Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто

  • 30% recurring commission
  • Выплаты в USDT
  • Вывод каждую неделю
  • Комиссия до 5 лет за каждого referral

Формат (стандарт) податкової декларації з плати за землю (земельного податку та орендної плати державної та комунальної власності) передбачає подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку податкової декларації, додатка 1 до податкової декларації «Відомості про наявні земельні ділянки» та додатка 2 до податкової декларації «Відомості про пільги на земельний податок з наявних площ земельних ділянок».

Що стосується подання в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку разом з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, то оскільки формат (стандарт) такого документу в електронному вигляді відсутній, платники плати за землю повинні подавати такі довідки (витяги) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки на паперових носіях до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки.

ДФС про оподаткування доходів від продажу власної продукції тваринництва

Незалежно від того на яких правах перебуває у фізичної особи земельна ділянка, а саме – на підставі права власності або у користуванні, оподаткування доходу, отриманого такою особою від продажу власної продукції тваринництва, залежить виключно від підтвердження фізичною особою факту самостійного вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва.

Підпунктом 165.1.24 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, в яких випадках доходи від продажу власної сільгосппродукції (продукції тваринництва) підлягають оподаткуванню, а в яких – звільняються.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Так, при продажу власної продукції тваринництва груп 1 - 5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов’язана падати контролюючому органу довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відс. бази оподаткування щодо нарахованих (виплачених, наданих) доходів, крім випадків, визначених у п. 167.2 – 167.6 ст. 167 ПКУ. Якщо база оподаткування в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Згідно з п. п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в п. 167.1 ст. 167 ПКУ.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (п. п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 ПКУ).

Рішення про внесення до Реєстру неприбутківців надається протягом 30 днів

Відповідно до п. 133.4 ст. 133 Податкового кодексу України не є платниками податку неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Пунктом 34 підрозд. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру діє Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2013 № 37 (далі – Положення).

Для внесення до Реєстру неприбуткова установа або організація повинна подати до контролюючого територіального органу нижчого рівня за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до Положення, а також копії установчих документів.

Контролюючі органи можуть проводити перевірку відомостей, що містяться в поданих документах.

За результатами розгляду заяви, установчих документів контролюючими органами за місцезнаходженням неприбуткової установи та організації приймається рішення про:

- внесення, повторне внесення неприбуткової установи або організації до Реєстру;

- відмову у внесенні неприбуткової установи або організації до Реєстру;

- присвоєння неприбутковій установі або організації іншої ознаки неприбутковості.

Рішення за формою згідно з додатком 2 до Положення готується у двох примірниках - перший надається неприбутковій установі або організації, а другий залишається в контролюючому територіальному органі нижчого рівня.

Пунктом 192 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 000, визначено, що документи, в яких не зазначено строк виконання, повинні бути виконані не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації документа в установі, до якої надійшов документ.

Враховуючи вищезазначене, рішення про внесення до Реєстру надається неприбутковій установі або організації у термін не більше ніж за 30 календарних днів з моменту реєстрації заяви за формою 1-РН та установчих документів в контролюючих органах.

ДФС про порядок врахування у СЕА ПДВ показника сумаПеревищ

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) показник ΣПеревищ є складовою формули, за якою обраховується сума податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН(далі – реєстраційна сума).

ΣПеревищ – загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, яка визначається як різниця між:

    сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання товарів (послуг) та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, та сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), та розрахунках коригування до них, зареєстрованих у ЄРПН.

Показник ΣПеревищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника.

Таким чином, якщо платник податку своєчасно не зареєстрував в ЄРПН податкові накладні та відповідно реєстраційна сума не була зменшена на суму податку, зазначену в таких податкових накладних, то після подання звітності з ПДВ, в якій задекларовано податкові зобов’язання з ПДВ, визначені у податкових накладних, не зареєстрованих в ЄРПН, реєстраційна сума платника зменшується на суму ПДВ, зазначену у таких податкових накладних.

Реєстрація в ЄРПН податкових накладних, що не були зареєстровані своєчасно (реєструються з порушенням термінів реєстрації), здійснюється виключно в межах реєстраційної суми, яка визначається згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України.

Якщо така реєстраційна сума є меншою, ніж сума ПДВ, зазначена у податковій накладній або розрахунку коригування, платнику потрібно збільшити свою реєстраційну суму. Таке збільшення може бути здійснено за рахунок:

    отриманих податкових накладних та розрахунків коригування (які передбачають збільшення суми компенсації вартості поставлених товарів/послуг), складених на такого платника та зареєстрованих в ЄРПН; сплати ПДВ на митниці під час розмитнення товарів; поповнення рахунка платника в системі електронного адміністрування ПДВ, відкритого платнику у Держказначействі (електронний рахунок).

Після реєстрації в ЄРПН податкових накладних, які не були зареєстровані своєчасно, в системі електронного адміністрування ПДВ автоматично відбувається перерахунок показника ΣПеревищ та реєстраційної суми (ΣНакл) з урахуванням сум ПДВ, зазначених у таких податкових накладних.

В результаті такого перерахунку на суму ПДВ, зазначену у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, зменшується показник ΣПеревищ, а показник ΣНакл (реєстраційна сума) збільшується на таку ж суму.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11