Чернігівщина підтримує обороноздатність країни (стр. 5 )

Відповідно до п. п.14.1.48 п.14.1 ст.14 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, - обов'язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у п. 167.2 - 167.6 ПКУ) у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами, якщо база оподаткування для місячного оподатковуваного доходу не перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати (12180 грн. у 2015 році), встановленої законом на 1 січня звітного податкового року.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм п. 164.6 ст. 164 ПКУ щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, до суми такого перевищення застосовується ставка 20 відсотків.

Нові правила для спрощенців

Багато платників користуються перевагами спрощеної системи оподаткування, тому законодавчі зміни покликані покращити умови ведення діяльності. Так, починаючи з 1 січня 2015 року, запроваджено оптимізацію кількості груп платників єдиного податку до чотирьох зі збільшенням існуючого максимального розміру доходу, який дає змогу перебувати на спрощеній системі оподаткування (для першої та другої груп), зниження ставок єдиного податку для платників третьої групи.

Платники єдиного податку третьої-шостої груп, які були на обліку в контролюючих органах до 1 січня 2015 року, з 1 січня вважаються платниками єдиного податку третьої групи без необхідності подання додаткових заяв.

Отже, розглянемо нові правила спрощеної системи оподаткування.

Для платників 1 групи збільшено обсяг доходу до 300 000 грн. та фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб установлюється в межах до 10 відсотків від розміру мінімальної зарплати, тобто до 121,80 грн. за календарний місяць.

Для платників 2 групи збільшено обсяг доходу до 1500 000 грн. та фіксована ставка єдиного податку для фізичних осіб установлюється в межах до 20 відсотків розміру мінімальної зарплати, тобто до 243,60 грн. за календарний місяць.

До платників 3 групи належать фізичні особи–підприємці та юридичні особи-суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20 000 000 гривень. При цьому скасовано обмеження щодо середньооблікової кількості працівників, які перебувають з ними у трудових відносинах. Ставки єдиного податку для фізичних і юридичних осіб становлять 2 відсотки (за умови окремої сплати ПДВ) і 4 відсотки (при включенні ПДВ до складу єдиного податку).

Група 4 є еквівалентом колишнього фіксованого сільськогосподарського податку.

Також, Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи” запроваджено обов’язкове використання реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) для платників єдиного податку – фізичних осіб-підприємців: платників третьої групи – з 1 липня 2015 року, платників другої групи – з 1 січня 2016 року.

Водночас, платники єдиного податку – фізичні особи-підприємці другої та третьої груп при провадженні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торгівельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують РРО (п. 296.10 ст. 296 Кодексу).

Новації сплати екологічного податку у 2015 році

З 1 січня 2015 року з кола платників екологічного податку виключено суб’єктів господарювання, які сплачували екологічний податок за викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення. Разом з тим Закон України від 28 грудня 2014 року №71-УШ, яким внесено зміни до Податкового кодексу, передбачає збільшенням ставок акцизного податку на всі види моторного палива.

Отже, хто буде платити екологічний податок у 2015 році?

Відтепер платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України):

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів, які розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Слід зазначити, що у 2015 році об'єкти, база оподаткування, ставки, базовий податковий (звітний) період, порядки обчислення, подання податкової звітності та сплати податку залишилися незмінними порівняно з попереднім роком. При цьому платник податку зобов'язаний визначати суму податку окремо за кожним видом забруднення та/або за кожним видом забруднюючої речовини (п. 249.2 ст. 249 Кодексу).

Платники податку складають податкові декларації за встановленою формою, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації (п. 250.2 ст. 250 Кодексу). До затвердження Міністерством фінансів України нової форми податкової декларації платникам податків рекомендується звітувати за формою податкової декларації, затвердженою наказом ДПА України від 24.12.2010 № 000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.12.2011 за№ 26/18764.

Якщо платник податку з початку звітного року не планує здійснення викидів, скидів забруднюючих речовин, розміщення відходів, він зобов'язаний повідомити про це контролюючий орган за місцем розташування джерел забруднення та скласти заяву про відсутність у нього у звітному році об'єкта обчислення податку. У іншому випадку платник податку зобов'язаний подавати податкові декларації (п. 250.9 ст. 250 Кодексу).

Відділ комунікацій ГУ ДФС у Чернігівській області