Робоча програма навчальної дисципліни проблеми кваліфікації злочинів проти здоров'я населення (стр. 4 )

2. Загальна характеристика кримінально-правової протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в окремих латиноамериканських державах.

Семінарське заняття 1.

1. Сучасна кримінально-правова політика Сполучених Штатів Америки в сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Завдання для самостійної роботи.

1. Загальна характеристика кримінально-правової протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів в окремих латиноамериканських державах.

2. Робота над індивідуальними завданнями (див. вище).

Література до теми: № 42 у загальному переліку джерел

ТЕМА 12. Окремі питання кваліфікації злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів у контексті міжнародного співробітництва в кримінальному провадженні

Лекція 1.

1. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з урахуванням положень про дію кримінального закону в просторі.

2. Визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави як міжгалузевий субінститут в правовій системі України: поняття, юридична природа, характеристика кримінально-правової складової.

Лекція 2.

1. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

2. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

Семінарське заняття 1.

1. Кваліфікація злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів з урахуванням положень про дію кримінального закону в просторі.

2. Визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави як міжгалузевий субінститут в правовій системі України: поняття, юридична природа, характеристика кримінально-правової складової.

Семінарське заняття 2.

1. Деякі проблеми визначення виду вчиненого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

Семінарське заняття 3.

1. Деякі проблеми визначення ознак вчиненого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів під час визнання та виконання в Україні вироку суду іноземної держави.

Завдання для самостійної роботи.

1. Вирішення задач.

2. Робота над індивідуальними завданнями (див. вище).

Література до теми: №№ 2, 10 у загальному переліку джерел

ІV. ЗРАЗКИ ВИРІШЕННЯ НАВЧАЛЬНИХ ЗАДАЧІ ТА ЗАВДАННЯ

ЗАДАЧА-1

з комплексним обґрунтуванням кримінально-правової кваліфікації

Заремба та Потильчак таємно вилучили з приміщення лікарні 300 таблеток морфіну (по 0,01 г речовини в кожній), маючи за мету у подальшому продати їх та отримати майнову вигоду. За тиждень вони запропонували Кусюку, який займався нелегальною лікарською діяльністю, придбати в них 50 таблеток. Той погодився і купив морфін.

За кілька днів Кусюк привів до Заремби та Потильчака свого знайомого Макеєнка, який займався такою ж діяльністю, і був зацікавлений у придбанні морфіну. Макеєнко купив 30 таблеток.

Ще через певний час двоюрідний брат Заремби Яровий поскаржився на сильний головний біль. Тоді Заремба запропонував родичу придбати в нього морфін, оскільки він “як рукою зніме біль”. Яровий погодився. Заремба, не ставлячи до відома Потильчака, продав родичу 10 таблеток.

Після цього з метою уникнення викриття Заремба відкрив останні упаковки з морфіном, зсипав таблетки у склянку та додав до них 10 таблеток звичайних ліків. Свої дії Заремба пояснив Потильчаку тим, що під час перебування в схованці упаковки зіпсувались під впливом вологи. Сам Заремба не міг розрізнити таблетки з морфіном від таблеток з лікарськими засобами.

За деякий час до Заремби та Потильчака звернувся їх знайомий Салоїд з проханням продати йому 4 таблетки для власного вжитку. Заремба та Потильчак погодились продати таблетки та продали їх, однак згодом з'ясувалось, що Салоїду дісталися не таблетки з морфіном, а таблетки з лікарським засобом.

Примітка. Макеєнко та Кусюк знали, в який спосіб Заремба та Потильчак здобули морфін.

Вирішення

1. Уточнення та попередня оцінка фактичних обставин:

1.1. Морфін є наркотичним засобом.

1.2. Загальна кількість морфіну (3 г), яким заволоділи Заремба та Потильчак, досягає показника “великі розміри”.

1.3. Кількість морфіну, продана Зарембою та Потильчаком в кожному окремому епізоді, не досягає показника “великі розміри”, але перевищує показник “невеликі розміри”.

1.4. Формулювання “таємно вилучили” свідчить, що Заремба та Потильчак вчинили викрадення наркотичного засобу.

1.5. Оскільки морфін упродовж певного часу перебував у володінні Заремби та Потильчака, з їх боку мало місце незаконний зберігання наркотичного засобу.

1.5. Зважаючи на первинний намір Заремби та Потильчака продати весь викрадений морфін, кожен окремий епізод продажу морфіну має оцінюватись як окремий епізод продовжуваного збуту наркотичного засобу.

1.6. Оскільки Кусюк та Макеєнко купували морфін для використання його у своїй незаконній лікарській практиці, це означає, що наркотичний засіб купувався ними для подальшої передачі своїм пацієнтам. Таким чином, Кусюк та Макеєнко здійснили придбання наркотичного засобу з метою його подальшого збуту.

1.7. Оскільки Заремба не міг розрізнити таблетки з морфіном від інших таблеток, в останньому епізоді не має підстав говорити про прямий умисел суб'єкта щодо заволодіння чужим майном.

1.8. Дії Заремби по переконанню Ярового вжити морфін являють собою схиляння до вживання наркотичного засобу.

2. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням правозастосовчих орієнтирів (постанов Пленуму Верховного Суду України, Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ, рішень Верховного Суду України):

2.1. Щодо розуміння викрадення наркотичних засобів – див. п. 7 ППВСУ “Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів” № 4 від 26.04.2002 року (далі — ППВСУ-1).

2.2. Щодо розуміння зберігання наркотичних засобів — див. абз. 7 п. 3 ППВСУ-1.

2.3. Щодо розуміння збуту наркотичних засобів — див. абз. 1 п. 4 ППВСУ-1.

2.4. Щодо розуміння придбання наркотичних засобів — див. абз. 6 п. 3 ППВСУ-1.

2.5. Щодо розуміння схиляння до вживання наркотичних засобів — див. абз. 1 п. 14 ППВСУ-1.

2.6. Щодо кваліфікації дій Салоїда — див. (частково) абз. 4 п. 4 ППВСУ-1.

2.7. Щодо відсутності спеціальної повторності у поведінці Заремби та Потильчака — див. абз. 1 п. 10 ППВСУ-1 та п. 4 ППВСУ „Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки” від 4 червня 2010 року № 7 (далі — ППВСУ-2).

2.8. Щодо розмежування ЮСЗ, передбачених ст. ст. 308 та 185 КК — див. абз. 2 п. 2 ППВСУ „Про судову практику у справах про злочини проти власності” від 06.11.2009 року № 10.

2.9. Щодо кваліфікації збуту наркотичних засобів Зарембою та Потильчаком — див. п. 6 ППВСУ-2

3. Обґрунтування кримінально-правової кваліфікації з використанням теоретичних орієнтирів:

3.1. У поведінці Заремби та Потильчака наявні ознаки наявні ознаки закінченого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (в частині зберігання наркотичного засобу у великих розмірах), та замаху на злочин цього ж різновиду (в частині збуту наркотичного засобу у великих розмірах). Кваліфікувати дії суб'єктів слід кваліфікувати як закінчений злочин. При цьому ознака “збут”, оскільки вона не характеризує закінчений злочин, суб'єктам інкримінуватись не повинна.

3.2. У поведінці Заремби та Потильчака наявна особлива кримінально-права ситуація, пов'язана зі поступовим зменшенням кількості наркотичного засобу, який вони зберігали. Оскільки зберігання наркотичного засобу являє собою триваючий злочин, у даному випадку має місце особливий варіант конкуренції кримінально-правових норм, передбачених (ч. ч. 1, 2 ст. 307 КК), який, очевидно, має вирішуватись на користь норми з більш суворою санкцією.

3.3. У поведінці Заремби, Потильчака, Кусюка та Макеєнка в частині придбання та збуту наркотичного засобу наявна так звана “необхідна співучасть” у злочину. В зв'язку з цим дії суб'єктів по схилянню іншої особи до зустрічних дій не потребують кримінально-правової оцінки як підбурювання до злочину.

3.4. У поведінці Салоїда наявна фактична помилка в предметі злочину. Кваліфікуємо його дії за традиційним підходом (пріоритет віддається суб'єктивному чиннику) — як закінчений замах на незаконне придбання наркотичного засобу без мети збуту.

3.5. Дії Заремби та Потильчака в останньому епізоді так само містять ознаки фактичної помилки, але, зважаючи на особливості кримінально-правової оцінки їх поведінки, вказані в п. п. 3.1. та 3.2. така помилка не впливає на остаточну кримінально-правову кваліфікацію.

3.6. Епізод збуту наркотичного засобу, вчинений Зарембою також має розглядатись як складова продовжуваного збуту наркотичних засобів, хоча він і не охоплювався умислом іншого співучасника. Зважаючи на викладене в п. п. 3.1., 3.2 цей епізод не зумовлює відмінностей в остаточній кваліфікацій дій суб'єктів.

3.7. Оскільки в момент викрадення наркотичного засобу Заремба та Потильчак мали намір у подальшому зберігати та збути його, їх дії кваліфікуються за ст. 307 КК без інкримінування спеціальної повторності. При цьому варто відзначити певну суперечливість правозастосовчих орієнтирів, вказаних у п. 2.7. Вона повинна вирішуватись на користь п. 4 ППВСУ-2

3.8. При кваліфікації дій суб'єктів за ч. 1 ст. 308 КК слід відзначити, що передбачений цим положенням кримінального закону ЮСЗ є суміжним до ЮСЗ, передбачених, зокрема, ст. 185 КК.