Навчальна програма для вступу в аспірантуру зі спеціальності 12.00.11 «Міжнародне право» (стр. 2 )

Закріплення принципу територіальної цілісності в заключному акті НБСЄ 1975 р.

Заборона будь-яких дій, несумісних із Статутом ООН, проти територіальної цілісності держави.

Принцип непорушності кордонів, як визначення доповнення принципу територіальної цілісності держави. Зв'язок цього принципу з принципом незастосування сили і суверенної рівності держав.

Положення Декларації 1970 р. про непорушність кордонів, одне з положень, що розкриває принцип незастосування сили.

Закріплення принципу непорушності кордонів в Заключному акті НБСЄ 1975 p., як самостійного принципу і в зв'язку з цим необхідності визнання всіма державами кордонів в післявоєнній Європі.

Принцип поваги до прав людини як одна з найважливіших вимог Статуту ООН (ст.1 п. З). Складність становлення і утвердження цього принципу, його відсутність в самостійному значенні в Декларації 1970 p., незважаючи на те, що ООН прийняла ще в 1948 р. "Загальну Декларацію прав людини".

Затвердження принципу поваги до прав людини в Заключному акті НБСЄ 1975 p., активний вплив принципу поваги до прав людини на національні законодавства більшості держав світу. Конституція України про права людини.

Тема 10. Юридична природа міжнародного права

Поняття міжнародного права як юридичної форми міжнародних відносин, що в силу своєї певної самостійності здатна впливати на міжнародні відносини як регулятивний фактор.

Процес утворення юридичної форми норм міжнародного права.

Узгодження воль держав як більш прийнятний соціальний процес в сучасному міжнародному праві. Зобов’язувальна сила узгоджених воль.

Складності процесу, що породжує юридичну форму норм міжнародного права.

Риси, що відрізняють юридичні норми від неюридичних.

Джерела міжнародного права (основні і допоміжні).

Стаття 38 Статуту Міжнародного Суду про джерела міжнародного права.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. про джерела міжнародного права.

Резолюції міжнародних організацій як допоміжні джерела міжнародного права.

Тема 11. Механізм міжнародно-правового регулювання

Механізм міжнародно-правового регулювання, як сукупність засобів і способів регулювання та реалізації міжнародних правовідносин. Різниця між механізмами регулювання міжнародно-правових і національно-правових відносин.

Принципи і норми міжнародного права, міжнародна правосвідомість і міжнародно-правові відносини як основні елементи механізму міжнародно-правового регулювання.

Тема 12. Система міжнародного права

Система міжнародного права як сукупність юридичних понять особливого якості, що регламентують весь комплекс правовідносин між суб'єктами міжнародного права.

Система міжнародного права як нове явище в міжнародному праві, що не мало до певного часу загальних принципів, які б визначали характер взаємодії норм міжнародного права.

Глобальний характер системи міжнародного права.

Основні елементи системи міжнародного права: загальновизнані принципи, норми, інститути права, галузі права.

Тема 13. Джерела міжнародного права

Положення ст.38 Статуту Міжнародного Суду ООН. Спільні риси і певні відмінності джерел міжнародного права. Загальні принципи права, визнані цивілізованими націями.

Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1969 р. про джерела міжнародного права.

Тема 14. Сфера дії міжнародного права

Поняття сфери дії міжнародного права як галузі застосування міжнародно-правових засобів впливу на об'єкт правового регулювання. Значення питання.

Основні прояви (аспекти) сфери дії міжнародного права.

Матеріальні і нематеріальні блага, дії чи утримання від дій як об'єкти міжнародно-правових відносин що входять в об'єктну сферу дії міжнародного права.

Визначення об'єктної сфери змісту договору, тобто якими різновидами відносин і в якій мірі їх регулює договір.

Просторова сфера дії міжнародного права як суходіл, водний, повітряний і космічний простір, в якому діє міжнародне право.

Обсяг просторової сфери і його залежність від об'єкту міжнародного права як основного критерію при визначенні просторової сфери дії міжнародного права.

Тема 15. Суб'єкти міжнародного права

Поняття суб'єкта міжнародного права. Відмітні ознаки суб'єкта міжнародного права. Первинні і похідні суб'єкти міжнародного права.

Основні правові компоненти держави. Правовий статус держави. Обсяг міжнародної правосуб'єктності держави.

Положення Міжамериканської конвенції про права та обов'язки держав 1933 р.

Тема 16. Міжнародна правосуб'єктність держав

Поняття суб'єкта міжнародного права. Держава як первинний суб'єкт міжнародного права. Міжнародно-правові критерії поняття держави як суб'єкта міжнародного права.

Правосуб'єктність держави як його юридичний статус, що визначає правове положення держави в міжнародному співтоваристві, його потенційні можливості.

Дві сторони правосуб'єктності (правоздатність і дієздатність), їх нероздільність.

Невід'ємні права і обов'язки держав як суб'єктів міжнародного права.

Тема 17. Міжнародна правотворчість

Угода держав як суб'єктів міжнародного права і процес його формування як нормотворчий процес і засіб утворення норм міжнародного права на сучасному етапі. Відмінність цього способу від формування норм звичаєвого права.

Процедури процесу формування договірної норми як стадії міжнародної правотворчості.

Роль міжнародних організацій в правотворчому процесі. Вплив на міжнародний правотворчий процес неправових міжнародних норм (політичних, економічних, організаційних, етикету тощо).

Односторонні акти держав і їх вплив на міжнародну правотворчість.

Тема 18. Взаємозв'язок і взаємодія міжнародного і національного права

Значення взаємозв'язку і взаємодії міжнародного і національного права як важливого і досить проблематичного питання сучасного міжнародного права Теорії про співвідношення міжнародного і національного права (моністична, дуалістична, теорія примату). Аналіз цих теорій. Засоби і форми взаємодії міжнародного і національного права. Трансформація загальна — як визнання всього чи частини міжнародного права частиною національного законодавства. Трансформація індивідуальна як визнання якогось конкретного міжнародно-правового акту частиною національного законодавства. Трансформація пряма як тотожне перенесення правила в національне законодавство (інкорпорація). Трансформація опосередкована як відновлення основного змісту норм міжнародного права в національному законодавстві. Імплементація як фактичне здійснення (реалізація) міжнародних зобов'язань. Відсилка як особливий різновид інкорпорації.

Тема 19. Міжнародне право про відповідальність

Визначення міжнародно-правової відповідальності як загально-правового інституту, як такого, що пронизує всі елементи механізму дії міжнародного права.

Різновиди відповідальності в міжнародному праві (позитивна, негативна і абсолютна). Політична відповідальність, її форми. Матеріальна відповідальність, її форми.

Суб'єкти міжнародного права (держава і в окремих випадках – міжнародні організації) як суб'єкти міжнародної відповідальності.

Відповідальність держави за злочинні дії своїх органів (законодавчих, виконавчих, судових, адміністративних), а також збройних сил, громадян та іноземців, що проживають на його території. Злочини проти миру і мирного співіснування (акти агресії). Злочини проти основних прав суб'єктів міжнародного права (втручання у внутрішні справи та ін.). Злочини проти людства.

Відповідальність держав, що скоїли тяжкі злочини — матеріальні санкції (репарація і реституція) і політичні санкції (тимчасове обмеження суверенних прав).

Тема 20. Правонаступництво в міжнародному праві

Поняття і види міжнародного правонаступництва. Правонаступництво держав по відношенню до міжнародних договорів. Правонаступництво держав по відношенню до державної власності, державних архівів і державних боргів. Правонаступництво України в зв'язку з розривом відносин з СРСР.

Тема 21. Територія в міжнародному праві

Поняття державної території як один з найважливіших елементів верховенства держави і її суверенітету.

Міжнародно-правова класифікація території (державна, з міжнародним режимом, із змішаним режимом).

Юридична природа і склад державної території як один з основних принципів міжнародного права. Правовий режим складових частин державної території.

Територіальне верховенство як юридичне право на володіння, розпорядження і управління територією як матеріальною основою існування держави.

Суверенітет держави над багатствами і ресурсами в межах її території.

Розмежування сфери дії територіального верховенства держави. Державні кордони і їх правовий режим. Засоби визначення, встановлення і перевірки кордонів (делімітація, демаркація, редемаркація). Принципи непорушності державних кордонів.

Правові підстави і засоби зміни державної території.

Територіальні спори і претензії, механізм їх вирішення.

Територіальні проблеми України.

Тема 22. Правовий статус міжнародних рік

Поняття території зі змішаним режимом. Поняття міжнародної річки. Поняття багатонаціональної річки. Критерії визнання річок міжнародними річками. Використання міжнародних річок. Міжнародно-правова регламентація використання міжнародних річок. Правовий режим Дунаю.

Тема 23. Міжнародне космічне право

Поняття міжнародного космічного права як нової галузі міжнародного права, його об'єктивна необхідність.

Джерела міжнародного космічного права, його основні принципи. Правовий режим космічного простору і небесних тіл.

Правовий статус космонавтів і космічних об'єктів.

Тема 24. Міжнародне право і права людини

Історичні умови і соціальні передумови виникнення інституту "міжнародного захисту прав людини". Вимоги Статуту ООН стверджувати віру в основні права людини як ядро міжнародно-правової основи для розвитку міжнародного співробітництва по створенню розвиненої системи міжнародно-правових актів в області формування основних прав і свобод людини.

Універсальні міжнародно-правові акти, особливості механізму їх створення, реалізації і забезпечення.

Статут ООН, Загальна Декларація прав людини 1948 p., міжнародні пакти про права людини 1966 p., їх основні положення. Інші документи в цій галузі. Спеціальні міжнародно-правові акти, їх юридична характеристика.