Наказ про затвердження Положення про невоєнізовані формування цивільної оборони структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України (стр. 4 )

них - локалізації і вжиття заходів щодо мінімізації можливих негативних наслідків, надання допомоги формуванням постійної готовності в боротьбі з пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, аварій і катастроф на об'єкті техногенного і воєнного характеру, а також для навчання та удосконалення практичних навичок учасників навчально-виховного процесу щодо реагування на надзвичайні ситуації.

25. Формування повинні бути постійно готовими до рішення задач як мирного, так і воєнного часу у відповідності зі своїми функціональними призначеннями.

Постійна готовність формувань досягається:

завчасною підготовкою Їх до виконання функціональних задач цивільної оборони;

укомплектованістю формувань особовим складом, оснащенням засобами індивідуального захисту, спеціальними приладами, військово-технічним майном та необхідними транспортними засобами;

утриманням в справному стані і вмілим застосуванням технічних засобів;

високою виучкою командирів і формувань, а також твердим знанням ними особливостей ділянок (об'єктів) робіт;

безупинним і твердим керуванням формуваннями;

наявністю необхідних запасів матеріальних засобів і своєчасним їхнім поповненням.

26. Навчання, підготовка особового складу невоєнізованих формувань до виконання функціональних обов'язків у надзвичайних ситуаціях (надзвичайного, воєнного стану) проводиться:

- командирів (керівників) спеціалізованих заговів, груп, ланок і постів (патрулів) - на місцевих курсах цивільної оборони;

- інших членів формувань - за тематикою загальної і спеціальної підготовки Типової програми підготовки постійного складу працівників органів управління освітою і наукою, навчальних закладів, організацій та підприємств галузі до захисту та дій в надзвичайних ситуаціях за місцем роботи під керівництвом своїх командирів (керівників).

У підготовці формувань особлива увага приділяється розвитку у особового складу високих морально-психологічних якостей, освоєнню особовим складом техніки, механізмів, приладів, прийомів і способів проведення рятувальних і невідкладних аварійно-відбудовчих робіт і досягненню взаємозамінності на постах, в групах, ланках та загоні;

прищепленню особовому складу твердих навичок у діях у вогнищах радіоактивного, хімічного і бактеріологічного зараження, масових пожеж і руйнувань, а також у зонах катастрофічного затоплення. Проведені з особовим складом формування навчання записуються в книзі (журналі) обліку заходів підготовки невоєнізованого формування до захисту та дій за функціональним призначенням в надзвичайних ситуаціях.

27. У відповідності до Плану дій структурного підрозділу галузі в режимах повсякденної діяльності, підвищеної готовності і надзвичайної ситуації (надзвичайного» воєнного стану) командир (начальник) формування розробляє план відповідних дій формування і план-календар (графік) приведення формування в готовність до виконання функціональних завдань цивільної

оборони, в якому визначаються:

порядок оповіщення і збору формування в робочий і неробочий час;

місце і час збору особового складу;

місце і час (термін) видачі особовому складу табельного майна й інших матеріальних засобів;

час і порядок перевірки готовності формування до дій за призначенням;

порядок висування і термін прибуття формування в район збору (розташування) чи проведення робіт;

порядок управління формуванням у період збору, приведення його в готовність і висування його в район зосередження чи робіт;

порядок матеріального і технічного забезпечення.

Місця збору формувань визначаються наказом начальника цивільної оборони структурного підрозділу на території об'єкту. До місця збору формування прибуває у повній готовності до виконання задач, маючи табельну техніку, автомобільний транспорт, спеціальні прилади, засоби індивідуального захисту, інструменти та інші предмети матеріального забезпечення.

Час, затрачений на зосередження у місці збору, включається в установлений термін готовності формування до виконання функціональних завдань цивільної оборони.

28. Успішне виконання невоєнізованими формуваннями завдань цивільної оборони суттєво залежить від патріотичної свідомості, високого морального духу, психологічної стійкості і спеціальної підготовки особового складу формувань цивільної оборони. Найважливіша роль у вихованні цих якостей належить військово-патріотичній та морально-психологічній роботі, що є складовою частиною заходів щодо підготовки сил цивільної оборони. Невоєнізовані формування в учбових закладах - це школа воєнно-патріотичного, морально-психологічного виховання і спеціальної підготовки з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту.

29. Керівництво військово-патріотичною й морально-психологічною роботою у формуваннях здійснюється заступниками начальників цивільної оборони з виховної роботи.

При навчанні, виконанні завдань цивільної оборони військово-патріотичну й морально-психологічну роботу з формуваннями необхідно організовувати разом із відповідними органами підшефних військових частин, місцевими органами управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту і військовими комісаріатами на традиціях українського козацтва.

Проведення заходів військово-патріотичного та морально-психологічного виховання особового складу формувань є одним із важливих обов'язків керівників структурних підрозділів - начальників цивільної оборони та командирів (начальників) формувань.

30. Задачами військово-патріотичного, морально-психологічного виховання і фахової підготовки особового складу невоєнізованих формувань є:

- відновлення і розвиток етнічної духовності, виховання патріотичних переконань, поваги до історичних традицій і гордості за героїчне минуле Українського народу, впровадження у суспільну свідомість моральних цінностей, виховання оптимізму та впевненості у славному майбутньому своєї Батьківщини, формування здорового способу життя;

- формування й розвиток високих морально-психологічних і бойових якостей захисника Батьківщини: мужності, відваги й героїзму, витримки і

самообладання, ініціативи й винахідливості, взаємної підтримки й виручки, фізичної витривалості, постійної готовності до виконання завдань цивільного захисту;

- виховання високої відповідальності за безперечне й точне виконання наказів і розпоряджень командирів і начальників невоєнізованих формувань;

- удосконалення командно-начальницьким складом своїх загальних і спеціальних технічних знань щодо надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, підвищення його відповідальності за успішне виконання поставлених задач, стійкість і безперервність керування, грамотне використання можливостей техніки, за виховання й навчання підлеглого особового складу;

- роз'яснення особовому складу завдань цивільної оборони, порядку, прийомів і способів їх виконання, мобілізація його на рішучі й активні дії при проведені рятувальних, аварійно-відновлювальних та інших невідкладних завдань, турбота про своєчасного заохочення тих, що відзначилися;

- виховання віри в силу і надійність засобів захисту та спеціальної техніки, у відчуття особистої відповідальності за підтримку їх у постійній готовності й ефективне використання в складних умовах обстановки;

- розвиток фахової співдружності об'єктових невійськових формувань і спеціальних формувань МНС при спільному виконанні заходів цивільної оборони;

- підтримка тісного зв'язку з виховними структурами взаємодіючих військових частин;

- взаємний обмін досвідом військово-патріотичного виховання і спеціальної підготовки;

постійна турбота про безперебійне забезпечення особового складу всім

необхідним для виконання задач, задоволенні його матеріально-побутових і духовних потреб, своєчасному наданні медичної допомоги ураженим і хворим.

Військово-патріотичне й морально-психологічне виховання

особового складу формувань в різних умовах обстановки

31. Метою організації військово-патріотичної і морально-психологічної роботи є забезпечення постійної готовності особового складу формувань до виконання задач в умовах застосування противником зброї масового ураження й інших, звичайних військових засобів боротьби. Особлива увага при цьому приділяється мобілізації особового складу на вміло, мужні й активні дії в осередках ураження, швидку ліквідацію наслідків нападу противника чи надзвичайної ситуації.

Конкретні цілі й зміст військово-патріотичної та морально-психологічної роботи в різних умовах, її організація, зміст, форми й методи визначаються характером надзвичайної ситуації (надзвичайного, воєнного стану), обстановкою, рішеннями командно-начальницького складу і поставленими перед формуваннями задачами.

32. При загрозі нападу противника військово-патріотична і морально-психологічна робота направляється на роз'яснення особовому складу гостроти військово-політичної обстановки, що складається, задач Збройних Сил і Цивільної оборони України; на забезпечення заходів щодо приведення формувань в готовність до виконання задач цивільної оборони, підвищення пильності, підтримка високої організованості й порядку.

33. При передислокації структурного підрозділу в заміську зону військово-патріотична і морально-психологічна робота направляється на забезпечення своєчасного й організованого прибуття в призначений район в готовності до виконання завдань цивільної оборони. При цьому особлива увага приділяється роботі з водіями, особовим складом розвідки, радіаційного, хімічного та медичного захисту, загонів забезпечення руху і комендантської служби, строгому дотриманню дисципліни маршу й пильності.

При пересуванні комбінованим способом, крім того, звертається увага на підбір і інструктування посадових осіб залізничних ешелонів, автомобільних та піших колон, роз'яснення особовому складу особливостей дій під час перевезення залізничним, водяним і повітряним транспортом, порядку навантаження й розвантаження матеріальних засобів, правил і заходів безпеки.

34. При розташуванні структурних підрозділів і формувань на місці військово-патріотична і морально-психологічна робота направляється на забезпечення надійного захисту учасників навчально-виховного процесу і особового складу формувань від зброї масового знищення, своєчасного інженерного обладнання районів розташування, строгого порядку й маскування. Час перебування формувань на місці необхідно максимально використовувати для підвищення спеціальної виучки й морально-психологічної підготовки особового складу, для визначення й проведення спільних з виховними органами взаємодіючих військових частин заходів військово-патріотичної роботи.