В. Фазі ізометричного скорочення;
Г. Жодній з перелічених.
258. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця?
А. У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю;
Б. Фазі вигнання;
В. Фазі ізометричного скорочення;
Г. Фазі діастоли.
259. Що розуміють під систолою в аускультативному плані?
А. I тон і коротку паузу;
Б. I тон;
В. II тон;
Г. IІ тон і довгу паузу;
Д. I тон, паузу та IІ тон.
260. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані?
А. II тон і довгу паузу;
Б. I тон і коротку паузу;
В. I тон;
Г. II тон;
Д. I тон, паузу та IІ тон.
261. Яка послідовність аускультації серця?
1. Над верхівкою серця – мітральний клапан;
2. У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани;
3. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура;
4. Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан;
5. У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба).
262. Де оцінюють І тон?
А. Над верхівкою серця;
Б. Біля основи мечоподібного відростка;
В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;
Г. Точка Боткіна-Ерба;
Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини.
263. Де оцінюють II тон?
А. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;
Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини;
В. Над верхівкою серця;
Г. Точка Боткіна-Ерба;
Д. Біля основи мечоподібного відростка.
264. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця?
А. У всіх випадках;
Б. При міокардитах;
В. За наявності атеросклеротичного чи міокардитичного кардіосклерозу;
Г. У разі інфаркту міокарда;
Д. У випадку кардіоміопатій.
265. Що таке акцент II тону?
А. Посилення II тону над аортою або легеневою артерією;
Б. Ослаблення II тону над аортою або легеневою артерією;
В. Посилення II тону по відношенню до I тону;
Г. Посилення II тону над верхівкою серця.
265. Какие утверждения о структурах, образующих относительную сердечную тупость, верны?
А. Правая граница относительной сердечной тупости образована правым предсердием
Б. Левая граница относительной сердечной тупости образована левым желудочком
В. Верхняя граница относительной сердечной тупости образована конусом лёгочной артерии и ушком левого предсердия
Г. Левая граница относительной сердечной тупости образована правым желудочком
Д. Правая граница относительной сердечной тупости образована сосудистым пучком и правым желудочком
266. Какие утверждения о границах относительной сердечной тупости верны?
А. Правая граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается в четвёртом межреберье на 1 см кнаружи от правого края грудины
Б. Левая граница относительной сердечной тупости у здорового человека находится на 1 см кнутри от средне-ключичной линии
В. Левая граница относительной тупости сердца при митральном стенозе располагается по передней подмышечной линии
Г. Верхняя граница относительной сердечной тупости у здорового человека располагается по нижнему краю III ребра
Д. Правая граница относительной тупости сердца при недостаточности аортального клапана располагается по правому краю грудины
267. Де розташований у нормі верхівковий поштовх (ictus apicalis)?
А. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;
Б. У четвертому міжребровому проміжку 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;
В. У п'ятому міжребровому проміжку по серединно-ключичної лінії;
Г. У п'ятому міжребровому проміжку 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;
Д. У п'ятому міжребровому проміжку 3 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії.
268. Які причини патологічного зміщення верхівкового поштовху вліво?
А. Гіпертрофія та дилатація лівого шлуночка;
Б. Гіпотрофія лівого шлуночка;
В. Гіпертрофія лівого передсердя;
Г. Гіпертрофія правого шлуночка;
Д. Аневризма аорти.
269. Коли верхівковий поштовх зміщується вліво і вниз?
А. У випадку аортальних вад серця;
Б. При артеріальній гіпертензії;
В. У хворих на дилатаційну і гіпертрофічну кардіоміопатію;
Г. У разі недостатності мітрального клапана;
Д. У всіх вищенаведених випадках.
270. Яка в нормі площа верхівкового поштовху?
А. 1-2 см2;
Б. 2-3 см2;
В. до 1 см2;
271. Коли верхівковий поштовх називається розлитим?
А. Якщо площа його понад 2 см2;
Б. Якщо площа його понад 3 см2;
В. Якщо площа його понад 4 см2;
272. Коли виникає розлитий верхівковий поштовх?
А. У випадку гіпертрофії та дилатації лівого шлуночка;
Б. При емфіземі легенів;
В. При інфаркті міокарда;
Г. У випадку набряку легенів;
Д. При порушеннях ритму серця.
273. Про яку патологію може свідчити високий верхівковий поштовх?
А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;
Б. недостатність аортальних клапанів;
В. тиреотоксикоз;
Г. гарячковий стан;
Д. Все вищенаведене.
274. Про що свідчить резистентний верхівковий поштовх?
А. Про гіпертрофію лівого шлуночка;
Б. Про дряблість міокарда;
В. Про артеріальну гіпертензію;
Г. Про інфаркт міокарда;
Д. Про мітральний стеноз.
275. Про що свідчить низькорезистентний верхівковий поштовх?
А. Про дряблість міокарда;
Б. Про артеріальну гіпертензію;
В. Про артеріальну гіпертензію;
Г. Про мітральний стеноз;
Д. Про гіпертрофію лівого шлуночка.
276. Чим зумовлений серцевий поштовх?
А. Посиленою роботою правого шлуночка;
Б. Посиленою роботою лівого шлуночка;
В. Посиленою роботою правого передсердя;
Г. Посиленою роботою лівого передсердя;
Д. Зростанням периферичного опору.
277. Про що свідчить надчеревна пульсація, яка посилюється під час вдиху?
А. Про гіпертрофію правого шлуночка;
Б. Про гіпертрофію лівого шлуночка;
В. Про дряблість міокарда;
Г. Про артеріальну гіпертензію;
Д. Про інфаркт міокарда.
278. Коли виникає артеріальна пульсація печінки?
А. У випадку недостатності клапанів аорти;
Б. У випадку мітрального стенозу;
В. При інфаркті міокарда;
Г. При серцевій недостатності;
Д. При цирозі печінки.
279. Коли виникає венозна пульсація печінки?
А. У випадку недостатності тристулкового клапана;
Б. У випадку недостатності клапанів аорти;
В. При інфаркті міокарда;
Г. При серцевій недостатності;
Д. При цирозі печінки.
280. Про яку ваду серця свідчить танок каротид?
А. Про наявність недостатності клапанів аорти;
Б. Про мітральний стеноз;
В. Про недостатність тристулкового клапану;
Г. Про аортальний стеноз;
Д. Про мітральну недостатність.
281. Коли і де визначається діастолічне тремтіння грудної клітки?
А. У випадку мітрального стенозу;
Б. У випадку недостатності клапанів аорти;
В. У випадку недостатності тристулкового клапана;
Г. При аортальному стенозі;
Д. При ексудативному перикардиті.
282. Коли ще, крім серцевих вад, відчувається тремтіння ділянки серця?
А. У разі сухого перикардиту;
Б. У разі ексудативного перикардиту;
В. У разі міокардиту;
Г. У разі фізичного перенавантаження;
Д. У разі інфаркту міокарда.
283. Коли і де визначається систолічні тремтіння грудної клітки?
А. У випадку аортального стенозу;
Б. У випадку недостатності тристулкового клапана;;
В. У випадку недостатності клапанів аорти;;
Г. У випадку мітрального стенозу;
Д. У випадку ексудативного перикардиту.
284. Яка величина поперечника серця у нормі?
А. 11-ІЗсм.;
Б. 9-І1см.;
В. 7-9см.;
Г. 13-І5см.;
Д. 15-17см..
285. Що таке межі відносної тупості серця?
А. Найбільш віддалені точки серця справа, зліва і згори;
Б. Найбільш віддалені точки серця справа, знизу, зліва і згори;
В. Найбільш віддалені точки серця справа і зліва;
Г. Найбільш віддалені точки серця знизу і згори;
Д. Найбільш віддалені точки серця зліва і згори.
286. Про що свідчать межі відносної тупості серця?
А. Про істинні розміри серця;
Б. Про відносні розміри серця;
В. Про ділянку серця, не прикритої легенями;
Г. Про ділянку серця, що прикрита легенями.
287. Що таке межі абсолютної тупості серця?
А. Межі ділянки серця, не прикритої легенями;
Б. Межі ділянки серця, що прикрита легенями;
В. Межі істинниго розміру серця;
Г. Межі відносного розміру серця.
288. Де в нормі знаходиться ліва межа відносної тупості серця?
А. 1-1,5 см досередини від лівої серединно-ключичної лінії;
Б. На лівій серединно-ключичній лінії;
В. 1-1,5 см назовні від лівої серединно-ключичної лінії;
Г. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;
Д. V міжребір’я зліва.
289. Де в нормі знаходиться права межа відносної тупості серця?
А. 1-1,5 см назовні від правого краю груднини;
Б. 1-1,5 см досередини від правого краю груднини;
В. IV міжребір’я праворуч;
Г. Лівий край груднини;
Д. На правій парастернальній лінії.
290. Де в нормі знаходиться верхня межа відносної тупості серця?
А. Нижній край III ребра;
Б. Нижній край II ребра;
В. Верхній край III ребра;
Г. I міжребір’я;
Д. II міжребір’я.
291. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?
А. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;
Б. По лівому краю груднини;
В. На лівій серединно-ключичній лінії;
Г. На 4 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;
Д. Не визначається.
292.Де в нормі знаходиться права межа абсолютної тупості серця?
А. По лівому краю груднини;
Б. Співпадає з правою межею відносної тупості серця;
В. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;
Г. Майже співпадає з лівою межею відносної тупості;
Д. Не визначається.
293. Де в нормі знаходиться верхня межа абсолютної тупості серця?
А. Нижній край IV ребра;
Б. Верхній край III ребра;
В. II міжребір’я;
Г. Нижній край III ребра;
Д. Не визначається.
294. Де в нормі знаходиться ліва межа абсолютної тупості серця?
А. Співпадає з лівою межею відносної тупості серця;
Б. Нижній край IV ребра;
В. По лівому краю груднини;
Г. На 1,5-2 см досередини від лівої серединно-ключичній лінії;
Д. Не визначається.
295. Яка послідовність перкусії серця?
А. Визначення висоти стояння діафрагми;
Б. Визначення меж відносної серцевої тупості;
В. Визначення меж абсолютної серцевої тупості;
Г. Визначення ширини судинного пучка;
Д. Визначення додаткових точок.
296. Яка ширина судинного пучка в нормі?
А. 4-6 см;
Б. 2-4 см;
В. 6-8;
Г. До 4 см;
Д. Більше 6 см.
297. Який відділ серця утворює передню його поверхню?
А. Переважно правий шлуночок;
Б. Переважно лівий шлуночок;
В. Ліве передсердя;
Г. Праве передсердя.
298. Коли буває патологічне зменшення площі абсолютної серцевої тупості?
А. У випадку емфіземи легень;
Б. При запаленні передніх країв лівої легені;
В. У випадку гідроперикарда;
Г. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;
Д. При збільшенні правого шлуночка.
299. Коли збільшується площа абсолютної серцевої тупості?
А. У випадку зморщування передніх країв лівої легені;
Б. За наявності великої пухлини заднього середостіння, яка зміщує серце вперед;
В. При збільшенні правого шлуночка;
Г. У випадку гідроперикарда;
Д. У всіх перелічених випадках.
300. Коли спостерігається зміщення лівої межі відносної серцевої тупості вліво?
А. У разі гіпертрофії лівого шлуночка;
Б. При значному збільшенні правого шлуночка;
В. В обох випадках;
Г. В жодному випадку.
301. Коли спостерігається розширення розмірів поперечника серця?
А. За наявності гіпертрофії (дилатації) лівого шлуночка;
Б. У разі гіпертрофії (дилатації) правого шлуночка, правого передсердя;
В. У випадку гідроперикарда;
Г. У всіх перелічених випадках;
302. Який компонент не приймає участі в утворенні I тона?
А. Одночасне закриття та напруга стулок клапанів аорти та легеневої артерії;
Б. Коливання напруженого міокарда правого та лівого шлуночків в період замкнутих клапанів;
В. Коливання стінок аорти та легеневої артерії в початковий період надходження в них крові із шлуночків;
Г. Коливання та напруга міокарду передсердь;
Д. Напруга та коливання створів мітрального та тристулкового клапанів, що закриваються одночасно.
303. Які ствердження по відношенню до аускультації серця вірні?
А. Послідовність вислухування серця зумовлена частотой ураження клапанів серця;
Б. В нормі в здоровій людині на всіх п’яти точках аускультації вислуховуються два тони;
В. Після I тону слідує велика пауза;
Г. Після II тону слідує мала пауза;
Д. Всі перелічені ствердження.
304. Яке ствердження відносно I та II тонів невірно?
А. Верхівковий поштовх співпадає з II тоном;
Б. II тон слідує після малої паузи;
В. I тон на верхівці серця сильніший, більш гучний, триваліший за II, слідує після великої паузи;
Г. I тон співпадає з верхівковим поштовхом;
Д. Пульсація сонної артерії співпадає з I тоном.
305. При яких станах не виникає послаблення обох тонів серця?
А. Після фізичного навантаження;
Б. При емфіземі легенів;
В. При лівосторонньому гідротораксі;
Г. При ексудативному перикардиті;
Д. При ожирінні.
306. При яких станах виникає послаблення I тона на верхівці серця?
А. При недостатності мітрального клапана;
Б. При мітральному стенозі;
В. При недостатності клапанів аорти;
Г. При серцевій недостатності;
Д. При міокардиті.
307. Виберіть невірне ствердження у відношенні до посилення I тона на верхівці серця.
А. Посилений I тон вислуховується при артеріальній гіпертензії;
Б. I тон посилюється за рахунок меншого наповнення кров’ю шлуночка під час діастоли;
В. Гучність I тона залежить від швидкості скорочення міокарда шлуночків під час систоли;
Г. Підсилений I тон вислуховується при мітральному стенозі;
Д. Підсилений I тон виникає при одночасному скороченні передсердь та шлуночків.
308. Що вірно у відношенні II тона на основі серця?
А. В дорослий людині гучність II тона над клапаном аорти та клапаном легеневого стовбура однакова;
Б. Акцент II тона над аортою виникає при артеріальній гіпертензії;
В. Послаблення II тона над аортою спостерігається при атеросклерозі клапанів аорти;
Г. Підсилення II тона над легеневою артерією виникає при легеневій гіпертензії;
Д. Послаблення II тона над легеневою артерією відповідає стенозу устя аорти.
309. Яке ствердження відносно диастолічного шуму невірно?
А. Вислуховується при недостатності мітрального клапану;
Б. Вислуховується при мітральному стенозі;
В. Вислуховується при стенозі тристулкового клапану;
Г. Вислуховується при недостатності клапанів аорти;
Д. Вислуховується в велику паузу між II та I тонами.
310. Яке ствердження відносно проведення шумів серця невірне?
А. Шум проводиться по щільній м’язовій тканині;
Б. Шум проводиться по току крові;
В. Систолічний шум при аортальному стенозі проводиться на судини шиї;
Г. Діастолічний шум мітрального стенозу проводиться в ліву пахвову область;
Д. Діастолічний шум при недостатності клапанів аорти ліпше вислуховується в точці Боткіна-Ерба.
311. Який аускультативний феномен найбільш характерний для мітрального стенозу?
А. Тон відкриття мі трального клапану;
Б. Ослаблення I тона на верхівці;
В. Ослаблення II тона над аортою;
Г. Акцент II тона над аортою;
Д. Ослаблення II тона над легеневою артерією.
312. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?
А. Фазі ізометричного скорочення;
Б. Фазі вигнання;
В. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;
Г. Фазі діастоли.
313. Який у нормі інтервал Q-1 тон (фаза асинхронного скорочення)?
А. 0,04-0,06 с.;
Б. 0,02-0,04 с.;
В. 0,06-0,08 с.;
Г. 0,08-0,10 с.;
Д. 0,10-0,12 с.
314. Якій фазі серцевої діяльності відповідає І тон серця?
А. Початок II тону відповідає закінченню фази вигнання;
Б. Фазі швидкого наповнення шлуночків кров’ю;
В. Фазі ізометричного скорочення;
Г. Жодній з перелічених.
315. У яку фазу діяльності серця виникає фізіологічний III тон серця?
А. У період швидкого наповнення шлуночків кров'ю;
Б. Фазі вигнання;
В. Фазі ізометричного скорочення;
Г. Фазі діастоли.
316. Що розуміють під систолою в аускультативному плані?
А. I тон і коротку паузу;
Б. I тон;
В. II тон;
Г. IІ тон і довгу паузу;
Д. I тон, паузу та IІ тон.
316. Що розуміють під діастолою в аускультативному плані?
А. II тон і довгу паузу;
Б. I тон і коротку паузу;
В. I тон;
Г. II тон;
Д. I тон, паузу та IІ тон.
317. Яка послідовність аускультації серця?
6. Над верхівкою серця – мітральний клапан;
7. У другому міжребровому проміжку справа від груднини – аортальні клапани;
8. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини – клапани легеневого стовбура;
9. Біля основи мечоподібного відростка грудини – тристулковий клапан;
10. У четвертому міжребровому проміжку між лівими груднинною і пригруднинною лініями (точка Боткіна-Ерба).
318. Де оцінюють І тон?
А. Над верхівкою серця;
Б. Біля основи мечоподібного відростка;
В. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;
Г. Точка Боткіна-Ерба;
Д. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини.
319. Де оцінюють II тон?
А. У другому міжребровому проміжку справа від груднини;
Б. У другому міжребровому проміжку зліва від груднини;
В. Над верхівкою серця;
Г. Точка Боткіна-Ерба;
Д. Біля основи мечоподібного відростка.
320. При яких захворюваннях серця спостерігається ослаблення двох тонів серця?
А. У всіх випадках;
Б. При міокардитах;
В. За наявності атеросклеротичного чи міокардитичного кардіосклерозу;
Г. У разі інфаркту міокарда;
Д. У випадку кардіоміопатій.
321. Що таке акцент II тону?
А. Посилення II тону над аортою або легеневою артерією;
Б. Ослаблення II тону над аортою або легеневою артерією;
В. Посилення II тону по відношенню до I тону;
Г. Посилення II тону над верхівкою серця.
321.Яка швидкість поширення пульсової хвилі в периферійних артеріях?
А. 6-9 м/с.
Б. 3-6 м/с
В. 9-12 м/с
Г. 12-15
Д. Різниця в залежності від стану хворого.
322. Яке захворювання супроводжується зростанням швидкості поширення пульсової хвилі?
А. Атеросклероз (atherosclerosis).
Б. Гіпертонічна хвороба
В. Ревматизм
Г. Міокардит
Д. Гіпертрофічна міокардіопатія.
323. Коли буває різний пульс (pulsus differens) на променевих артеріях?
А. У випадку неспецифічного аортоартеріїту - синдрому Такаясу (облітерація внаслідок хронічного запального процесу дуги аорти і великих судин, що відходять від неї)
Б. При стенозі лівого передсердно шлуночкового отвору (ліве передсердя стискує ліву підключичну артерію) - симптом Попова-Савельева
В. У разі великого загруднинного зоба
Г. При аномаліях розвитку судин
Д. У всіх перерахованих вище випадках
324. Яка в нормі частота пульсу в спокої в дорослої людини?
А. 60-80 за 1 хв.
Б. 40-60 за 1 хв.
В. 80-100 за 1 хв.
Г. 100-120 за 1 хв.
Д. Різниця в залежності від стану хворого.
325. Коли буває частий пульс (pulsus frequens)?
А. Під час підвищення температури тіла;
Б. За наявності тиреотоксикозу;
В. Під час фізичного навантаження;
Г. За наявності гіпертензії в малому колі кровообігу;
Д. У всіх перерахованих вище випадках
326. Коли буває рідкий пульс (piilsus rarus)?
А. При підвищенні тонусу парасимпатичної частини вегетативної нервової системи;
Б. За наявності повної передсердношлуночкової блокади;
В. У разі синдрому слабкості синусового вузла;
Г. У випадках вузлового та ідіовентрикулярного ритмів;
Д. У всіх перерахованих вище випадках
327. Рідкий пульс є еквівалентом брадикардії (bradycardia)…..
А. При дефіциті пульсу;
Б. Інколи;
В. Часто;
Г. При всіх порушеннях ритму;
Д. Завжди
328. Еквівалентом якого гемодинамічного параметру може бути напружений пульсу?
А. Загального периферійного судинного опору;
Б. Серцевого викиду;
В. Підвищеного артеріального тиску;
Г. У всіх випадках;
Д. Ніколи
329. Що таке pulsus regularis?
А. Ритмічний пульс;
Б. Неритмічний пульс;
В. Такий, що регулярно змінюється;
330. Що таке pulsus irregularis?
А. Неритмічний пульс;
Б. Ритмічний пульс;
В. Такий, що регулярно змінюється;
331. Що таке pulsus frequens?
А. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;
Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;
В. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;
Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;
Д. Жодного з вищевказаних
332. Що таке pulsus rarus?
А. Пульс з частотою до 60 за 1 хв;
Б. Пульс з частотою менше 80 за 1 хв;
В. Пульс з частотою понад 80 за 1 хв;
Г. Пульс з частотою менше 60 за 1 хв;
Д. Жодного з вищевказаних
333. При якому патологічному стані спостерігається напружений пульс?
А. При артеріальній гіпертензії;
Б. Атеросклероз;
В. Міокардит;
Г. Ділятиційна міокардіопатія;
Д. У всіх перерахованих вище випадках.
334. Який гемодинамічний феномен відображає наповнення пульсу?
А. Ударний об'єм серця;
Б. Периферичний опір;
В. Об’єм циркулюючої крові;
Г. Реологічні властивості крові;
Д. Жодного з наведених.
335. Коли спостерігається пульс слабкого наповнення (pulsus vacuus)?
А. При артеріальній гіпотензії;
Б. Атеросклероз;
В. Міокардит;
Г. Ділятиційна міокардіопатія;
Д. У всіх перерахованих вище випадках.
336. Коли найчастіше спостерігається нерівномірний пульс?
А. У всіх перерахованих вище випадках;
Б. У разі екстрасистолії;
В. При неповній передсердно-шлуночковій блокаді II ступеня;
Г. У випадку миготливої аритмії;
Д. В жодному випадку.
337. Коли буває дикротичний пульс?
А. При дуже низькому тонусі судин;
Б. При дуже високому тонусі судин;
В. При нормальному тонусі судин.
338. Коли буває переміжний пульс?
А. За наявності енергетичного виснаження міокарда;
Б. Тяжкого ураження міокарда;
В. При міграції водія ритму;
Г. В жодному випадку;
Д. У всіх перерахованих вище випадках.
339. Коли спостерігається у хворого парадоксальний пульс?
А. У випадках Б та В.
Б. При констриктивному перикардиті;
В. При ексудативному перикардиті;
Г. При міграції водія ритму;
Д. При дуже низькому тонусі судин.
340. Коли буває ниткоподібний пульс?
А. Під час шоку;
Б. Під час колапсу;
В. при значній крововтраті;
Г. В жодному випадку;
Д. У всіх перерахованих вище випадках.
341. При якій аритмії може бути дефіцит пульсу?
А. При миготливій аритмії;
Б При екстрасистолічній аритмії;
В. При парасистолії;
Г. При брадікардії;
Д. При тахікардії.
342. За яким періодом Короткова потрібно судити про величину систолічного артеріального тиску?
А. За першим (поява тонів Короткова);
Б. За другим;
В. За третім;
Г. За четвертим;
Д. За п’ятим.
343. Який нормальний систолічний тиск?
А. 100-140 мм рт. ст.;
Б. 140-160 мм рт. ст.;
В.120-160 мм рт. ст.;
Г.90-130 мм рт. ст.;
Д.160-180 мм рт. ст..
344. Який нормальний діастолічний тиск?
А.60-80 мм рт. ст.;
Б.40-60 мм рт. ст.;
В.80-100 мм рт. ст.;
Г.100-120 мм рт. ст.;
Д. Менше 80 мм рт. ст. .
345. Що таке пульсовий тиск?
А. Різниця між систолічним та діастолічним тиском;
Б. Різниця систолічного тиску на різних руках;
В. Різниця діастолічного тиску на різних руках;
Г. Різниця систолічного тиску на руках та ногах;
Д. Різниця діастолічного тиску на руках та ногах.
346. Поставити риски у відповідності до періодів (фаз) Короткова та аскультативних феноменів.
I | Вислуховуються постійні тони, інтенсивність звуку зростає в міру здуття манжети. |
II | Поява шуму при подальшому спуску повітря з манжети |
III | Період, коли звук подібний до хрусту та зростає по інтенсивності. |
IV | Різке приглушення, поява м’якого звуку що дує. |
V | Зникнення тонів. |
6.2. Тестові завдання
347. Коли ритм ЕКГ називають правильним?
1) інтервали R-R відрізняються більш ніж на 10%
2) інтервали R-R відрізняються не більш ніж на 0,1 с
3) інтервали R-R відрізняються більш ніж на 0,1 с
4) інтервали R-R відрізняються більш ніж на 0,2 с
348. Що таке правильний синусів ритм?
1) зубець Р перед кожним комплексом QRS негативний
2) зубець Р позитивний перед кожним комплексом QRS, тривалість R-R коливається в межах 0,15-0,45 с
3) зубець Р перед кожним комплексом QRS позитивний, тривалість R-R коливається в межах 0,10 с
4) зубець Р перед кожним комплексом QRS – не однаковий за амплітудою і формою
349. В якому місці провідної системи серця в нормі виникає імпульс збудження?
1) у синусовому вузлі
2) передсердно-шлуночковому вузлі
3) у лівій ніжці пучка Гіса
4) у правій ніжці пучка Гіса
350. Що реєструє інтервал R-R на ЕКГ?
1) внутрішньопередсердну провідність
2) внутрішньошлуночкову провідність
3) передсердньошлуночкову провідність
4) тривалість серцевого циклу
351. Яка в нормі частота серцевих скорочень?
1) 60-80 за хв.
2) 40-60 за хв.
3) 90-120 за хв.
4) 30-40 за хв.
352. Яку провідність реєструє QRS на ЕКГ?
1) передсердньошлуночкову
2) внутрішньошлуночкову
3) провідність по лівій ніжці пучка Гіса
4) внупрішньопередсердну
353. Нормальна тривалість зубця Р?
1) 0,02-0,03 с
2) 0,03-0,04 с
3) 0,04-0,06 с
4) 0,06-0,10 с
354.Яка тривалість комплексу QRS у нормі?
1) 0,02-0,05 с
2) 0,06-0,08 с
3) 0,16 – 0,20 с
4) 0,21 – 0,30 с
355. Яка в нормі тривалість інтервалу P-Q на ЕКГ?
1) 0,06-0,08 с
2) 0,21-0,30 с
3) 0,12-0,18 с
4) 0,02-0,04 с
356. Які властивості вузлового ритму?
1) ЧСС 40-50 за хв., ритм правильний, зубець Р перед комплексом QRS від’ємний або відсутній
2) Частота 20-40 за хв., ритм правильний, якщо немає екстрасистол, дуже низька залежність частоти скорочень шлуночків від вегетативних та метаболітичних впливів
3) Зубець Р наявний перед кожним комплексом QRS, додатний у ІІ стандартному відведенні, різниця інтервалів R-R не перевищує 0,1 с, частота серцевих скорочень 60-80 за хв.
357. Що розуміють під провідністю провідникової системи серця?
1) Здатність серця збуджуватися під впливом електричних імпульсів
2) Здатність провідникової системи серця проводити імпульси від місця їх виникнення до скоротливого міокарда
3) Здатність серця скорочуватися під впливом електричних імпульсів
4) Здатність серця генерувати імпульси, які викликають збудження
358. Що відображає AV – блокада?
1) Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь
2) Передчасне позачергове збудження серця
3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму
4) Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків
359. Що відображає внутрішньопередсердна блокада?
1) Порушення проведення електричного імпульсу по провідної системі передсердь
2) Передчасне позачергове збудження серця
3) Значне прискорення скорочень передсердь (до 200-400 за хв.) при збереженні регулярного передсердного ритму
4) Порушення проведення електричного імпульсу від передсердь до шлуночків
360. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади І ступеню?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с
3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q
4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень
361. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІІ ступеню?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с
3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q
4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень
362. Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца І?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с
3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q
4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень
Які ЕКГ – ознаки AV – блокади ІІ ступеню за типом Мобтіца ІІ?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Збільшення тривалості інтервалу P-Q(R) більш за 0,20 с
3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS без поступового подовження інтервалу P-Q
4) Повне роз’єднання передсердного та шлуночкового ритмів та зниження числа шлуночкових скорочень
363. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S
3) Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r
4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS
364. Для повної блокади лівої ніжки пучка Гіса характерні наступні ЕКГ – ознаки?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Наявність у відведеннях V5, V6, I aVL, розширених та деформованих шлуночкових комплексів, типу R, а у відведеннях V1, V2, III, aVF, типу QS або rS, з широкою верхівкою зубця S
3) Наявність у правих грудних відведеннях V1,2 комплексів QRS типу rSR1 або rsR1, які мають М – подібний вид, враховуючи що R1 > r
4) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS
365. Які клінічні ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?
1) Гострі розлади гемодинаміки - відчуття зупинки серця, слабкість, запаморочення, втрата свідомості, судоми і навіть смерть
2) Відчуття серцебиття, підвищення артеріального тиску, головний біль
3) Задишка, вечерні набряки на нижніх кінцівках, акроціаноз
4) Стискаючий біль за грудиною, що провокується фізичним навантаженням, триває 2-3 хв., супроводжується відчуттям страху смерті
366. Які ЕКГ – ознаки миготливої аритмії?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS
3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм
367. Які ЕКГ – ознак тріпотіння передсердь?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS
3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм
368. Які ЕКГ – ознаки синдрому Морганьї-Адамса-Стокса?
1) Передсердно-шлуночкова блокада ІІ типу за Мобітцом високого ступеня або повна поперечна блокада з випадінням підряд більш ніж одного комплексу QRS (періоди асистолії)
2) Поява передчасного зубця Р та пов’язаного з ним незмінного комплексу QRS
3) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
4) ЧСС 200-400 за хв., наявність регулярних хвиль F, регулярний шлуночкових ритм
369. У яких випадках використовують штучний водій ритму?
1) Поодинокі шлуночкові екстрасистоли
2) Брадіаритмія, блокади високого ступеню
3) Синусова тахікардія
4) Неповна блокада правої ніжки пучка Гіса
370. Що таке синдром Фредеріка?
1) Комбінація миготіння чи тріпотіння передсердь з повною передсердно-шлуночковою блокадою
2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
3) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
4) Раптово виникаючий приступ прискорення серцевих скорочень до 140-250 за хв., при збереженні правильного серцевого ритму
371. Який водій ритму вважають постійним?
1) Використано зовнішній генератор імпульсів
2) Використано імплантований генератор
3) Використано однокамерний водій ритму
4) Використано двохкамерний водій ритму
372. Які ЕКГ – ознаки штучного водія ритму?
1) Випадіння окремих шлуночкових комплексів QRS після поступового подовження інтервалу P-Q
2) Наявність у складі комплексу QRS, додаткової хвилі збудження – Δ- хвилі
3) Наявність на ЕКГ вертикальної лінії (пейсмекерний спайк), за яким виникає комплекс QRS, або зубець Р
4) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
373. В якому відведенні найкраще визначають спайки штучного водія ритму?
1) І, ІІ стандартному
2) aVR
3) aVL
4) V1,V2
374. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму передсердям?
1) Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані
2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS
4) Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований
375. Які ЕКГ – ознаки нав’язування ритму шлуночкам?
1) Спайк виникає перед кожним комплексом QRS, комплекси розширені та деформовані
2) Наявність хвиль f різної форми та амплітуди, нерегулярність шлуночкових комплексів QRS (неоднакові за тривалість інтервали R-R)
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
