Тести до модульного контролю з пропедевтикивнутрішньої медицини (стр. 2 )

1)  пневмотораксі;

2)  бронхонхоектатичній хворобі;

3)  пневмонії;

4)  емфіземі легенів;

5)  бронхіті?

127. Який перкуторний звук виникає в стадії гіперемії:

1)  тупий;

2)  притуплений;

3)  притуплено-тимпанічний ;

4)  ясний легеневий;

5)  тимпанічний?

128. Яким буває перкуторний звук у хворих на вогнищеву пневмонію, коли запальне вогнище розміщено на глибині 9 см:

1)  притуплений;

2)  притуплено-тимпанічний ;

3)  тимпанічний;

4)  ясний легеневий;

5)  коробковий?

129. Який перкуторний звук характерний для гострого бронхіту:

1)  ясний легеневий;

2)  коробковий;

3)  тимпанічний;

4)  притуплений;

5)  тупий?

130. Який перкуторний звук характерний для бронхіальної астми в момент нападу:

1)  ясний легеневий;

2)  коробковий;

3)  тимпанічний;

4)  притуплений;

5)  тупий?

131. Який перкуторний звук прослуховують над порожниною, що сполучається з бронхом:

1)  ясний легеневий;

2)  коробковий;

3)  тимпанічний;

4)  притуплений;

5)  тупий?

132. У разі якого захворювання може спостерігатися однобічне зміщення нижньої межі легенів угору:

1)  однобічного пневмосклерозу;

2)  однобічної бронхоектатичної хвороби;

3)  правобічної бронхопневмонії;

4)  вогнищевого туберкульозу правої легені;

5)  лівобічної плевропневмонії?

133. Для якого захворювання легенів характерне зміщення з одного боку нижньої межі легенів угору:

1)  крупозної пневмонії;

2)  ексудативного плевриту;

3)  бронхопневмонії;

4)  емфіземі легенів;

5)  бронхіті?

134. При якому захворюванні найчастіше відбувається зміщення нижньої межі легенів угору:

1)  бронхоектатичній хворобі;

2)  пневмосклерозі;

3)  бронхопневмонії;

4)  бронхіальній астмі;

5)  бронхіті?

135. Що відбувається у хворих на пневмонію, яка локалізується у нижній частці легенів:

1)  з’являється тимпанічний тон;

2)  зменшується висота стояння верхівок легенів;

3)  зменшується ширина полів Креніга;

4)  зменшується активна рухомість нижнього краю легені;

5)  збільшується активна рухомість нижнього краю легені?

136. Яку перкусію (за силою звуку) застосовують для проведення топографічної перкусії:

1)  голосну;

2)  тиху;

3)  найтихішу;

4)  дуже голосну;

5)  звичайну.

137. У разі застосування найголоснішої перкусії грудної клітини коливання не може пройти глибше, ніж на:

1)  4 см;

2)  5 см;

3)  7 см;

4)  1 см;

5)  2 см;

138. В якій послідовності проводять топографічну перкусію:

1)  визначення висоти стояння верхівок, нижніх меж легенів, екскурсій;

2)  порівняльна, топографічна перкусія;

3)  поля Креніга, екскурсія нижніх країв легені;

4)  нижні межі легенів, порівняльна перкусія;

5)  визначення екскурсій і висоти стояння верхівок легені.

139. Розміщення верхньої межі легенів ззаду у дорослих людей:

1)  на рівні остистого відростка V шийного хребця;

2)  на рівні остистого відростка VІ шийного хребця;

3)  на рівні остистого відростка VІІ шийного хребця;

4)  на рівні остистого відростка І грудного хребця;

5)  на рівні остистого відростка ІІ грудного хребця;

140. Висота стояння верхівок легенів спереду у здорових людей:

1)  на 1-2 см вище від ключиці;

2)  на 3-4 см вище від ключиці;

3)  на рівні ключиці;

4)  на 2-3 см вище від ключиці;

5)  на 7 см вище від ключиці;

141. Що таке поля Креніга:

1)  висота верхівок легенів спереду;

2)  висота верхівок легенів ззаду;

3)  ширина верхівок легенів;

4)  ширина правої легені знизу спереду і ззаду;

5)  ширина лівої легені знизу ззаду.

142. При якому захворюванні верхня межа легенів визначається нижче нормального рівня:

1)  пневмонії;

2)  туберкульозі;

3)  пневмосклерозі;

4)  гідротораксі;

5)  емфіземі.

143. Яка найчастіша причина зміщення верхньої межі легенів вгору:

1)  абсцес легенів;

2)  бронхопневмонія;

3)  емфізема легень;

4)  ателектазі;

5)  бронхіті.

144. У разі якого захворювання верхня межа легені визначається нижче від нормального рівня:

1)  пневмонії;

2)  первинного інфікування мікобактерії туберкульозу;

3)  гідротораксу;

4)  пневмосклерозу;

5)  емфіземі.

145. Де в нормі проходить нижня межа легенів по передній пахвовій лінії:

1)  нижній край VІІ ребра;

2)  верхній край VІ ребра;

3)  нижній край VІІІ ребра;

4)  верхній край ІХ ребра;

5)  верхній край Х ребра;

146. Де в нормі проходить нижня межа легенів по середній пахвовій лінії:

1)  нижній край VІІ ребра;

2)  нижній край VІІІ ребра;

3)  верхній край VІІІ ребра;

4)  верхній край ІХ ребра;

5)  нижній край Х ребра;

147. Де в нормі проходить нижня межа легенів по лопатковій лінії:

1)  нижній край VІІІ ребра;

2)  нижній край ІХ ребра;

3)  верхній край Х ребра;

4)  верхній край ХІ ребра;

5)  нижній край ХІ ребра;

148. Коли нижня межа легенів зміщується вгору:

1)  на глибокому вдихові;

2)  у разі зморщення легеневої тканини;

3)  у хворих на емфізему легень;

4)  у разі хронічного застою крові в легенях;

5)  у разі ентероптозу;

149. Внаслідок якого патологічного процесу відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1)  лівобічного ексудативного плевриту;

2)  ателектазу легені;

3)  правобічного пневмотораксу;

4)  метеоризму;

5)  бронхопневмонії;

150. У разі якої патології найчастіше відбувається двобічне зміщення нижніх меж легенів вгору:

1)  пневмонії;

2)  адгезивного плевриту;

3)  асциту;

4)  правобічного пневмосклерозу;

5)  бронхіту;

151. Зміщення нижньої межі легені вниз характерно для:

1)  бронхопневмонії;

2)  емфіземи легенів;

3)  крупозної пневмонії;

4)  бронхоектатичної хвороби;

5)  бронхіту;

152. Як визначається активна рухомість нижнього краю легенів (екскурсія):

1)  під час затримки дихання на висоті вдиху і видиху;

2)  під час нормального дихання;

3)  під час затримки дихання;

4)  на фазі вдиху;

5)  під час зміни положення тіла;

153. Активна рухомість нижнього краю легені зменшується в разі:

1)  глибокого дихання;

2)  емфіземи легень;

3)  ентероптозу;

4)  фізичного напруження;

5)  задишки;

154. Що таке пасивна рухомість нижніх країв легені:

1)  рухомість унаслідок глибокого вдиху і видиху;

2)  рухомість у разі зміни положення тіла;

3)  рухомість унаслідок глибокого вдиху;

4)  рухомість унаслідок глибокого видиху;

5)  рухомість у разі затримки дихання.

155. У хворого на фоні бронхіального дихання при вдоху та видиху вислуховується побічний дихальний шум, який не зникає при кашлі та підсилюється при натисканні фонендоскопом на грудну клітину. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. плевро-перікардіальний шум

156. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує тріск волосся або снігу. Шум не змінюється при кашлі і навіть посилюється. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. саккадоване дихання

157. У хворого на фоні послабленого дихання при вдоху вислуховується побічний дихальний шум, який нагадує лопанье бульбашок при вдоху та видиху. При кашлі цей шум зменшується і частково зникає. Це може бути:

1. вологі хрипи

2. шум тертя плеври

3. крепітація

4. сухі хрипи

5. жорстке дихання

158. Шум тертя плеври вислуховується при:

1.  порожнині в легенях

2.  плевро-перікардіальних швартах

3.  наявності рідини в плевральній порожнини

4.  порушенні бронхіальної прохідності

5.  ущільненні легеневої тканини

159. Патологічне бронхіальне дихання може бути при:

1.  порожнині в легенях

2.  плевро-перікардіальних швартах

3.  наявності рідини в плевральній порожнини

4.  порушенні бронхіальної прохідності

5.  ущільненні легеневої тканини

160. Послаблення везикулярного дихання та відсутність бронхофонії буває при:

1.  порожнині в легенях

2.  плевро-перікардіальних швартах

3.  наявності рідини в плевральній порожнині

4.  порушенні бронхіальної прохідності

5.  ущільненні легеневої тканини

161. Задишка експіраторного характеру є ознакою:

1.  зменшенні просвіту бронхів

2.  порушенні дихального центру

3.  збільшенні просвіту бронхів

162. Над легенями вислуховується м'який шум, що дує та підсилюється при вдоху і зменшується при видиху. Цей шум нагадує букву «Ф». Що це за шум?

1.  патологічне бронхіальне дихання

2.  везикулярне дихання

3.  сухі хрипи

4.  вологі хрипи

5.  крепітація

163. Відставання в акті дихання однієї з половин грудної клітини немає при:

1.  ущільненні легеневої тканини

2.  рідини в плевральній порожнині

3.  при наявності газу в плевральній порожнині

4.  порожнині в легенях

5.  порушенні прохідності бронхів

164. Ознакою асиметрії грудної клітини є:

1.  різний рівень розташування клюциц

2.  різний рівень розташування лопаток

3.  деформація грудини

4.  деформація хребта

5.  різний рівень розташування ребер

165. Бронхіальне дихання в нормі вислуховується

1.  над легенями

2.  над горлянкою

3.  над трахеєю

4.  над серцем

5.  в області пространства Траубе

166. Хрипи, що вислуховуються над поверхнею грудної клітини виникають:

1.  в альвеолах

2.  у бронхах

3.  у гортані

4.  в плевральній порожнині

167. Вологі хрипи при вислуховуванні нагадують:

1.  пузирі, що лопаються

2.  тріск снігу

3.  свист в обидві фази дихання

4.  скрип шкіряного ремня

168. Аускультативною ознакою синдрому скопичення газу в плевральній порожнині є6

1.  відсутність везикулярного дихання

2.  бронхіальне дихання

3.  крепітація

4.  жорстке дихання

5.  шум тертя плеври

169. Для синдрому порушення прохідності бронхів при аускультації характерні побічні дихальні шуми:

1.  сухі високі хрипи

2.  крепітація

3.  вологі хрипи

4.  сухі низькі хрипи

170. Мілко - та середньопузирчасті хрипи та наявність бронхофонії можуть бути при:

1.  звуженні просвіту бронхів

2.  ущільненні легеневої тканини

3.  порожнині в легенях

4.  підвищенні повітряності легеневої тканини

171. Амфоричне дихання є ознакою наявності:

1.  компресійного спадіння легень

2.  звуженні просвіту бронхів

3.  наявності повітря в плевральній порожнині

4.  наявності порожнини в легенях

5.  ущільненні легеневої тканини

172. Жорстке дихання та велика кількість сухих хрипів можуть бути при:

1.  наявності повітря в плевральній порожнині

2.  потовщенні листків плеври

3.  звуженні просвіту бронхів

4.  ущільненні легеневої тканини

173.У людини гіпервентиляція внаслідок фізичного навантаження. Який з наведених показників зовнішнього дихання в неї значно більший, ніж у стані спокою?

А. Дихальний об’єм.

В. Життєва ємність легень.

С. Резервний об’єм вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Загальна ємність легень.

174.Людина зробила спокійний видих. Як називається об’єм повітря, який міститься в її легенях при цьому?

А. Життєва ємність.

В. Залишковий об’єм.

С. Резервний об’єм видиху.

D. Дихальний об’єм.

E. Функціональна залишкова ємність легень.

175.Людина зробила максимально глибокий вдих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Загальна ємність легень.

В. Життєва ємність легень.

С. Ємність вдиху.

D. Функціональна залишкова ємність легень.

E. Дихальний об’єм.

176 Людина зробила максимально глибокий видих. Як називається об’єм повітря, що міститься в її легенях?

А. Функціональна залишкова ємність легень.

В. Залишковий об’єм.

С. Ємність вдиху.

D. Резервний об’єм видиху.

E. Альвеолярний об’єм.

177.Людина в стані спокою штучно примушує себе дихати часто і глибоко протягом 3-4 хв. Як це відображається на кислотно-основному стані організму?

А. Виникає метаболічний алкалоз.

В. Виникає дихальний ацидоз.

С. Виникає дихальний алкалоз.

D. Виникає метаболічний ацидоз.

E. Кислотно-основний стан не змінюється.

178.У підлітка, 12 років, який хворіє на бронхіальну астму, розвинувся тяжкий напад астми: виражена експіраторна задишка, блідість шкіри. Який вид порушення альвеолярної вентиляції має місце?

А. Нервово-м’язовий.

В. Рестриктивний.

С. Торакодіафрагмальний.

D. Центральний.

E. Обструктивний.

179.У жінки, 45 років, яка тривалий час хворіє на бронхіальну астму, виник напад ядухи. Який патогенетичний механізм цього явища?

А. Зниження чутливості дихального центра.

В. Втрата еластичності легеневої тканини.

С. Спазм дрібних бронхів.

D. Порушення рухливості грудної клітки.

E. Порушення перфузії легеневої тканини.

180.В обстежуваного визначили дихальний об’єм (500 мл), частоту дихання (15 за 1 хв), об’єм мертвого простору (100 мл). Скільки повітря пройде в нього за 1 хв через альвеоли?

А. 9000 мл.

В. 7500 мл.

С. 1500 мл.

D. 6000 мл.

E. 7400 мл.

181.Дихальний об’єм становить 450 мл, а частота дихання – 20 за 1 хв. Якою буде альвеолярна вентиляція?

А. 5000 мл.

В. 3000 мл.

С. 4000 мл.

D. 6000 мл.

E. 8000 мл.

6.2. Тестові завдання.

182.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?

А. 6-9 м/с.

Б. 3-6 м/с

В. 9-12 м/с

Г. 12-15

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

183. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?

А. Атеросклероз (atherosclerosis).

Б. Гіпертонічна хвороба

В. Ревматизм

Г. Міокардит

Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.

184. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?

А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)

Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева

В. У разі великого загруднинного зоба

Г. При аномаліях розвитку судин

Д. У всіх перерахованих вище випадках

185. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?

А. 60-80 за 1 хв.

Б. 40-60 за 1 хв.

В. 80-100 за 1 хв.

Г. 100-120 за 1 хв.

Д. Різниця в залежності від стану хворого.

186. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?

А. Під час підвищення температури тіла;

Б. За наявності тиреотоксикозу;

В. Під час фізичного навантаження;

Г. За наявності гіпертензії в малому колі кровообігу;

Д. У всіх перерахованих вище випадках

187. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?

А. При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;

Б. За наявності повної передсердношлуночкової блокади;

В. У разі синдрому слабкості синусового вузла;

Г. У випадках вузлового та ідіовентрикулярного ритмів;

Д. У всіх перерахованих вище випадках

188. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..

А. При дефіциті пульсу;

Б. Інколи;

В. Часто;

Г. При всіх порушеннях ритму;

Д. Завжди

189. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?

А. Загального периферійного судинного опору;

Б. Серцевого викиду;

В. Підвищеного артеріального тиску;

Г. У всіх випадках;

Д. Ніколи

190. Що таке pulsus regularis?

А. Ритмічний пульс;

Б. Неритмічний пульс;

В. Такий, що регулярно змінюється;

191. Що таке pulsus irregularis?

А. Неритмічний пульс;

Б. Ритмічний пульс;

В. Такий, що регулярно змінюється;

192. Що таке pulsus frequens?

А. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

193. Що таке pulsus rarus?

А. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;

Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;

В. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;

Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;

Д. Жодного з вищевказаних

194. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?

А. При артеріальній гіпертензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

195. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?

А. Ударний об'єм серця;

Б. Периферичний опір;

В. Об’єм циркулюючої крові;

Г. Реологічні властивості крові;

Д. Жодного з наведених.

196. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?

А. При артеріальній гіпотензії;

Б. Атеросклероз;

В. Міокардит;

Г. Ділятиційна міокардіопатія;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

197. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?

А. У всіх перерахованих вище випадках;

Б. У разі екстрасистолії;

В. При неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня;

Г. У випадку миготливої аритмії;

Д. В жодному випадку.

198. Коли буває дикротичний пульс?

А. При дуже низькому тонусі судин;

Б. При дуже високому тонусі судин;

В. При нормальному тонусі судин.

199. Коли буває переміжний пульс?

А. За наявності енергетичного виснаження міокарда;

Б. Тяжкого ураження міокарда;

В. При міграції водія ритму;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

200. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?

А. У випадках Б та В.

Б. При констриктивному перикардиті;

В. При ексудативному перикардиті;

Г. При міграції водія ритму;

Д. При дуже низькому тонусі судин.

201. Коли буває ниткоподібний пульс?

А. Під час шоку;

Б. Під час колапсу;

В. при значній крововтраті;

Г. В жодному випадку;

Д. У всіх перерахованих вище випадках.

202. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?

А. При миготливій аритмії;

Б При екстрасистолічній аритмії;

В. При парасистолії;

Г. При брадікардії;

Д. При тахікардії.

203. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?

А. За першим (поява тонів Короткова);

Б. За другим;

В. За третім;

Г. За четвертим;

Д. За п’ятим.

204. Який нормальний систолічний тиск?

А. 100-140 мм рт. ст.;

Б. 140-160 мм рт. ст.;

В.120-160 мм рт. ст.;

Г.90-130 мм рт. ст.;

Д.160-180 мм рт. ст..

205. Який нормальний діастолічний тиск?

А.60-80 мм рт. ст.;

Б.40-60 мм рт. ст.;

В.80-100 мм рт. ст.;

Г.100-120 мм рт. ст.;

Д. Менше 80 мм рт. ст. .

206. Що таке пульсовий тиск?

А. Різниця між систолічним та діастолічним тиском;

Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;

В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;

Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;

Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.

207. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.

I	Вислуховуються постійні тони, інтенсивність звуку зростає в міру здуття манжети.
II	Поява шуму при подальшому спуску повітря з манжети
III	Період, коли звук подібний до хрусту та зростає по інтенсивності.
IV	Різке приглушення, поява м’якого звуку що дує.
V	Зникнення тонів.

208. Какие утверждения о структурах, образующих относительную сердечную тупость, верны?

А. Правая граница относительной сердечной тупости образована правым предсердием

Б. Левая граница относительной сердечной тупости образована левым желудочком

В. Верхняя граница относительной сердечной тупости образована конусом лёгочной артерии и ушком левого предсердия

Г. Левая граница относительной сердечной тупости образована правым желудочком

Д. Правая граница относительной сердечной тупости образована сосудистым пучком и правым желудочком

209. Какие утверждения о границах относительной сердечной тупости верны?

А. Правая граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается в четвёртом межреберье на 1 см кнаружи от правого края грудины

Б. Левая граница относительной сердечной тупости у здорового человека находится на 1 см кнутри от средне-ключичной линии

В. Левая граница относительной тупости сердца при митральном стенозе располагается по передней подмышечной линии

Г. Верхняя граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается по нижнему краю III ребра

Д. Правая граница относительной тупости сердца при недостаточности аортального клапана располагается по правому краю грудины

210. Де розташований у нормі верхівковий поштовх (ictus apicalis)?

А. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. У четвертому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

В. У п'ятому міжребровому проміжку по серединно-ключичної лінії;

Г. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Д. У п'ятому міжребровому проміжку 3 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.

211. Які причини патологічного зміщення верхівкового поштовху вліво?

А. Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка;

Б. Гіпотрофія лівого шлуночка;

В. Гіпертрофія лівого передсердя;

Г. Гіпертрофія правого шлуночка;

Д. Аневризма аорти.

212. Коли верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз?

А. У випадку аортальних вад серця;

Б. При артеріальній гіпертензії;

В. У хворих на дилатаційну і гіпертрофічну кардіоміопатію;

Г. У разі недостатності мітрального клапана;

Д. У всіх вищенаведених випадках.

213. Яка в нормі площа верхівкового поштовху?

А. 1-2 см2;

Б. 2-3 см2;

В. до 1 см2;

214. Коли верхівковий поштовх називається розлитим?

А. Якщо площа його понад 2 см2;

Б. Якщо площа його понад 3 см2;

В. Якщо площа його понад 4 см2;

215. Коли виникає розлитий верхівковий поштовх?

А. У випадку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка;

Б. При емфіземі легенів;

В. При інфаркті міокарда;

Г. У випадку набряку легенів;

Д. При порушеннях ритму серця.

216. Про яку патологію може свідчити високий верхівковий поштовх?

А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. недостатність аортальних клапанів;

В. тиреотоксикоз;

Г. гарячковий стан;

Д. Все вищенаведене.

216. Про що свідчить резистентний верхівковий поштовх?

А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

Б. Про дряблість міокарда;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про інфаркт міокарда;

Д. Про мітральний стеноз.

217. Про що свідчить низькорезистентний верхівковий поштовх?

А. Про дряблість міокарда;

Б. Про артеріальну гіпертензію;

В. Про артеріальну гіпертензію;

Г. Про мітральний стеноз;

Д. Про гіпертрофію лівого шлуночка.

218. Чим зумовлений серцевий поштовх?

А. Посиленою роботою правого шлуночка;

Б. Посиленою роботою лівого шлуночка;

В. Посиленою роботою правого передсердя;

Г. Посиленою роботою лівого передсердя;

Д. Зростанням периферичного опору.

219. Про що свідчить надчеревна пульсація, яка посилюється під час вдиху?

А. Про гіпертрофію правого шлуночка;

Б. Про гіпертрофію лівого шлуночка;

В. Про дряблість міокарда;

Г. Про артеріальну гіпертензію;

Д. Про інфаркт міокарда.

220. Коли виникає артеріальна пульсація печінки?

А. У випадку недостатності клапанів аорти;

Б. У випадку мітрального стенозу;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

221. Коли виникає венозна пульсація печінки?

А. У випадку недостатності тристулкового клапана;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. При інфаркті міокарда;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При цирозі печінки.

222. Про яку ваду серця свідчить танок каротид?

А. Про наявність недостатності клапанів аорти;

Б. Про мітральний стеноз;

В. Про недостатність тристулкового клапану;

Г. Про аортальний стеноз;

Д. Про мітральну недостатність.

223. Коли і де визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?

А. У випадку мітрального стенозу;

Б. У випадку недостатності клапанів аорти;

В. У випадку недостатності тристулкового клапана;

Г. При аортальному стенозі;

Д. При ексудативному перикардиті.

224. Коли ще, крім серцевих вад, відчувається тремтіння ділянки серця?

А. У разі сухого перикардиту;

Б. У разі ексудативного перикардиту;

В. У разі міокардиту;

Г. У разі фізичного перенавантаження;

Д. У разі інфаркту міокарда.

225. Коли і де визначається систолічні тремтіння грудної клітки?

А. У випадку аортального стенозу;

Б. У випадку недостатності тристулкового клапана;;

В. У випадку недостатності клапанів аорти;;

Г. У випадку мітрального стенозу;

Д. У випадку ексудативного перикардиту.

226. Яка величина поперечника серця у нормі?

А. 11-ІЗсм.;

Б. 9-І1см.;

В. 7-9см.;

Г. 13-І5см.;

Д. 15-17см..

227. Що таке межі відносної тупості серця?

А. Найбільш віддалені точки серця справа, зліва і згори;

Б. Найбільш віддалені точки серця справа, знизу, зліва і згори;

В. Найбільш віддалені точки серця справа і зліва;

Г. Найбільш віддалені точки серця знизу і згори;

Д. Найбільш віддалені точки серця зліва і згори.

228. Про що свідчать межі відносної тупості серця?

А. Про істинні розміри серця;

Б. Про відносні розміри серця;

В. Про ділянку серця, не прикритої легенями;

Г. Про ділянку серця, що прикрита легенями.

229. Що таке межі абсолютної тупості серця?

А. Межі ділянки серця, не прикритої легенями;

Б. Межі ділянки серця, що прикрита легенями;

В. Межі істинниго розміру серця;

Г. Межі відносного розміру серця.

230. Де в нормі знаходиться ліва межа відносної тупості серця?

А. 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;

Б. На лівій серединно-ключичній лінії;

В. 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;

Г. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Д. V міжребір’я зліва.

231. Де в нормі знаходиться права межа відносної тупості серця?

А. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;

Б. 1-1,5 см досередини від правого краю груднини;

В. IV міжребір’я праворуч;

Г. Лівий край груднини;

Д. На правій парастернальній лінії.

232. Де в нормі знаходиться верхня межа відносної тупості серця?

А. Нижній край III ребра;

Б. Нижній край II ребра;

В. Верхній край III ребра;

Г. I міжребір’я;

Д. II міжребір’я.

233. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Б. По лівому краю груднини;

В. На лівій серединно-ключичній лінії;

Г. На 4 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

234. Де в нормі знаходиться права межа абсолютної тупості серця?

А. По лівому краю груднини;

Б. Співпадає з правою межею відносної тупості серця;

В. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Г. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;

Д. Не визначається.

235. Де в нормі знаходиться верхня межа абсолютної тупості серця?

А. Нижній край IV ребра;

Б. Верхній край III ребра;

В. II міжребір’я;

Г. Нижній край III ребра;

Д. Не визначається.

236. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?

А. Співпадає з лівою межею відносної тупості серця;

Б. Нижній край IV ребра;

В. По лівому краю груднини;

Г. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;

Д. Не визначається.

237. Яка послідовність перкусії серця?

А. Визначення висоти стояння діафрагми;

Б. Визначення меж відносної серцевої тупості;

В. Визначення меж абсолютної серцевої тупості;

Г. Визначення ширини судинного пучка;

Д. Визначення додаткових точок.

238. Яка ширина судинного пучка в нормі?

А. 4-6 см;

Б. 2-4 см;

В. 6-8;

Г. До 4 см;

Д. Більше 6 см.

240. Який відділ серця утворює передню його поверхню?

А. Переважно правий шлуночок;

Б. Переважно лівий шлуночок;

В. Ліве передсердя;

Г. Праве передсердя.

241. Коли буває патологічне зменшення площі абсолютної серцевої тупості?

А. У випадку емфіземи легень;

Б. При запаленні передніх країв лівої легені;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Д. При збільшенні правого шлуночка.

242. Коли збільшується площа абсолютної серцевої тупості?

А. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;

Б. За наявності великої пухлини заднього середостіння, яка зміщує серце вперед;

В. При збільшенні правого шлуночка;

Г. У випадку гідроперикарда;

Д. У всіх перелічених випадках.

243. Коли спостерігається зміщення лівої межі відносної серцевої тупості вліво?

А. У разі гіпертрофії лівого шлуночка;

Б. При значному збільшенні правого шлуночка;

В. В обох випадках;

Г. В жодному випадку.

244. Коли спостерігається розширення розмірів поперечника серця?

А. За наявності гіпертрофії (дилатації) лівого шлуночка;

Б. У разі гіпертрофії (дилатації) правого шлуночка, правого передсердя;

В. У випадку гідроперикарда;

Г. У всіх перелічених випадках;

245. Який компонент не приймає участі в утворенні I тона?

А. Одночасне закриття та напруга стулок клапанів аорти та легеневої артерії;

Б. Коливання напруженого міокарда правого та лівого шлуночків в період замкнутих клапанів;

В. Коливання стінок аорти та легеневої артерії в початковий період надходження в них крові із шлуночків;

Г. Коливання та напруга міокарду передсердь;

Д. Напруга та коливання створів мітрального та тристулкового клапанів, що закриваються одночасно.

246. Які ствердження по відношенню до аускультації серця вірні?

А. Послідовність вислухування серця зумовлена частотой ураження клапанів серця;

Б. В нормі в здоровій людині на всіх п’яти точках аускультації вислуховуються два тони;

В. Після I тону слідує велика пауза;

Г. Після II тону слідує мала пауза;

Д. Всі перелічені ствердження.

247.Яке ствердження відносно I та II тонів невірно?

А. Верхівковий поштовх співпадає з II тоном;

Б. II тон слідує після малої паузи;

В. I тон на верхівці серця сильніший, більш гучний, триваліший за II, слідує після великої паузи;

Г. I тон співпадає з верхівковим поштовхом;

Д. Пульсація сонної артерії співпадає з I тоном.

248. При яких станах не виникає послаблення обох тонів серця?

А. Після фізичного навантаження;

Б. При емфіземі легенів;

В. При лівосторонньому гідротораксі;

Г. При ексудативному перикардиті;

Д. При ожирінні.

249. При яких станах виникає послаблення I тона на верхівці серця?

А. При недостатності мітрального клапана;

Б. При мітральному стенозі;

В. При недостатності клапанів аорти;

Г. При серцевій недостатності;

Д. При міокардиті.

250. Виберіть невірне ствердження у відношенні до посилення I тона на верхівці серця.

А. Посилений I тон вислуховується при артеріальній гіпертензії;

Б. I тон посилюється за рахунок меншого наповнення кров’ю шлуночка під час діастоли;

В. Гучність I тона залежить від швидкості скорочення міокарда шлуночків під час систоли;

Г. Підсилений I тон вислуховується при мітральному стенозі;

Д. Підсилений I тон виникає при одночасному скороченні передсердь та шлуночків.

251.Що вірно у відношенні II тона на основі серця?

А. У дорослоъ людини гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова;

Б. Акцент II тона над аортою виникає при артеріальній гіпертензії;

В. Послаблення II тона над аортою спостерігається при атеросклерозі клапанів аорти;

Г. Підсилення II тона над легеневою артерією виникає при легеневій гіпертензії;

Д. Послаблення II тона над легеневою артерією відповідає стенозу устя аорти.

252. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно?

А. Вислуховується при недостатності мітрального клапану;

Б. Вислуховується при мітральному стенозі;

В. Вислуховується при стенозі тристулкового клапану;

Г. Вислуховується при недостатності клапанів аорти;

Д. Вислуховується в велику паузу між II та I тонами.

253. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне?

А. Шум проводиться по щільній м’язовій тканині;

Б. Шум проводиться по току крові;

В. Систолічний шум при аортальному стенозі проводиться на судини шиї;

Г. Діастолічний шум мітрального стенозу проводиться в ліву пахвову область;

Д. Діастолічний шум при недостатності клапанів аорти ліпше вислуховується в точці Боткіна-Ерба.

254. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу?

А. Тон відкриття мі трального клапану;

Б. Ослаблення I тона на верхівці;

В. Ослаблення II тона над аортою;

Г. Акцент II тона над аортою;

Д. Ослаблення II тона над легеневою артерією.

255. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. Фазі ізометричного скорочення;

Б. Фазі вигнання;

В. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;

Г. Фазі діастоли.

256. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)?

А. 0,04-0,06 с.;

Б. 0,02-0,04 с.;

В. 0,06-0,08 с.;

Г. 0,08-0,10 с.;

Д. 0,10-0,12 с.

257. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?

А. Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання;

Б. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;