Шановні платники! (стр. 9 )

Рішення НКЦПФР від 06.08.15 р. № 000 набуде чинності з дня офіційного опублікування, за винятком окремих змін, які набудуть чинності з 01.01.16 р. Готується до опублікування в "Офіційному віснику України" від 22.09.15 р. № 73.

Визначено порядок надання дозволу на митну брокерську діяльність

Мінфін затвердив:

Порядок подання та розгляду заяв і надання дозволу на провадження митної брокерської діяльності та контролю за нею;
- форму заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності;
- форму заяви про анулювання/зупинення дії дозволу на провадження митної брокерської діяльності;
- форму Витягу з реєстру митних брокерів.
З метою провадження митної брокерської діяльності підприємства повинні отримати дозвіл, що надається ДФС та Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до поданої заяви про надання/переоформлення дозволу на провадження митної брокерської діяльності (далі - Заява про надання/переоформлення дозволу), за затвердженою формою.
Підприємство, якому надано дозвіл, включається до реєстру митних брокерів. Дія дозволу, наданого підприємству, поширюється на всі його відокремлені підрозділи.
Право використання Дозволу не може передаватись іншій особі.
Митний брокер може розпочати декларування товарів з моменту включення його до реєстру митних брокерів.
У разі виникнення підстав для переоформлення дозволу підприємство зобов'язане протягом 30 днів з дати виникнення таких підстав звернутися до ДФС із Заявою про надання/переоформлення дозволу.
Під час переоформлення Дозволу його дія не зупиняється.
Прийняття рішення про надання, переоформлення дозволу спільною групою, створеною відповідно до наказу ДФС та Адміністрації Держприкордонслужби, та внесення відповідної інформації до реєстру митних брокерів здійснюється протягом 20 робочих днів з дня надходження до ДФС Заяви про надання/переоформлення дозволу. Рішення спільної групи фіксуються у протоколі засідання.
Протягом 3 робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу Витяг з реєстру митних брокерів надається підприємству за затвердженою формою.
ДФС забезпечує оприлюднення та оновлення на офіційному сайті реєстру митних брокерів.

Наказ Мінфіну від 04.08.15 р. № 000 набуде чинності з дня офіційного опублікування. Готується до опублікування в „Офіційному віснику України" від 18.09.15 р. № 72.

Скоригована проектна документація підлягає обов’язковому погодженню

Затверджено зміни до Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів.
Цими змінами, зокрема, визначено, що у разі прийняття рішення щодо коригування проектної документації проектною організацією, яка не є її розробником, скоригована проектна документація підлягає погодженню з проектувальником - розробником проекту.

Наказ Мінрегіону від 10.08.15 р. № 000 набуде чинності з дня офіційного опублікування. Готується до опублікування в "Офіційному віснику України" від 22.09.15 р. № 73.

Казначейство починає з 15 вересня оприлюднювати інформацію про платіжні трансакції на єдиному Веб-порталі використання публічних коштів

Державна казначейська служба України починає з 15 вересня оприлюднювати на єдиному Веб-порталі використання публічних коштів інформацію про платіжні трансакції на єдиному казначейському рахунку, у тому числі за операціями на реєстраційних, спеціальних реєстраційних та інших рахунках розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів. Такі заходи здійснюються на виконання вимог пункту 3 статті 3 Закону України від 11.02.2015 «Про відкритість використання публічних коштів».
Водночас оприлюдненню на веб-порталі не підлягає інформація про трансакції, пов’язані з видатками, які проводяться з грифом «цілком таємно», «таємно», «для службового користування». Також не розміщуватиметься інформація про трансакції утворених відповідно до закону військових формувань, правоохоронних органів щодо забезпечення обороноздатності країни в особливий період або під час проведення антитерористичної операції.
З метою виконання зазначеної норми Казначейством забезпечено доопрацювання програмного продукту та внесено зміни щодо порядку наповнення Реєстру бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів.

Які нюанси у формуванні податкового кредиту?

Фахівці Вовчанської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області роз’яснюють платникам, що згідно із п. 198.6 ст. 198 р. V ПКУ в разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів із дати складання податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН із порушенням строку реєстрації, належать до податкового кредиту за звітний податковий період, у якому зареєстровано податкову накладну в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів із дати складання податкової накладної. До набрання чинності  Законом України від 16.07.2015 р. ІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (Закон № 000) указаний строк становив 180 календарних днів.

Податкові накладні/розрахунки коригування, які станом на 29.07.2015 р. (дата набрання чинності Законом № 000) року не зареєстровані в ЄРПН та за якими станом на вказану дату сплинув граничний строк їх реєстрації в ЄРПН (із дати їх складання сплинуло 180 календарних днів), не можуть бути зареєстровані в ЄРПН після 29.07.2015 р. та включені до складу податкового кредиту.

Якщо на електронному рахунку було достатньо коштів — списують штрафи за несвоєчасну сплату ПДВ

У листі від 25.08.2015 р. № 000/7/99-99-15-01-04-17 податківці нагадали про п. 40 підрозділу 2 р. XX «Перехідних положень» ПКУ.

У цьому пункті йдеться, що штрафні санкції та пеня, передбачені ПКУ за порушення строків, установлених для самостійної сплати податкових зобов'язань із ПДВ, не застосовуються за умови наявності в такі строки коштів на електронних ПДВ-рахунках платників податку в сумах, достатніх для сплати узгоджених податкових зобов’язань із ПДВ до бюджету чи на спецрахунки сільгосппідприємств-спецрежимників відповідно до ст. 209 ПКУ.

 У разі нарахування вказаних штрафних санкцій протягом перехідного періоду системи електронного адміністрування ПДВ такі штрафні санкції підлягають списанню Податковою за місцем реєстрації платника протягом 14 робочих днів.

При цьому перехідним періодом для виконання вимог зазначеного вище пункту є проміжок часу із 01.02.2015 р. по 01.07.2015 р.

Про використання свідоцтв платників ПДВ

Державна фіскальна служба України повідомляє, що, на сьогодні, у випадках, коли законодавство передбачає надання особою витягу з реєстру платників ПДВ (далі — Реєстр) чи його копії, копії свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ чи іншого документального підтвердження факту реєстрації платником ПДВ, має надаватись чинний витяг з Реєстру. Порядок отримання платником ПДВ витягу з Реєстру визначений пунктом 7.6 розділу VII Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі — Положення), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 р. № 000. Цей наказ набрав чинності 19.11.2014 р. До зазначеної дати (19.11.2014 р.), на перехідний період, було встановлено, що як витяги з Реєстру могли застосовуватись свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.

Нагадуємо, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» від 24.10.2013 р. з 01.01.2014 р. було відмінено свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ та забезпечено право платників ПДВ отримати витяги із Реєстру в контролюючих органах (зміни до п. 183.9 ПКУ). Витяг діє до внесення змін до Реєстру.

Слід зауважити, що отримання всіма платниками ПДВ витягу із Реєстру не є обов’язковим. Дані із Реєстру щоденно оприлюднюються на офіційному веб-порталі ДФС (www. sfs. ). За запитом в електронній формі платнику ПДВ можуть бути надані довідки із Реєстру про реєстрацію його контрагентів як платників ПДВ. Окрім того, платник ПДВ може отримати витяг із Реєстру в електронному вигляді.

Роз’яснення з цих питань викладені у листі Державної фіскальної служби України від 31.08.2015 р. № 000/7/99-99-11-01-01-17, який розміщено на веб-порталі ДФС.

Щодо оподаткування митними платежами майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора

Відповідно до ст. 18 розділу  IV Закону України від 19 березня 1996 року № 93/96-ВР «Про режим іноземного інвестування» зі змінами і доповненнями (далі - Закон № 93) оподаткування митом майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною з провадженням підприємницької діяльності), здійснюється у порядку, встановленому Митним кодексом України (далі - МКУ).

Частиною 2 ст. 287 МКУ визначено, що товари (крім товарів для реалізації або використання з метою, безпосередньо не пов’язаною
з провадженням підприємницької діяльності), що ввозяться на митну територію України на строк не менше трьох років іноземними інвесторами  відповідно до Закону № 93 з  метою інвестування на підставі зареєстрованих  договорів (контрактів) або як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями, звільняються від сплати ввізного мита. Інші податки сплачуються відповідно до  Податкового  кодексу України (далі - ПКУ) та МКУ.

Окремо зазначаємо таке.

Частиною 2 ст. 287 МКУ встановлено, що при відчуженні  майна, яке ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного капіталу підприємств з іноземними інвестиціями, раніше трьох років з часу зарахування його  на баланс, ввізне мито сплачується на загальних підставах. Згідно із п. п. 14.1.31  п. 14.1 ст. 14 ПКУ для цілей оподаткування під відчуженням майна розуміють, зокрема, будь-які дії платника податків, унаслідок вчинення яких такий платник податків у порядку, передбаченому законом, втрачає право власності на майно, що належить такому платнику податків.