національний доход зменшується на суму витрат на всіх стадіях
руху суспільного продукту. Він також може зростати чи змен-
шуватись в залежності від сальдо зовнішньоекономічної дія-
льності.
Дослідження динаміки національного доходу дозволяє зна-
йти ряд закономірностей розвитку, що мають макроекономічне
значення. Зокрема, аналіз доходів і витрат сім'ї, на рівні якої
відбувається споживання національного доходу, дозволив сфор-
мулювати так званий закон Енгеля, який виявив ще в середині
минулого століття німецький економіст Е. Енгель.
Усі витрати сім'ї Енгель розділив на три групи: витрати
на харчування; витрати на промислові товари; витрати на соц-
іально-культурні потреби. Суть закону полягає у тому, що із
зростанням доходів сім'ї, викликаного збільшенням всього дохо-
ду нації, частка витрат на харчування зменшується, на одяг,
житло і комунальні послуги залишається незмінною, а частка
витрат на соціально-культурні потреби зростає.
Одна із причин, яка зумовлює існування системи перероз-
поділу національного доходу, є прагненням суспільства до подо-
лання суттєвої нерівності в доходах, притаманної усім краї-
нам, навіть з найвищими показниками рівня добробуту. Аналіз
стану цієї нерівності проводиться із застосуванням методу Ло-
ренца.
y
Міру нерівності доходів мож - 100% Лінія абсолют-
на визначити, будуючи криву Лорен - ної рівності
ца(або "лук Лоренца"),графік якої 75
зображено на рисунку.
На графіку по осі абсциз від - А
кладено кількість сімей, по осі 50
ординат - доход сімей(у відсотках).
Причому по осі абсциз зліва - най-
бідніші, а справа - найбагатші сім'ї; 12 В
по осі ординат внизу - доход найбід-
ніших, уверху - найбагатших сімей. 0 40 75 100 х
Крива Лоренца
Абсолютна рівність розподілу національного доходу пред-
ставлена бісектрисою(за цією ситуацією усі отримують рівний
доход, абсолютна нерівність показана лініями, що обмежують
графік внизу(вісь абсциз) і справа(у цій ситуації мізерна
кількість сімей одержують 100% доходу).
Крива Лоренца, яка показує фактичний розподіл дохо-
дів, будується за реальними даними. Область між неї і лінією
абсолютної рівності вказує на нерівність у розподілі.
Чим вона буде більшою, тим більшою буде ця нерівність.
Реальне суспільство не характеризується ні абсолютною
рівністю, ні абсолютною нерівністю. Але, чим більше вигнута кри-
ва Лоренца, тим більша ця нерівність. Наближення кривої до
лінії абсолютної рівності убиває стимули до продуктивної
праці, а надмірна її вигнутість може викликати соціальну нап-
ругу у суспільстві. Значна диференціація у розподілі доходів
може привести до різких політичних потрясінь і вкрай небажа-
них для країни наслідків.
Площина між діагональною лінією і кривою Лоренца відома під назвою “площа нерівності”. Абсолютна нерівність представляється горизонтальною і вертикальною осями в правій нижній частині графіка – це відповідає ситуації, коли одна людина отримує весь дохід, наприклад, в країні з населенням 100 чоловік, перші 99 не отримують доходів взагалі, а 100-а людина отримує весь дохід.
Коефіцієнт Гіні, або коефіцієнт концентрації Гіні, який визначається із кривої Лоренца, представляє собою, число, яке являється мірою нерівності в розподілі доходів. Це відношення рівне площі А, поділеній на суму А+В – це область між кривою Лоренца і периметром квадрата. Коефіцієнт Гіні варіюється від 0 до 1, при цьому 0 відповідає абсолютній рівності, поскільки в цьому випадку відсутня зона нерівності, а 1 означає абсолютну нерівність; чим більший коофіцієнт, тим більша нерівність. Коли цей коофіцієнт перевищує 0,45, розподіл доходів рахається дуже нерівномірним, а коли він нижче 0,30, то вважається, що в даній країні відносно рівномірний розподіл доходів. Недоліком цього коофіцієнта є те, що він не відображає різниці в долях доходів різних груп, як це видно із кривої Лоренца, другими словами, різні криві Лоренца можуть давати одне і те ж значення коофіцієнта Гіні. По одному числу неможливо судити про те, торкається ця нерівність в розподілі багатих прошарків населення, бідних чи всіх груп відразу.
Коофіцієнти Гіні в колошніх соціалістичних країнах були одними із самих низьких в світі, і нижче, ніж в країнах з ринковою економікою, за виключенням скандінавських країн. Найбільш високий рівень нерівності доходів притаманний країнам, що розвиваються, особлива в Латинській Америці, де мала група людей володіє високим процентом дохода
Існує думка, що межа натягу"лука Лоренца" наступає у мо-
мент, коли найбідніші 40% населення починають усі разом отри-
мувати менше 13% загальної суми доходів(саме така ситуація
відображена на рисунку).Тому держава повинна регулювати натяг
"лука Лоренца" через оподаткування найбагатших і виплати
найбіднішим. Але певна нерівність все ж повинна збер-
ігатись, зрівняльний розподіл суперечить ринковим прин-
ципам, історичний досвід показав його безперспективність і
навіть шкідливість для суспільства.
3.5. Національне багатство - це сукупність матеріальних благ
і духовних цінностей, нагромаджених суспільством за всю його
історію. Масштаби, структура і якісний рівень національного ба-
гатства визначають економічну могутність країни, потенціал її
наступного соціально-економічного розвитку.
Уявлення про структуру національного багатства дає
схема, зображення на рисунку.
 |
Структура національного багатства
Про рівень економічного розвитку країни та її можливості
в нарощуванні економічної могутності свідчить структура на-
ціонального багатства. Найбільше значення має економічний по-
тенціал країни, який представлений основним і оборотним вироб-
ничим капіталом, кадрами працівників, вчених і спеціалістів.
Основні положення і висновки.
1. Кількісна чи якісна характеристика елементів економічної си-
стеми називається її параметром(показником). Усі парамет-
ри поділяються на екстенсивні (характеризують систему з
кількісного боку) і інтенсивні(показують її з якісної і
структурної сторін), на рівні і потоки.
2. Для характеристики макроекономічних параметрів застосовують
економічну інформацію, до методів одержання якої відносять
оперативний, бухгалтерський і статистичний облік, економіч-
ний експеремент і метод експертних оцінок.
3. Існують два підходи до виміру макроекономічних параметрів -
звужувальний і розширювальний.
4. Звужувальний підхід утворює свою систему народ-
ногосподарського балансу, в якій параметри суспільного ви-
робництва оцінюються з боку натурально-речового змісту
(засоби виробництва і предмети споживання, що утворюють фонд
заміщення, фонд споживання і фонд нагромадження) і вартісної
форми(стара і нова вартість, чистий продукт, необхідний і
додатковий продукт).
5. На грунті розширювальної концепції виникає інша система на-
родногосподарського обліку - система національних рахун-
ків. Повний набір її показників, що характеризують результа-
ти виробництва, включає валовий внутрішній продукт, валовий
національний продукт, чистий внутрішній продукт, чистий
національний продукт, валовий внутрішній доход, валовий
національний доход, чистий внутрішній доход, чистий
національний доход.
6. Основою економічного розвитку суспільства є доход нації
(чистий національний доход), який використовується на
споживання і нагромадження.
7. Національне багатство включає національне майно (основний
виробничий і основний невиробничий капітал, матеріальний
оборотний капітал, резерви засобів виробництва і предметів
споживання, особисте майно населення), а також природні
ресурси, залучені в господарський оборот.
8. Відносним результатом суспільного виробництва є його ефек-
тивність(співставлення абсолютного результату виробництва -
продукту з витратами виробничих ресурсів),її основні показ-
ники - продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача,
з одного боку, і трудомісткість, фондомісткість і
матеріаломісткість продукту - з іншого.
9. Розрахунок ВНП за витратами: GNP = C + Ig + G + NE
GNP – валовий національний продукт
С – споживчі витрати
Ig - валовіприватні інвестиції
G - державні витрати
NE - чистий експорт
Чистий експорт : NE = E – Z
NE – чистий експорт
E - експорт
Z - імпорт
Чистий експорт може бути від”ємною величиною
Обчислення ВНП за доходами : GNP = W + R + i + p + A + Tн
W - заробітна плата
R - рента
і - процент
р - прибуток
А - амортизація
Тн - непрямі податки
Валовий внутрішній продукт (ВВП) : GIP = GNP – NE
GIP – валовий внутрішній продукт
GNP – валовий національний продукт
NE - чистий експорт
Чистий національний продукт : NNP = GNP – A
NNP – чистий національний продукт
GNP – валовий національний продукт
A - амортизація
Національний доход : NJ = NNP – Tн
NJ - національний доход
NNP – чистий національний продукт
Tн - непрямі податки
NJ= W + R + i + p
NJ - національний доход
W - заробітна плата
R - рента
i - процент
p - прибуток
Особистий доход :
|
| ||
|
| ||
PJ = NJ - - - +
Доход кінцевого використання : DJ = PJ - Tінд
DJ - доход кінцевого використання
PJ - особистий доход
Tінд - індивідуальні податки
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
