Гімнастика в системі фізичного виховання лекція з предмету «Теорія і методика викладання гімнастики» (стр. 3 )

Учитель повинен ураховувати фізичні можливості дітей даного віку й весь процес фізичного виховання дошкільників підкоряти інтересам нормального розвитку зростаючого організму. У зв'язку з особливостями розвитку кістяка, м'язів, внутрішніх органів, нервової системи необхідні найпростіші види фізичних вправ – загально розвиваючі вправи, ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, рівновага, рухливі ігри, а також найпростіші вправи художньої гімнастики. Учитель повинен прагнути виховувати в хлопців дисципліну й прищеплювати навички організованого поводження в колективі.

У цьому віці не потрібно застосовувати спеціальних вправ, пов'язаних з більшою м'язовою напругою. У заняттях з дошкільниками повинні переважати імітаційні вправи й відповідний розвиток дітей рухливі ігри.

Для рішення завдання фізичного виховання в яслах і дитячих садках проводяться спеціальні заняття фізичними вправами навчального типу, ранкова гімнастика, фізкультхвилинка, що гартують процедури, рухливі ігри, екскурсії, свята, індивідуальні й самостійні заняття.

Основна гімнастика для дітей шкільного віку.

Зміст гімнастики для дітей різних віків визначається загальними завданнями фізичного виховання й анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму.

Основна гімнастика спрямована на загальне зміцнення й розвиток організму школярів, формувань правильної постави, виховання фізичних, моральних і вольових якостей, а також уміння доцільно користуватися ними в практичній діяльності.

Поряд з визначеною формою в шкільному режимі дня передбачена гімнастика до занять. Ціль неї – організувати учнів перед початком навчального дня, привчити їх до регулярних фізичних вправ.

У зв'язку з анатомо-фізіологічними й психологічними особливостями зростаючого організму шкільний вік підрозділяється на три періоди:

а) молодший шкільний вік – від 7 до 9 років (I – III класи);

б) середній шкільний вік – від 10 до 14 років (IV – VIII класи);

в) старший шкільний вік – від 15 до 16 років (IX – X класи).

У кожній із цих вікових груп використаються різні засоби й методи фізичного виховання.

Атлетична гімнастика.

Атлетичною гімнастикою в основному займаються юнаки з метою формування правильної постави, гармонійного розвитку мускулатури всього тіла, виправлення недоліків статури. Вона розвиває такі коштовні для людини рухові якості, як сила гнучкість, швидкість, спритність і витривалість.

Засоби атлетичної гімнастики досить різноманітні. У ній широко застосовуються різні загально розвиваючі вправи без предметів, і із предметами (булави, ціпки, набивні м'ячі, скакалки, гумові амортизатори, гирі, гантелі, штанга). При заняттях можуть бути також застосовані предмети домашнього побуту (вправи зі стільцем, на стільці, з опорою ніг об стіл, на ліжку), а також на снарядах масового типу й гімнастичних снарядів.

У цей час застосовуються дві форми атлетичної гімнастики: індивідуальна й групова.

Заняття атлетичною гімнастикою проводяться в залі, на спортивній площадці або в домашніх умовах.

У юнацькому віці треба в першу чергу розвивати ковкість, гнучкість, швидкість; вправи з обтяженнями повинні грати тільки допоміжну роль.

Тренування по атлетичній гімнастиці треба планувати так, щоб вправи із предметами сполучалися із вправами без предметів. Вправи, для розвитку сили й збільшення обсягу мускулів повинні сполучатися із вправами, що розвивають спритність, швидкість і витривалість. Чисто силові вправи (жими, повільні підйоми) треба чергувати зі швидкісно-силовими, а різні акробатичні й гімнастичні вправи – з бігцем на короткі й довгі дистанції.

Гігієнічна гімнастика.

Ціль гігієнічної гімнастики – зміцнення здоров'я, збереження бадьорості й високої працездатності. Із всіх видів гімнастики гігієнічна гімнастика найбільш масова й доступна. Вона корисна в будь-якому віці: дітям, учнівській молоді, працівникам розумової й фізичної праці. До складу гігієнічної гімнастики входять фізичні вправи, водні процедури, масаж і самомасаж. Нею щодня можна, займатися самостійно в домашніх умовах, керуючись методичною літературою, радами вчителі й вказівками, якими звичайно супроводжуються передачі гімнастики по радіо й телебаченню.

Якщо нею займатися систематично, вона приносить більшу користь – зміцнює організм людини, поліпшує роботу органів кровообігу, подиху й нервової системи. Вона особливо корисна особам з ослабленим здоров'ям і людям літнього віку. Систематичні заняття гігієнічною гімнастикою сприяють розвитку м'язової сили, гнучкості тіла, формуванню й збереженню правильної постави, підвищенню діяльності внутрішніх органів і центральної нервової системи.

У цей час існують дві форми гігієнічної гімнастики – індивідуальна й групова.

Індивідуальна гігієнічна гімнастика звичайно складається із простих, доступних кожному, фізичних вправ і проводиться самостійно.

Групові заняття гігієнічною гімнастикою, на відміну від індивідуальних, організуються й проводяться під керівництвом учителя, інструктори в різних колективах, будинках відпочинку, санаторіях, піонерських таборах, установах, школах, вузах, військових частинах, гуртожитках і т. д.

Гігієнічною гімнастикою можна займатися в будь-яку годину дня, у приміщенні й на повітрі.

Ранкова гімнастика сприяє більше швидкому переходу організму від залишкового стану сну до пильнування. Ранкову гімнастику варто закінчувати водною процедурою. Її часто називають зарядкою, тому що вона надає бадьорість і сприяє більше активній трудовій діяльності.

Гігієнічна гімнастика в плині дня проводиться з метою зменшення стомлюваності й поліпшення працездатності. Гімнастика перед сном, або вечірня гімнастика на противагу ранкової полегшує й прискорює перехід організму від стану діяльності до сну.

У гігієнічну гімнастику входять загально розвиваючі вправи для збільшення сили, рухливості в суглобах, формування правильної постави, зміцнення серцево-судинної й дихальної систем, а отже, і всього організму в цілому.

Вправи гігієнічної гімнастики методично оформляються у вигляді комплексів з 5 – 6 вправ, кожне з яких повторюється кілька разів. Зміна кількості повторень дозволяє регулювати навантаження відповідно до можливостей що займаються.

5.2. СПОРТИВНІ ВИДИ ГІМНАСТИКИ.

До спортивних видів гімнастики ставляться:

- спортивна гімнастика;

- художня гімнастика;

- спортивна акробатика.

Ці види користуються великою популярністю в нашій країні й за рубежем. В Україні створені сприятливі умови для розвитку зазначених видів спорту.

Спортивна гімнастика є найбільш масовим видом спорту, захоплююча й близька молоді. Невичерпне число постійно нових і цікавих вправ роблять її популярної й привабливою. Безперервне просування вперед у спортивній техніці, розучування всі нових і нових вправ, подолання невдач, успіхи у виконанні ряду вправ, пов'язаних з ризиком – все це зміцнює волю, виховує важливі риси характеру.

Спортивна гімнастика доводить координацію рухів, рухові навички й морально-вольові якості до високого ступеня досконалості, техніку виконання – до рівня майстерності.

Основний зміст спортивної гімнастики становить багатоборство. У чоловіче багатоборство входять вільні вправи, вправи на коні, брусах, поперечині, кільцях і опорні стрибки. У жіноче – вільні вправи, вправи на колоді, брусах різної висоти, опорний стрибок. Ці вправи гімнастичного багатоборства в цей час входять у програму міжнародних змагань – Олімпійських ігор, першостей миру, чемпіонатів Європи, універсіад.

Крім цих основних засобів, у спортивній гімнастиці використаються інші види фізичних вправ: вправи зі штангою, спортивні й рухливі ігри, плавання, легка атлетика, стрибки у воду, ходьба на лижах і т. д.

Значна частина цих вправ використається для загальної фізичної підготовки гімнастів. Особливе місце в спортивній гімнастиці займають акробатичні й хореографічні вправи, що є коштовним засобом загальної й спеціальної технічної підготовки гімнаста.

Художня гімнастика порівняно молодий вид спорту, офіційне її визнання відноситься до 1947 р. Вона вирішує завдання загальної фізичної підготовки, спрямована на оволодіння спеціальними руховими навичками без предметів і із предметами (обруч, скакалка, м'яч, булави, стрічка й т. д.). Відмінною рисою її є неодмінна умова використання музики при виконанні рухів. Багато рухів спочатку були запозичені з вільних вправ спортивної гімнастики й з найпростіших акробатичних вправ. Зараз вона має у своєму розпорядженні своїми специфічними, властивими тільки їй, формами рухів, особливо це стосується вправ із предметами. Всі рухи, застосовувані в художній гімнастиці, характеризуються цілісністю, логічністю їхнього зв'язку й динамічністю виконання.

Більшість із них здобуває танцювальний характер. Засоби, застосовувані на заняттях художньою гімнастикою, форма, зміст навчального процесу й вимоги, пропоновані на змаганнях, сприяють естетичному вихованню.

Спортивна акробатика має в основному ті ж завдання, що й спортивна й художня гімнастика, але відрізняється від них характером вправ і способом їхнього виконання. Спочатку акробатика розвивалася в низових колективах, деякі акробатичні вправи включалися в програму по гімнастиці. Особливо широкий розвиток акробатики починається наприкінці тридцятих років. Вона в цей період стає самостійним видом спорту. Відповідно до існуючої класифікації, акробатика ділиться на наступні види:

- стрибкова акробатика для чоловіків і жінок;

- парна чоловіча й жіноча;

- групова чоловіча й жіноча;

- змішана;

- акробатика на батуті.

Розвитком цього виду спорту в нас у країні зараз займається самостійна федерація акробатики. З цього виді з 1974 р. проводяться міжнародні змагання, включаючи й першість миру.

Поряд зі складними спортивними видами вправ в акробатиці є незліченна кількість різноманітних найпростіших вправ, що дозволяють проводити заняття з різними контингентами що займаються. До них ставляться всілякі перекати, перекиди, перевороти, найпростіші піраміди, стійки, «шпагати», «мости» і т. д.

Акробатичні вправи емоційні й видовищні, тому вони часто включаються в програму виступів на вечорах художньої самодіяльності шкіл, у піонерських таборах, у різних показових святах народів України. Акробатичні вправи широко представлені в шкільних програмах по фізичній культурі. З їхньою допомогою розвивають координацію рухів, спритність, стрибучість, почуття рівноваги, виховують сміливість, наполегливість, орієнтацію.