3) Наявність спайків, як перед зубцями Р, так і перед комплексами QRS
4) Наявність спайків перед зубцем Р, зубець Р деформований та інвертований
31. Пароксизм шлуночкової тахікардії – це:
1) поодинокі екстрасистоли
2) групові (більш 4) екстрасистоли
3) алоритмія
376. Укажіть механізм виникнення пароксизмальної тахікардії:
1) асинхронна реполяризація ділянок міокарда
2) підвищення автоматизму гетеротопного вогнища
3) re-entry
4) усі відповіді вірні
377. Для пароксизмальної шлуночкової тахікардії не характерно:
1) поступовий початок і закінчення нападу тахікардії
2) раптовий початок і закінчення нападу тахікардії
3) деформація і розширення комплексу QRS > 0,12 с з дискордантним ST-T основному зубцю комплексу QRS
4) наявність AV – дисоціації
378. В основі пароксизмальної тахікардії з регулярним ритмом лежить механізм:
1) re-entry
2) підвищення автоматизму ектопічного вогнища
3) місцевої різниці потенціалів
4) слідових потенціалів
379. При пароксизмальній тахікардії частота серцевих скорочень найчастіше становить:
1) 90-120
2) 121-140
3) понад 140
4) понад 250
380. Комплекс QRS при шлуночковій тахікардії характеризується всіма перерахованими ознаками, за винятком:
1) тривалість більше 0,12 с
2) деформація за типом блокади гілки або гілок пучка Гіса
3) дискордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS
4) конкордантність сегмента ST і зубця T головному зубцю комплексу QRS
381. Після закінчення пароксизму шлуночкової тахікардії частіше реєструється пауза:
1) неповна компенсаторна
2) повна компенсаторна
3) дорівнює тривалості R-R основного ритму
4) усі відповіді вірні
382. Фібриляцію шлуночків можуть викликати екстрасистоли:
1) передсердні
2) з AV вузла
3) шлуночкові
4) усі відповіді вірні
383. Виникненню фібриляції міокарда сприяє:
1) підвищення збудливості
2) зміна рефрактерності
3) дистрофічні зміни
4) усе перераховане
40. Амплітуда хвиль фібриляції передсердь погано визначається у відведеннях:
1) ІІ, ІІІ
2) aVF
3) V1-2
4) V5-6
384. Для припинення фібриляції передсердь вагусні проби:
1) ефективні
2) не ефективні
3) питання недостатньо вивчене
385. Фібриляція шлуночків – це:
1) хаотична активація груп м’язових волокон шлуночків
2) упорядкована активація груп м’язових волокон шлуночків
3) питання остаточне не вивчене
386. Фібриляція передсердь – це:
1) хаотична активація груп м’язових волокон передсердь
2) упорядкована активація груп м’язових волокон передсердь
3) питання остаточне не вивчене
388. Частота хвиль f при великохвильовій формі фібриляції передсердь:
1) 350-450 за хв.
2) 450-550 за хв.
3) 550-700 за хв.
4) 60-100 за хв.
389. Хвилі f при фібриляції передсердь погано виражені у відведеннях:
1) V5-6, aVL, I
2) II, III, aVF
3) V3
4) V1-2
390. При брадісистолічній формі миготливої аритмії частота скорочень шлуночків:
1) менше 60 за хв.
2) 60-90 за хв.
3) більше 90 за хв.
391. При нормо систолічній формі МА число скорочень шлуночків:
1) менше 60 за хв.
2) 60-90 за хв.
3) більше 90 за хв.
392. При тахісистолічній формі МА число скорочень шлуночків:
1) менше 60 за хв.
2) 60-90 за хв.
3) більше 90 за хв.
393. В основу поділу фібриляції передсердь на браді-, нормо-, і тахісистолічну форми лежить:
1) число скорочень передсердь протягом хвилини
2) число скорочень шлуночків
3) число скорочення передсердь протягом 10 секунд
394. Про пароксизм фібриляції передсердь говорять при його тривалості:
1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму
2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму
3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
51. Про перехід фібриляції передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:
1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму
2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму
3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
395. Хвилі F тріпотіння передсердь добре візуалізуються у відведеннях:
1) V5-6
2) I, aVL
3) II, III, aVF, V1,3
4) у всіх відведеннях
396. Про пароксизм тріпотіння передсердь говорять при його тривалості:
1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму
2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму
3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
397. Про перехід пароксизму тріпотіння передсердь у постійну форму говорять при його тривалості:
1) до 48 годин зі спонтанним відновленням синусового ритму
2) понад 48 годин з необхідністю втручання для відновлення синусового ритму
3) понад 48 годин, відновлення синусового ритму не показано
398. Частота скорочень шлуночків при фібриляції передсердь залежить від:
1) частоти і амплітуди передсердних імпульсів, а також пропускної спроможності AV вузла
2) рефрактерності шлуночків
3) обидві відповіді вірні
399. Систола шлуночків при їх тріпотінні:
1) зберігається
2) не зберігається
3) питання недостатньо вивчене
400. Систола шлуночків при їх фібриляції:
1) зберігається
2) не зберігається
3) питання недостатньо вивчене
401. Частота хвиль тріпотіння шлуночків:
1) 180-250 за хв.
2) 130-170 за хв.
3) понад 250 за хв.
402. Переважна частота передсердних хвиль при фібриляції передсердь:
1) 140-220 за хв.
2) 220-350 за хв.
3) 350-750 за хв.
4) 80-120 за хв.
403. Переважна частота передсердних хвиль при тріпотіння передсердь:
1) 140-220 за хв.
2) 220-350 за хв.
3) 350-750 за хв.
4) 80-120 за хв.
404. Що таке фонокардіографія?
1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності
2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку
3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності
4) метод графічної реєстрації венного пульсу
405. Що відображає ФКГ в нормі?
1) коливання, які відображають І і ІІ тони серця, між якими розташована пряма лінія, яка відповідає систолічній та діастолічній паузі
2) зміни електричного опору тканин, які обумовлені зміною їх кровонаповнення
3) стан внутрішньосерцевої гемодинаміки, розмір та об’єм порожнин серця, товщину його стінок
4) коливання венозної стінки, пов’язане зі зміною кровонаповнення великих вен
406. Чому відповідає основна частина І тону на ФКГ в нормі?
1) закриттю стулок аортального клапану
2) закриттю стулок клапану легеневої артерії
3) коливанню судинної стінки
4) коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів
407. Чому відповідають високі коливання ІІ тону на ФКГ в нормі?
1) систолі передсердь
2) закриттю стулок аортального клапану
3) коливанню судинної стінки
4) коливанню закритих стулок передсердно-шлуночкових клапанів
408. Яка тривалість інтервалу Q-I тон на ФКГ в нормі?
1) 0,04-0,06 с
2) 0,1-0,14 с
3) 1,0-1,2 с
4) 0,08-0,1 с
409. Що відображає інтервал Q-I тон на ФКГ?
1) час закриття стулок аортального клапану
2) час закриття стулок клапану легеневої артерії
3) час між початком збудження шлуночків і закриттям мітрального клапана
4) тривалість систоли передсердь
410. Подовження тривалості інтервалу Q-I тон відповідає?
1) збільшенню тиску у лівому шлуночку
2) збільшенню тиску у лівому передсерді
3) зменшенню тиску у лівому шлуночку
4) зменшенню тиску у лівому передсерді
411. Коливання, які утворюють систолічний шум, ромбовидної або веретеноподібної форми, окремі від ІІ тону характерні для?
1) стенозу мітрального клапану
2) мітральної недостатності
3) недостатності аортального клапану
4) стенозу аортального клапану
412. Реєстрація тону відкриття мітрального клапану та скорочення інтервалу Q-I тон характерно для?
1) стенозу мітрального клапану
2) мітральної недостатності
3) недостатності аортального клапану
4) стенозу аортального клапану
413. При стенозі отворів для шумів характерно?
1) окреме розташування від попередніх тонів
2) примикання шумів до попередніх тонів
3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди
4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р
11. При недостатності отворів для шумів характерно?
1) окреме розташування від попередніх тонів
2) примикання шумів до попередніх тонів
3) наявність додаткового ІІІ тону низької амплітуди
4) наявність додаткового IV тону низької частоти після зубця Р
414. У фонокардіографії з метою диференціальної діагностики використовується?
1) зміна положення тіла
2) зміна фаз дихання
3) фізичне або медикаментозне навантаження
4) усе перераховане
415. При розмежуванні "функціональних" і "органічних" шумів слід враховувати?
1) форму шуму
2) амплітуду шуму
3) тривалість шуму
4) усе перераховане
416. У складних випадках диференціальної діагностики тонів серця, їхнього розщеплення, роздвоєння, ідентифікації "екстратонів" і шумів серця доцільно провести реєстрацію ФКГ додатково?
1) при зміні положення тіла пацієнта
2) у різні фази дихання
3) до і після фізичного навантаження або прийому медикаментів
4) усе перераховане
417. Непрямими ознаками змін гемодинаміки в малому колі кровообігу при мітральному стенозі можна вважати всі перераховані, за винятком?
1) появи ІІІ тону
2) подовження інтервалу Q-I тон
3) появи тону відкриття мітрального клапану
4) підвищення амплітуди І тону
418. Систолічний шум вигнання відрізняється від систолічного шуму регургітації тим, що?
1) зливається з І тоном
2) виникає через невеликий інтервал після І тону
3) виникає в останню третину систоли
4) супроводжується ІІІ тоном
419. Збільшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?
1) мітральній недостатності
2) мітральному стенозі
3) стенозі клапана аорти
4) недостатності аортального клапана
420. Зменшення амплітуди центрального сегмента І тону спостерігається найчастіше при?
1) гіпертонічній хворобі
2) мітральному стенозі
3) мітральній недостатності
4) коарктації аорти
421. Збільшення амплітуди аортального компонента ІІ тону реєструється при:
1) гіпертонічній хворобі
2) мітральному стенозі
3) мітральній недостатності
4) легеневій гіпертензії
422. Для стенозу устя аорти характерним є систолічний шум:
1) спадаючий до другого тону
2) зростаючий до другого тону
3) ромбовидний
4) овальний
423. Для диференціальної діагностики мітральних і трикуспідальних вад доцільно використовувати:
1) запис ФКГ при положенні хворого на лівому боці
2) запис ФКГ у вертикальному положенні пацієнта
3) пробу з фізичним навантаженням
4) доплеркардіографію
424. Реограма – це:
1) метод вивчення систолічної функції лівого шлуночка
2) графічне відображення пульсових коливань стінки судин
3) графічне відображення пульсових коливань опору досліджуваної зони:
4) графічне відображення коливань об’єму крові в досліджуваній зоні
425. Клініко-фізіологічне тлумачення реограми засноване на:
1) експериментально доведеній залежності пульсових коливань опору від змін кровонаповнення та швидкості течії крові в судинах досліджуваної ділянки
2) властивості тканин чинити опір токові, що зондує
3) електропровідності тканин
4) усі відповіді вірні
426. Реовазограма при гіпотонії артеріальних судин кінцівок характеризується:
1) високою амплітудою та крутою анакротою
2) гострою вершиною
3) чіткою інцизурою в нижній частині реограми
4) усі відповіді вірні
427. Реовазограма при спазмі артеріальних судин кінцівок характеризується:
1) зниженням амплітуди та сплощенням вершини
2) згладженістю і високим розташуванням інцизури
3) збільшенням часу кровонаповнення
4) усі відповіді вірні
428. Що таке ехокардіографія?
1) метод графічної реєстрації електричних явищ, які виникають в серці піт час його діяльності
2) метод візуального відображення різних структур серця за допомогою ультразвуку
3) метод реєстрації звукових явищ, які виникають в серці під час його діяльності
4) метод графічної реєстрації венного пульсу
429. Яка в нормі товщина МШП наприкінці діастоли?
1) 0,7-1,2 см
2) 1,2-1,8 см
3) 0,2-0,6 см
4) 1,5-20 см
430. Яка в нормі товщина ЗСЛШ наприкінці діастоли?
1) 1,2-1,8 см
2) 0,8-1,1 см
3) 0,2-0,6 см
4) 1,5-20 см
431. Який в нормі кінцево-діастолічний розмір лівого шлуночка?
1) 2,2-3,4 см
2) 5,7-6,0 см
3) 3,5-5,6 см
4) 4,9-6,2 см
432. Який в нормі кінцево-діастолічний об’єм лівого шлуночка?
1) 20-50 мл
2) 45-100 мл
3) 160-180 мл
4) 80-140 мл
433. Який в нормі ударний об’єм лівого шлуночка?
1) 45-100 мл
2) 20-50 мл
3) 80-140 мл
4) 160-180 мл
434. Яка в нормі фракція викиду лівого шлуночка?
1) 20-45%
2) 50-95%
3) 30-50%
4) 100-120%
435. Ударний об’єм крові – це?
1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.
2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення
4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
436. Хвилинний об’єм – це?
1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.
2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення
4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
437. Фракція викиду – це?
1) об’єм крові, який перекачує серце за 1 хв.
2) відсоткове відношення об’єму крові, який виштовхується серцем за одне скорочення до об’єму, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
3) об’єм крові, який виштовхує серце за одне скорочення
4) об’єм, який знаходиться у лівому шлуночку наприкінці діастоли
438. Основним показником гіпертрофії міокарда лівого шлуночка є:
1) фракція викиду
2) товщина МШП в діастолу
3) ударний об’єм
4) індекс маси міокарда лівого шлуночка
439. Індекс маси міокарда – це відношення:
1) ударного об’єму до площі поверхні тіла
2) кінцево-діастолічного об’єму до площі поверхні тіла
3) маси міокарда лівого шлуночка до площі поверхні тіла
4) ударного об’єму до кінцево-систолічного об’єму
440. Які показники змінюються при дилатації порожнини лівого шлуночка?
1) збільшується КДО та КСО
2) зменшується УО
3) збільшується маса міокарда лівого шлуночка
4) зменшується КДР та КСР
441. Яке значення КДР свідчить про дилатацію порожнини лівого шлуночка?
1) більш за 3,5 см
2) більш за 5,7 см
3) більш на 5,2 см
4) більш за 4,8 см
442. Який в норма індекс маси міокарда лівого шлуночка?
1) більш за 130 г/м2
2) менш за 80 г/м2
3) менш за 125 г/м2
4) більш за 90 г/м2
443. Які показники характеризують систолічну функцію лівого шлуночка?
1) КДР, КДО, УО, ФВ
2) співвідношення піків Е/А
3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР
4) систолічне розходження стулок аортального клапану
444. Яки показники характеризують діастолічну функцію лівого шлуночка?
1) КДР, КДО, УО, ФВ
2) співвідношення піків Е/А
3) товщина МШП, товщина ЗСЛШ та КДР
4) систолічне розходження стулок аортального клапану
445. Доплеровський ефект полягає в тому, що:
1) при проходженні ультразвукової хвилі через межу поділу середовищ змінюється довжина хвилі
2) частота ультразвукового сигналу, відбитого від нерухомого предмета, не змінюється
3) при відбитку ультразвукового сигналу від об’єктів, що рухаються, відбувається зсув його частоти
4) при розміщенні п’єзоелектричної субстанції в перемінне електричне поле генерується ультразвук
446. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована до датчика, то частота відбитого сингалу:
1) збільшується
2) зменшується
3) не змінюється
447. При ДЕхоКГ – дослідженні, якщо течія крові спрямована від датчика, то частота відбитого сингалу:
1) збільшується
2) зменшується
3) не змінюється
448. При ДЕхоКГ – дослідженні чим менше частота, що направляється ультразвуковому сигналу, тим:
1) більші швидкості кровоточу можна виміряти
2) менші швидкості кровоточу можна виміряти
3) частота не має значення для визначення швидкостей кровоточу
449. Для ДЕхоКГ –дослідження кут між напрямком ультразвукового променя і напрямком кровоточу повинен бути не більше:
1) 60 градусів
2) 45 градусів
3) 30 градусів
4) 20 градусів
450. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований від датчика реєструється:
1) на ізолінії
2) нижче ізолінії
3) вище ізолінії
451. При ДЕхоКГ – дослідженні кровоток спрямований до датчика реєструється:
1) на ізолінії
2) нижче ізолінії
3) вище ізолінії
452. Постійно-хвильова ДЕхоКГ дозволяє досліджувати кровоток:
1) на всьому протязі
2) у локальній зоні контрольного об’єму
3) тільки для візуальної оцінки
4) всі відповіді вірні
453. Кольорове ДЕхоКГ – дослідження засноване на:
1) кольоровому картуванні зон кровотоку з різною акустичною щільністю
2) кольоровому картуванні швидкостей зсуву кровотоку в секторі
3) кольоровому картуванні контрольних об’ємів, орієнтованих паралельно ультразвуковим променям у секторі
4) кольоровому картуванні швидкостей кровотоку в секторі
454. Кольорове доплерівське сканування серця дозволяє:
1) визначити високі швидкості кровотоку
2) прискорити виявлення патологічних потоків і їхню орієнтацію у просторі
3) визначити стан кровотоку в локальній зоні
4) визначити градієнт тиску
455. Яке в нормі співвідношення піків Е/А?
1) 1,1-2,35
2) 0,6- 0,8
3) 2,0-3,1
4) менш 1
456. Ексцентричному типу ремоделювання відповідає:
1) збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини
2) збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка
3) зменшення порожнини лівого шлуночка при товщині його стінок у межах норми
4) збільшення товщини стінок та порожнини лівого шлуночка
457. Концентричному типу ремоделювання відповідає:
1) збільшення товщини стінок лівого шлуночка при нормальному розмірі його порожнини
2) збільшення розміру порожнини лівого шлуночка при відносно нормальній товщині стінок лівого шлуночка
3) зменшення порожнини лівого шлуночка при товщині його стінок у межах норми
4) збільшення товщини стінок та порожнини лівого шлуночка
458. Кахексія:
1) ожиріння,
2) порушення травлення,
3) набряк,
4) виснаження крайнього ступеня,Ü
5) схуднення.
459. Асцит:
1) дистрофія підшкірної жирової клітковини,
2) ожиріння,
3) набряк підшкірної жирової клітковини,
4) набряк підшкірної жирової клітковини і поява рідини в серозних порожнинах,
5) вільна рідина в черевній порожнині.Ü
460. Горда постава характерна для хворих:
1) на менінгит,
2) на асцит,Ü
3) на рак шлунка,
4) на пухлину печінки,
5) на хворобу Бехтерева.
461. Icterus:
1) жовтяниця,Ü
2) горб,
3) ціаноз,
4) ожиріння,
5) набряк підшкірної жирової клітковини.
462. Субіктеричність:
1) незначна жовтяничність шкіри,Ü
2) незначне почервоніння шкіри,
3) набряк підшкірної жирової клітковини,
4) незначний ціаноз,
5) блідість шкіри.
463. Пальці у вигляді барабанних паличок характерні для:
1) подагри,
2) ревматизму
3) ревматоїдного поліартриту,
4) цирозу печінки,Ü
5) пневмонії.
464. Зниження апетиту:
1) anorexia,
2) hyporexia,Ü
3) cibofobia,
4) eructation,
5) regurgitation.
465. Печія:
1) anorexia,
2) cibofobia,
3) eructation,
4) pyrosis,Ü
5) nausea.
466. Нудота:
1) anorexia,
2) cibofobia,
3) eructation,
4) pyrosis,
5) nausea.Ü
467. Відсутність апетиту:
1) anorexia,Ü
2) hyporexia,
3) cibofobia,
4) eructation,
5) regurgitation.
468. Відрижка їжею:
1) anorexia,
2) hyporexia,
3) eructation,
4) cibofobia,
5) regurgitation.Ü
469. Блювання:
1) pyrosis,
2) nausea,
3) eructation,
4) vomitus (emesie), Ü
5) cibofobia.
470. Страх перед їдою через виникнення болю в шлунку:
1) anorexia,
2) hyporexia,
3) cibofobia,Ü
4) eructation,
5) regurgitation.
471. Відрижка повітрям:
1) anorexia,
2) hyporexia,
3) cibofobia,
4) eructation,Ü
5) regurgitation.
472. Здуття живота:
1) cibofobia,
2) meteorismus,Ü
3) nausea,
4) vomitus (emesie) ,
5) eructation.
473. Що таке метеоризм:
1) здуття товстої кишки,Ü
2) здуття шлунка,
3) зниження апетиту,
4) нудота,
5) печія в стравоході?
474. Що таке фратуленція:
1) зниження апетиту,
2) печія в стравоході,
3) здуття тонкої кишки і шлунка, Ü
4) відрижка,
5) блювання?
475. Для якого захворювання травної системи найбільш характерний сезонний біль:
1) виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої кишки,Ü
2) холециститу,
3) коліту,
4) гепатиту,
5) панкреатиту?
476. Для якого захворювання характерний так званий голодний біль:
1) холециститу,
2) панкреатиту,
3) холангіту,
4) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,Ü
5) виразкової хвороби шлунка?
477. Біль у надчерев'ї, що має оперізувальний характер та іррадіює в спину, свідчить про:
1) гастрит або виразкову хворобу шлунка,
2) дуоденіт або виразкову хворобу дванадцятипалої кишки,
3) панкреатит,
4) холецистит,
5) подразнення черевного сплетення внаслідок захворювання шлунка, дванадцятипалої кишки, жолчного міхура, підшлункової залози.Ü
478. Час появи больового синдрому після споживання їжі у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки:
1) через 4 – 8 год.,
2) через 10 хв.,
3) через 2 – 3 год., Ü
4) через 30 хв.,
5) після їди.
479. Який біль характерний для виразкової хвороби шлунка з локалізацією виразки в кардії:
1) нічний,
2) голодний,
3) після їди, Ü
4) постійний,
5) оперізувальний?
480. Яким буває апетит у хворого із синдромом підвищеної кислотності шлункового соку:
1) спотворений,
2) нормальний,
3) знижений,
4) підвищений,Ü
5) відсутній?
481. Характер відрижки у хворих із синдромом зниженої кислотності шлункового соку:
1) відрижка повітрям,
2) відрижка із запахом тухлих яєць,Ü
3) відрижка їжею,
4) відрижка кислим.
482.Відрижка із запахом тухлих яєць характерна для:
1) виразкової хвороби шлунка,
2) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,
3) раку шлунка,Ü
4) цирозу печінки,
5) панкреатиту.
483. Чим відрізняється шлункове блювання від блювання іншого походження:
1) не пов'язане з їдою,
2) чітко пов'язане з їдою,
3) блювання великою кількістю кислого вмісту, Ü
4) блювання натще?
484. Вранці кисле блювання характерне для:
1) виразкової хвороби шлунка,
2) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки, Ü
3) холециститу,
4) цирозу печінки,
5) панкреатиту.
485. Особливості блювання у хворих із стенозом воротаря:
5) у блюванні є домішки жовчі,
6) у блюванні є домішки крові,
7) у блюванні наявна неперетравлена їжа,
8) у блюванні наявна їжа, спожита напередодні.Ü
486. В основі печії в стравоході є:
1) атрофія слизової оболонки шлунка,
2) гіпохлоргідрія,
3) ахлоргідрія,
4) гастроезофагіальний рефлюкс, Ü
5) гастродуоденальний рефлюкс.
487. Блювання кавовою гущею характерне для:
1) стенозу воротаря,
2) жовтяниці,
3) зловживання кавою,
4) шлункової кровотечі на фоні ахілії,
5) шлункової кровотечі на фоні нормо - або гіперхлоргідрії.Ü
488. Блювання їжею, яку було спожито 1-2 доби тому, характерне для:
1) стенозу воротаря,Ü
2) раку шлунка,
3) виразкової хвороби шлунка,
4) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки,
5) панкреатиту.
489. Про що свідчить дьогтеподібний колір калових мас:
1) шлункову кровотечу,Ü
2) стравоходну кровотечу,
3) кишкову кровотечу,
4) кровотечу з гемороїдальних вен?
490. Який вигляд калу характерний для шлункової кровотечі:
1) з домішками свіжої крові,
2) з домішками слизу,
3) дьогтеподібний,Ü
4) нормальний,
5) безбарвний?
491. Свіжа кров у калі може бути при:
1) коліті,
6) виразковій хворобі шлунка,
2) виразковій хворобі дванадцятипалої кишки,
3) раку шлунка,
4) геморої.Ü
492. Коли спостерігають мелену:
1) у разі кровотечі в черевну порожнину шлункову,
2) у разі кишкової кровотечі,
3) у разі шлункової кровотечі,Ü
4) у разі гемолітичної жовтяниці,
5) у разі кровотечі з гемороїдальних вен?
493. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого підвищена кислотність шлункового соку:
1) закрепи,Ü
2) проноси,
3) чергування закрепів і проносів,
4) нормальні,
5) з неперетравленими рештками їжи?
494. Якими найчастіше бувають випорожнення, якщо у хворого знижена кислотність шлункового соку:
1) закрепи,
2) проноси,Ü
3) чергування закрепів і проносів,
4) нормальні,
5) з неперетравленими рештками їжи?
495. Який симптом найбільш характерний для ураження товстої кишки:
1) біль у ділянці надчерев'я,
2) метеоризм,
3) тенезми,Ü
4) дьогтеподібні випорожнення?
496. Вигляд язика у хворого із підвищеною кислотністю шлункового соку:
1) чистий, сосочки добре виражені, Ü
2) чистий, сосочки згладжені,
3) обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені,
4) обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені,
5) малиновий.
497. Вигляд язика у хворого із зниженою секркцією шлункового соку:
1) чистий, сосочки добре виражені,
2) чистий, сосочки згладжені, Ü
3) обкладений білим нальотом, сосочки добре виражені,
4) обкладений коричневим нальотом, сосочки згладжені,
5) малиновий.
498. Для якої патології характерний обкладений язик:
1) виразкової хвороби,
2) гепатиту,
3) ентериту,
4) гострого та хронічного гастриту, Ü
5) езофагіту?
499. Живіт має форму жаб'ячого в разі:
1) метеоризму,
2) асциту, Ü
3) вагітності,
4) ожиріння,
5) перитоніту.
500. Який перкуторний звук характерний для асциту:
1) тупий або притуплений, Ü
2) коробковий,
3) притуплений тимпанічний,
4) тимпанічний,
5) голосний низький тимпанічний?
501. Симптом флуктуації характерний для:
1) метеоризму,
2) асциту, Ü
3) ожиріння,
4) набряку передньої стінки живота,
5) пілоростенозу.
502. Завдяки якому методу мажна визначити наявність вільної рідини в черевній порожнині:
1) зондування,
2) перкусії, Ü
3) огляду,
4) гастроскопії,
5) аускультації?
503. З якого відрізку кишки починається глибока пальпація за Образцовим-Стражеском:
1) сліпої кишки,
2) поперечної ободової кишки,
3) червоподібного відростка сліпої кишки,
4) сигмоподібної кишки, Ü
5) висхідної ободової кишки?
504. Поперечна ободова кишка розташована:
1. на рівні пупка,
2. на 1-2 см вище від пупка,
3. на 2-3 см вище від пупка,
4. на 2-3 см нижче від пупка,
5. на 2-3 см нижче від великої кривини шлунка. Ü
505. Де в нормі проходить нижня межа шлунка:
1) нижче від пупка на 2-3 см,
2) вище від пупка на 2-3 см, Ü
3) на рівні пупка,
4) вище від пупка на 3-4 см,
5) нижче від пупка на 3-4 см?
506. Коли пальпується мала кривина шлунка:
6) в нормі,
7) за наявності гастроптозу, Ü
8) за наявності збільшення шлунка,
9) за наявності зменшення шлунка,
10) у хворих на гастрит?
507. Куди топографічно на передню стінку живота проєктується пілородуоденальна ділянка:
6) бісектриса кута, утвореного серединною лінією тіла та нижньою межею шлунка, Ü
7) бісектриса кута, утвореного серединною лінією тіла і горизонтальною лінією, що проходить на рівні пупка,
8) бісектриса кута, утвореного краєм прямого м'яза живота і нижньою межею шлунка?
508. В нормі при пальпації бурчання характерне для :
1) сліпої кишки, Ü
2) поперечної ободової кишки,
3) висхідної ободової кишки,
4) нисхідної ободової кишки,
5) сигмоподібної кишки.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
