Основи психології. Основи педагогіки (стр. 9 )

Полярність - вказує на можливість зміни будь-якої емоції, на її протилежність (задоволення - незадоволення; радість - горе; любов - ненависть).

Інтегральність - домінування відносно інших станів та реакцій, охопленість всього організму. Зв'язок із життєдіяльністю організму: з органами кровообігу, дихання, травлення, залоз внутрішньої та зовнішньої секреції.

Інтенсивність - властивість, яка свідчить про ступінь вираженості емоційного явища.

Тривалість емоційних явищ характеризується часом їх існування.

Активність - здатність емоцій стенічним (підсилюючим) або астенічним (пригнічуючим) чином впливати на діяльність.

Глибина емоційних явищ залежить від того, якими подіями - пересічними чи життєво важливими - вона викликана, а також від того, в якому зв'язку між собою перебувають ці явища.

Конкретними емоційними властивостями особисто­сті є емоційна стійкість, запальність, емоційна чуйність, вразливість, емоційна глибина, емоційна ригідність, ла­більність емоцій, емоційна стійкість, експресивність, емоційність тощо.

Воля - це свідоме управління людиною своєю діяльністю та поведінкою, що виявляється у прийнятті рішення, подоланні труднощів і перешкод на шляху досягнення мети, виконання поставлених завдань. Воля виявляє себе у двох взаємопов'язаних функціях - спонукальній та гальмівній. Основним проявом волі є вольова дія. Вольові дії можуть бути простими і складними.

Проста вольова дія – це така дія, здійснення якої не потребує особливого напруження сил і спеціальної організації. Вона характеризується безпосереднім переходом від бажання до рішення та до його реалізації.

У простій вольовій дії можна визначити такі етапи:

• усвідомлення мети й бажання досягти її;

• усвідомлення можливостей досягнення мети;

• прийняття рішення;

• виконання рішення.

Перші три етапи можна об'єднати єдиною назвою «підготовча ланка», тоді 4-й етап буде мати назву «виконавчої ланки». Для простої вольової дії є характерним те, що ніякої боротьби мотивів тут не відбувається.

Складна вольова дія потребує значної напруги, терплячості, наполегливості. Воля людини виявляється в подоланні не тільки зовнішніх перешкод, а й внутрішніх конфліктів, породжених, наприклад, бажаннями, які йдуть врозріз із поставленою задачею. Складна вольова дія включає більшу кількість етапів, які реалізуються у такій послідовності:

• усвідомлення мети й бажання досягти її;

• усвідомлення можливостей досягнення мети;

• появу мотивів, які стверджують, або заперечують ці можливості;

• боротьба мотивів і вибір;

• прийняття однієї з можливостей у якості рішення;

• здійснення прийнятого рішення.

Вольові якості особистості є відносно сталими, незалежними від ситуації, стійкими психічними утвореннями. До вольових якостей особистості належать: цілеспрямованість, рішучість, сміливість, мужність, ініціативність, настійливість, стриманість, дисциплінованість та ін.

Цілеспрямованість виявляється у підкоренні людиною своєї поведінки певній життєвій меті; цією головною метою обумовлені більш окремі цілі, досягнення яких стає засобами на шляху до головної. Самостійність знаходить виявлення у вмінні людини дотримуватись власних принципів, єдиної власної лінії у діях, незважаючи на тиск суспільства, зовнішньої ситуації.

Рішучість (в якій співвідносяться імпульсивність і поміркованість, афект і інтелект) виявляється у швидкому та свідомому обранні мети, визначенні шляхів її досягнення, у певності в прийнятому рішенні (тоді як нерішучість виявляється у марних роздумах, ваганнях, передуючих прийняттю рішення, у підкоренні волі людини, боротьбі мотивів, у постійному перегляді вже готових рішень). Наполегливість стосується виконання рішень, вона виявляється у здатності людини втілювати прийняті рішення, досягати мети навіть в умовах серйозних перешкод. Ініціативність передбачає здатність людини до започатковування змін, тобто до встановлення новаторських цілей, до прийняття гнучких рішень і дієвого втілення новацій.

Стриманість виявляється у здатності утримувати психічні та фізичні прояви, які можуть зашкодити досягненню мети. У свідомому підкоренні власної поведінки певним правилам та нормам виявляється дисциплінованість.

Сміливість - це здатність людини долати почуття страху та розгубленості. Мужність - складна якість, яка поєднує сміливість, наполегливість, стриманість, впевненість у собі, вона допомагає людині йти до мети, не зважаючи на втрати й страждання.

О С Н О В Н І Т Е О Р Е Т И Ч Н І П И Т А Н Н Я:

1.  Визначення поняття емоції, їх функції.

2.Характеристика основних емоційних станів (настрій, афект, пристрасть, захоплення, транзиторні афективні стани).

3.Систематика (класифікація) емоцій.

4.Почуття і їх види.

5.Емоції і потреби людини.

6.Зовнішні ознаки емоцій.

7.Поняття про емоційний стрес.

8.Характеристика основних емоційних особливостей (збудливість, імпульсивність, стійкість, швидкість, сила і ритм емоційних переживань).

9.Індивідуальний розвиток і виховання емоцій.

10.  Емоційні властивості особистості.

11.  Емоційні типи особистості.

12.  Визначення поняття воля (довільна діяльність), функції волі.

13.  Прості і складні вольові дії.

14.  Індивідуальний розвиток і виховання волі.

15.  Вольові якості особистості.

П и т а н н я д л я с а м о с т і й н о г о в и в ч е н н я.

1. Нейрофізіологічні механізми емоцій.

2. Лімбічна система мозку.

3. Анатомо-фізіологічні особливості довільної діяльності.

4. Емоції і вегетативна нервова система.

П и т а н н я к о н т р о л ю т а с а м о к о н т р о л ю.

1.У чому полягає відмінність між емоціями та почуттями?

2.За якими ознаками можна констатувати, що людина перебуває в стані емоційного збудження?

3.Чи впливають почуття на перебіг пізнавальних процесів?

4.Які функції емоцій вам відомо?

5.Назвіть відомі вам психологічні теорії емоцій.

6.Які сучасні зарубіжні концепції емоцій ви знаєте?

7.Назвіть відомі вам емоційні стани, охарактеризуйте їх головні ознаки.

8.Охарактеризуйте види емоцій та види почуттів.

9.Яка роль почуттів в житті людини?

10.  Як почуття впливають на діяльність людини, її хід та результати?

11.  Чому моральні, інтелектуальні та естетичні почуття належать до вищих емоцій?

12.  Які порушення емоцій та почуттів вам відомо?

13.  Що таке воля, яка її природа?

14.  Яке значення волі в житті та діяльності людини?

15.  У чому виявляються головні функції волі?

16.  У чому полягає істотна відмінність між довільною та мимовільною дією?

17.  Якими є головні етапи розвитку складної вольової дії?

18.  Назвіть вольові якості особистості.

19.  Назвіть патологічні зміни вольової сфери особистості.

Список рекомендованої літератури:

1.Введение в психологию / Под общ. ред. проф. - М.,

Изд. центр «Академия», 1996.

2. Вітенко І. С. Загальна та медична психологія. - К., Здоров'я, 1994.

3. , Домашенко по психологии.- М., Просвещение, 1986.

4.Загальна психологія / За заг. ред. . — К.,2000.

5. Общая психология. Общеобразовательньх курс. 1999.

6. Основи психологии. Практикум. Уч. пособие. 1999.

7. Крутецкий . - М., Просвещение, 1986.
8. Максименко психология. - К., 1999.

9. Немов . - М., 1995.

10.Общая психология / Под ред. - М., 1981.

11.Основи загальної психології / За ред. .-К., 1998.

12. Основи психології / За ред. , -К., 1996.

13. Практикум по общей психологии / Под ред. - М.,

Просвещение, 1990.

14. Психологія. Підручник / За ред. Трофімова Ю. Л. - Київ, "Либідь", 1999.

15. Психология. Словарь / Под ред. , -

М.,1990.

16. Психология. Учебник. - М., «Проспект», 1998.

17. Рубинштейн общей психологии. — М., Педагогика, 1989.

Практичне заняття 5.

ТЕМА: Формування свідомості та самосвідомості.

МЕТА: Психіка та свідомість. Історичний розвиток людської свідомості. Структура свідомості. Поняття про несвідоме. Суспільні форми свідомості та індивідуальна свідомість. Психологічне визначення поняття свідомість. Властивості свідомості. Основні поняття свідомості. Види свідомості (предметна свідомість, самосвідомість, рефлексійна свідомість). Поняття про рівні свідомості особистості. Індивідуальний розвиток свідомості. Поняття про несвідомі процеси. Поняття про ясну свідомість і критерії порушеної свідомості. Сон і снобачення. Основні фази сну за І. П. Павловим. Теорія психоаналізу З. Фройда і неофрейдизм. Гіпнотичний стан. Основні фази гіпнотичного стану.

П Л А Н З А Н Я Т Т Я.

1.Вступне слово викладача і перевірка теоретичної підготовки і практичних навичок.

2.Показовий розбір хворих із порушенням свідомості.

3.Обговорення.

4.Резюме.

Короткий зміст теми.

Свідомість – це вищий інтегративний рівень психічного відображення, який дозволяє орієнтуватися в самому собі та оточуючому світі, послідовно мислити, контролювати та критично оцінювати перебіг психічних процесів, формувати мету та досягати її реалізації. Виділяють наступні властивості свідомості: обсяг, зміст, ясність, безперервність.

Структура свідомості (за , 1966 р. ) передбачає:

1) сукупність знань про навколишній світ; 2) закріплене у свідомості розрізнення суб»єкту («Я») і об»єкту (не – «Я»); 3) цілеспрямована діяльність людини; 4) емоційні оцінки в інтерперсональних стосунках.

Функціонування свідомості має свої основні рівні: інстинктивний, інтелектуальний та інтуїтивний. Кожен рівень функціонування визначається певними базовими стимулами. Також виділяють два основні пласти свідомості: предметну та рефлексивну свідомість (В. П.Зінченко).

До предметної (екзистенційної) свідомості входять біодинамічні властивості рухів, досвід певних дій, а також чуттєві образи. До рефлексивної свідомості входять значення (зміст суспільної свідомості, те, що людина засвоює), а також зміст (суб’єктивне розуміння людиною ситуації, інформації та стосунок до них).