Відповідальність, яка передбачена за порушення ст.5 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (стр. 5 )

Відповідно до ст. 10 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» із змінами та доповненнями (далі – Закон 1669) протягом терміну дії Закону 1669 єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов’язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 114 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс»  офіційного веб-порталу ДФС України

Бухгалтеру на замітку

Законом України від 01 липня 2014 року «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо спеціальних засобів індивідуального захисту та лікарських засобів», який набрав чинності з 23.07.2014 року, підрозділ 2 розд. XX Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року І (зі змінами та доповненнями) доповнено п. 32. Зокрема, згідно з яким тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України:

·  лікарських засобів та медичних виробів відповідно до п. п. «в» п. 193.1 ст. 193 ПКУ, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, в обсягах, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2015 року «Про обсяги лікарських засобів та медичних виробів, операції з ввезення яких на митну територію України та постачання на митній території України звільняються від обкладення податком на додану вартість на період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану»;

·  лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів щодо можливості ввезення на митну територію України, що призначені для використання закладами охорони здоров’я та учасниками антитерористичної операції для надання медичної допомоги фізичним особам, які у період проведення антитерористичної операції та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров’я, за переліком та в обсягах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Отже, пільга, передбачена п. 32 підр. 2 розд. XX ПКУ, для операцій з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та дозвільних документів буде застосовуватися з дати набрання чинності постановою (ами) КМУ, якою (ими) будуть затверджені відповідні перелік та обсяги.

Операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України лікарських засобів не внесених до Державного реєстру лікарських засобів, та медичних виробів не включених до переліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2014 № 000 оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відсотків.

Якщо вирішили створити ОСББ

Створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) на сьогодні є одним із шляхів реформування житлово-комунальної сфери України. Такий тип управління спільною власністю дозволяє мешканцям не лише прозоро та ефективно витрачати власні кошти, а й збільшувати енергоефективність будинків, інвестуючи у власне майбутнє.

Вже з 1 липня цього року почне діяти Закон № 000 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», яким, зокрема, запроваджується правовий режим права спільної сумісної власності або права постійного користування щодо земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний будинок, визначаються особливості здійснення права спільної сумісної власності щодо спільного майна багатоквартирного будинку. Документом також окреслюється компетенція зборів співвласників та порядок прийняття ними рішень щодо управління багатоквартирним будинком, змінюються засади утворення ОСББ.

Окрім цього, уточнюється правовий статус таких організацій. Так, ОСББ – є непідприємницькою організацією, тобто такою, яка не має на меті одержання прибутку.

Що стосується оподаткування, то відповідно до положень пп. 133.1.1 п. 133.1 ст. 133 Податкового кодексу України об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків, житлово-будівельні кооперативи не є платниками податку на прибуток.

Проте, щоб користуватись таким звільненням від оподаткування податком на прибуток, необхідно мати статус неприбуткової організації, а це можливе лише у разі внесення об’єднань контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Також нагадуємо, метою діяльності таких організації не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов’язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Сьогодні ще лишається чинним наказ Міністерства фінансів України від 24.04.2013 р. № 37 «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових установ та організацій».

Разом з тим, звертаємо увагу, що на офіційному web-порталі Державної фіскальної служби України (www. sfs. ) 2 червня 2015 року у підрозділі «Проекти регуляторних актів» розділу «Діяльність» розміщено проект наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ». Цей документ розроблено з метою приведення Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ у відповідність до вимог нової редакції ст. 133 Податкового кодексу України.

Як застосовувати пільги зі сплати земельного податку?

Плата за землю, яка справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, з 01 січня 2015 року належить до місцевих податків, встановлення яких здійснюється органами місцевого самоврядування. Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до статті 284 Податкового кодексу України органам місцевого самоврядування надано повноваження щодо встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об'єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно чи тимчасово проживають на відповідній території.

Тож, якщо рішення органів місцевого самоврядування стосовно встановлення пільг зі сплати земельного податку прийнято, таке рішення є обов’язковим для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами й організаціями, посадовими особами з урахуванням строків, визначених таким рішенням.

Зазначене роз‘яснення надано Узагальнюючою податковою консультацією щодо застосування пільг із сплати земельного податку, встановлених відповідним рішенням органу місцевого самоврядування, затвердженою наказом ДФС України від 28.05.2015 року № 000, з якою більш детально можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Державної фіскальної служби України.

Ліквідація платника: особливості сплати авансових внесків з податку на прибуток

У складі річної податкової декларації платником податку на прибуток підприємств подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов’язань на підставі положень пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з пунктом 137.4 ст. 137 ПКУ податковим (звітним) періодом є календарний рік. Податковий (звітний) рік для платників податків починається з першого календарного дня податкового (звітного) року і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) року, крім визначених випадків, зокрема:

- якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого податкового (звітного) року), останнім податковим (звітним) роком вважається період, на який припадає дата ліквідації.

Під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація юридичної особи, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.

Отже, якщо платник податку на прибуток знаходиться лише на стадії ліквідації, він зобов’язаний щомісячно сплачувати авансові внески з податку на прибуток, задекларовані ним у складі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік.

Платник подає до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (останню) за звітний період, на який припадає дата його ліквідації та враховує сплачені авансові внески у зменшення податкових зобов’язань з податку на прибуток в такій останній декларації з податку на прибуток, що подається платником.

При наявності надміру сплачених авансових внесків з податку на прибуток платник податку має право на повернення таких грошових зобов’язань.