Партнерка на США и Канаду по недвижимости, выплаты в крипто
- 30% recurring commission
- Выплаты в USDT
- Вывод каждую неделю
- Комиссия до 5 лет за каждого referral
– правильність одержаних відповідей (правильне, чітке, достатньо глибоке викладення теоретичних понять);
– суттєве, стисле, доцільне розкриття теоретичного аспекту завдання;
– застосування раціонального методу розв’язання задач, рівень використання наукових (теоретичних) знань;
– логічна єдність розв’язання;
– повнота відповіді;
– наявність висновків та ілюстративних прикладів тощо.
Відповіді студентів оцінюються і за формою, з точки зору логічності, чіткості, виразності викладу.
Виходячи з розглянутих положень, критерії оцінки такі:
«Відмінно» виставляється студенту тоді, коли всі завдання практичної роботи повністю виконані без помилок; відповідають виявленню студентом всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєнню ним основної і додаткової літератури; чіткому володінню понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами теоретичного дослідження; вмінню використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявленню творчих здібностей в розумінні, викладі та використанні навчально-програмного матеріалу, наводить власні міркування, робить узагальнюючі висновки, використовує знання з суміжних, галузевих дисциплін, вміє пов’язати вивчений матеріал з реальною дійсністю і доцільно використовує його для аналізу практичних завдань. Його відповідь бездоганна за змістом, формою обсягом.
«Добре» передбачає, що всі завдання виробничої практики повністю виконані без суттєвих помилок; відповідають виявленню знань основного програмного матеріалу; володінню необхідними методами, методиками та інструментами теоретичного дослідження; вмінню використовувати їх для вирішення типових ситуацій, припускаючи окремих незначних помилок
«Задовільно» передбачає, що більше 30% всіх завдань виробничої практики виконано не вірно; відповідає виявленню значних прогалин у знаннях основного програмного матеріалу; не досить упевненому володінню окремими поняттями, методиками та інструментами, про що свідчать принципові помилки під час їх використання, відповідь неповна, неглибока, містить неточності, дає недостатньо правильні формулювання, порушує послідовність викладу матеріалу.
«Незадовільно» ставиться, коли студент не виконав значної частини завдань виробничої практики, допускає суттєві помилки при висвітленні понять, на додаткові питання відповідає не по суті, робить велику кількість помилок в усній відповіді.
3. ПРОГРАМА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Термін проведення – II семестр
Тривалість практики – 4 тижня (216 години)
ВСТУП
Виробничу практику на математичному факультеті проходять студенти освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», спеціальності 7.04030101 – «Прикладна математика» (тривалість практики – чотири тижня в II семестрі). Практика проводиться на робочих місцях підприємств і організацій на посадах iнженерно-технiчного персоналу з виконанням видів робіт, що пов'язані зі застосуванням математичних методів, створенням програмного та iнформацiйного забезпечення, при наявності додаткової педагогічної підготовки на посадах викладача математики та інформатики у навчальних закладах першого та другого рівнів акредитації. Допускається проведення практики в підрозділах (кафедрах і тематичних лабораторіях) ЗНУ.
Дана програма розглядає загальні питання організації, проведення і підведення підсумків переддипломної практики студентів за спеціальністю «Прикладна математика».
ЗАГАЛЬНЕ КЕРІВНИЦТВО ПРАКТИКОЮ
Науково-методичне керівництво практикою за спеціальністю «Прикладна математика» і контроль за її проведенням здійснює випускаюча кафедра за спеціальністю – кафедра прикладної математики і механіки, що забезпечує кожного студента робочою програмою, індивідуальним завданням, щоденником, календарним планом та визначає місце проходження практики через викладачів.
Офіційною підставою для проведення практики є договір, що укладається між університетом і підприємством (організацією, установою), на якому буде проходити практика.
Термін укладення договору – до 1 лютого поточного року. Договір затверджується навчальною частиною університету за заявкою кафедри.
Примітка: студенти на початку проведення практики ознайомлюються з загальними положеннями проходження індивідуальної практики і, узгодивши з випускаючою кафедрою, можуть визначити місце її проходження.
Під час проходження практики:
студенти зобов'язані:
- цілком виконувати всі завдання по програмі практики відповідно до теми індивідуального завдання і графіком проходження практики;
- згідно з календарним планом проходити консультації з керівниками практики від університету і підприємства;
- підкоряться діючим на підприємстві (організації, установі) правилам внутрішнього розпорядку і техніки безпеки;
- вести щоденник практики.
Індивідуальну виробничу практику студенти проходять під керівництвом викладача кафедри і керівника практики від організації.
Викладач кафедри здійснює загальну організацію практики, учбово-методичне керівництво і контроль.
Керівник практики від організації здійснює безпосереднє, повсякденне керівництво практикою;
– забезпечує кожного студента індивідуальним завданням, визначає місце проходження практики;
– спільно із студентом і викладачем кафедри складає індивідуальний план – графік проходження практики;
– забезпечує нормальні умови для роботи студента, доступ до необхідних матеріалів і техніки;
– разом з кафедрою здійснює загальну організацію практики, навчально-методичне керівництво і контроль;
– проводить індивідуальні бесіди і консультації;
– стежить за дотриманням студентом трудової дисципліни і правил внутрішнього розпорядку;
– щотижня перевіряє щоденник практики і підписує його;
– перевіряє і приймає звіт про виконану студентом роботу.
– пише характеристику на студента і відгук на звіт.
МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
Основна мета практики:
– навчитися застосовувати теоретичні знання, отримані в процесі вивчення математичних дисциплін, для створення математичних моделей різних явищ і процесів фізичного, технічного, біологічного, економічного характеру; опанувати сучасними методами пошуку оптимальних параметрів створених моделей, формами організації та оснащенням галузі праці і використання комп'ютерної техніки і застосування методів розв’язку задач у промисловості, техніці, економіці, керуванні;
– сформувати у студентів, на базі отриманих у вузі математичних знань і основ обчислювальної техніки професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах;
– виховувати потребу самостійно поповнювати свої знання, закріплювати і поглиблювати їх, творчо застосовувати ці знання в практичній діяльності.
ЗМІСТ ПРАКТИКИ
Індивідуальна виробнича практика на робочих місцях передбачає надбання практичних навичок використання комп'ютерної техніки і програмного забезпечення для моделювання процесів у складних системах, методів розв’язку задач у промисловості, техніці, економіці, керуванні і візуалізації отриманих рішень та ін.
Під час проходження практики студентів закріплюють за підрозділами, відділами конкретного підприємства як стажистів, де вони працюють у режимі цієї організації і знаходяться на табельному обліку. У першій половині робочого дня студенти виконують завдання відповідно до своїх посадових обов'язків, а в другій половині дня вивчають основні питання з програми практики і виконують індивідуальні завдання.
ПРИКЛАД ТЕМАТИКИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ
ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
1. Апроксимуючі поліноми в методі кінцевих елементів.
2. Основні співвідношення механіки композитів.
3. Основні співвідношення теорії термопружності.
4. Інтегральні співвідношення в’язкопружності.
5. Дослідження напружено-деформівного стану пластин із тріщинами.
6. Деформування складного оболонкового тіла.
7. Дослідження та розробка алгоритму прогнозування поведінки складних систем.
У темах можуть бути відображені й інші питання, пов'язані з використанням математичного апарату при моделюванні складних процесів та ін.
Тематика індивідуальних завдань планується з розрахунку не менш 2 тем на студента з метою вибору однієї з них.
ЗАНЯТТЯ Й ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
У процесі виробничої практики студенти виконують практичні роботи, ознайомлюються з роботою за спеціальністю.
З метою придбання студентами більш повного уявлення про професії, пов'язані зі спеціалізаціями кафедри прикладної математики і механіки, знайомства із підприємством, його історією і традиціями організуються екскурсії, лекції і семінарські заняття, в процесі яких здійснюється:
- ознайомлення з роботою діючих на підприємстві (організації, установі) інженерно-обчислювальних центрів, відділів автоматизації, комутаційних центрів на базі засобів обчислювальної техніки, комп'ютерних центрів, автоматизованих робочих місць, систем автоматизованого керування й автоматизованих систем обробки графічної інформації, проектно-конструкторських бюро та ін.;
- вивчення передового досвіду використання програмного забезпечення для моделювання процесів у складних системах, машинної графіки;
- одержання досвіду самостійної роботи в галузі застосування програмного забезпечення в складних системах, машинної графіки.
НАВЧАЛЬНІ ПОСІБНИКИ
У процесі виробничої практики рекомендується ознайомитися з наступною навчально-методичною, науково-виробничою літературою, виданнями періодичної преси:
Навчально-методична література
1. , Гулин методы. – М.: Наука, 1989. –432 с.
2. Калиткин методы. - М.: Наука. - 1978. - 512 с.
3. , , Кобельков методы. – М.: Наука, 1987. – 600 с.
4. Волков методы. – М.: Наука, 1987. – 248 с.
5. Турчак численных методов. –М.: Наука, 1987.– 320 с.
6. Самуль теории упругости и пластичности. – М.: Наука. – 1982. – 264 с.
7. , Потапов теории упругости и пластичности. – М., 1990.
8. , Сулим теорії пружності. – Львів: Світ, 1994. – 560 с.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 5 6 |


