Теплицька лікарня планового лікування

Теплицька лікарня планового лікування

Адреса: 23800, Вінницька обл., Теплицький р-н, смт. Теплик, вул. Чорновола, 4

Телефон : [phone]

Факс: [phone]

Е-mail: *****@***ua

Головний лікар: Красиленко Іван Федорович, який обіймає дану посаду з 2012 року.

Історична довідка

На жаль, про медицину в районі збереглося дуже мало архівних документів, а безцінні спогади старожилів краю ніхто не фіксував. Тому, в матеріалі про Теплицький район, поданному в томі «Вінницька область» з Історії міст і сіл УРСР за 1972 рік, медицині відведено кілька сторінок, як по Теплику так і по Соболівці. Однак пізніше вдалося відшукати в обл. держ. архіві та обласній бібліотеці імені Тімірязєва деякі писемні свідчення про медичне обслуговування мешканців нашого краю, про організаційні заходи по становленню та розвитку цієї важливої галузі суспільного життя. Маємо окремі спогади жителів Теплика й навколишніх сіл про діяльність лікувальних закладів та перспективу їх розвитку. Цікаві документальні свідчення знаходимо в архіві області(мовою оригіналу):

” Тепликский врачебный участок:

- Привито против дифтерии – 245 граждан, умерло от дифтерии – 16.

Против скарлатины – 2010.

Итого прививок – 2255. Из них врачами – 1492, фельшерами -763.

Оспопрививание – 1767, все фельдшерами.

На 1.01.1910 года в Теплике работал врач Иосиф Иванович Фигурський, акушерка – Евгения Федоровна Ильченко. Фельдшера:

1. Константин Иванович Дяченко(при больницах).

2. Петр Хризанфович Шевчук(на пунктах).

Сергей Яковлевич Мельник, Никифор Артемьевич Бондарь.”

Ці дані зафіксовані в документах: «Список лиц земского медицинского персонала Подольской губернии на 1 января 1910 года с фотографіями», «Отчет Подольской губернской управы по делам земского хозяйства по врачебной части за 1909 год».

Пізніше було виявлено архівні дані про те, що земська лікарня в 1915 році знаходилася в пристосованому приміщенні. На будівництво нової лікарні планувалось виділити певну суму грошей з казни, а також залучити кошти громади міста – пожертви. Тим більше, що Теплик після закінчення служби в царській армії був направлений молодий, високоосвітчений лікар Скриннік Євгеній Іванович на посаду земського лікаря. Він закінчив з відзнакою Тартуський університет на німецькій мові, добре володів і німецькою, і російською мовами. На жаль, не збереглося ніяких відомостей про дату його приїзду на роботу в Теплик. Не відомо рік його народжнення. Старожили пам'ятають, що в 1922 році він оженився, купив стару корчму, де облаштував своє житло в провулку, що нині називається Поштовий. В той час повсюди лютувала епідемія «іспанки»-грипу, туберкульозу та інших інфекційних хвороб, тому земському лікарю і його помічникам вистачало роботи.

Одночасно з утворенням району у 1923 році, як свідчить виявлений в облархіві документ, було відкрито нову сторінку розвитку медицини. Так протокол №78 від 8.03. засідання комісії ЕКОСО (економического содейстия) Вінницького губвиконкому засвідчує постанову(ф.№Р-925; оп-2; ед. хр. – 451; л-78):

«1) Про утворення Теплицького району з 12 населеними пунктами, де проживає 26757 чоловік;

2) В м. Теплику будинок Потоцького закріпити за лікарнею зі всіма службовими будівлями, садом і городом »

В самому будинку Потоцького було розміщено стаціонар на 10 ліжок. Цю лікарню жителі району прозвали – «червонною больницею». Ця назва закріпилася за нею на все століття

З утворенням району Скриннік Є. І. був призначений завідувачем або головним лікарем вже районної лікарні, що обслуговувала населення Теплика і прилеглих сіл. З цього часу і почався відлік заснування лікарні як районної. Разом із Скринніком Є. І. в ті часи працювали високоерувані середні медпрацівники – учасники першої Світової війни: фельдшер із села Росоша Черниш Софоній Єфремович 1896 р. н.; з села Комарівки – Ткачук Федір Єразмович; з села Розкошівки – Тарасюк Сергій Никифорович.

В кінці 20-х років в Теплицьку району лікарню були направлені на роботу молоді лікарі: Можаровський Григорій Харитонович – акушер-гінеколог і хірург та його дружина Віра Олександрівна – окуліст. Лікарям допомагали в боротьбі з епідеміями та в лікувальній роботі акушерки: Руденко Сіма Михайлівна, Ясинецька Ніна Андріївна, медсестри і санітарки.

Поліклініка в той час булла розмішена в будинку священника, а пізніше в хаті заможного селянина – діда Обідника. В цьому будинку були кабінети спеціалістів, реєстратура. Реєстратором довгий час працювала Рахштейн Іда Соломонівна. Під час окупації в «червоній больниці» розміщався готель для німецьких офіцерів.

Зі спогадів старожилів відомо, що з 1938 по 1941 рік заврайздоровідділом був Черниш Софоній Єфремович. Він мав лише диплом військового фельдшера, але ерудиція, кмітливий розум ставили його поруч з дипломованими лікарями того часу. Повернувшись в 1946 році до роботи в Теплицьку райлікарню від посади керівника охорони здоров'я відмовився, практикував з дерматовенерологами в лікарні. Його авторитет і людяність, високий професіоналізм та практичний досвід мов магнітом притягували пацієнтів.

Справжнью колискою медичних кадрів в 20 столітті було село Комарівка. Скільки хворих вилікував комарівський чудо-лікар - Ткачук Федір Єразмович. Він сім років їздив велосипедом в Теплицьку лікарню на роботу в 30-х роках. В своєму спогаді колишня санітарка ФАПу – Семенюк Ганна Якимівна пригадує все, що пов'язане з медициною села за сорок років своєї роботи. Крім Федора Єразмовича і його дочки Люди, що була медсестрою на фронті, вона називає ще комарівчан-медиків: фельдшера Федчун Ганну Фризонівну, акушерку Семенюк Марію Михайлівну, в якої є дочка Галина – фармацевт в місті Одесі, її син Віталій – підполковник медичної служби в Росії; фельдшер , що працював довгий час в с. Степанівці і там помер; лікар – Гашіцький Василь Олександрович, що був у свій час головним лікарем району. Цей перелік доповнює Орлик-іївна теж родом з Комарівки, яка все життя працювала акушеркою, а з 1972 року старшою медсестрою теплицької ЦРЛ. Згадує своїх земляків: Семенюка Андрія Степановича – головного лікаря і заврайздороввідділом в післявоєнний період; Цісар Олександру Каленівну – акушерку, що працювала довгий час медсестрою в райлікарні. Коли в райгазеті «Вісті Тепличчини» 26.05.2007року була надрукована моя стаття «Не підлягає забуттю» про фрагмент из історії медицини району(знаходиться в музейному куточку ЦРЛ), однією з перших відгукнулась на цю публікацію Глибишина Ніна Андронівна з Сокирян, що працювала в 1949-1951рр. Секретарем райздорповвідділу. Вона особисто принесла свої спогади про медиків району, цікаві фотографії, карту розвитку медичної сітки району на 1949-1950рр. накреслену тодішнім заврайздравом (все це передано в музейний куточок при медичній бібліотеці ЦРЛ). На фото 1950 року збереглися обличчя медиків, що стояли на сторожі охорони здоров'я того часу. Це – коллектив райздороввідділу на чолі з ; санепідемстанції – зав. Войцехівський М. Ф.; дитячої консультації. Вперше я познайомився з багатьма з цих людей, що на фото 1950 року, коли проходив фельдшерську практику на базі Теплицької лікарні і Комарівського ФАПув 1958 році. По закінченню Вінницького медучилища 1959 році був направлений на роботу в Теплицький район. Головним лікарем тоді був Фрасенюк Дмитро Денисович(який заслуговує на окрему розповідь). Мене призначили фельдшером в Тополівську тублікарню, а через кілька місяців направили на курси помепідеміологів, після яких перевели на роботу в райсанепідемстанцію на посаду санітарного фельдшера-помічника санітарного лікаря. Лікарями-епідеміологами в той час були: Голубінський Г. С., , помепідеміологами – , А За час роботи в райСЕС з 1959-1962 доводилось спілкуватися з багатьма медиками району. Та найбільше вразила мене людина з великої літери – лікар-фронтовик Це був скромний простий, високоерудований спеціаст. І як лікар-хірург, і як організатор охорони здоров'я. Він пройшов крізь пекло Великої Вітчизняної війни фронтовим хірургом. Родом з Черкащини, в 1953 році доля закинула його в Теплицьку райлікарню головним лікарем. Про нього окремий спогад фельдшера Шевченка Володимира Григоровича, нині пенсіонера буде подано нижче.

Як згадує до цього часу головними лікарями райлікарні були: лікар-травматолог(без диплома) – . Після нього в 1949 році тимчасово на посаду головного лікаря був призначений Скриннік Є. І. Про цю подію свідчить фото гого ж року на фоні «червоної больниці» - робота ренген-лаборанта Патетінова Ф. А.(тому його й немає серед медиків на фотографії) . Через кілька місяців на посаду головного лікаря призначили , а на його місце заврайздравом виконувачем обов'язки призначено Романишина Михайла Сільвестровича(писемні спогади його будуть подані нижче). Дружина – Галина Костянтинівна працювала операційною сестрою.

Людмила Мойсеївна після закінчення працювала акушеркою в Теплицькій райлікарні, потім пройшла місячні курси по обслуговуванню новонароджених, працювала на цій посаді, що була вперше введена в штат пологового будинку. В 21 столітті при медичній реформі така посада в пологовому відділенні скасована і обслуговання новонароджених передано акушеркам. Сама пізніше була переведена на посаду акушерки(за спеціальністю), так як потрібно було укомплектувати пост акушерок. На той час там працювали досвідчені акушерки: , П'ясецька Надія Петрівна, Шура Мойсеївна(прізвище не пам'ятає).

Спогади і архівні матеріали редагував лікар-пенсіонер 2013 рік

Матеріали сайту http://теплик-лайф. рф/ tepliklife. ucoz. ru

Сучасний стан

По штатному розкладу затверджено – 54,25 посад лікарів, фізичних осіб – 38, в т. ч. зубних лікарів – 1, 103,25 посади середніх медичних працівників. Забезпеченість лікарями на 10 000 населення складає – 12,9%, забезпеченість середніми медичними працівниками на 10 000 населення складає – 34,4%.

Медичну допомогу населенню надають: лікарня планового лікування на 119 ліжок, в т. ч. терапевтичне відділення № 2 на 10 ліжок, яке розташоване в с. Соболівка. Функціонує 20 ліжок денного стаціонару з хірургією одного дня.

Для надання спеціалізованої медичної допомоги при нещасних випадках та отруєннях згідно графіка для надання ургентної допомоги несуть чергування лікарі всіх профілів (травматолог, анестезіолог, невропатолог, хірург, терапевт, педіатр, гінеколог).

Перспективи розвитку медичної галузі вторинного рівня на 2015 рік

1. Закінчення капітального ремонту терапевтичного відділення.

2. Придбання лікувально-діагностичного обладнання згідно табеля оснащення.

3. Фінансування заходів щодо розвитку інформатизації закладу та телемедицини.

4. Оновлення санітарного автотранспорту.