Програма фахового іспиту для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень „Магістр” (стр. 8 )

1.  Бердяєв Н. Истина и откровение. – СПб., 1996.

2.  Большой энциклопедический словарь. – М.: „Большая Российская энциклопедия”, 1998.

3.  Морально-ціннісний вимір раціональності у філософському обґрунтуванні буття Бога // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 350 – 351. Філософія. – Чернівці: Рута, 2007.

4.  Два образа веры. – М., 1995.

5.  Костів К. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів. – К., 1995.

6.  Богословская мысль Реформации. – Одесса, 1994.

7.  Нюстрем Эрик. Библейский словарь. – Торонто, 1985.

8.  Бог, свобода и зло. – Новосибырск, 1993.

9.  Фома Аквинский. Сумма теологии // Фома Аквинский. – 2-е изд. – М., 1975.

Критерії оцінювання знань абітурієнтів

під час фахового іспиту з релігієзнавства

для вступу на філософсько-теологічний факультет ЧНУ

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр»

Іспит проводиться в усно-письмовій формі. Кожен студент отримує індивідуальний екзаменаційний білет, який складається із трьох теоретичних питань. За перші два завдання студент може отримати максимально по 30 балів, а за третє завдання – максимально 40 балів (всього 100+100 балів).

Відповіді студентів повинні бути логічні та лаконічні. У них слід продемонструвати знання класичних та сучасних філософсько-релігієзнавчих концепцій, уміння оперувати категоріальним апаратом релігієзнавства, навички практичної роботи з організації релігієзнавчного дослідження, вміння використовувати сучасні методи викладання релігієзнавства як навчальної дисципліни. При необхідності члени комісії можуть просити студента роз’яснити чи прокоментувати його відповіді, дати йому додаткові завдання. Також студент може за власним бажанням прокоментувати, роз’яснити чи доповнити свою відповідь.

Загальна сума балів, які студент може отримати на іспиті, складає 200. Оцінка, виставлена комісією, оголошується прилюдно. Знання студентів оцінюються згідно наступних критеріїв:

Оцінка „незадовільно” виставляється абітурієнтам, які за результатами іспиту набрали в сумі від 100 до 123 балів і рівень знань яких відповідає таким умовам:

·  невірні уявлення про специфіку релігієзнавчного знання та його суспільного призначення;

·  нерозуміння категоріальної бази релігієзнавства;

·  нездатність пояснити проблематику та функції предмету дослідження;

·  необізнаність зі змістом базової навчальної та першоджерельної літератури з курсів.

Оцінка „задовільно” виставляється абітурієнтам, які за результатами іспиту набрали в сумі від 124 до 149 балів і рівень знань яких відповідає таким умовам:

·  наявність фрагментарних знань з історії релігієзнавства;

·  наявність достатньої кваліфікації при дослідженні релігійних явищ та подій;

·  здатність викласти загальне уявлення про основні проблеми та функції релігієзнавства як наукової дисципліни;

·  вміння дати загальну (не завжди адекватну) характеристику основних релігієзнавчих термінів та понять;

·  брак самостійності мислення; посередні творчі можливості інтелекту;

·  домінування буденних чи догматичних уявлень над науково-теоретичними.

Оцінка „добре” виставляється абітурієнтам, які за результатами іспиту набрали в сумі від 150 до 175 балів і рівень знань яких відповідає таким умовам:

·  наявність у цілому якісних знань у галузі релігієзнавства та його методологічної специфіки;

·  поінформованість щодо змісту базових категорій релігієзнавства; здатність до їх аналітичної характеристики;

·  розуміння проблемного поля релігієзнавства, її методів та провідних концепцій;

·  адекватне усвідомлення специфіки взаємовідносин релігієзнавства з іншими суспільствознавчими науками;

·  вміння переконливо обґрунтовувати власні світоглядні та ціннісні настанови, аргументовано сперечатися з ідейними опонентами.

Оцінка „відмінно” виставляється абітурієнтам, які за результатами іспиту набрали в сумі від 176 до 200 балів і рівень знань яких відповідає таким умовам:

·  широка загально-гуманітарна філософсько-релігієзнавча ерудиція; високорозвинутий інтелект; наявність як критичних, так і конструктивних навичок абстрактно-логічного мислення;

·  розуміння концептуальних основ й особливостей релігієзнавчого знання;

·  наявність сформованого й аргументованого світогляду;

·  глибоке усвідомлення природи міждисциплінарних зв’язків релігієзнавства з іншими суспільствознавчими науками, специфіки проблем релігієзнавства;

·  чітке розуміння категорій релігієзнавства;

·  наявність систематизованих, логічно впорядкованих уявлень про релігію, її сутнісні характеристики, релігійно-культурні основи та базові компоненти;

·  здатність пояснити закономірні зв’язки між різними релігійними системами ти визначити поняття, які їх позначають;

·  розуміння сутності категорій, що використовуються релігієзнавчими теоріями середнього рівня;

·  вміння переконливо обґрунтовувати власні світоглядні та ціннісні настанови, аргументовано сперечатися з ідейними опонентами;

·  уміння використовувати основні релігієзнавчі методи при дослідженні важливих соціальних проблем.

Декан

філософсько-теологічного

факультету член. кор. НАПНУ,

проф.