Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (стр. 4 )

Відповідно до пп. 164.2.17 Кодексу до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо.

Тобто вартість профспілкової путівки, яка надається платнику податків на оздоровлення членів сім'ї віком після 18 років, оподатковується податком на доходи фізичних осіб, як додаткове благо, за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Кодексу. Сімейна профспілкова путівка надана платнику податків, до якої включається і вартість оздоровлення члена сім'ї після 18 років, оподатковується у розмірі частини отриманого доходу на оздоровлення такого члена сім'ї.

Кошти спеціального рахунку - не для електронного

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість визначений Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 000 (далі - Порядок № 000).

Згідно із п. 23 Порядку № 000 якщо платником податку, який застосовує спеціальний режим оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, за результатами звітного періоду задекларовано суми податку, які підлягають сплаті до бюджету та/або на його спеціальний рахунок, кошти з електронного рахунка перераховуються до бюджету, а після розрахунку в повному обсязі з бюджетом - на спеціальний рахунок такого платника.

Відповідно до п. 209.2 ст. 209 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 р. № 11 (далі - Порядок № 11). Зокрема, пунктом 4 Порядку № 11 визначено, що сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 ПКУ. Для сільськогосподарських товаровиробників під виробничими цілями слід вважати витрати, що безпосередньо пов’язані з веденням діяльності у сфері сільського господарства.

При нецільовому використанні суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Отже, суми ПДВ, які обліковуються на спеціальному рахунку сільськогосподарського підприємства, можуть бути використані сільськогосподарським підприємством виключно в порядку, визначеному п. 209.2 ст. 209 ПКУ, та не можуть бути перераховані на поповнення електронного рахунку (таке перерахування буде вважатися нецільовим використанням коштів).

Фіскальна служба надала роз’яснення щодо усунення розбіжності в системі електронного обліку ПДВ

На  звернення суб'єктів господарювання щодо невідображення в системі електронного обліку ПДВ  окремо задекларованих у митних деклараціях сум ПДВ, сплачених при ввезенні товарів, ДФС України у листі від 15.12.2014 № 000/7/99-99-24-02-02-17 надала відповідне роз’яснення.

Зокрема, однією з причин  невідображення ПДВ в системі обліку є незаповнення декларантом в графі «В» митної декларації поля «Код ЄДРПОУ/ДРФО особи, яка претендує на податковий кредит» для виду платежу 028 (ПДВ). У зв'язку з цим, з метою забезпечення функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість, під час заповнення декларантами графи B митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа додатково до відомостей, передбачених Порядком заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Мінфіну від 30.05.2012 N 651, необхідно зазначати відомості про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків (або серія та номер паспорта фізичної особи для фізичних осіб - підприємців, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) особи, яка претендуватиме на податковий кредит з податку на додану вартість у розмірі відповідної сплаченої суми.

На паперовому примірнику митної декларації вищезазначені відомості відображатимуться у графі B митної декларації у рядку, в якому зазначено відомості про сплату ПДВ, додатково у квадратних дужках.

З метою усунення розбіжності в системі електронного обліку ПДВ декларантам слід звертатися у відповідну митницю ДФС для оформлення аркуша коригування.

Податковий кредит: телефонні розмови в особистих цілях

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 ПКУ) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нагадаємо, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, якщо платник ПДВ не може підтвердити виробничий характер телефонних переговорів, або визначено, що такі переговори провадилися його працівниками в особистих цілях, то сума ПДВ, сплачена у складі вартості невиробничих телефонних переговорів, не включається до складу податкового кредиту такого платника ПДВ.

При цьому оскільки кошти, що надходять від працівника платника податків у вигляді компенсації за послуги зв’язку, не залишаються у розпорядженні такого платника, а перераховується ним безпосередньо установі, що надає послуги зв’язку, то при отриманні компенсації вартості послуг зв’язку, об’єкта оподаткування ПДВ не виникає.

Фіскальна служба запроваджує новий електронний сервіс для платників податків

Державна фіскальна служба України запроваджує новий електронний сервіс – обмін розрахунками коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних в електронному вигляді між контрагентами.

Розроблений сервіс стане допомогою платникам податків при складанні розрахунку коригування до податкової накладної, виданої отримувачу товарів (послуг), що передбачено п. 16 постанови КМУ від 16 жовтня 2014 року № 000 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Щоб скористатися новим сервісом, електронні документи для здійснення обміну та засоби надсилання документів повинні відповідати таким вимогам:

1. Формат документу повинен відповідати Формату (стандарту) електронного документа звітності суб’єктів господарювання (наказ Міндоходів від 29.11.2013 р. № 000);

2. Формат транспортного повідомлення – відповідати вимогам уніфікованого формату транспортного повідомлення при інформаційній взаємодії платників податків і ДФС;

3. Електронний документ  надсилається засобами телекомунікаційного зв'язку SOAP;

4. Для криптографічних перетворень використовуються сертифіковані засоби ЕЦП, що відповідають законодавству України. Такі засоби наразі використовуються для підписання і шифрування електронних документів, що подаються до ДФС.

З інструкцією з використання програмного забезпеченняможна ознайомитися на веб-поталі ДФС.

Фізична особа зобов’язана до 1 серпня сплатити податкове зобов'язання згідно поданої Декларації про майновий стан і доходи

у відповідності з пунктом 179.7 статті 179 розділу IV Податкового кодексу України фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Згідно з пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

– при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

– при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, – у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Також, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1. статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Податковим кодексом України строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. 

Для підтвердження діяльності на території АТО суб‘єктам ЗЕД необхідний сертифікат торгово-промислової палати

Відповідно до ст. 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 000/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» із змінами та доповненнями (далі – Закон 185) порушення резидентами, крім суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених ст. 1 і 2 Закону 185 або встановлених Національним банком України відповідно до ст. 1 і 2 Закону 185, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Якщо перевищення строків, зазначених у ст. 1 і 2 Закону 185, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (абз. 6 ст. 6 Закону 185).