Робоча програма навчальної дисципліни Український консерватизм ХІХ століття (стр. 3 )

Політична програма П. Скоропадського. Особливості його конституалізму. Ліберальна орієнтація конституційних проектів П. Скоропадського: закони про тимчасовий конституційний устрій України. Про гетьманську владу від 29 квітня1918 р.

Політичні погляди С. Петлюри.

Основні етапи еволюції політичної думки в Україні в радянський період. Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. Прийняття КонституціїУкраїни (28.06.1996 р.).

Завдання для самостійної роботи:

Суспільно-політичні   наслідки першої буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. Українське   національне питання в ІІІ і IV Державный думы. Створення українських   партій. Основні цілі їх політичних програм. Політичні погляди   М. Грушевського, В. Винниченко. та вплив на них досвіду українського консерватизму ХІХ ст. Акт проголошення   незалежності України від 24 серпня 1991 р. Прийняття Конституції України   (28.06.1996 р.).

Тема 12 Сутність консервативного напрямку у політичній думці України

Сутність консервативного напрямку в становленні національної держави.

Ідеї представників українського консерватизму в  еміграції В. Липинського, С. Томашівського, В. Кучабського.

Аналіз української державності з точки зору монархічних традицій в історії України

Завдання для самостійної роботи.

Сут\ність консервативного   напрямку в становленні національної держави. Українська монархія – цінності, структура, ритуали Особливості розвитку українських консервативних ідей за межами України. .

Змістовний модуль 3

Тема 13. Сутність національно-державного напрямку у політичній думці України

Головні політичні ідеї національно-державницького напрямку.

Проблема нації та її кордонів. С. Дністрянський, В. Старосольський, О. Бочковський про безумовне визнання права кожної нації на автономію і державну незалежність.

Особливості національного питання при становленні держави. Державний суверенітет. Національна самобутність. Держава – як квінтесенція національного розвитку.

Питання семінарського заняття.

Особливості національно-державницького напрямку. С. Дністрянський про націю О. Бочковський про співвідношення «нація - держава»

Завдання для самостійної роботи

1.  Випишіть розуміння понять «нація», «держава», «влада», «політика» у представників національно-держпавницького напрямку

2.  Поясніть концепцію національної держави крізь призму сучасних тенденцій політики у світі

3.  Яким чином співвідносяться поняття етносу та нації, який вплив має це співвідношення на формування держав за національною ознакою

Тема 14 Політичні цінності крізь призму консерватизму

Політичні цінності ХІХ століття: людина, держава, нація. Засадничі аспекти європейського консервативного світогляду. Консерватизм у США. Самобутність українського консервативного мислення.

Детермінанти національного ренесансу. Аксіологічна складова ідеологічних доктрин консервативного напрямку. Етнічно-національні співвідношення в Україні.

Завдання для самостійної роботи.

Політичні цінності консерватизму. Нація як неодмінний атрибут консервативного мислення Співвідношення «людина - етнос - нація - держава».

Тема 15. Проблема співвідношення консервативної картини світу у контексті диверсифікації політичної дійсності

Процес «зіткнення ідеологій» та роль консерватизму. Поляризація політичних цінностей в умовах скорочення простір-часу. Критика цілісності ідеологічного конструкту консерватизму з позиції «різноманітності локального». Неоконсерватизм та його атрибути.

Елементи, що диверсифікують політичну дійсність та їхнє походження. Консерватизм супроти Лібералізму на «ринку ідеологій». Підхід «світ, що змінюється» та його консервативні стратегії.

Тема 16 Сучасні консервативні тенденції у світі та в Україні

Сучасні світові монархії: принципи структурування та деструкції. Консерватизм як стратегія розвитку громадянського суспільства. Нація – громада: локалізація державницьких стратегій.

Україна: пострадянські дискурси та псевдо ідеології. Сучасні консервативні напрямки та формування зв’язків із їхніми джерелами. Атрибути влади та їхнє походження. Проблема державного суверенітету.

Питання семінарського заняття.

Консервативні елементи у сучасних монархіях. Консерватизм на теренах громадянського суспільства Проблема національної ідеї в Україні та її консервативні варіанти

Завдання для самостійної роботи

1.  Здійсніть історико-політичний аналіз процесу становлення української нації. Які особливості Ви можете відмітити

2.  Поясніть значення таких понять як держава, нація, влада, політика з позиції неоконсерватизму

3.  Яким чином консерватизм вплинув на формування державності в Україні у ХХ столітті

Семінарське заняття 11. Політичні погляди .

1. Історичні умови формування політичного світогляду .

2. Суспільно-політичний критицизм Сковороди.

3. Принцип «сродної праці».

4. «Горня республіка» як політико-правовий ідеал.

5. Історичне значення як мислителя.

4. Критерії оцінювання

Успішність студента оцінюється шляхом проведення поточного, модульного семестрового (підсумкового) контролю.

Максимальна кількість балів за дисципліну “Український консерватизм ХІХ століття”, яку може отримати студент протягом семестру за всі види навчальної роботи, становить 100.

100 максимальних балів розподіляються у співвідношенні, наведеному в таблиці:

Розподіл балів, що присвоюються студентам

Модуль 1	Модуль 2	Сума
Змістовий модуль 1	Змістовий модуль 2	Змістовий модуль 3	Індивідуальне завдання
20	40	30	10
Теми 1-4	Теми 5-12	Теми 13-16
90	10	100

Шкала оцінювання:

Рейтингова оцінка з дисципліни	Оцінка за національною шкалою	Залік за національною шкалою	Оцінка за шкалою ECTS
90 – 100	5 (відмінно)	залік	A
86 – 89	5 (відмінно)	B
71 – 85	4 (добре)	C
61 – 70	3 (задовільно)	D
60	3 (задовільно)	E
35 – 59	2 (незадовільно) з можливістю перездачі	незалік	FX
1 – 34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним курсом	F

Бали в діапазоні (90 – 100) означають, що студент виявив всесторонні, систематичні знання та глибоке розуміння положень навчального матеріалу з спецкурсу; засвоїв основну та додаткову літературу, рекомендовану програмою; проявив великі здібності в осмисленому, логічному, аргументованому, чіткому і вільному трактуванні навчально – програмного матеріалу; засвоїв взаємозв'язок основних понять дисципліни; демонструє вміння вільного використання визначень та теорій, концкпцій; самостійно дає правильні відповіді на тестові завдання.

Бали в діапазоні (86 – 89) означають, що студент виявив систематичні та глибокі знання

навчального матеріалу та вільно його викладає, дає правильні пояснення консервативних теорій,

понять; демонструє розуміння матеріалу, аргументує свої висновки та судження, уміє

застосовувати знання на практиці, легко наводить потрібні приклади не тільки з підручника, а

й самостійно; викладає матеріал логічно і послідовно, з дотриманням мовних норм; уміє

робити висновки; легко знаходить відповіді на тестові запитання і розв’язує без помилок

теоретико-прикладні завдання.

Бали в діапазоні (71 – 85) означають, що студент виявив знання, які відповідають вимогам, показав систематичний характер знань з дисципліни, засвоїв основну літературу, рекомендовану програмою, але допускає ряд помітних помилок, які сам може виправити, до того ж робить помилки не більше як у 15 – 20 % тестів.

Бали в діапазоні (61 – 70) означають, що студент має знання і розуміння основних положень навчального матеріалу, однак подає матеріал неповно, допускає неточності у визначенні понять і формулюванні теорій; не спроможний належним чином обґрунтувати свої судження, навести власні приклади; викладає матеріал непослідовно з мовними помилками; орієнтується лише у 50% тестів і підходах до розв’язання завдань.

Бали (60) означає, що студент виявив знання основного навчального матеріалу в мінімальному обсязі, необхідному для подальшого навчання та майбутньої професійної діяльності; в основному ознайомився з літературою, рекомендованою програмою; спроможний дати правильні відповіді на 30 % тестових завдань і практичних вправ.

Бали в діапазоні (35 – 59) свідчать про значні прогалини в знаннях основного навчального матеріалу, про принципові помилки при виконанні, передбачених програмою завдань, але студент спроможний самостійно доопрацювати програмний матеріал і підготуватися до перездачі дисципліни.

Бали в діапазоні (1 – 34) означають, що студент не мав знань зі значної частини навчального матеріалу; допускав принципові помилки при виконанні більшості передбачених програмою завдань; не спроможний самостійно засвоїти програмний матеріал і потребує повторного вивчення спецкурсу «Український консерватизм ХІХ століття».