Сценарій урочистої лінійки «1 Вересня» (стр. 4 )

ЗВР: Сьогодні свято для всіх школярів. Останній дзвоник сповіщає не лише про закінчення навчального року, але підводить межу, підсумок всього навчального року.

Ведучий: Увага! Слухайте у цей святковий час

Я проголошую шкільний указ:

Ведучий: Хай знають всі - родина вся шкільна -

Найкращих наших учнів імена.

Ведучий: Які читають добре і танцюють

Безпомилково пишуть і малюють,

Ведучий: Що докладали розому і рук

До праці в школі і до всіх наук.

вручити грамоти нашим найкращим учням.

(Вручення грамот) (виступ танцювального колективу)

ЗВР: Прожито останній навчальний день за шкільною партою. Та впевнена, що кожен з вас пам'ятає той далекий ранок, коли ви — хто з радістю, хто зі сльозами на очах та страхом перед невідомим — вперше прийшли до гарної, світлої будівлі під назвою «Школа». І на порозі вас зустріла вона — ваша перша вчителька. Вона вела вас, малюків, за руки Стежиною, що йшла від «Букваря», Щоб невгасимо сяєвом науки В житті завжди вас кликала зоря.

Перша вчителька! Саме вона запам'ятовується особливо. За ласку, за мудрість, за частку душі, що залишається в житті кожної дитини. І мабуть найбільше вдячні першій учительці першокласники. Надаємо їм слово.

Виступ 1 кл:

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекав на нас

І прийшли ми всі сюди

Щоб учитись і рости.

Перший клас, наш перший клас!

Скільки справ зустріло нас!

Треба фрукти рахувати.

По складах книжки читати.

А письмо - це справжні муки

Від напруги ниють руки!

Вам би пальчики - билинки,

В ляльки гратись, у машинки!

Та коли ж весь час веди

Знаки, літери, склади...

В зошита задрались вуха

Ніби й він уважно слуха.

Потім крейдою писали,

Форми білі - білі стали!

Хтось під партою в кутку

Робить справу нелегку

Все на пальцях полічили,

Бо без них немає сили.

Клас працює, а дівчата

Вчаться булки доїдати

Потім ще б чайку напитись

Й погуляти відпроситись.

Дехто водить теревені

«Нащо вчитись Змалку вчені!»

Совість — зрадниця мовчить,

І язик теж не болить

Ну, а час вже не чекає

Швидко якось пролітає,

Ось уже й весні кінець

Що ж, хто вчився – молодець

Останній дзвоник підсумовує

Напружений навчальний рік –

Він є подією чудовою

Для тих хто зветься «випускник»

Всіх одинадцятикласників вітаємо

З останнім дзвоником шкільним

Щастя всім ми їм бажаєм,

веселим, гарним, молодим.

ЗВР: З великою вдячністю до своєї першої вчительки звертаються випускники початкової школи: (Виступ учнів 4 кл.)

ЗВР: Сьогодні на нашій лінійці стоять учні 9 класу, які, після складання підсумкової державної атестації, також стануть випускниками і отримають свідоцтво про базову освіту. Одні з них продовжать своє навчання в інших навчальних закладах, дехто залишиться в школі. Та все ж таки для більшої частини учнів це буде останній шкільний дзвінок.

(Виступ 9 кл.)

ЗВР: А найбільше свято у наших випускників.

Ведучий: Дорогі наші друзі! Хай би мить зупинилась:

Пролунає цей дзвоник - і дитинство скінчилось,

Потім вибір не легкий: що робити, ким бути?

Потім буде робота, навчання, інститути...

Ведучий: Шлях життєвий терний, але дуже цікавий

Хай знайде собі кожний і навчання і справу,

Не впадайте у відчай коли складно вам буде

Вірте! Знайдеться вихід, допоможуть вам люди!

Ведучий: Хай не буде у долі місця смутку і тузі,

Хай зустрінуться щирі, добрі, лагідні друзі!

Щоб ніколи образи та злих слів не почути!

Щоб завжди ви для нас могли прикладом бути!

Ведучий: То ж бажаємо далі на шляху вам не впасти,

А екзамени будуть - на відмінно їх скласти,

Ще повагу до школи зберігати велику

І останній свій дзвоник пам'ятати до віку!

ЗВР: Слово надається випускникам Федорівської ЗОШ І - ІІІ ступенів 200_ року.

Виступ випускників:

Ось час проб'є і школу ми покинем

Уже назавжди. Тут не буде нас.

Розійдемось, у світ ясний полинем,

І засумує школа, рідний клас.

Ми вам, молодшим, школу залишаєм.

Шануйте старших, в дружбі ви живіть.

Ви кращі будете за нас, ми знаєм,

Та про любов на партах не пишіть.

Учіться добре та живіть чудово,

Та не гуляйте у вечірній час,

Не бийте вікон, навіть випадково,

І час від часу згадуйте про нас.

Пишіть диктанти і книжки читайте,

Щоб ліні дух нарешті з школи щез.

Ну а з уроків, друзі, не тікайте,

Навчальний не порушуйте процес.

Садіть дерева, сійте гарні квіти,

Щоб школа стала, як вінок у нас.

Живіть щасливо в рідній школі діти,

А ми сюди ще прийдемо не раз.

Ми - весна твоя, рідна країно,

І звичайно твоє майбуття.

Дай розправити крила орлино,

Будувати прийдешнє життя!

Наша мрія нам зіркою світить,

Кличуть в даль нас дороги твої.

Україно! Ми всі твої діти!

То ж прийми нас в обійми свої.

Бринять для нас дзвінки останні,

їх спогад буде доганять...

Учителів любимих рідних

До сліз нам хочеться обнять

Уклін низенький наша школо

Уклін вам рідні вчителі

Яким же передати словом

Любов до вас на цій землі

Ну ось і все. Спасибі люба школо,

Бо проминули довгих одинадцять літ.

Науки, дискотеки, друзів коло -

Прекрасний, чарівний дитинства світ!

Були ви з нами поруч в кожній справі -
Шановні, любі, щирі вчителі

Порадники суворі і ласкаві,

Ви - честь і слава нашої землі!

Були ми з вами, мов сім’я єдина

Тепер дорослі, а тоді - малі.

Ми віримо: воскресне Україна,

Бо є на світі справжні вчителі!

Ви вчили нас в пораді і в розмові,

Були завжди опорою для всіх

Ми вірили, є вищий сенс в любові.

Безчестя, підлість, зрада - тяжкий гріх.

Ми всі здоров’я, щастя вам бажаємо,

Бо стан душі не висловить словами

За все чого навчилися і знаємо,

Сьогодні ми завдячуємо вам!

ЗВР: Завтра наша держава відмічатиме День захисту дітей. В зв'язку з цим хочемо привітати всю дитячу громаду і побажати їм миру, щастя, успіхів.

Ведучий: З святом вас великим і прекрасним

Нехай усім нам світить сонце ясне

Хай війни лихії з землі зникають

А люди у щасті, в добрі проживають.

Ведучий: Хай посмішка дитяча злобу руйнує

А мудрість і добро життя будує

Хай світанки ваші щасливі будуть

Хай в злагоді і мирі проживають люди.

Ведучий:

Цей світ існує щоб жить і радіти

То ж хай щасливо сміються діти

(пісня «Ми бажаєм щастя вам»)

Випускники:

Дзвіночку, ти збирав нас на уроки!

На збори кликав, виряджав на труд,

Ось незабаром стихнуть наші кроки.

А ти, як завжди, зостаєшся тут.

І сад лишається, і світлі класи,

Лишаються молодші школярі.

Ми підросли, і час нам вирушати.

Дзвони ж, нам дзвонику востаннє на дорогу.

Директор школи надає право останнього дзвінка випускнику і першокласниці.

Д. Ш.: На цьому дозвольте урочисту лінійку вважати закритою. (Звучить Гімн України)

Випускний вечір.

Ведуча.

Шановні батьки! Вчителі! Гості!

Ось і настав цей день —

День літній, прощальний.

Найпам 'ятніший він

І трішечки печальний!

Сьогодні у нас особливе свято, якого немає в жодному календарі, але про нього всі знають, його завжди всі чекають. У цьому святі зустрічаються біль розлуки і світлі надії, сум розставання і радість зустрічі з майбутнім. Напевно, в цьому залі сьогодні не знайдеться жодної дорослої людини, яка б не хвилювалася. І це зрозуміло, адже кожен із вас переживав такі хвилини прощання зі шкільним життям.

А шкільні роки — це 3000 днів, це цікаві зустрічі та вечори, конкурси і вікторини, улюблені уроки, веселі шкільні перерви, перші радощі та перші розчарування, перше кохання.

Та час летить і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога дуже мінлива і нелегка, І в кожного вона своя. Але всім, неодмінно всім, світитиме далеким вогником, сповитим солодким спогадом, дитинство і юність, тому що це найкраща пора життя людини, і проходить вона у школі. Та все має свій початок і кінець. Закінчується і шкільна юність. А сьогоднішній день проводить межу між дитинством і самостійним життям учнів нашої школи. Погляньте, як світло й урочисто в нашому залі; І очі щасливі повсюди горять, Сьогодні на свято ми з вами зібрались В життя проводжати своїх журавлят!

Тому дозвольте мені запросити в цей зал тих, кому присвячується сьогоднішня подія, заради кого всі ми тут зібралися, для кого цей вечір — перша сходинка у самостійне життя, — запросити випускників. Вітаймо їх! Ось зайдуть на лінійку востаннє Наші учні - найстарший клас. Хай здійсняться всі ваші бажання! Ми ласкаво запрошуємо вас. Злинь же, музика, в небо гучніше В добру пору лунай, в добрий час. Вище голови! Йдіть веселіше! Ми усі вже чекаємо на вас.

Вставайте всі ж бо,

Дітей стрічаймо.

Оркестр, прошу,

їм марш заграймо.

(Звучить марш. Заходять випускники).

Називаються випускники.

Директор школи. Урочистий вечір, присвячений врученню атестатів про середню освіту випускникам оголошується відкритим.

Звучить Гімн України.

Вип.: Я так пишаюсь, що родився в Україні

Що українцем звусь і вірним її сином

В годину щастя і важку хвилину

Тобі я вірним буду рідна Батьківщина.

Вип. Моя Вкраїно, мила моя Україно

Люблю тебе і твою мову солов'їну

Тебе, мов скарб, залишу дітям і онукам,

їм розповім про твою радість і твою муку.

Ведучий: 1941 року, такого ж літнього вечора, вчителі і батьки вітали випускників, бажали їм щастя і миру.

Завтра - була війна. Були грізні роки, які зруйнували найвищі мрії, забрали мільйони життів - юних, світлих, квітучих.

Ніхто з нас не хоче, щоб завтрашній світанок був безхмарним і сонячним.

А в пам'ять тих, хто поліг на фронтах Великої Вітчизняної війни, пропонуємо кращим учням випускникам покласти квіти до обеліска загиблим землякам і воїнам - визволителям.

Ведучий: В цейурочистий, святковий вечір ми вшановуємо пам 'ять загиблих воїнів, які вибороли безхмарне небо для України.

Д. Ш. Право покласти квіти до обеліска загиблим воїнам надається:_____________________________________

(Музика «Степом, степом», виноситься корзина квітів.)

Вип.: Тебе не раз ущент палили й руйнували

А скільки раз сини за тебе помирали

Любов до тебе я залишу в вічний спадок