; оптимізація системи органів, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо суддів; удосконалення порядку звільнення суддів з посад; підсилення статусу органів суддівського самоврядування; утвердження Державної судової адміністрації шляхом виведення її зі структури органів виконавчої влади і підпорядкування вищому органу суддівського самоврядування – з’їзду суддів; зміцнення процесуальних гарантій незалежності суддів; введення конкурсних засад добору суддів; можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за порушення суддівської етики. Реалізація вказаних положень буде сприяти досягненню реальної, а не декларативної незалежності суддів, утвердженню в Україні справедливого судочинства.

ВИСНОВКИ

Незалежність суддів є основною передумовою функціонування самостійної й авторитетної судової влади, здатної забезпечити об’єктивне й безстороннє правосуддя, ефективно захистити права і свободи людини і громадянина.

Принцип незалежності суддів означає незалежну процесуальну діяльність при здійсненні правосуддя, тобто в ході розгляду й вирішення спорів про право на основі матеріального й процесуального, керуючись професійною правосвідомістю суддів, і в умовах, що виключають сторонній вплив на них.

Гарантії незалежності суддів – це передбачені нормативно-правовими актами засоби мінімізації та усунення негативних зовнішніх та внутрішніх впливів на суддю під час відправлення ним правосуддя, спрямовані на забезпечення постановлення законного і обґрунтованого рішення відповідно до встановленої процедури.

Аналіз теоретичних джерел та практики забезпечення незалежності суддів дозволяє виділити загальні (суспільні, політичні, економічні) та спеціальні (юридичні) гарантії незалежності суддів.

Останні, у свою чергу, поділяються на фінансові, організаційно-правові, процесуальні та морально-етичні.

Фінансово-правові гарантії незалежності суддів спрямовані на забезпечення належного матеріального рівня існування судді як під час виконання їм своїх обов’язків, так і після завершення суддівської кар’єри. Іноземний досвід свідчить, що у разі незадовільного грошового утримання суддів з’являються значні ризики проявів корупції в суддівському корпусі, що є неприпустимим у правовій державі.