Збірник статей ПТНЗ Дніпропетровської області (стр. 2 )

Рівень працевлаштування випускників ДЦ ПТО ПІТ та їх закріплення на першому робочому місці відслідковується протягом двох років після закінчення навчального закладу іншим інноваційним структурним підрозділом – лабораторією інформаційно-комунікаційних технологій та ступеневої освіти. Працівниками лабораторії створені електронні бази даних випускників центру (електронні пошти), завдяки яким простежується міграція випускників навчального закладу в інші галузі та система підвищення фахової освіти.

Поряд з цим, перед лабораторіями ІКТ та ступеневої освіти, діагностики навчальних досягнень учнів; лабораторією розвитку, менеджменту та моніторингу освітніх послуг; лабораторією курсового та дипломного проектування; лабораторією телекомунікаційних послуг стоять педагогічні завдання:

1. Розвиток особистості учня, тобто підготовка його до самостійної продуктивної діяльності в умовах інформаційного суспільства, що охоплює:

·  Розвиток конструктивного, алгоритмічного мислення шляхом інтеграції викладання усіх предметів з використанням ПК (4 учні на 1 ПК у ДЦ ПТО ПІТ дозволяє вирішити таке педагогічне завдання);

·  Розвиток творчого мислення за рахунок зменшення частки репродуктивної діяльності (запроваджено поточне та залишкове оцінювання шляхом комп’ютерного тестування, 100% з усіх предметів);

·  Розвиток комунікативних властивостей на снові виконання спільних проектів (100% педагогічних працівників навчального закладу перепідготовлені за Міжнародною програмою «Intel® Навчання для майбутнього» і частково взяли участь у програмі «Партнерство в навчанні»);

·  Формування вміння приймати оптимальні рішення в складних виробничих ситуаціях (в ході комп’ютерних ділових ігор та роботи з програмами тренажерами – в ДЦ ПТО ПІТ розроблені інтегровані комплекси «спецтехнологія + виробниче навчання» з усіх професій);

·  Розвиток навичок дослідницько-пошукової діяльності (реалізовується при роботі з моделюючими програмами для фахівців із додрукарських процесів);

·  Формування інформаційної культури, уміння обробляти інформацію (при використанні текстових, графічних і табличних редакторів, локальних та мережевих баз даних – з усіх спеціальностей).

2. Реалізація соціального замовлення, обумовленого інформатизацією сучасного суспільства:

·  Підготовка фахівців у галузі інформаційних технологій (запровадження в ДЦ ПТО ПІТ ступеневої освіти «оператор комп’ютерного набору; оператор комп’ютерної верстки» + «комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації»);

·  Підготовка учнів засобами інноваційних педагогічних та інформаційних технологій до самостійної пізнавальної діяльності.

3. Інтенсифікація усіх рівнів навчально-виховного процесу:

·  Підвищення ефективності та якості навчання за рахунок використання інформаційних технологій;

·  Виявлення та використання стимулів активізації пізнавальної діяльності (участь учнів у діяльності асоціації ПТНЗ поліграфічного профілю; участь у випуску електронних газет; активна участь у діяльності євроклубу «Європейський вектор», обмін делегаціями учнів з різних регіонів);

·  Поглиблення міжпредметних зв’язків внаслідок використання сучасних засобів обробки інформації при вирішенні завдань з усіх навчальних предметів (використання внутрішнього віртуального інформаційного центру);

Педагогічні працівники Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій в умовах інформаційного суспільства особливу увагу при підготовці конкурентноспроможного фахівця приділяєть удосконаленню таких технологій: технологія підвищення ефективності та якості процесу навчання завдяки додатковим можливостям пізнання навколишньої дійсності та самопізнання, розвитку особистості учня; технологія управління навчально-виховним процесом, навчальним закладом в цілому, системою партнерських взаємовідносин; технологія керованого моніторингу (контроль, корекція результатів навчальної діяльності, комп’ютерне педагогічне тестування та психодіагностика); комунікаційна технологія, що дозволяє розповсюджувати науково-методичний досвід; технологія організації інтелектуального відпочинку, розвивальних навчальних ігор тощо.

Отже, інтенсивний розвиток поліграфічного виробництва, зумовлений інтеграційними процесами, і зростання ролі особистісного фактору професій, вимагає в умовах інформаційної економіки значних змін у змісті професійної діяльності фахівців поліграфічного профілю. З метою вдосконалення змісту професійної підготовки і формування його як цілісної системи доцільно здійснювати інтенсивне впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховний процес.

Кривозуб Віктор

ПРОФЕСІЙНА МОБІЛЬНІСТЬ – ЗАПОРУКА УСПІШНОСТІ РОБІТНИКА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ СУСПІЛЬСТВІ

Сучасний етап розвитку високотехнологічного інформаційного суспільства в Україні ставить нові вимоги до професійної підготовки фахівців. Це стосується не тільки змісту, форм і методів навчання, а й самого спрямування сучасної професійної освіти на формування здатності фахівців до навчання упродовж життя. Особливо важливим є усвідомлення людиною значущості такого навчання для її професійної мобільності, підтримки власної конкурентоспроможності на ринку праці.

Конкурентоспроможність фахівця на сучасному ринку праці має два напрямки її формування. Перший полягає у навчанні людини декількох вузькопрофільних спеціальностей, що раніше було характерним для вітчизняної системи професійного навчання. Другий – це організація професійної підготовки такого рівня і якості, за яких людина здатна до самонавчання і мобільності у професійному відношенні, тобто має підстави бути конкурентоспроможним спеціалістом.

Якість системи освіти залежить від впровадження в навчальний процес унікальних інноваційних методик навчання, залучення підприємств до підготовки фахівців, що забезпечує потребу в кваліфікованих знаннях, навичках, компетенціях, а також вирішує проблему працевлаштування випускників.

Суспільство зацікавлене у такому фахівцеві, який уміє думати самостійно, вирішувати різноманітні проблеми, застосовувати знання, здобуті в процесі навчання; володіє критичним і творчим мисленням, сформованим у процесі освіти; вміє самостійно здобувати нові знання, здатний до самонавчання та самоосвіти.

На сьогодні, темпи технологічного переоснащення сучасного виробництва такі, що значна кількість знань втрачає актуальність через 3-5 років, тому однією з важливих вимог до сучасної професійної освіти є розробка і впровадження нових підходів до формування змісту підготовки фахівця, при цьому якість підготовки майбутніх робітників має відповідати не тільки вимогам сучасності, а й на перспективу.

Ці завдання можливо реалізувати через таку підготовку майбутніх фахівців, яка відповідає попитам сучасного ринку праці. Основну увагу в навчальних закладах необхідно приділяти розвитку особистості учня, його комунікативній підготовленості, формуванню професійних компетенцій, здатності здобувати і розвивати знання, мислити і працювати по-новому.

Сьогодні у профтехосвіти багато проблем, які потребують негайного вирішення – це оновлення матеріально-технічної бази навчальних закладів, оснащення їх найсучаснішим обладнанням, вивчення і поширення передового вітчизняного та світового досвіду; створення постійно діючої системи підвищення кваліфікації педпрацівників; удосконалення програм, орієнтованих на вимоги ринку праці; підвищення заробітної плати педпрацівників та ін.

Але, незважаючи на труднощі перехідного періоду, невирішення багатьох проблем, педагогічний колектив Дніпропетровського навчально-виробничого центру №2 прагне створити умови для максимального розкриття талантів майбутніх робітників, запровадити у навчання інноваційні педагогічні та виробничі технології, шукає нові форми і методи організації навчального процесу.

Так, у 1999 р в структурі навчального закладу працює регіональний модульний центр, п’ятнадцять майстрів та викладачів пройшли навчання за програмою проекту Міжнародної Організації Праці в Україні «Введення гнучких програм професійного навчання для безробітних» і отримали сертифікати на право здійснення навчання за модульною технологією, 2 педагоги на сьогодні мають право розробки навчальних матеріалів.

У 2005 р. на базі ДНВЦ-2 створено експериментальний педагогічний майданчик Академії педагогічних наук Міністерства освіти і науки України за темою: «Організаційно-педагогічні засади діяльності багатопрофільного навчально-виробничого комплексу з підготовки фахівців для підприємств малого та середнього бізнесу», метою якого є: пошук нових напрямків професійно-технічної освіти згідно з невідкладними потребами та дефіцитом кваліфікованих кадрів (ліцензування нових професій, перепідготовка та сертифікація педпрацівників).

З 2006 р. Дніпропетровський навчально-виробничий центр № 2 – учасник українсько-канадського проекту «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні», який започатковано Міністерством праці та соціальної політики України, Державним центром зайнятості та канадськими партнерами: асоціацією коледжів Канади і Саскачеванським інститутом прикладних наук та технологій. Метою проекту є підвищення ефективності професійного навчання безробітних в Україні шляхом впровадження механізму децентралізації фінансового та адміністративного менеджменту системи професійного навчання, балансування пропозицій навчальних послуг з попитом на ринку праці, налагодження дієвого партнерства навчальних закладів з громадами та роботодавцями.

У 2009 р. підписана угода про наукове співробітництво між Інститутом професійно-технічної освіти АПН України та Дніпропетровським навчально-виробничим центром № 2 і прийнято рішення «Про відкриття на базі Дніпропетровського навчально-виробничого центру експериментального педагогічного майданчика за проблемною темою: «Теоретико-методичні засади управління системою роботи ПТНЗ щодо формування професійної мобільності майбутніх кваліфікованих робітників будівельного профілю».

Проблема професійної мобільності не нова, проте ще донедавна була традиційним предметом дослідження виключно соціології.

Поняття професійної мобільності можна розглядати з двох позицій: з одного боку – це зовнішні умови: відсутність робочих місць, низька заробітна плата, побутова невлаштованість працівників, що зумовлює необхідність їх адаптування до реальних життєвих позицій; з іншого – професійну мобільність можна розглядати як внутрішню свободу, самовдосконалення особистості, що базується на стабільних цінностях та потребі у самоорганізації, самовизначенні і саморозвитку, здатності швидко реагувати на зміни у соціумі завдяки грамотності, освіченості та професійній компетентності.

Зміни в соціально-економічній сфері потребують розробки та впровадження нових підходів до формування змісту підготовки фахівця. Ми маємо визначити умови формування фахівців подвійної-потрійної компетенції, які будуть професійно мобільними, що забезпечить здатність до швидкої адаптації в умовах постійного оновлення техніки, технологій, удосконалення організації праці, розвитку соціально-культурної сфери.

Для підвищення ефективності навчання конкурентоспроможних фахівців в умовах інформаційного суспільства, формування професійних компетенцій майбутніх фахівців, актуальною нині стає розробка інтенсивних методів навчання, навчальних курсів і програм; системи модульного навчання; науково-методичне забезпечення навчального процесу; комплексні діагностичні методики, тести з професійної орієнтації, методики соціально-психологічного оцінювання, використання електронних підручників, які доповнюють традиційні форми навчання.

Не менш важливою особливістю сучасної підготовки конкурентоздатних фахівців є інтегрована система підготовки, яка об’єднує теоретичне навчання учнів за певним напрямом з їх професійною діяльністю на підприємствах (в організаціях, закладах).

Інтегрована система підготовки потребує тісних взаємовідносин з підприємствами (організаціями, закладами), на замовлення яких проводиться підготовка фахівців. Зазвичай, такі підприємства в минулому були базовими для навчального закладу. Прагнення системи освіти до найбільш повного задоволення потреб ринку праці в кваліфікованих фахівцях повинні знаходити відображення у різних формах співробітництва з підприємствами.

В наш час стрімкого розвитку технологій від вміння оперативно впроваджувати кращі з них в освітній процес, розроблення перспективних технологій навчання, створення у закладі інноваційного простору залежатиме, як будуть змінюватися стан професійної освіти, її структурне, змістове, якісне наповнення.

Ми вважаємо, що професійна мобільність сьогодні виступає найважливішою складовою кваліфікаційної характеристики сучасного робітника, вона стає якістю, необхідною для успішної особистості у сучасному суспільстві, а освітній заклад має стати природним живильним середовищем, джерелом ідей, нових технічних рішень, методів і засобів їх реалізації, генератором інноваційних проектів.

Юденкова Олена

ВПРОВАДЖЕННЯ СТУПЕНЕВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ПОЛІГРАФІЧНОГО ПРОФІЛЮ ЯК ВИМОГА СЬОГОДЕННЯ

Видавничо-поліграфічна галузь за своєю суттю тісно взаємопов’язана з культурно-освітніми та соціально-економічними умовами в державі. У сучасних умовах відкритого інформаційного суспільства стратегію розвитку поліграфічної галузі розкриває економіка людських здібностей, яка ґрунтується на діяльності кваліфікованих робітників.

Інформаційне суспільство – найрозвиненіша за технологічним способом виробництва людська цивілізація, яка виникає внаслідок інформаційної революції й базується на інформаційній технології в інформатизації процесу праці усіх сфер та галузей економіки й управління, єдиній найновішій інтегрованій системі зв’язку [1, 293].

Нові соціально-економічні та науково-технічні умови призвели до появи ряду суперечностей між потребами суспільства, зацікавленого в зростанні якості підготовки кваліфікованих кадрів, та змістом і якістю професійного навчання на різних рівнях підготовки фахівців для видавничо-поліграфічної галузі; запитами сучасного поліграфічного виробництва, яке потребує фахівців різних кваліфікаційних рівнів, і відставанням змісту освіти відповідно до інноваційних змін у науці, техніці, виробництві.

Розв’язання цих та інших суперечностей в різних професійно-технічних навчальних закладах здійснюється різними шляхами. Педагогічний колектив Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій (ДЦ ПТО ПІТ) обрав для себе тактику створення власної моделі ступеневої професійної освіти фахівців поліграфічного профілю, яка б відповідала потребам розвитку кожного учня, роботодавців, як замовників кадрів, та суспільства в цілому.

Ступенева професійна освіта – це процес збалансованого поетапного розвитку, саморозвитку особистості зі зміною на кожному етапі мір, обсягів, інтенсивності, розрядів, що виявляється у піднесенні та реалізації власного світогляду, культури, пізнавальних здібностей, наснаги, благородства, життєво важливих якостей, необхідних для ефективної професійної діяльності, спрямованої на окрасу себе і світу [4, 310].

Запроваджуючи неперервну (ступеневу) освіту в ДЦ ПТО ПІТ адміністрація ставила за мету вирішення таких завдань:

·  модернізація поліграфічної професійної освіти в нових соціально-економічних умовах;

·  інтегрування професій поліграфічного профілю;

·  створення власної моделі соціального партнерства;

·  створення і використання комплексного навчально-методичного забезпечення з усіх циклів підготовки;

·  впровадження інноваційних форм і методів у навчально-виховний процес, сучасних систем діагностики професійних компетенцій учнів.

Модель ступеневої освіти, яка реалізовується в ДЦ ПТО ПІТ, побудована на принципах фундаментальності, наступності та інтеграції.

У сучасних умовах учні навчального закладу повинні вміти широко використовувати фундаментальні фахові знанні про нові матеріали (для вирішення саме цього завдання в навчальному закладі відкрито структурний підрозділ «навчально-демонстраційний центр поліграфічних матеріалів»), а також комп’ютерну техніку, інформаційні та поліграфічні технології, кольорознавство, типографіку, мистецтво друку (ці завдання реалізуються на базі нового кабінету спец технології «видавничі системи»).

Наступність змісту ступеневої професійної освіти передбачає встановлення певних співвідношень між метою, методами, засобами, організаційними формами, які дозволяють моделювати кожний новий ступінь з опорою на попередній досвід учнів (див. табл.).

Інтеграція професій поліграфічного профілю здійснюється за виробничим підходом, з урахуванням переходу на вищий професійний ступінь.

Процес здобуття ступеня молодшого спеціаліста – організатора поліграфічного виробництва – ставить специфічні вимоги до інтеграції видавничо-поліграфічних професій. Інтеграція професій на цьому ступені дозволяє: інтегрувати професії за видом діяльності; створити умови для здобуття випускниками вищого розряду; сприяти підготовці фахівців широкого профілю.

Таблиця 1. Інтеграція професій поліграфічного профілю в ДЦ ПТО ПІТ

Професія	Робітнича кваліфікація випускника ІІ ступеня	Робітнича кваліфікація робітника ІІІ ступеня та кваліфікація за вищою освітою
8251.2 Друкар плоского друку 8251.2 Друкар високого друку ……………………………………………… Молодший спеціаліст 5. «Друкарське виробництво»	2-4 розряд 2-4 розряд	5 розряд 5 розряд Технолог
4112 Оператор комп’ютерного набору 4112 Оператор комп’ютерної верстки ………………………………………………… Молодший спеціаліст 5. «Комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації»	2-1 категорія 3-2 категорія	1 категорія Технолог

Для реалізації змісту освіти в навчальному процесі ДЦ ПТО ПІТ використовуються інтегровані навчальні плани, розроблені на основі Державних стандартів професійно-технічної освіти та освітньо-професійних програм підготовки молодших спеціалістів (складової галузевого стандарту вищої освіти) за типовою формою, які затверджені і погоджені в установленому порядку (Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти, Департаментом вищої освіти МОН України, Департаментом професійно-технічної освіти МОН України та фаховими комісіями вищих навчальних закладів).

Освітньо-професійні програми спеціальностей визначають нормативний зміст навчання за циклами професійно-практичної, гуманітарної, соціально-економічної, природничо-наукової підготовки, дисциплін вільного вибору учнів. Розроблені та затверджені у встановленому порядку ОПП розкривають вимоги до знань, умінь, обсягів підготовки фахівця освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Навчальні плани підготовки молодшого спеціаліста за спеціальностями «комп’ютерна обробка текстової, графічної та образної інформації» та «друкарське виробництво» охоплюють обов’язкові дисципліни професійного спрямування і враховують сучасні вимоги до підготовки фахівців, зокрема, такі дисципліни, як: «Технологія друкарських процесів», «Машини та устаткування друкарських процесів», «Матеріалознавство», «Економіка, організація і планування», вибіркові дисципліни та інші.

Поряд з основними предметами активно впроваджується в навчальний процес експериментальний факультативний курс «Інноваційні виробничі технології з додрукарських та друкарських процесів». До розробки програм зазначених експериментальних курсів були залучені провідні технологи поліграфічних підприємств: ЛунаПак, Арт-Прес, Баланс-Клуб та інші.

Усі дисципліни навчальних планів забезпечені робочими програмами та навчально-методичними комплексами професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які містять у собі методичні рекомендації учням щодо вивчення навчального матеріалу, завдання для самостійної роботи, запитання для письмових робіт, дискусій, контрольні тести, список рекомендованої літератури.

З урахуванням особливостей навчання за дистанційною технологією в навчальному закладі створено електронні варіанти навчально-методичних комплексів, тестів, конспектів лекцій.

Після отримання кваліфікації «молодший спеціаліст» випускники ДЦ ПТО ПІТ мають можливість продовжити освіту у вищих навчальних закладах з метою отримання повної вищої поліграфічної освіти, перейшовши за інтегрованими наскрізними навчальними планами на третій курс – Української академії друкарства, Харківського національного університету електроніки, Кримського інституту інформаційно-поліграфічних технологій.

Основною метою ступеневої професійної освіти фахівців поліграфічного профілю є підготовка висококваліфікованих робітників для побудови в Україні розвинутого інформаційного суспільства. Педагогічний колектив ДЦ ПТО ПІТ, який вже 90 років готує фахівців поліграфічного профілю, має стійкі традиції, але поряд з цим активно працює над створенням ефективного процесу навчання, який забезпечує розвиток індивідуальних підходів до формування професійних компетенцій учнів; формує в учнів самостійне професійне мислення, інноваційну діяльність, здатність до активного творчого пошуку; виховання соціально-активних працівників розвинутого інформаційного суспільства.

Отже, запровадження в Дніпропетровському центрі професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій ступеневої освіти поліграфічного профілю спрямоване на задоволення потреб української видавничо-поліграфічної галузі у кваліфікованих кадрах, і є адекватним до вимог сьогодення і майбутнього, що є одним із шляхів реалізації державної політики зайнятості та соціального захисту населення.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Національний класифікатор України / Класифікатор професій / ДК 003: 2005. – Київ: Видавництво «Соцінформ», 2005. – 616 с.

2. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. – Краматорськ: Видавництво центру продуктивності, 1998. – 238 с.

3. , Ларіна Я. С., , Юрій С. І. Економічний енциклопедичний словник: У 2 т. Т.1. – Львів: Світ, 2006. – 616 с.

Войтович Інна

ІННОВАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОГО НАВЧАННЯ РЕСТОРАННОГО ТА ЕКОЛОГІЧНОГО НАПРЯМКІВ ЯК СКЛАДОВА ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

Серед основних тенденцій сучасного світу вирізняється швидке оновлення технологій. Зростання економіки обумовлює необхідність створення моделі професійної освіти і навчання, яка б забезпечувала підготовку кваліфікованих робітничих кадрів до діяльності в умовах динамічних змін на ринку праці та зростаючих вимог до рівня кваліфікації робочої сили.

Перехід до інформаційного суспільства продовжує не лише підвищені вимоги до комунікативних та інформаційних компетенцій особи, а, у першу чергу, зростання професійної мобільності працівників, підвищення ролі людського капіталу.

Питання підготовки в Україні кваліфікованої робочої сили в системі професійної освіти і навчання, підвищення престижу робітничих професій є не просто питанням трудових ресурсів для забезпечення інноваційного постіндустріального розвитку держави, а стає досить значущим для забезпечення національної безпеки країни.

Послуги харчування одночасно є найважливішою складовою як туристичної індустрії, так і невід`ємною потребою будь-якої людини. Кожен професіонал туристичної галузі повинен знати особливості надання цих послуг незалежно від своєї спеціалізації.

Для отримання необхідного практичного досвіду під час навчання учні направляються на діючі підприємства-ресторани, бари, кафе, їдальні тощо, однак найбільш вдалим варіантом практики є її організація на базі самого навчального закладу.

Навчання за фахом має включати засвоєння знань, набуття умінь і навичок у галузі комерційної діяльності, тобто підприємства. Для успішного формування умінь і навичок велике значення для учнів мають теоретичні знання. Учні, що розуміють причинно-наслідкові зв`язки при виконанні роботи, більш чутливо реагують на кожну вказівку викладача і досягають кращих результатів праці.

Таким чином, основні знання учні отримують під час вивчення професійно орієнтованих предметів. Для розуміння суті процесів, що відбуваються, при виконанні роботи на підприємстві їм необхідні взаємозалежні, систематизовані знання з цілого комплексу теоретичних дисциплін.

Викладачу спеціальних предметів допомагають знання про інноваційні технології як засоби досягнення результатів у підготовці робітничих кадрів для окремих галузей господарювання.

Завдяки вимогам роботодавців на ринку праці до якості підготовки фахівців, наш навчальний заклад має устаткування нового покоління. Це пароконвекційні шафи, які призначені для обробки харчових продуктів у режимах «Пара», «Конвекція», «Пароконвекція», під час якої зменшуються витрати електроенергії, відпадає потреба у перевертанні виробів, у них зберігається більше поживних речовин і вологи. Втрати продуктів під час теплової обробки в пароконвекційних шафах на 15-30 % менші, ніж під час звичайної обробки в жарових шафах.

Головною перевагою обробки продуктів у пароконвекційних шафах є те, що в одній камері можна готувати м`ясо та рибу, і їхні запахи не будуть перемішуватися завдяки парі, яка «осаджує» запах.

Режим «Пара» доводить продукти до готовності парою без утворення підсмаженої шкірочки, режим «Конвекція» обробляє продукти циркулюючим повітрям, режим «Пароконвекція» доводить продукти до готовності циркулюючим повітрям зі зволоженням.

Пароконвекційні шафи повністю автоматизовані з програмованими 10 різними стадіями приготування продукції:

-  установка температури,

-  часу,

-  вентиляції,

-  подачі пари.

Установка шаф проста і полягає тільки у підключенні до електромережі та водопостачання.

Є електронна панель керування на 10 програм з піктограмами, шафи для розстою, кулінарні функції.

Завдяки дисплею, можна відстежувати і регулювати всі параметри приготування в будь-який час виробничого циклу.

Це обладнання і його використання у навчально-виробничому процесі закладу значно підвищує мотивацію навчання учнів, для яких професійний «фундамент» – це признання на ринку праці.

Наочний приклад можна навести також з підготовки фахівців – барменів.

Обладнання виробничої майстерні та кабінету професійної підготовки барною станцією із новим комплектом барної групи напоїв, кавомашиною «Simo nelli», кавоваркою для приготування кави «американо», блендером «Blendtec», кавомолкою «Simoulle» дає можливість виховувати професіоналів такого рівня, які своїми знаннями, уміннями, навичками здатні кваліфіковано приступати до роботи на виробництві.

Підготовка кадрів з екологічного напряму набуває популярності тому, що сьогодні єдність людини з природою є потребою внутрішнього стану її душі. Під час підготовки флористів, квітникарів, декораторів вітрин не можна не використовувати нанотехнології. Підтвердження моїх слів є наявність Дипломів І, ІІ ступенів участі і перемога у Всеукраїнському конкурсі 2009 року «Квіти України», конкурсі «Флорист» 2008 року, щорічних ярмарках у місті Дніпропетровську на святі «День міста».

А для більш якісної професійної підготовки молодих робітників у навчальному закладі працює навчально-виробничий центр «Ельторо». Роботи з ландшафтного дизайну, військових церемоній, оздоблювання релігійних свят, оформлення кімнат – все це приклади використання інноваційних технологій у підготовці кадрів, яких потребує ринок праці.

Висновок:

-  Досвід педагогічного колективу з впровадження інноваційних технологій під час навчанні учнів на уроках теоретичного та професійного циклів свідчить про доцільність їх використання і підвищення компетентності молодих робітників.

-  Змінюється також зміст діяльності викладача – він перестає бути просто «репродуктором» знань, а стає розробником нових технологій навчання, що, з одного боку, підвищує його творчу активність, а з іншого – вимагає високого рівня технологічної і методичної підготовки. З`явився новий напрямок діяльності педагога – впровадження інформаційних технологій навчання і розробка програмно-методичних навчальних комплексів.

Логвиненко Віктор

ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

Професійно-технічна освіта нині вимагає вдосконалення технології навчання та виховання, що базується на використанні обчислювальної техніки, спеціального програмного інформаційного та методичного забезпечення. Стрімкий розвиток сучасних інформаційних засобів безперечно впливає і на систему підготовки кваліфікованих робітників. Так, за останній час все більше навчальних закладів в Україні запроваджує електронну інформаційну навчальну систему як складову нових освітніх інформаційних технологій у навчальному процесі.

Сьогодні інформаційні технології є тим підґрунтям, яке значною мірою обумовлює розвиток нових підходів до управлінської діяльності. Завдяки інформатизації освіти, використанню сучасних програмних продуктів, інформаційно-аналітичних систем процес прийняття управлінських рішень прискорюється, вивільняється час на вирішення інших завдань. Застосування інформаційних технологій на заняттях при підготовці майбутніх фахівців сприяє підвищенню рівня пізнавальної самостійності, високому ступеню наочності й неперервному самоконтролю, засвоєнню знань та умінь, формуванню необхідних професійних компетенцій. Сучасні педагогічні програмні засоби дають можливість втілювати в практику індивідуалізацію професійного навчання. Використання на заняттях технології мультимедіа сприяє підвищенню якості професійної підготовки за рахунок поєднання всіх можливих впливів на учнів одночасно графіки, тексту, звуку і зображення [2].

Для підвищення ефективності навчання конкурентоспроможних фахівців в умовах інформаційного суспільства, формування професійних компетенцій у майбутніх фахівців, актуальним нині стає використання електронних підручників, які доповнюють традиційні форми навчання. Як зазначають дослідники, основний зміст «електронного комп'ютерного підручника» має містити: опорний конспект, конспект лекцій, деталізований курс; в окремих розділах може бути розміщений матеріал для поглибленого вивчення.

Інформатизація освіти – упорядкована сукупність взаємопов’язаних організаційно-правових, соціально-економічних, навчально-методичних, науково-технічних, виробничих і управлінських процесів, спрямованих на задоволення інформаційних, обчислювальних і телекомунікаційних потреб, що пов’язані з можливостями методів і засобів інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ) учасників навчально-виховного процесу, а також тих, хто цим процесом управляє та його забезпечує [1, с.360].

Від уміння використовувати нові підходи, що враховують динаміку змін у життєдіяльності освітніх систем, вчасно знаходити і оперативно використовувати інформацію, залежить успішність, імідж, бренд та рейтингова позиція будь-якого професійно-технічного навчального закладу.

Слід зазначити, що переважна більшість педагогічних працівників Дніпропетровського центру професійної освіти сьогодні активно оволодівають освітніми технологіями, чимало часу проводять в мережі Інтернет, де можна ознайомитися з досягненнями колег; результативністю проведених ними заходів; розшукати освітні ноу-хау; здійснити віртуальні екскурсії по інших навчальних закладах; проаналізувати ефективність створених існуючих депозитаріїв та електронних бібліотек; оцінити дієвість власних форумів, розроблених профорієнтаційних професіограм і відомостей про майбутню професію, підприємства-замовники кадрів та можливості побудови кар’єри і навчальних ресурсів (словники професійних термінів, практикуми, лекції, тести, методичні поради); знайти сучасне технологічне обладнання та нових соціальних партнерів.

Національна доктрина розвитку освіти передбачає формування у майбутніх фахівців готовності до роботи в умовах інформатизації суспільства. Інформаційна культура, компетентність стають сьогодні обов'язковою вимогою у підготовці спеціалістів середнього професійного рівня і формуються в сучасному професійному закладі в рамках усіх дисциплін. На сучасному етапі провідним чинником входження професійно-технічної освіти України в європейський освітній простір є ефективне використання учнями світового інформаційного потенціалу.

З метою якісного інформаційного забезпечення науково-методичної діяльності педагогічного колективу, навчально-виробничого процесу на основі інноваційних технологій на базі Дніпропетровського центру професійної освіти створено інформаційно-консультаційний бібліотечний центр.

Організація навчально-виробничого процесу в сучасному навчальному закладі системи професійно-технічної освіти неповноцінна без використання інформаційних ресурсів в електронному вигляді. Від чіткого уявлення місця інформаційних технологій у системі «викладач - учень» залежить ефективність їх використання в навчальному процесі. Повнотекстові електронні ресурси ІКБЦ використовуються викладачами спецдисциплін при підготовці. Бібліотека перетворюється в інноваційний центр інформаційних електронних ресурсів, зберігаючи при цьому функції звичайної бібліотеки, яка обслуговує користувачів друкованими документами до лекцій і наочно-ілюстративним матеріалом для проведення інтерактивних занять.

Необхідність створення інформаційно-комунікаційного бібліотечного центру на базі професійно-технічного навчального закладу обумовлена сьогодні потребою вирішення проблеми інформаційної недостатності та своєчасного збереження інформаційних ресурсів. Це вимагає організації власної універсальної інформаційної системи, формування єдиного технологічного комплексу для створення, збирання, збереження та використання різноманітної за змістом електронної інформації та метаінформації.

Все ще існує думка, що бібліотека ПТНЗ – це, насамперед, підручники, а бібліотекар – це людина, яка роздає учням підручники і складає про них звітні документи. З цього виходить, що комп’ютер у бібліотеці ПТНЗ якщо і потрібен, то лише для автоматизації традиційних бібліотечних процесів, тобто, комплектування, каталогізації, пошуку, відстеження книгообігу та друку звітних документів. Такий підхід не передбачає ні зміни ролі бібліотекаря в навчальному закладі, ні зміни ролі самих бібліотек у сучасному навчально-виховному процесі.