7 клас.
Розділ II. Київська держава (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття.
Тема уроку:Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.
Тип уроку:комбінований(з використанням ІКТ та інтерактивних технологій).
Форма уроку: урок-дослідження.
Дати та події:
989–996 рр. –спорудження Десятинної церкви в Києві.
1017–1037 рр. – спорудження Софійського собору, будівництво укріплень навколо
«міста Ярослава», Золотих воріт у Києві.
1036 рр. – будівництво Спасо-Преображенськогособору в Чернігові.
1056–1057 рр. – створення Остромирового Євангелія.
Компетенції учнів:
інформаційна, мовленнєва, логічна, просторова.
Очікувані результати:
після уроку учні зможуть:
- здобувати та використовувати знання про розвиток культури Київської держави(Русь-Україна) наприкінці X– упершій половині XI століття; пояснювати поняття «архітектура», «фреска», «мозаїка», «смальта», «кирилиця»; розпізнавати найвідоміші пам’ятки архітектури та мистецтва; давати характеристику пам’яткам культури зазначеної доби.
Мета уроку:
- сформувати уявлення про рівень культурних досягнень Київської держави, розуміння процесу формування системи освіти, з’ясувати рівень розвитку науки, ознайомити з найвизначнішими пам’ятками освіти, архітектури, мистецтва;визначити, яке значення мають історичні культурні пам’ятки для розуміння минулого народу; розвивати вміння учнів отримувати знання з різних джерел, продовжувати формувати понятійний апарат, загальнонавчальні уміння спостереження, слухання, класифікації та узагальнення, розвивати уміння роботи з ІКТ; виховувати почуття патріотизму, поваги до культурних надбань українського народу, сприяти розвитку історичної свідомості, формуванню естетичних почуттів учнів.
Обладнання уроку:
Комп'ютер, екран, проектор, учнівські презентації, «ІсторіяУкраїни» підручник для 7 класу О. В. Гісем, . – Х.: «Ранок», 2015, карта-плакат «Київська Русь за часів князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого ( 980 – 1054рр.)», атлас «Історія України 7 клас».
Попереднє завдання: учні готують презентації з тем: «Архітектура Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття», «Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття»,«Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи. Наприкінці X– у першій половині XI століття»»
Хід уроку.
І. Організаційний момент.
II. Актуалізація опорних знань:
Вчитель: На попередньому уроці ми з вами вивчили тему «Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.»З розділу «КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (РУСЬ–Україна)наприкінці Х – у першій половині ХІ ст.»
Погляньте, будь ласка на слайд. Та дайте відповідь на запитання:
1.Яка держава зображена на карті? (Очікувана відповідь: На карті зображено Київську державу.)
2. Покажіть державу за правління Володимира Великого.
3.Покажіть державу за правління Ярослава Мудрого
4.Назвіть та покажіть найбільші міста Київської держави
Метод «Чиста дошка». На дошці прикріплені картки на яких записані імена історичних осіб, дати подій, поняття. Учні по черзі надають пояснення до інформації поданої на картці. Опрацьована картка знімається з дошки.
Ярослав Мудрий
Віче
988 р
«Руська правда»
Помістя
Вотчина
1051 р
Анна Ярославна
1036 р
Смерди
Міжусобна боротьба
1019–1054 рр.
Централізована монархія
Закупи
Вчитель:Молодці, добре впоралися з поставленим завданням, наша дошка пуста, а ви показали як добре ви орієнтуєтеся у поняттях та подіях попередньо вивчених тем.
Тож за якого князя було створено перший письмовий збірник давньоруського права?
Як називалася внутрішня боротьба між братами Ярослава за престол?
Що завадило Ярославу одразу почати правити на київському престолі?
Яку релігію Володимир Святославович запровадив як державну? Коли це сталося?
Отже, всі перелічені події так чи інакше вплинули на розвиток Київської держави і зокрема на її культуру.
III. Мотивація навчальної діяльності учнів
Учитель: сьогоднішній наш урок – це урок-дослідження. Ми дослідимо феномен української культури Київської держави Русь-Україна кінцяX – початку XI століття. Ми зануримося у чудовий світ культури Київської держави, перенесемося в епоху наших предків, зазирнемо у їх життя.
На фоні слов’янської етнічної музики (сопілка) вчитель читає вірш:
Київська Русь - так називався край,
а пращури вже русичами звались
та, як і скіфи, ідолам вклонялись,
молились сонцю, небу і вітрам.
Князь Ігор, що посаджений на трон
Олегом Віщим, у морських походах
Дніпром спускався у понтійські води,
в Босфор заходив, та не вживсь з хрестом.
Так і загинув на землі древлянській
нехрещеним, по звичаям поганським,
ще й поклялася Ольга відомстить.
Христова віра краю вже зорить
- княгиня охрестилася в Цармісті,
і Святослав князівські лати чисті
вже на могутні плечі приміря,
над Руссю слави сходила зоря.
Там Володимиром «розорані поля»
Для Ярославова зерна були готові
Для письмена, архітектури, фрески й мови
Настала благодатная пора.
IV. Повідомлення теми та мети уроку.
Отже тема нашого сьогоднішнього уроку: «Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.»
Запишіть, будь ласка тему уроку у ваші зошити.
V. Вивчення нового матеріалу.
Вчитель: На підготовчому етапі до уроку ви об’єдналися у три групи та отримали завдання для підготовки, дослідження і створення (комп’ютерних) презентацій.
Перша група готувалися презентувати «Архітектуру Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».
Друга група готували тему: «Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».
Третя група працювали із темою: «Виникнення східнослов’янської писемності та розвиток української мови. Школи. Наприкінці X– у першій половині XI століття»
Кожен з вас поглиблено опрацював вибрану тему, з іншим матеріалом уроку ви познайомитеся з проектів інших груп. Я пропоную вам протягом уроку побути у ролі літописців, тобто занотовувати до ваших зошитів найважливіші, на вашу думку, ідеї з інших презентацій, нові поняття, дати чи події.
(Вправа «3 речення» перед початком розповіді учні отримують завдання записати у зошити 3 основні ідеї почутої відповіді.(літописці))
Археологічні і літописні знахідки свідчать про високий рівень розвитку архітектури Київської держави, про те як же розвивалася архітектура ми дізнаємося з презентації наших архітекторів.
Слово надаємо першій групі дослідникам архітектури.
ПрезентаціяIгрупи учнів «Архітектура Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття», супроводжується показом презентації.
Учень:Запрошую вас взяти участь у подорожі-екскурсії, під час якої ми побачимо створені будівельниками Київської держави чудові споруди з дерева, каменю, цегли, побачимо найвизначніші пам`ятки архітектури.
Архітектура — це мистецтво проектування, спорудження та художнього оздоблення будівель; будівельне мистецтво. ( слайд 2)
Архітектура Київської держави Русь-Україна наприкінці Xстоліття формувалася як дерев’яна. Саме дерево впродовж багатьох століть було основним будівельним матеріалом. Осередками розвитку архітектури були міста. ( слайд 3)
Із запровадженням християнства почали будувати храми. Багато церковспоруджували з дерева, але до наших днів вони не збереглися. Камінь у будівництві храмів наші предки почали застосовувати від 10 ст.
Нещодавно з’ясовано, що найдавнішою кам’яною спорудою булацерква-ротонда Пресвятої Богородиці, збудована за княгині Ольги в 961–962 роках на зразок каплиці палацу Карла Великого в Аахені. Будівництво церкви пов’язують з місією єпископа Адальберта.( 4 слайд)
За наказом князя Володимира, у Києві протягом 989—996 рр. було збудовано церкву Богородиці. Це був перший на Русі кам’яний храм, збудований руськими та візантійськими майстрами.(слайд 5)
На утримання церкви князь віддавав десяту частину своїх власних прибутків, тому її називали Десятинною. (слайд 6)
Збудована на Старокиївській горі наприкінці X ст. Вона стала кращою будівлею «міста Володимира». Завдяки археологічним розкопкам ми знаємо, що це був великий храм, внутрішній простір якого перекривався зводами у формі хреста, а літопис повідомляє, що він мав багато куполів, (можливо 25). Підлога була прикрашена мозаїкою з кольорового мармуру надзвичайної краси, а стіни розписані фресками.(слайд 7)
Багато уваги Володимир приділяв розбудові свого стольного міста Києва. Напочатку його князювання розпочалося будівництво нової міської фортеці «міста Володимира» площею в 10 га. Центральну частину міста, або Гору, оточили високі земляні вали з дерев’яними баштами. До нього прилягали укріплені передмістя, найбільшим із яких був Поділ. (слайд 8)
У 30-х роках XI ст. будуються головні міські ворота Києва — Золоті ворота з надбрамною церквою, складені з рядів каменю, що чергувалися з рядами плоскої квадратної цегли на розчині із суміші товченої цегли з вапном (цем’янка).(слайд 9)
Софійський собор у Києві, фортечні стіни і храми багатьох міст Київської держави, були збудовані у такій самій техніці кладки.(слайд 10)
Давньоруські зодчі змогли у своєму мистецтві поєднати кращі досягнення візантійської і слов’янської архітектури, а саме: багатоглав’я і величні пропорції соборів, східчасте розташування зводів.(слайд 11)
Справжнім шедевром архітектури Київської держави є Софійський собор у Києві.(слайд 12)
Зовні собор вирізнявся винятковою красою. Це був величний хрестово-купольний храм, внутрішній простір якого складався з п’яти нефів — повздовжних просторів між рядами стовпів. Із півночі, заходу й півдня його оточував подвійний ряд галерей, а зверху він був увінчаний тринадцятьма куполами.(слайд 13)
Закладаючи собор, князь Ярослав залишив йому центральне і найвище місце в «місті Ярослава». Тому через які б ворота мандрівник не входив у Київ, йому перш за все було видно багатокупольну споруду Софійського собору.(слайд 14)
Міста Київської держави відрізнялися мальовничістю і красою силуету: кремль з барвистими палацами і храмами, що сяяли позолотою куполів і хрестів, височів над місцевістю і гармоніював з навколишнім ландшафтом завдяки мистецькому використанню рельєфу.(слайд 15)
Упродовж майже всього XI століття кам’яне будівництво Русі було зосереджено в Києві. Винятком стало спорудження Спасо-Преображенського собору у Чернігові.Це єдина мурована пам’ятка Лівобережної України часів розквіту Київської держави, що збереглася до наших днів у первісному, хоча й дещо перебудованому вигляді. (слайд 16)
Висновок: Отже, архітектура Київської держави (Русь - Україна) досягла високого рівня розвитку. Руські будівничі та художники використовували у своїй творчості надбання майстрів Візантії, розвиваючи й удосконалюючи їхні творчі прийоми.(слайд 17)
Підсумок презентації: учень з групи архітекторів задає питання учням з інших груп:
Учень: А зараз давайте дізнаємося на скільки уважно ви слухали нашу презентацію. Дайте, будь ласка відповідь на мої запитання по змісту проекту:
1. Які будівельні матеріали використовували для будівництва у Х столітті?
2. Які найвідоміші споруди Київської держави вам запам'яталися? Назвіть їх.
3. Хто заснував Десятинну церкву? Чому її так назвали?
4. Культурні надбання якої країни були взяті руськими майстрами за зразок?
5. У якому місті Лівобережної України збереглася до наших днів архітектурна пам'ятка часів розквіту Київської держави?
Учитель: Отже ми з вами вияснили, що архітектура Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X століття формувалася як дерев`яна, а після хрещення Русі під впливом Візантійської культури почали будувати кам`яні споруди. Найвідомішими архітектурними пам`ятками кінця X– першої половини XI століттяє церква Богородиці, більш відома як Десятинна церква, через те що князь Володимир віддав на її утримання десяту частину власних доходів, Золоті ворота, Спасо-Преображенський собор у Чернігові та Софійський собор збудовані Ярославом Мудрим. До тогож Спасо-Преображенський собор у Чернігові та Софійський собор у Києві збереглися до наших днів і бажаючі можуть милуватися їх красою та величністю і зараз. А Софія Київська іще і внесена до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як важлива пам’ятка культури.
Разом з архітектурою розвивалося мистецтво монументального живопису. Софійський собор був однією з найбільших споруд тих часів, адже будували його як головний храм держави, призначений не лише для богослужінь, а й для проведення найурочистіших державних церемоній: сходження на великокнязівський стіл, посвячення вмитрополити, проведення церковних соборів та зустрічей чужоземних послів.
Ще більше, ніж зовнішня грандіозність, приголомшувало внутрішнє оздоблення Софійського собору, прикрашеного, за словами літописця, «всякими красотами... золотом, сріблом і коштовним камінням». Про те, як і чим прикрашали будівлі всередині, тобто про монументальний живопис нам розкажуть члени другої групи. Будь ласка вам слово.
Презентація II групи:«Монументальний живопис Київської держави (Русь-Україна) наприкінці X– у першій половині XI століття».(слайд 1)
Учень:Наша группа підготувала презентацію про одину з найцікавіших галузей культури, монументальний живопис. Просимо вашої уваги та запрошуємо до співпраці.
Серед пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають мону-ментальні зображення – мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми(слайд 2)
Мозаїка - зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців.
Мозаїку викладали на стінах із різнобарвних шматочківсмальти – сплаву свинцю та скла. Техніка виконання мозаїк, а також їхніхудожні особливості зазнали впливувізантійських традицій, проте дослідники переконані, що їх творили й руські майстри. (слайд 3)
Чудовий ансамбль мозаїк прикрашає головний вівтар Софіївського собору. Погляд кожного, хто входить до собору, привертає велична монументальна постать богоматері — Оранти, вписаної у склепіння вівтаря, заввишки 6 метрів. Поєднання синього кольору її вбрання і теплого золотого фону - це основний принцип колористичного задуму живописного оздоблення собору Софія Київська.Богоматір здіймає до небес руки й підносить до Сина невпинну молитву за людей: Оранта – та, що молиться. (слайд 4 )
Образ Ісуса Христа зображено в зеніті центральної бані. Христос однією рукою притискає закрите Євангеліє, другою – благословляє.
Постать оточена архангелами, що утворюють почесний ескорт (з них збереглася мозаїчною лише одна, інші дописав Михайло Врубель у 1884 р.). На архангелах візантійський імператорський одяг, на головах – діадеми.(слайд 5)
Мозаїчними зображеннями оздоблено стіни й підлогу головного київського храму. Кубики смальти (розміром 1 куб. см.) втискали в сирий тиньк. Про мистецьку довершеність мозаїк свідчить їх кольорове багатство.(слайд6)
Дослідники налічують35 відтінків зеленого кольору, 31 – червоного, 44 – жовтого. Усього ж у київських мозаїках використано 18 основних кольорів зі 143 відтінками (слайд 7)
Ще більшою самобутністювідзначалися фрески – основний різновид тогочасного монументальногомалярства.
Фреска –картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.(слайд 8)
Фрескові розписи башт Софіївського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії.(слайд 9)
Особливе місце серед фресок південної башти займає велика багатопланова композиція "Іподром", яка розповідає про другу зустріч княгині Ольги з імператором Костянтином Багрянородним . (слайд10)
Головною світською композицією Софіївського собору у Києві був груповий портрет сім'ї Ярослава Мудрого, написаний на трьох стінах центрального нефа, напроти головного вівтаря. Він являв собою урочистий вихід князя, його дружини Ірини, дочок — майбутніх королев Франції, Норвегії та Угорщини — і синів, які стали відомими політичними діячами Давньоруської держави другої половини XI століття. Ярослава Мудрого було зображено з макетом закладеної ним Софії Київської. Від цієї величезної композиції частково збереглися лише портрети синів та дочок князя. (слайд 11)
У Софійському соборі до наших днів збереглося найбільше у світі зібрання мозаїк і фресок першої половини XIст. – 260 кв. м. мозаїк і 3000 кв. м. фресок. (слайд 12)
Фрески у баштах Київського Софійського собору — найцікавіше джерело відомостей про життя князівського двору, про різні сторони тодішнього побуту. Вони — єдине зібрання побутового монументального живопису часів Давньоруської держави, що дійшло до наших днів. (слайд13)
Вчитель: Отже, серед пам’яток тогочасного образотворчого мистецтва найбільше вражають монументальні зображення – мозаїки та фрески, якими оздоблювали храми. Погляньте на слайд і ще раз повторимо терміни:
Фреска –це картина, написана фарбами (водяними або на вапняному молоці) на свіжій вогкій штукатурці.
Мозаїка –це зображення або візерунок, зроблений з окремих, щільно припасованих один до одного і закріплених на спеціальному розчині різнокольорових шматочків скла, мармуру, камінців.
Смальта – кольорове непрозоре скло у вигляді невеликих кубиків або платівок, застосовуване для виготовлення мозаїк.
Особливістю Софійського собору стало те, що його прикрашають мозаїки і фрески, за візантійською традицією, їх не поєднували одночасно в одному храмі.
Звернення до літописців: метод «Логічний ланцюжок» (кожен учень по черзі називає твердження, що стосується змісту прослуханого.
Висновок вчителя: молодці, тож ми з вами вияснили, що фрескові розписи та мозаїки Софійського собору є надзвичайно цінним історичним джерелом. На них представлені портрети історичних діячів середньовічної Русі та Візантії, Ярослава Мудрого з сім`єю, княгині Ольги, візантійського імператора Костянтина Багрянородного та ін. Фрескові зображення дають цікаві різнобічні відомості про придворний побут, про тваринний світ, мисливський промисел, про музичну культуру Стародавньої Русі. Ці фрески виконані з великим знанням малюнка, кольору, законів композиції, що свідчить про високий рівень майстерності художників, які їх створювали. Мозаїки ж зображували здебільшого релігійні картини. У розписах тісно переплелися світське й релігійне начала, разом вони зливаються в урочистий гімн могутності Давньоруської держави, її славі.
Своїм змістом і художньою цінністю розписи башт Софії Київської є унікальними пам'ятками світового мистецтва.
Вчитель:Ви вже знаєте, що витоки українського народу сягають давньосло - в’янських, іще переддержавних часів. Тоді ж, на думку вчених, почала формуватися українська мова.
Поява власної писемності мала надзвичайно важливе значення для розвитку східнослов’янської спільноти. Збереглися повідомлення про те, що в XI ст. східні слов’яни мали власну писемність, або «руські письмена». Зокрема, у творі «Сказання про письмена» болгарського письменника Чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X ст., згадується, що до прийняття християнства слов’яни користувалися для письма власними «чертами і резами». Слов’янський просвітник Кирило Солунський повідомляв, що на початку 60-х рр. ІХ ст. він бачив у Херсонесі писані «руськими письменами» Євангеліє та Псалтир.
Зараз попрацюємо з підручником. Опрацювавши ст. 70 підручника ви дізнаєтеся про те ким та коли було винайдено нову слов`янську абетку, як вона називалася та з якими подіями у країні було пов`язане її виникнення.
Робота з підручником.( Сторінка 70, ознайомлення з матеріалом про братів-просвітників Кирила і Мефодія та поняттям «кирилиця»).
Метод «Мозковий штурм»
1.Як називалася нова абетка?
2. Хто винайшов нову абетку?
4. З якими подіями у Київській державі пов'язане виникнення нової абетки та церковнослов'янської (або старослов'янської) мови).
Добре, молодці. Тож ми дізналися, що нова абетка називалася «кирилиця» і винайшли її брати-просвітники Кирило і Мефодій. Докладніше ж про те, як розвивалися школи та мова нам розкажуть члени третьої групи.
Презентація III групи: «Розвиток української мови. Школи.»
Запрошуємо вас послухати зібраний нами матеріал з теми «Розвиток української мови. Школи та освіта на Русі наприкінці X– у першій половині XI століття»
Найважливішою характеристикою становлення будь-якого народу є формування власної мови. Чимало уваги приділено вченими проблемі розвитку української мови. (слайд 2)
Як ми вже знаємо, створили слов'янську абетку просвітителі Кирило та Мефо-дій. Саме кирилиця лежить в основі сучасного українського алфавіту.(слайд 3)
У писемних пам’ятках Київської держави, створених в XI ст., дослідники прослідковують формування елементів, притаманних українській мові. Наприклад, досить часто переписувачі книг плутали літери ь (ять) та і,? та и. У «Повісті минулих літ» літописець часто змішував українські слова, які, імовірно, були притаманні живій розмовній мові, із церковнослов’янськими. Тут часто можна зустріти українські слова «жито», «рілля», «сочевиця», «зоря», «подружжя», «наймит» і та інші. (слайд 4)
Етапи формування української мови:
1. в VI—VII ст. почали увиразнюватися ознаки майбутньої української мови;
2. в XI ст., дослідники простежують формування елементів, притаманних українській мові;
3. Завершальний період формування розпочався в XI ст. і тривав до кінця XIII ст.(слайд 5)
Численні археологічні знахідки свідчать про широке поширення писемності серед різних верств населення Русі. Понад 400 написів знайдено на стінах Софійського собору в Києві. На одній зі стін собору вирізьблено абетку з 27 літер: 23 грецьких і чотирьох слов’янських — б, ж, ш, щ. (слайд 6)
Справа утвердження християнства, що нею переймався князь Ярослав, перебувала в прямій залежності від поширення освіти. Церковні відправи були можливими лише за наявності богослужбових книжок. Саме для того щоб забезпечити потребу руських церков у книгах, Ярослав створив у Києві при Софійському соборі скрипторій. (слайд 7)
Визначною подією стало заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 р. При ній була книгописна майстерня-скрипторій, де переписувались та перекладались книги з грецької мови на слов'янську. (слайд8)
Книги писалися на пергаменті - тонко виробленій телячій шкірі, гусячим пером. Чорнило виробляли з дубової або вільхової кори та квасного меду.
Книги прикрашаються орнаментами із зображенням птахів, звірів.
Великі літери на початку рядка пишуться червоною фарбою.
Готові книги старанно оправляли у дошки, покриті шкірою, або срібну оправу, на якій власник писав своє ім’я.(слайд 9)
Остромирове євангеліє є найдавнішою – зі збережених до наших днів –
датованою книжною пам’яткою Русі.(слайд10)
Сам Ярослав "любимъ бе книгамъ, и многы написавъ положи вь церкви святой Софьи". Освіченою була і вся родина князя. (слайд11)
За часів князювання Володимира в Києві для князівських і боярських дітей було відкрито першу школу. За часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшується. Вчителями в школах були священики. Підручниками служили богослужебні книги, найчастіше — Псалтир. Навчання грамоти розпочиналося з вивчення азбуки. Тут вчили читати, писати, а також церковного співу та начал християнської моралі.(слайд 12)
Учні писали на покритій воском дощечці з допомогою писал — металевих або кістяних стрижнів із загостреним кінцем і лопаткою у верхній частині. Гострим кінцем писали букви і слова, а лопатками згладжували написане. Для кращого запам’ятовування алфавіту букви писали на окремих предметах (пряслицях, гребінцях, дерев’яних дощечках). Великі тексти писали на березовій корі.(слайд 13)
Береста була дешевим матеріалом варто було прокип'ятити її у воді, щоб вона стала придатною для письма. Писали на ній також писалами.(слайд 14)
Основу освіти становили богослов’я, філософія, риторика і граматика. Вивчали на Русі й іноземні мови. Кількома мовами володів Ярослав Мудрий, а його син Всеволод удома опанував п’ять іноземних мов.(слайд 15)
Про поширення і роль освіти Київської держави свідчить той факт, що збереглися підписи королеви Анни серед «хрестиків», які ставили на державних актах неписьменні французькі політики. На слайд і ви можете побачити грамоту французского короля Філіпа I, котра містить автографічний підпис Анни Ярославівни, королеви Франції.(слайд 16)
Висновок: Писемність у східних слов’ян виникла задовго до прийняття християнства. Після охрещення Русі князем Володимиром існуюча система письма стала витіснятися кирилицею. За часів князювання Володимира в Києві було відкрито першу школу, а за часів Ярослава Мудрого кількість шкіл збільшилася. Визначною подією стало заснування Ярославом Мудрим першої на Русі бібліотеки, про яку згадує літопис під 1037 р. При якій існувала книгописна майстерня-скрипторій.(слайд 17)
Учитель.Християнство справило значний вплив на розвиток освіти. Осередками освіти на Русі стали церкви і монастирі.
Вчитель: цікава розповідь, змістовна, молодці.
Працюємо над закріпленням, відповідаємо на питаня.
Учень 3 групи:(запитання до літописців) 1.Уявіть себе переписувачем книжок на Русі. Погляньте на слайд і назвіть предмети котрі вам необхідні для роботи.
2.Які матеріали використовували для створення книг?
3.Чи був освіченим князь Ярослав Мудрий та його діти?
4.Хто створив перші школи?
Вчитель: тож ми можемо зробити висновок що із прийняттям християнства на наших землях поширилася церковно-слов’янська – мова православної церкви. Нею писали найважливіші богослужбові книги. Ця мова істотно відрізнялася від тогочасної української мови, якою користувалися в усному мовленні. Її знали тільки освічені(письменні) люди –ченці, книжники, князі. Тому церковнослов’янську мову іще називають писемною, книжною. Створення шкіл і розповсюдження писемності були пов'язані з соціальними та культурними вимогами давньоруського суспільства. Освічені люди були необхідні не тільки для широкого впровадження нового християнського культу, але й для функціонування державного управління, міжнародних зв'язків і торгівлі
VI. Закріплення та систематизація знань учнів.
Отже темою нашого сьогоднішнього уроку була «Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Українська мова.»
Протягом уроку ми ознайомилися з видатними пам`ятками архітектури, монументального живопису та освітою Київської держави Русь – Українанаприкінці X– у першій половині XI століття.
А для закріплення вивченого на уроці я пропоную вам пограти у
Гру «Упізнай мене».
Отримавши картку з описом культурної пам'ятки ви маєте назвати і охарактеризувати її.
Підведення підсумків уроку.
Слово вчителя:
Сучасність твердо тримається на грунті лише тоді, коли її коріння глибоко сягає у минуле, коли вона тісно пов’язана з нашою великою культурною спадщиною. В іншому випадку вона — тополиний пух, красивий, привабливий, але варто повіяти вітру — і від нього не залишиться і сліду. Культура і мистецтво Київської держави Русь-Україна — це неоціненний внесок до світової художньої скарбниці.
Найцінніша культурна спадщина давньоруської держави, збагачена й подальшому творчою діяльністю майстрів різних удільних земель, послужила міцною основою для майбутніх досягнень українського мистецтва.
Підходить до логічного закінчення наш урок і я б хотіла аби ви відповіли на мої запитання:
Що нового ви почули на сьогоднішньому уроці?
Про що цікаве дізналися?
Що вам найбільше сподобалося на уроці?
Як ви вважаєте, чи знадобляться вам отримані на сьогоднішньому уроці знання у майбутньому?
Оцінювання роботи учнів на уроці.
VII. Домашнє завдання:
Опрацювати параграф 9. Повторити вивчені параграфи 4-8.Складіть перелік подій з історії Київської держави кінця X — першої половини XI ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір. Підготуйтеся до уроку узагальнення. Особливо зверніть увагу на спільні риси зовнішньої політики Володимира Великого та Ярослава Мудрого. На значення понять і термінів «Змієві вали», «шлюбна дипломатія», «Руська правда», «монастир», «соціальна верства», «фреска», «мозаїка», «ікона» та інше.
