Збірник статей ПТНЗ Дніпропетровської області (стр. 3 )

У більшості ж розвинених країн Європи та світу, навпаки, бібліотека – це центр, де накопичується допоміжна література для досконалого викладання та поглибленого вивчення загальноосвітніх або спецпредметів, де створюються колекції книжок для учнів, у тому числі й для тих, хто відстає від навчальної програми, хто її випереджує, де вчителі та адміністрація можуть отримати необхідну їм інформацію не лише з традиційних паперових видань, але й із сучасних баз даних та електронних джерел. Тому бібліотека в західних країнах першочергово отримує Інтернет і комп’ютери. Комп’ютер у бібліотеці ПТНЗ – це не друкарська машинка для виготовлення звітних документів, а інструмент та засіб, завдяки якому учні і викладачі отримують доступ до оперативної інформації у всесвітньому просторі, до високоякісної мультимедійної продукції на сучасних електронних носіях, до найновіших досягнень у галузі педагогічної науки і освіти. Комп’ютер у такій бібліотеці не тільки для бібліотекаря, а, в першу чергу, для користувачів – учнів і викладачів, інструмент для створення цікавих уроків, самостійних робіт, які вони з успіхом подають на конкурси, що сприяють процесам їх життєтворчості.

Необхідно зазначити, що діяльність бібліотек та бібліотекарів - медіаспеціалістів стане ефективною також за умови, якщо у бібліотеці буде встановлено спеціалізоване програмне забезпечення, яке має бути єдиним з бібліотеками мережі, головною бібліотекою галузі. І це вагома умова розвитку шкільного бібліотечно-інформаційного центру.

Провідна у сучасній практиці інформатизації тенденція у пріоритетах розвитку її складових — спочатку комп'ютеризація, під якою мається на увазі процес удосконалення засобів пошуку і обробки інформації і насичення (часто безсистемне) всіх сфер соціальної практики комп'ютерами, а вже потім — інтелектуалізація — процес розвитку знань і здатності людей до сприйняття і створення інформації, — реалізує не діалектичний, а антагоністичний варіант їх взаємодії і взаємозв'язку. Комп'ютеризація суттєво випереджає за темпами можливості людини у сприйнятті, пошуку інформації, формуванні інформаційних потреб, що має для суспільства відповідні соціальні наслідки — інформаційну, освітню і соціальну нерівність, загрозу інформаційній безпеці людини. На практиці спостерігається протиріччя людини з новим інформаційним середовищем, обумовлене швидким зростанням потоків інформації. Серед тривожних ознак сучасної інформаційно-технологічної реальності — проблеми інформаційної безпеки особистості, інформаційної екології та ін. У зв'язку з цим актуальними залишаються дослідження співіснування у сучасному культурно-інформаційному середовищі двох культур, які істотно відрізняються одна від одної — гуманітарної і технократичної, і все глибше відчувається такий аспект інформатизації, як необхідність формування інформаційної культури — як суспільства у цілому, так і кожної особистості зокрема.

Література:

1.  неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія /за ред. І. А.Зязюна – К.: Віпол, 2000. – 613 с.

2.  , Академія М. Ю. Інформаційно – телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових дослідженнях: Навч. пос. – Київ – Вінниця: ТОВ «Планер», 2005. – 36 с.

Шепотько Олександр

ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ –

ЗАПОРУКА ПІДГОТОВКИ ВИСОКОКВАЛІФІКОВАНИХ РОБІТНИКІВ

У Національній доктрині розвитку освіти України в XXI столітті зазначається, що освіта “є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, ... дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені”. Належне виконання цих завдань можливе за умови модернізації самої освіти, ключовими позиціями якої мають стати такі принципи, як відродження національно-культурних традицій українського народу, демократизація та гуманізація всього навчально-виховного процесу.  

Останнім часом для сучасної освіти характерне застосування технологій, які сприяють:

·  індивідуалізації навчання;  

·  діяльнісній активізації учнів;  

·  діалоговій взаємодії між викладачем і учнем (педагогіка співробітництва).

Випускники центру працюють в умовах швидкого розвитку науки, техніки, технологій. Уже сьогодні цикл оновлення технологій в окремих галузях промисловості коротший, ніж термін навчання. Тому проблеми професійно-технічної освіти – це перш за все проблеми створення передумов для підготовки кваліфікованих робітників нового типу, всебічно освічених, творчих, які вміють швидко адаптуватись в нових економічних умовах.

Формування професійних навичок майбутніх токарів, верстатників, електромонтерів, слюсарів-ремонтників, електрогазозварників забезпечують викладачі спеціальних дисциплін, які працюють над розвитком творчого робітника, що є не лише носієм певної суми знань, а й здатний вирішувати виробничі завдання на достатньому науково-технічному рівні і з відповідним ступенем ризику.  

В своїй діяльності викладачі спецдисциплін віддають перевагу модульній, проблемній, імітаційній технологіям навчання, тобто має місце проблемно-модульний підхід до навчання. Проблемне навчання передбачає послідовні і цілеспрямовані пізнавальні завдання, які учні розв’язують під керівництвом викладача і активно засвоюють нові знання. Використання теоретичних та експериментальних завдань саме по собі ще не робить навчання проблемним. Все залежить від того, наскільки викладачеві вдається надати цим завданням проблемного характеру і поєднувати проблемний підхід з іншими методичними підходами. Завдання стає пізнавальною проблемою, якщо воно потребує роздумів над проблемою, викликає в учнів пізнавальний інтерес, спирається на попередній досвід.  Як же досягти на занятті усвідомлення учнями суперечності, тобто створити проблемну ситуацію?

Аналіз педагогічної теорії і практики дає можливість визначити основні способи і прийоми створення проблемних ситуацій:

1.  Проблемна ситуація створюється в результаті ознайомлення учнів з різним трактуванням одного і того ж явища, факту тощо.

2.  Проблемна ситуація виникає тоді, коли учень стикається з новими практичними умовами використання наявних знань (виконання практичних робіт, написання доповідей тощо).

3.  Умовою для виникнення проблемної ситуації є також суперечність між теоретично можливим способом розв’язання проблеми і практично досягнутим результатом виконання завдання та відсутністю його теоретичного обґрунтування.  

Працюючи над впровадженням технології дослідницького навчання, викладачі спецдисциплін визначили основні етапи процесу постановки і розв’язання проблеми:

·  аналіз ситуації і постановка проблеми;

·  побудова гіпотези;

·  доведення гіпотези.

 Процес аналізу проблемної ситуації і постановка проблеми передбачає насамперед усвідомлення учнями суперечності, тобто бачення проблеми. Щоб її сформулювати, слід виявити несумісні судження, суперечливі інформації і об’єднати їх запитанням, відповідь на яке прояснить цю суперечність.

На етапі побудови гіпотези процес вирішення поставленої проблеми починається з актуалізації наявних знань і досвіду, використання яких у подібних ситуаціях приводило б до успіху. Неможливість вирішення проблеми відомими способами спонукає до формулювання припущення, гіпотези про інші способи її вирішення. Побудова гіпотези – кульмінаційний момент вирішення проблеми, це своєрідний стрибок, перехід від того, що є, до того, чого немає.  

Для доведення гіпотези формулюється завдання, яке може мати як теоретичне, так і практичне значення і використовуватись на заняттях через чотири групи проблемно-пошукових методів:

1.  Демонстраційне вирішення проблеми викладачем – показовий проблемний виклад, демонстраційний експеримент;

2.  Самостійна проблемно-пошукова діяльність учнів – учнівське дослідження, навчальний експеримент вирішення практичних і теоретичних проблем;

3.  Колективна проблемно-пошукова діяльність учнів – навчальний диспут, дискусія, колективне дослідження;

4.  Спільна проблемно-пошукова діяльність викладача і учнів – дискусія, продуктивний діалог, евристична бесіда, ділова гра.

Основна відмінність проблемного заняття від традиційного полягає в змісті і характері організації викладачем пізнавальної діяльності учнів, яка передбачає особливу взаємодію навчальних проблем, проблемних завдань і запитань. Викладач може обирати один з багатьох імовірних варіантів проблемного навчання відповідно до особливостей власної педагогічної діяльності, індивідуальних можливостей учнів, рівня розвитку колективу, групи. Викладачі спеціальних дисциплін застосовують різні методи і прийоми дослідного навчання під час проведення занять на будь-яких його етапах. Оскільки викладачі працюють за модульною системою, то особливого значення набуває метод усного викладу навчального матеріалу.

Важливим засобом для кращого сприйняття, усвідомлення та засвоєння матеріалу, підвищення розумової активності учнів є вміла постановка проблеми, створення проблемної ситуації, в якій загострюється суперечність між реальними знаннями учнів, способами дії та новими завданнями, для виконання яких набутого досвіду недостатньо. Шляхи вирішення поставленої проблеми розкриває викладач. Але при цьому ставиться цілий ряд запитань або завдань для учнів, що залучає їх до розв’язання проблеми. Шляхом лаконічної бесіди викладача з учнями з’ясовується відповідь на поставлене завдання. Для того, щоб з’ясувати фактори, які впливають на технологічний ефект роботи, викладач знову пропонує розв’язати проблемне завдання, зміст якого включає конкретні показники роботи обладнання. Шукаючи вихід із ситуації методом аналогії, учні виявляють причини порушень технологічного процесу, які і є факторами, що на нього впливають. Такий метод вивчення нового матеріалу сприяє активізації розумової діяльності учнів, спонукає до розвитку творчого мислення. У методичному арсеналі викладачів спецдисциплін чільне місце посідають імітаційні технології навчання.

Аналіз і вирішення конкретних виробничих ситуацій є одним із методів, який застосовує кожен викладач практично на кожному занятті, особливо на етапах узагальнення, систематизації і закріплення знань. Застосування такої технології навчання дає можливість сформувати в учнів вміння використовувати набуті знання для вирішення виробничих, в тому числі, нестандартних ситуацій.

У змісті завдань конкретних виробничих ситуацій одночасно утворюється проблемність прикладного характеру. Будь-яка ситуація є своєрідною проблемою, яка завжди потребує шляхів її вирішення. В даному випадку проблема має практичний характер, а шлях її розв’язання – теоретичний. Тобто, учень, оперуючи певними теоретичними знаннями, визначає варіанти вирішення проблеми.

Це сприяє розвитку логічного мислення, активізації розумової діяльності учнів, формуванню у них потреби в навчанні, оскільки демонструється можливість застосування набутих знань, що, в свою чергу, сприяє розвитку інтересу до обраної професії. Сучасний рівень науки і техніки потребує формування і виховання творчо мислячих кваліфікованих робітників. Сьогоднішньому учню недостатньо лише поглинання “готової” інформації. Необхідно навчити його самостійно шукати способи розв’язання проблем, пов’язаних з реальними ситуаціями у житті, з майбутньою діяльністю.

Важливу роль тут відіграють ділові ігри, які ми практикуємо, як правило, при проведенні практичних занять.

Ділова гра – метод активного соціального навчання, належить до тренінгів. Особливість цього методу полягає в імпровізованому розігруванні учасниками гри різних ролей у заданій проблемній ситуації.

Ділова гра – це своєрідна система відтворення управлінських процесів, які мали місце в минулому або можливі в майбутньому, як наслідок, встановлюється зв’язок і закономірність взаємодії існуючих методів пошуку рішень і результатів виробництва на цей час і на перспективу.

Викладачі спецдисциплін мають досвід розробки та впровадження їх в навчальний процес. Прикладом є практичні заняття з предмета “Охорона праці” за темами “Аналіз причин нещасних випадків на виробництві”, “Дослідження виробничого шуму” та інші. Вибір такої технології навчання не випадковий, адже забезпечує навчання учнів у діяльності, сприяє організації колективного мислення та використання групи як засобу розвитку особистості, формує в учнів уміння спілкуватися, практично взаємодіяти.

В діловій грі синтезуються ознаки методу аналізу конкретних ситуацій і рольових ігор. Так, у діловій грі з теми “Аналіз причин нещасних випадків на виробництві” моделюється діяльність власника підприємства, головного інженера, інженера з охорони праці, майстра цеху, органів державного нагляду з охорони праці. Ігровим комплексом є нещасний випадок, який стався на території підприємства. До початку проведення ділової гри учні вивчають законодавчі акти з охорони праці, нормативні документи, організаційні питання (проведення навчання, інструктажів, контроль за станом охорони праці), а також порядок розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Учні ознайомлюються з об’єктом ігрового моделювання, вхідними даними, ігровою ситуацією, функціями учасників гри, правилами і методикою її проведення, а також із системою оцінювання, функціями експертної групи.  Далі учням повідомляється порядок проведення:  

·  провести загальний аналіз виробничої ситуації;

·  встановити причини, які призвели до летального наслідку з урахуванням усіх обставин ситуації;

·  підготувати варіанти обґрунтування колективного рішення виробничої ситуації;

·  запропонувати свій варіант заходів, який виключив би повторення подібних ситуацій в майбутньому;

·  обговорити варіанти прийнятих рішень.  

 Викладач є керівником гри, який приймає або не приймає запропоновані рішення. Комплексне використання проблемних, імітаційних, модульних технологій навчання сприяє формуванню в учнів умінь осмислено аналізувати технологічні процеси, виявляти причини випуску нестандартної продукції та розробляти заходи щодо їх усунення, творчо підходити до виконання дипломної роботи. 

Докорінні зміни в політичній, соціальній та економічній галузях і викликана ними побудова якісно нової системи національної освіти потребує радикального перегляду її мети, принципів, змісту, які могли б сприяти вихованню освіченої, культурної та професійно здібної особистості.

Науково обґрунтовані інновації у галузі освіти пов’язані з удосконаленням праці викладача. Тому викладачі спецдисциплін постійно в пошуку, ми вивчаємо, досліджуємо сучасні інноваційні технології навчання. На цей час працюємо над розробкою і впровадженням у навчальний процес кейс-методу, адже він дає змогу оцінити ефективність раніше прийнятих управлінських рішень, розвиває підприємницькі навички, сприяє мобілізації всіх отриманих учнем знань для розробки практичних рекомендацій щодо вирішення тієї чи іншої проблеми, яка міститься в ситуаційній задачі, забезпечує синтез теорії з практикою.

Викладачі спеціальних дисциплін розробляють кейси на основі діяльності підприємств. Для прикладу беруться базові підприємства, які добре знають всі учні, оскільки проходять на них виробничу практику, використовується історія їх розвитку, структура. Розробка кейсу присвячується конкретній події, яка відбулася на підприємстві (наприклад, випуск нової продукції, брак, його крах). Приблизний обсяг кейсу – 4-5 сторінок, щоб не було перевантаження учнів інформацією. Технологію навчання за кейс-методом організовуємо за методикою, яку пропонує іков [4]:

·  “входження” і розуміння ситуації;  

·  постановка діагнозу, з’ясування можливих причин появи симптомів;

·  визначення стратегічних питань і ключових проблем (виявлення справжньої причини);  

·  вироблення стратегічних альтернатив (пошук варіантів рішень);  

·  оцінювання і вибір альтернатив (вибір оптимального рішення);  

·  захист, обґрунтування рішення.  

До кожного з цих етапів ставимо відповідні завдання:  

·  уважно прочитати кейс, ознайомитися із ситуацією;

·  виявити проблему; узагальнити і проаналізувати інформацію;  

·  розвинути гіпотези, уточнити проблеми;  

·  сформулювати альтернативні рішення;  

·  оцінити альтернативи, скласти перелік переваг і недоліків кожної з альтернатив;

·  підтвердити продуктивність рішення, обґрунтувати переваги.

Завдання роздаються учням завчасно, формуються групи з 3–4 осіб, які індивідуально обговорюють кейс, виявляють проблему, приймають рішення. На практичному занятті кожна група учнів виступає з власними гіпотезами, в ході дискусії вони оцінюються, зазначаються переваги і недоліки кожної. Викладач виконує роль диспетчера процесу співтворчості: генерує запитання, фіксує відповіді, підтримує дискусію, спрямовуючи її хід на вирішення поставленої проблеми.

Використовуючи інноваційні технології навчання, переконалися, що вони передбачають не лише отримання знань, а творче ставлення до них, сприяють формуванню і вихованню освіченого, творчого, професійно здібного кваліфікованого робітника.

ЛІТЕРАТУРА

1.  Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Педагогічна газета. – 2001. – Липень. – с. 4.

2.  Галушко игры. – К.: Урожай, 1989. – с. 8.

3.  Підласий І. П. Як підготувати ефективний урок / Книга для вчителя. – К.: Радянська школа, 1989. – с. 13.

4.  Стрельніков ічні основи забезпечення особистісного і професійного розвитку студентів засобами інноваційних технологій навчання. – Книга 2. – Полтава, 2002. – с. 145, 91.

5.  Фіцула іка. Посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2000. – с. 151.

6.  Фурман і ситуації в навчанні. – К.: Радянська школа, 1991.

Вайло Олена

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ У НАВЧАННІ

Основними напрямками удосконалення навчально-виробничого процесу в Перещепинському професійному ліцеї є пошук нових методик, технологій. Зміни, що відбуваються в системі професійно-технічної освіти, спонукають нас до цього. Адже підвищення якості професійної підготовки майбутніх кваліфікованих робітників можливе лише за умови ефективної організації навчально-виробничого, виховного процесів. Вирішенню цього завдання сприяє робота викладачів, майстрів виробничого навчання щодо запровадження інноваційних технологій. В інноваційній діяльності педагогів ліцею надається перевага особистісно орієнтованим, розвивальним, активним та інтерактивним методам і формам організації навчального процесу.

Навчальний процес у нашому закладі відбувається на основі постійної активної взаємодії учнів і викладачів. Використовуючи інтерактивне навчання як інноваційну технологію, пам'ятаємо, що це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де учень і викладач є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Використання таких нових методик, технологій підвищує якість навчального процесу взагалі, активізує пізнавальну діяльність учнів.

Педагогічні працівники ліцею акцентують увагу на самостійній роботі учнів. Цей процес у ліцеї контролюється і проходить у співпраці викладача і учня. У цьому напрямі учні – перші помічники викладача у розробці методичного забезпечення. Саме у самостійній практичній роботі виявляється творчість особистості. Учні об’єднуються у групи під керівництвом викладачів та майстрів виробничого навчання, які ставлять проблему і спрямовують діяльність на її вирішення. Це і є головна функція викладача – керувати навчальним процесом. Виконуючи завдання, учні оволодівають уміннями працювати з документами, періодичною літературою, науковими виданнями, комп'ютерною технікою (особливо з Інтернетом). В результаті відбувається не тільки якісне засвоєння матеріалу, а й розвивається творчість учня.

Водночас у процесі практичної роботи учня і викладача знткає авторитарна система стосунків, навчання стає демократичним, гуманним та ефективним. Освіта має запобігати конфліктам, утверджувати толерантні відносини у суспільстві.

Вибуховий розвиток Інтернету стимулює розвиток нових освітніх технологій, і це вже факт безперечний. Головне завдання при цьому – сформувати у викладача Інтернет-орієнтований спосіб мислення, навчити використовувати інформацію для самоосвіти, підвищення кваліфікаційного рівня, вирішення реальних ліцейних проблем і завдань. Щоб вирішувати такі завдання, необхідно визначити для себе, як можна використовувати Інтернет в освітніх цілях: для організації теоретичного та виробничого навчання, для підвищення мотивації учнів до навчання, професійного розвитку вчителів.

Насамперед визначимо користь використання ресурсів Інтернет в ліцеї:

• доступ до всіх ресурсів (як до інструменту для створення уроків).

• доступ до дослідження ресурсів (для досягнення освітніх цілей).

• регулярний характер сприяння навчанню.

• вдосконалення спілкування та інтелектуального обміну.

• забезпечення існуючим світовим досвідом.

• Інтернет як захоплююче, цікаве навчання (ігровий елемент).

Значення освітніх Інтернет-ресурсів – це необмежений доступ до професійної інформації, використання планів уроків, online курсів, Web-сайтів, співпраця з іншими викладачами професійно-технічних навчальних закладів, обмін інформацією з колегами інших країн, об'єднання професійних ресурсів для вирішення спільних завдань.

Сучасний Інтернет пропонує багато ресурсів для використання в освітніх цілях: це уроки теоретичного і виробничого навчання в режимі on-line, ресурси для викладачів, ресурси для учнів, проекти on-line, Web-quests, навчальна та самостійна робота учнів з осмислення і засвоєння нового матеріалу.

Немає потреби переконувати в тому, що така інформаційна база має бути використана професійно і раціонально. Це вимагає, насамперед, усвідомлення самими вчителями значущості такого потенціалу і активне використання Інтернет-ресурсів педагогічної діяльності для досягнення яскравіших, більш вагоимх результатів навчання учнів. Щоб досягти ефективності, викладач чи майстер виробничого навчання має дотримуватись певних вимог:

1.  Підібрати відповідний матеріал для самостійної роботи, адже не всі учні здатні самостійно опрацювати і засвоїти теми без пояснень викладача.

2.  Ставити перед учнями чіткі та однозначні завдання, які можуть полягати як у знаходженні певної інформації, так і в її опрацюванні певним чином. Наприклад: Будова і технічна характеристика двигунів вантажних автомобілів.

3.  В процесі виконання складних завдань в учнів можуть виникнути труднощі з опрацюванням матеріалу. Завдання має виконуватись поетапно і супроводжуватись поточною перевіркою.

4.  Робота учнів з Інтернетом поєднуватись з традиційними методами навчання.

Викладачі та майстри виробничого навчання використовують інформаційне поле Інтернету в своїй роботі, яке дає можливість оновлення традиційних планів уроків матеріалами з Інтернету, вивчення досвіду і адаптації наявних в мережі планів Інтернет-уроків, методичних посібників і розробок інших вчителів для власного використання.

Інтегровані уроки, авторські розробки, інноваційні ідеї лише виграють у наповненні і наберуть силу і швидкість для досягнення кінцевої мети.

Щоб вирішити ці завдання, необхідно формувати перелік ресурсів за сферою професійних інтересів, які покликані стати точкою відліку в освоєнні Інтернет-ресурсів. Цей перелік має складатися безпосередньо як самим учнем, так і надаватися викладачем (як перелік найбільш бажаних місць перебування). Такими ресурсами слід вважати, пошукові машини, пошукові каталоги, в яких інформація представлена у вигляді посилань на сайти, організованих за принципом ієрархічності і предметно-орієнтованих напрямів.

Проте наявність Інтернет-підключення у ліцеї не гарантує його ефективне використання в навчальному процесі. Як правило, сьогодні працює в Інтернеті досить обмежена кількість учнів, які добре володіють новими технологіями. Отже, щоб досягти ефективного поєднання власних педагогічних знахідок і освітніх Інтернет-ресурсів, необхідна велика і цілеспрямована підготовка. Тому в ліцеї працює гурток «Вірус» у вихідні дні і позаурочний час. А найголовніше, на мій погляд, бажання викладачів удосконалювати свою педагогічну діяльність. І щоб знайти і оцінити якість інформації, що надається в мережі, необхідне освоєння комп'ютерної грамотності на рівні не просто користувача, а активного користувача. Розвиток Інтернету в ліцеї ґрунтується на ініціативі знизу – від викладачів та майстрів виробничого навчання.

Адміністрацією ліцею в місцевій мережі створено електронні журнали, за допомогою яких батьки можуть отримувати інформацію про навчальні досягнення своїх дітей. Учні, які з поважних причин не відвідують заняття, увійшовши в мережу і опрацювавши конспекти, можуть виконувати домашні завдання, і надавати їх на перевірку викладачу.

Понад вісім років Перещепинський ліцей тісно співпрацює з Новомосковським міськрайонним центром зайнятості (директор КадевичС. Г.). Групи перепідготовки з числа незайнятого населення з професії «Кухар» на заняттях теоретичного навчання використовують інформацію із сайтів про особливості кухні народів світу; з професії «Перукар» – новинки косметичних препаратів, особливості їх використання.

В ліцеї систематично впроваджуються в навчально-виробничий процес сучасні досягнення науки і техніки, розробляються методичні матеріали і використовуються електронні підручники, оновлюються програмні засоби навчання з професій «Оператор комп’ютерного набору, конторський службовець (бухгалтерія)», «Швачка, вишивальниця», «Слюсар з ремонту автомобілів, водій автотранспортних засобів (категорія «С»), «Робітник фермерського господарства», із загальноосвітніх предметів: хімія, фізика, інформатика, іноземна мова, історія України. Актуальність вищесказаного полягає в тому, що сучасні технічні засоби навчання (ТЗН), зокрема, комп'ютери, мультимедійні проектори, телевізори, DVD-програвачі, відеомагнітофони тощо можуть давати належний ефект тільки під час використання спеціально створеного інтелектуального продукту у вигляді тематичного відеофільму або комп'ютерної програми, які дають змогу в образній динамічній формі представити на екрані проблему, явище або процес, який треба засвоїти на уроці.

Створення такого інтелектуального продукту – дуже складний і трудомісткий процес, який потребує не тільки певного апаратного забезпечення, а й володіння відповідними специфічними навичками написання сценарію, операторської роботи, монтажу стрічки, накладання супроводжувального тексту тощо.

Досвід цієї роботи напрацьовується на втіленні нескладних сюжетів або написанні простих комп'ютерних програм.

Навчальні відеофільми, комп'ютерні програми, створені під керівництвом майстрів виробничого навчання, відкривають нові шляхи до спостереження й узагальнення фактів, активізації пізнавальної діяльності учнів, переборення формалізму в спілкуванні. Тому метою впровадження навчальних відеофільмів і комп'ютерних програм є:

·  підвищення рівня свідомого засвоєння навчального матеріалу;

·  формування в учнів стійкої мотивації до навчання;

·  варіативність структури навчання;

·  стимулювання ініціативи й творчості учнів;

·  створення умов, що сприяють формуванню соціально-інтегрованої особистості учня;

·  забезпечення цілісного, повного уявлення учнів про певний об'єкт або процес;

·  можливість наочно розкрити навчальну тему, зосередити увагу на певних об'єктах, явищах, з'ясувати їх суттєві особливості;

·  сприяння досягненню більш лаконічного вигляду навчального матеріалу, що підвищує продуктивність праці викладачів, учнів.

За останні два роки педагогічними працівниками ліцею створено електронну базу даних різнорівневих тестів для контролю знань учнів із спецдисциплін, базу методичних розробок інноваційних уроків із предметів професійно-теоретичної підготовки у ліцеї.

Учасники гуртка «Вірус», використовуючи Інтернет-ресурси, протягом двох років випустили 8 номерів інформаційного збірника «На допомогу учням».

Під керівництвом завідуючого інформаційно-освітнім центром створено електронну базу даних кращих методичних розробок, перспективного досвіду педпрацівників ПТНЗ. Можливості використання Інтернету у бібліотеці ліцею для задоволення інформаційних потреб, підвищення професійного рівня дає змогу забезпечити доступ до світових інформаційних ресурсів, накопичених у численних базах і банках даних.

Висловлюємо щиру подяку організаторам сайтів, Міністерству освіти і науки України, Академії педагогічних наук за надання можливості використовувати матеріали Інтернет ресурсів, які розміщені на сайтах МОіН України, АПН, а також:

– http://smcae. / – Науково-методичний центр аграрної освіти України, http:/// – Аграрний сектор України, на яких знаходиться багато цінної інформації для учнів з професії «Робітник фермерського господарства»;

– http://community. /vyshyvanka – Українська вишивка, http://www. / – Вишивка хрестиком, на яких знаходиться велика кількість схем для української етнографічної вишивки, сучасні новинки для представників професії «Швачка, вишивальниця»;

– http://***** – Автомобилі: ремонт, обслуговування, эксплуатація, http://www. – Обслуговування і ремонт основних вузлів автомобіля – на цих сайтах існують інтерактивні схеми будови і принципи дії автомобілів, корисні поради щодо їх обслуговуваннч і ремонту;

– http://informatic. – Інформатика, http://tests. *****/ – Центр компьютерного обучения «Специалист» при МГТУ им. Н.Э. Баумана, http://*****/ – полный набор тестов, http://www. *****/ –Учительский портал – інформація з цих сайтів використовується викладачами для подання і інтерактивної перевірки знань учнів ліцею.

Викладач – це головна фігура навчального прогресу. Талант і рівень кваліфікації педагога – запорука успіху в просуванні нових технологій. Саме педагоги мають стати основною творчою силою впровадження Інтернету в освітню галузь і, в цілому, в життя суспільства.

Використання комп’ютерних технологій та Інтернету в навчанні надає освітньому проекту більшого динамізму, змінює його часові межі і, найголовніше, навчає опрацьовувати та аналізувати значний обсяг інформації.

Пошук нових форм, методів і змісту навчання дає змогу сприяти оновленню навчально-виробничого процесу і посилити зв'язок між Перещепинським ліцеєм та НМЦ ПТО, ПТНЗ України і Дніпропетровської області. Такий підхід забезпечуватиме і професійну майстерність майбутніх кваліфікованих робітників.

Стесенко Олена

СИСТЕМА ВПРОВАДЖЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ ПРОЦЕС ДЦПО

Стрімкий розвиток комп’ютерної техніки та різноманітного програмного забезпечення – одна з характерних прикмет сучасного суспільства. Інформаційні технології, основним компонентом яких є комп’ютер, проникають в усі сфери людської діяльності.

В ДЦПО широко впроваджуються в навчальний процес нові інформаційні технології. Ця діяльність включає розробку та використання методично-практичного забезпечення, ефективне застосування програмних засобів та систем комп’ютерного навчання і контролю знань, системну інтеграцію цих технологій в існуючий навчальний процес та організаційні структури.

Одним з основних педагогічних завдань, що постають перед працівниками навчального закладу, є підготовка майбутніх фахівців до повноцінної життєдіяльності в умовах інформаційного суспільства. Кожен випускник ДЦПО має опанувати інформаційні технології, оволодіти навичками роботи з комп’ютером. Ці вміння формуються під час усього навчального процесу. Це дає можливість, зберігаючи колективне подання знань, підсилити індивідуалізацію навчання, що сприяє значному підвищенню якості знань учнів.

Посилення загальноосвітніх і виховних функцій комп’ютерно орієнтованих дидактичних систем пов’язане з оволодінням учнями комплексом знань, умінь і навичок, необхідних для повсякденного життя та майбутньої професійної діяльності, для вивчення на рівні сучасних вимог предметів природничо-математичних та гуманітарних циклів, спеціальних дисциплін, проходження навчальної практики, організації виховної роботи в навчальному центрі, продовження навчання за будь-якою формою неперервної освіти.

Пріоритетним напрямком інформатизації ДЦПО є формування та розвиток освітнього інформаційного середовища з урахуванням умов функціонування закладу та наявних ресурсів.

Дидактичні і методичні питання навчальної діяльності ДЦПО в умовах широкого використання ІКТ зараз перебувають у стадії дослідження та пошуку належного психолого-педагогічного обґрунтування. Внаслідок цього визначені найважливіші напрямки роботи, над якими працюють педагогічні працівники, методична, психологічна служби, управлінський склад:

·  вивчення комплексу умов, необхідних для реалізації навчального процесу з використанням засобів ІКТ;

·  створення психолого-педагогічної моделі ефективного навчання з використанням ІКТ;

·  розробка методів психолого-педагогічної діяльності учасників навчального процесу, які протягом певного часу використовують ІКТ;

·  розробка принципово нових засобів навчання, які можуть поширитися у комп’ютерно орієнтованому навчанні.

Можливості використання комп’ютера у навчально-виховному процесі ДЦПО значні: від довідкової системи до засобів моделювання певних ситуацій. Але забезпечення функції навчання – найбільш суттєва характеристика його застосування.

Завдання, що вирішуються застосуванням інформаційно-комунікаційних технологій на уроках загальноосвітніх і спеціальних дисциплін:

1.  Забезпечення зворотного зв’язку в навчальному процесі.

2.  Створення умов для індивідуалізації навчання.

3.  Підвищення наочності навчального процесу.

4.  Проведення лабораторних і практичних робіт.

5.  Пошук інформації з широкого кола джерел.

6.  Моделювання процесів або явищ, які вивчаються.

7.  Організація колективної і групової роботи на уроці.

8.  Організація моніторингу рівня сформованості компетентності учнів.

9.  Розвиток творчих здібностей на основі застосування особистісно орієнтованого підходу.

Національна доктрина розвитку освіти передбачає формування у майбутніх фахівців готовності до роботи в умовах інформатизації суспільства. Інформаційна культура, компетентність стають сьогодні обов’язковою вимогою в підготовці спеціалістів середнього професійного рівня і формуються в сучасному професійному закладі в рамках усіх дисциплін. На сучасному етапі провідним чинником входження ПТО України в європейський освітній простір є ефективне використання учнями світового інформаційного потенціалу.

З метою якісного інформаційного забезпечення науково-методичної діяльності педагогічного колективу, навчально-виробничого процесу на основі інноваційних технологій на базі ДЦПО створено інформаційно-консультаційний бібліотечний центр. Бібліотека перетворилася на інноваційний центр інформаційних електронних ресурсів, зберігаючи при цьому функції звичайної бібліотеки, яка обслуговує користувачів друкованими документами до лекцій, а також наочно-ілюстративним матеріалом для проведення інтерактивних занять.

Створено також електронний каталог. Комп’ютер у бібліотеці зараз не тільки для бібліотекаря, а, в першу чергу, для користувачів – учнів та викладачів, вихователів тощо, це інструмент для створення цікавих уроків, самостійних робіт учнями, які вони з успіхом подають на конкурси, що сприяють процесам їх життєтворчості.

Одним із основних завдань сучасної освіти на будь-якому рівні є завдання сформувати в учнів Інтернет-орієнтований спосіб мислення, навчити використовувати інформацію для самоосвіти, підвищення кваліфікаційного рівня, для вирішення в майбутньому виробничих проблем і завдань. Розвиток системи відкритої освіти, використання в навчальному процесі інформаційних ресурсів вимагає високої якості каналів зв'язку для доступу до мережних ресурсів.

Методичною службою ДЦПО для викладачів, майстрів виробничого навчання, учнів організовуються і проводяться семінарські заняття на теми: що таке Інтернет, як він функціонує, які існують технічні й програмні засоби роботи, що таке інформація в Інтернет і як її використовувати в практичних цілях.

Для проведення занять підготовлені спеціалізовані завдання, які містять у собі:

ознайомлення з магістральними сайтами Мережі; освоєння механізму пошуку інформації в Інтернеті; пошук інформації із заданої теми; пошук інформації із заданої спеціалізації; аналіз матеріалів, отриманих з Інтернету; підготовка спеціалізованих доповідей із проблем розвитку Інтернету; формування переліку Інтернет - посилань, необхідних для повсякденної роботи; використання інших методів (відкриття своєї поштової скриньки, тобто реєстрація e-mail, передплата на новини й розсилання).

Такі заняття сприяють формуванню знань і навичок, необхідних для роботи в мережі Інтернет. При цьому спостерігається якісний стрибок у світогляді педагогічних працівників і учнів, розширення кругозору, що особливо важливо для формування в майбутньому професійної майстерності.

Далі про «Електронний практичний посібник». Завдяки методцентру та програмі «Intel® Навчання для майбутнього» педпрацівники наших навчальних закладів непогано оволоділи навичками роботи з програмою Microsoft Office PowerPoint і тепер до своїх уроків як теоретичного, так і виробничого навчання можуть підготувати слайдові презентації (уроки-проекти), виводячи на екран послідовність технології виконання певних вузлів (кравці, закрійники) або певної страви (кухарі, кондитери), або певної стрижки, зачіски (перукарі). Таких електронних посібників в ДЦПО вже немало:

·  «Приготування лускатої риби», «Приготування супів» - Куранова І. К.;

·  «Заклади ресторанного господарства» - ;

·  «Королева гардеробу» - майстри в/н , Єрьоменок О. В.;

·  «Історія грошей» - майстер в/н Сілєвко Т. А.;

·  Дезінфікуючі та кровоспинні засоби для перукарень» - ;

·  «Обробка комірів, манжетів» - Поволяєва В. В., ;

·  Уроки-проекти з алгебри, інформатики, інформаційних технологій, української та зарубіжної літератур.

Все це електронні посібники, оскільки електронний підручник – це сукупність програмно-апаратних засобів і навчально-методичних видань, об’єднаних спільним задумом і тематикою, який має на меті інтенсифікацію навчального процесу на основі застосування персонального комп’ютера у навчальній роботі. Електронний підручник повинен містити графічну, мовну, текстову, музичну, відео, фото - інформацію. Для його створення не завжди вистачає досвіду педагога ПТО. Електронні розробки таких ресурсів потребують консолідації зусиль програмістів, методистів, викладачів, комп’ютерних графіків і потребують науково-методичного супроводу. Бажання педагогічних працівників ПТНЗ щодо створення новітніх продуктів не можуть реалізуватися через відсутність достатніх навичок розробки програмних продуктів у складних оболонках. Часто від працівників ПТНЗ, де інноваційні пошуки є традицією, можна почути, що вони не мають інструментарію – нескладної розробленої оболонки, яку можна наповнювати самостійно. Ринок комп’ютерної продукції має програмні оболонки щодо розробки підручників, придбання яких надає розробникам можливості наповнювати їх потрібними матеріалами. Такі програми-оболонки використовуються з метою створення електронних посібників, але вартість стримує їх придбання викладачами.

Враховуючи це, ми на сьогоднішній день вже маємо матеріали для створення нескладних електронних підручників з професії «Кухар» з теми «Приготування перших страв» (). З української літератури вже є і використовується у навчальному процесі підручник за творчістю Олеся Гончара (містить в собі не тільки word-файли, а й фотоматеріали). За ініціативою викладачів у ДЦПО створено аудіокнижки (у виконанні відомих українських акторів) та художні фільми, зняті за мотивами програмних творів).

Велику кількість електронних підручників наші майстри та викладачі для підвищення якості викладання предметів купують самостійно, деякі підручники ми придбали у Донецькому інституті післядипломної освіти педпрацівників, з яким укладено договір про співробітництво.

Педагогічні інновації - це ознака нашого часу. Процес створення, засвоєння, поширення і використання нововведень охопив найрізноманітніші навчальні заклади і багато в чому змінив вигляд усієї системи освіти.

Євроклуб – форма організації молоді, що сприяє творчій реалізації її членів, залученню молоді до участі в європейських ініціативах, інформуванню з питань європейської інтеграції, громадянській освіті та громадській діяльності молоді.

Завдання євроклубу ДЦПО «Європейська хвиля»:

·  вивчення історії, культури, звичаїв та традицій країн ЄС і України;

·  збір документації та інформації щодо діяльності структур ЄС;

·  організація різноманітних заходів з метою поширення інформації про ЄС;

·  залучення вітчизняних і європейських партнерів з метою обміну досвідом у вихованні та фаховій підготовці молоді;

·  розвиток духу партнерства та взаємодопомоги.

Сьогодні волонтери євроклубу здійснюють обмін інформацією шляхом конференцій, круглих столів, он-лайн спілкування з ровесниками з різних країн, випуску вісника нашого євроклубу «Європульс», різноманітних конкурсів, співпраці з іншими євроклубами міста, області, України, участі на наших засіданнях громадських організацій як українських (наприклад, Центр європейської інформації), так і європейських.

Торговицька Ельвіра

РОЗВИТОК ДЦППРК В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА

Сьогодні актуальним є підхід до інформатизації, який виходить за межі суто технічного і навчального, з акцентуванням уваги на соціально-культурному контексті з орієнтацією на розвиток людини.

Дніпродзержинський центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів – сучасний навчальний заклад, в якому готують спеціалістів торгівлі, ресторанного сервісу, побуту та легкої промисловості. Інформатизація навчального, виховного та виробничого процесів є пріоритетним напрямком у розвитку навчального закладу.

Система професійної освіти, незважаючи на досить складну проблему в більш широкому впровадженні інформаційних технологій, сама по собі є каталізатором процесу інформатизації суспільства, інструментом формування інформаційної культури молоді, підготовки працівника нової формації.

Сьогодні випускник ПТНЗ має легко адаптуватись до умов довкілля, орієнтуватись у потоці інформації, безперервно займатись саморозвитком.

В Дніпродзержинському центрі підготовки і перепідготовки визначені основні завдання інформатизації навчального процесу:

- використання сучасних інформаційних технологій;

- застосування активних методів навчання;

- використання мультимедійних засобів навчання;

- адаптація інформаційних технологій навчання до індивідуальних особливостей учнів та педагогів;

- розробка електронних уроків, що сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів;

- розробка електронних презентацій, що впливають на підвищення мотивації на освоєння матеріалів спецкурсу за професіями;

- розробка інформаційних технологій дистанційного навчання в режимі on-line за допомогою веб-камер та програм;

- впровадження інформаційних технологій в умовах навчально - практичного центру;

- вільний доступ до мережі Інтернет;

- впровадження інформаційних технологій навчання в процес професійної підготовки;

- удосконалення програмно – методичного забезпечення навчального процесу.

Застосування комп’ютеризації навчання орієнтовано в першу чергу на інтеграцію всіх видів навчальної діяльності і підготовки випускників для роботи в умовах інформаційного суспільства. Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів багато працює над використанням у навчальному процесі мультимедіа-технологій, web-дизайну, Інтернет-технологій.

Наявність навчальних комп’ютерних лабораторій сприяє розвитку учнів. У центрі видається електронна газета, яку створюють учасники учнівського самоврядування.

20 педагогів центру пройшли навчання за програмі «Intel® Навчання для майбутнього».

В методичному кабінеті ДЦППРК створена мультимедійна картотека методичних матеріалів які використовуються на уроках.

Важливу увагу в центрі приділяємо інтеграції загальноосвітньої і професійної підготовки, інформаційних та виробничих технологій навчання.

В ДЦППРК створені творчі групи за кожним напрямком підготовки, які проводять постійний моніторинг сучасних інформаційних та виробничих технологій з усіх професій. Головним завданням творчих груп є дослідження новітніх виробничих та інформаційних технологій, які з’являються в сучасному виробництві, та адаптація новітніх технологій до процесу навчання учнів у навчальному закладі.

Створення навчально – практичного центру торгівлі забезпечує на базі навчального закладу моделі реально діючого торговельного підприємства.

Наявність сучасних програмованих касових апаратів, навчального терміналу, системи пошуку допоміжного навчального матеріалу в комп’ютері, картотеки комп’ютерних дидактичних засобів навчання допомагають забезпечити високий рівень підготовки учнів з професії «Продавець продовольчих товарів», «Контролер-касир».

Навчально-практичний центр моделює діяльність справжніх торгівельних підприємств, навчання в такому центрі усуває розрив між теорією та практикою на конкретних робочих місцях. При створенні навчально-практичного центру торгівельних професій враховані всі сучасні вимоги до торгівельного підприємства. Центр обладнаний новітнім устаткуванням, створені умови для інформаційного забезпечення навчального процесу.

Навчально-практичний центр забезпечує відпрацювання учнями навичок на конкретних робочих місцях із замкнутого циклу торгівельного підприємства.

В ДЦППРК створений Креатив-клуб для учнів кулінарних груп.

Креатив-клуб включає в себе три підрозділи:

-  Школа Карвінга;

-  Майстер-клас;

-  Художньо-творча лабораторія.

Робота в клубі не обмежується тільки на оволодінні навичками різьблення. Учасники Креатив-клубу розвиваються всебічно та гармонійно.

Інформаційне забезпечення у створенні композицій вони відпрацьовують у комп’ютерних класах, практичні навички отримують у лабораторії центру.

Карвінг – (англ. carving) означає різати, «різаний орнамент».

Карвінг, як мистецтво художнього різання по овочах та фруктах, зародилось багато років тому на Сході. Останні 5 років це мистецтво стало доступним у Росії, а зараз всі бажаючі досягти вершин у справі декоративного оформлення страв можуть отримати такі навички і у Дніпродзержинському центрі підготовки і перепідготовки робітничих кадрів.

Навчальна програма підготовки з професії «кухар» відповідно до державних стандартів передбачає навчання технологічних основ професії без урахування вимог та змін на сучасному ринку ресторанної діяльності.

Завдання навчального закладу не тільки дати знання та навички приготування страв, а і розвинути особистість, навчити нових сучасних виробничих прийомів, сучасних інноваційних технологій.

Такі знані навички в подальшому допоможуть випускникам впевнено себе почувати і адаптуватись на підприємствах, використовувати сучасні технології, що підніме рейтинг випускника, навчального закладу і професійно-технічної освіти в цілому.

Театр мод Дніпродзержинського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів – це творчий заклад, в якому розвиток майбутніх кравчинь здійснюється не тільки в навчальних класах. Робота в мережі Інтернет, пошук цікавих ідей, вивчення майстрами училища новітньої інформаційної технології розкрою САПР – це той потенціал, який веде до значних досягнень. Щороку колекції ДЦППРК – переможці конкурсів різного рівня.

В інформаційному суспільстві, коли інформація стає вищою цінністю, а інформаційна культура людини – визначальним фактором професійної діяльності, змінюються і вимоги до навчання учнів, до розвитку особистості.

НАШІ АВТОРИ

Василиненко Віктор Михайлович – директор навчально-методичного центру професійно-технічної освіти у Дніпропетровській області

Макаров Володимир Адольфович – директор Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій

Кривозуб Віктор Маркович – директор Дніпропетровського навчально-виробничого центру № 2

Юденкова Олена Петрівна – заступник директора з навчально-методичної роботи Дніпропетровського центру професійно-технічної освіти з поліграфії та інформаційних технологій

Войтович Інна Василівна – директор ДПТНЗ Дніпропетровського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів туристичного сервісу

Логвиненко Віктор Дмитрович – директор Дніпропетровського центру професійної освіти

Шепотько Олександр Вікторович – директор Нікопольського центру професійної освіти

Шевцов Іван Іванович – директор Софіївського професійного ліцею

Вайло Олена Олександрівна – директор Перещепенського професійного ліцею Новомосковського району

Стесенко Олена Василівна – заступник директор з навчально-методичної роботи Дніпропетровського центру професійної освіти

Торговицька Ельвіра Миколаївна – заступник директора з навчально-виробничої частини Дніпродзержинського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів