Памятка-алгоритм вивчення стану викладання зарубіжної літератури

ПАМЯТКА-А Л Г О Р И Т М

вивчення стану викладання зарубіжної літератури

Методичний інструментарій вивчення стану викладання предмета: спостереження, співбесіда з учителями та учнями, анкетування вчителів та учнів, аналіз, самоаналіз уроків, проведення контрольних робіт та корекційної роботи, бесіди з керівниками школи, вивчення шкільної документації.

І. Робота з адміністрацією
1. Вивчення шкільної документації:
- навчального, річного плану, місце предмета в ньому;
- ознайомлення з програмно-методичним забезпеченням курсу;
- забезпечення охорони праці у процесі викладання.
2. Кадрове забезпечення викладання предмета.
3. Методична робота з учителями:
- участь педагогів у методичній роботі різного рівня (районного, шкільного)
- індивідуальна тема самоосвіти, зв’язок її з районною, шкільною проблемою, актуальність, термін роботи над темою та результативність;
- участь вчителів у проведенні предметних тижнів, конкурсів.
4. Відвідування та аналіз уроків адміністрацією школи. Вивчення педагогічного стилю вчителя. Ефективність рекомендацій адміністрації, результативність виконання.
5. Розгляд результатів стану викладання предмета на засіданнях педради, методичному об’єднанні, нарадах при директорі; наявність наказів з цих питань. Прийняття управлінських рішень та їх виконання.

ІІ. Навчально – матеріальна база 1. Наявність навчальних кабінетів. Обладнання їх навчальними посібниками, забезпечення ТЗН та ІКТ.
2. Робота вчителя щодо оснащення кабінету, наповнення дидактичним та роздатковим матеріалом, засобами сучасного контролю за процесом учіння школярів.

ІІІ. Робота з учителем.
1. Співбесіди за програмою та календарно-тематичним плануванням, нормативними документами.
2. Вивчення особистої документації вчителя:
- наявність календарних планів, поурочного планування;
- ведення класних журналів;
- організація процедури тематичного оцінювання;
- наявність плану позакласної роботи з предмета.
3. Вивчення рівня педагогічної культури вчителя:
- стаж роботи, кваліфікація вчителя;
- професійний рівень (організаційно – методичний рівень уроків, творчість у роботі вчителя, результативність роботи);
- методичний рівень вчителя (форми звітності ), обмін досвідом з колегами, методичні розробки, публікації, участь у роботі РМО;
- позакласна робота вчителя (конкурси, МАН, олімпіади )

ІV. Відвідування уроків з метою: 1. Вивчення рівня самоосвітньої компетентності учнів та вчителя.
2. Вивчення педагогічного стилю вчителя на уроці.

ОРІЄНТОВНА СХЕМА
узагальнення   вивчення стану викладання зарубіжної літератури

І. Кадрове забезпечення викладання навчального предмету;
• кількість педагогів, їх освітній рівень, навантаження;

• якісний склад, (кваліфікаційні категорії, звання, нагороди), педагогічний стаж.
ІІ. Програмно-методичне забезпечення викладання предмету;
• програми та підручники, що використовуються в організації навчально-виховного процесу, їх відповідність нормативним вимогам; • авторські, альтернативні програми(якщо такі є, дати оцінку);
• використання методичних посібників, фахових журналів, додаткової літератури тощо.
ІІІ. Методична робота по забезпеченню належного рівня викладання предмету;
• виконання учителями наказу про організацію методичної роботи в школі;
• різноманітність форм і методів методичної роботи на МО та ЇЇ взаємозв`язок із загальношкільною методичною роботою (чи є методична робота МО органічною ланкою загальношкільної системи методичної роботи);
• методичне забезпечення впровадження інноваційних навчальних технологій;
• узагальнення та поширення перспективного педагогічного досвіду;
• система роботи з молодими спеціалістами;
• впровадження та ефективність функціонування інституту наставництва;
• виконання нормативних та методичних вимог щодо проведення атестації педагогічних кадрів та курсів підвищення майстерності.
ІV. Навчально-методичне і технічне забезпечення викладання предмету:

·  відповідність обладнання кабінету Типовому переліку;

·  наявність можливості забезпечення учнів під час проведення уроків програмовою літера­турою;

·  забезпеченість учнів підручниками;

·  забезпеченість кабінету наочними посібниками, роздатковим матеріалом, матеріалами для про­ведення тематичних оцінювань. Стан виготовлення саморобних навчально-наочних посібників;

·  забезпеченість технічними засобами навчання та наявність умов для їх комплексного вико­рискання;

·  систематизація навчально-наочних посібників та роздаткового матеріалу;

·  стан зберігання навчально-наочних посібників, технічних засобів навчання;

·  участь учителів в розвитку матеріально-технічної бази викладання предмету.

V. Організація навчально-виховного процесу:

1. Підготовка учителя до уроку:

·  Знання та розуміння вчителем вимог навчальної програми, інших нормативних документів, методич­них рекомендацій з питань викладання зарубіжної літератури та їх реалізація у практичній діяльності;

·  Ознайомленість учителя з інноваційними педагогічними технологіями, передовим педагогічним досвідом. Рівень їх впровадження;

·  різноманітність форм та методів організації навчально-виховного процесу учителями зарубіжної літератури;

·  Стан календарного планування (відповідність планування вимогам навчальної програми; доцільність розбивки тем за тематичними оцінюваннями; чи передбачені форми проведення тематичних оцінювань);

·  Стан поурочного планування;

·  Забезпеченість учителя фаховою та методичною літературою, фаховими періодичними виданнями;

·  Самоосвітня робота вчителя.

2. Навчально-виховна робота на уроці

·  Якість навчально-виховної роботи на уроці.

·  Ступінь перебудови навчально-виховного процесу на засадах гуманізму, демократизму, застосуван­ня нових підходів до організації навчально-виховного процесу з утвердженнями педагогіки особистості.

·  Доцільність визначення та ступінь реалізації навчальних, виховних та розвивальних завдань уроку. Прогнозування навчальної діяльності на кінцевий результат.

·  Раціональність вибору структури уроку. Дотримання логіки уроку незалежно від форми його проведення.

·  Оптимальність застосування форм, методів, прийомів і засобів навчальної роботи учнів і вчи­теля на різних етапах уроку.

·  Планування та організація самостійної роботи школярів на уроці. Зміст самостійних робіт. Формування в учнів навичок самостійного здобування знань.

·  Диференціація та індивідуалізація навчальної діяльності школярів. Організація вивчення зарубіжної літератури у профільних класах.

·  Робота з виділення в змісті виучуваного матеріалу найголовнішого та його безпосереднє засвоєн­ня на уроці. Особливості роботи з художнім текстом.

·  Науковість викладання, доступність сприймання учнями програмового матеріалу.

·  Використання наочності (портрети, таблиці, малюнки, роздатковий і дидактичний матеріал тощо), технічних засобів навчання.

·  Систематизація знань, умінь і навичок школярів. Робота з підготовки до тематичних оцінювань.

·  Використання міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків. Система роботи з повторення виучуваного матеріалу. Вивчення літератури в національному і світовому культурологічному конспектах.

·  Формування в учнів уявлення про художню літературу як мистецтво слова, потребу в читанні літературних творів, здатність насолоджуватися мистецтвом слова.

·  Навчання школярів сукупності відомостей про вершинні явища світового літературного про­цесу, визначати національну своєрідність і загальнолюдську значущість творів світової літератури.

·  Оптимальність обсягу літературознавчих понять і термінів, необхідних для повноцінного аналізу та інтерпретації художнього тексту, здатність сприймати його з розумінням задуму і стилю ав­тора, бачити кожний конкретний твір у літературному, культурному та історичному контекстах.

·  Розвиток усного і писемного мовлення школярів, а також їхнього мислення (образне, асоціа­тивне, абстрактне, логічне та ін.).

·  Організація домашніх завдань. Диференціація та індивідуалізація їх.

3. Стан ведення учнівської документації (зошити для контрольних робіт, робочі зошити).

4. Стан ведення класних журналів.

5. Позакласна робота з предмету:

·  організація факультативних занять, курсів за вибором, гуртка, клубу, товариства юних люби­телів зарубіжної літератури тощо (охоплення учнів, зміст занять, роль у підвищенні інтересу учнів до предмета, підвищення рівня навчальних досягнень школярів);

·  формування в учнів інтересу до вивчення предмету засобами позакласної роботи;

·  результативність участі учнів у олімпіадах

ІV. Результативність навчання учнів:
• загальна характеристика успішності та якості знань учнів з даного предмету;

• стан виконання навчальних програм;
• порівняльна характеристика успішності та якості знань учнів, що забезпечують учителі зарубіжної літератури;
• відповідність оцінювання знань учнів програмового матеріалу з даного предмету учителями та адміністрацією;
• участь учнів в олімпіадах з даного предмету;
• організація роботи наукових секцій МАН.

ВИСНОВКИ:
А) позитивний досвід організації навчально-виховного процесу.
Б) найсуттєвіші недоліки.
Чи створена в школі система викладання даного предмету, яка б характеризувалася:
• стійкими професійними взаємозв`язками між вчителями, обміном досвідом, взаємодопомогою;
• розробкою та впровадженням єдиних підходів та вимог до організації викладання предмету, оцінки знань та умінь учнів;
• створення стійкої позитивної мотивації сфери діяльності учителів та учнів.
Таким чином, система викладання предмету як підструктура загальношкільної освітньої системи знаходиться на стадії:
А) пошуку шляхів розвитку;
Б) забезпечення інноваційних підході до організації навчально-виховного процесу;
В) стабільності;
Г) стагнації.