Стратегічний план розвитку Мар’ївської сільської Ради Баштанського району Миколаївської області на роки (стр. 1 )

Мар’ївська сільська рада

Баштанський район Миколаївська область

СТРАТЕГІЧНИЙ План РОЗВИТКУ

МАР’ЇВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

Баштанського району Миколаївської області на 2010-2020 роки

с. Мар’ївка – 2010

Слово від сільського голови

На самому півдні України

В Баштанському краю

Стоїть Мар’ївка біля Інгулу

Село, в якому я живу.

(з Пісні про Мар’ївку)

Розробка стратегічного плану розвитку сільської ради стала необхідністю для подальшої її діяльності. Тому до розробки було залучено широке коло людей, що проживають на її території, адже саме громада має знати, яким має бути її майбутнє.

Зроблено аналіз розвитку території за попередні роки, розроблено заходи на перспективу …

Ми надіємось, що затвердження стратегічного плану розвитку сільської ради дасть змогу вирішувати місцеві проблеми і залучити інвестиції на територію сільської ради.

З повагою,

Мар’ївський сільський голова Надія Орлова

Слово від консультантів

Стратегічний план розвитку Мар’ївської сільської ради – перша подібна розробка для сільських громад у Миколаївській області, і ми дуже пишаємося, що доклали певних зусиль до цієї роботи. Усвідомлюючи відповідальність, адже це в подальшому стане прикладом для наслідування для інших сільських громад не лише Баштанського району, але і всієї області, з оптимізмом дивимось у майбутнє і впевнені, що наша спільна розробка стане дієвим механізмом та поштовхом до подальшої роботи по вирішенню місцевих проблем і залученню інвестиції на територію сільської ради.

З повагою,

Людмила Руденко-Кардаш, Лілія Атнажева,

Миколаївський міський фонд „Ласка” БМГО”Наше місто”

м. Миколаїв м. Баштанка

Володимир Нікітін,

Миколаївський міський фонд „Ласка”

м. Миколаїв

Список учасників розробки

Стратегічного плану розвитку території Мар’ївської сільської ради

Відповідно до рішення виконавчого комітету Мар’ївської сільської ради від 29.05.2007 року №34 було створено робочу групу по розробці стратегічного плану розвитку Мар”ївської сільської ради.

№ п/п	Прізвище, ім’я, по-батькові	Посада
1	Орлова Надія Василівна	Мар”ївський сільський голова, керівник групи
2	Левицька Валентина Іллівна	Генеральний директор СТОВ”Авангард”
3	Гідулян Валентина Василівна	Голова правління ВАТ”Виноградівський”
4	Онищук Володимир Іванович	Голова ПП „Корона”
5	івна	Директор ДП”Маліцький Агро”
6	Ковтун Олександр Вікторович	Директор Мар”ївської ЗОШ І-ІІІ ступенів
7	Маковеєнко Людмила Володимирівна	Директор Виноградівської ЗОШ І-ІІІ ступенів
8	Літвінова Олена Олексіївна	Завідуюча Мар”ївським дитячим навчальним закладом
9	івна	Завідуюча Виноградівським дитячим навчальним закладом
10	Хвалько Олена Павлівна	Працівник по роботі з молоддю сільської ради
11	Літвінова Ольга Василівна	Працівник сільської ради із земельних питань
12	іївна	Головний бухгалтер централізованої бухгалтерії сільської ради
13	Колесник Сергій Олександрович	Працівник із правоохоронних питань сільської ради
14	Резніченко Лідія Василівна	Голова ради ветеранів війни та праці с. Мар”ївка
15	Хлівнюк Олександра Семенівна	Голова ради ветеранів війни та праці с. Виноградівка

Список спеціалістів, залучених до розробки

Стратегічного плану розвитку території Мар’ївської сільської ради

№ п/п	Прізвище, ім’я, по-батькові	Посада
1	Пухалевич Зоряна Богданівна	завідуюча Виноградівською амбулаторією
2	Спілатова Лариса Михайлівна	завідуюча Мар”ївським фельдшерським пунктом
3	Луцкіна Лариса Василівна	Працівник по роботі з молоддю сільської ради
4	Багрій Любов Іванівна	Завідуюча Мар”ївською сільською бібліотекою
5	Задирака Світлана Володимирівна	Завідуюча Виноградівською сільською бібліотекою

Зміст

Вступ …………………………….............................................................................7

1.  Організація процесу стратегічного планування в Мар’ївській сільській раді...8

2.  Описово-аналітична частина .................................................................................10

  2.1 Історико-географічна характеристика: .............................................................10

  2.1.1. Історична довідка........................................................................................10

  2.1.2. Географічне положення та кліматичні умови............................................11

  2.1.3. Природні ресурси........................................................................................12

  3. Безпека життєдіяльності людини...........................................................................12

  3.1. Екологічна ситуація в сільській раді...............................................................12

  3.2. Охорона правопорядку .....................................................................................12

4.  Землевпорядкування ..............................................................................................13

5.  Економічний розвиток ...........................................................................................16

5.1.Розвиток підприємництва..................................................................16

5.2. Інвестиційна та будівельна діяльність .............................................................16

5.3. Транспорт і зв’язок …………………………………………………………....17

6.  Бюджетні надходження та видатки......................................................................17

7. Використання комунального майна ...................................................................19

8.  Розвиток невиробничої сфери..............................................................................19

8.1. Житлово-комунальне господарство ................................................................19

8.2. Освіта ..................................................................................................................20

8.3. Культура .............................................................................................................23

8.4.  Охорона здоров’я ..............................................................................................24

8.5.  Фізична культура і спорт ..................................................................................26

8.6.  Молодіжна політика ..........................................................................................26

9.  Соціально-культурна сфера .......................................................................................27

9.1.  Демографічний стан сільської ради.................................................................27

9.2.  Зайнятість населення ........................................................................................27

9.3.  Грошові доходи населення та оплата праці....................................................30

9.4.  Соціальне та пенсійне забезпечення...............................................................32

9.5.  Релігійні та громадські організації...................................................................33

10.  Співпраця Мар’ївської сільської ради із обласними та районними громадськими організаціями, міжнародними організаціями ..........................................................36

11.  SWOT - аналіз Мар’ївської сільської ради.............................................................36

12.  Стратегічні цілі ...........................................................................................................39

13.  Оперативні цілі та завдання для їх досягнення .......................................................41

14.  Моніторинг стратегічного плану ..............................................................................47

15.  Управління стратегічним планом .............................................................................48

16.  Схема дій щодо впровадження стратегічного плану.……………………………..48

Додатки.........................................................................................................................50

ВСТУП

На сьогодні місцева влада є повністю відповідальною за рівень суспільного життя в сільській раді. Місцева влада охоплює своєю увагою навіть такі проблемні питання, які можна вирішити і без її участі або із частковою допомогою, а мешканці відіграють пасивну роль спостерігачів. Сільська рада не має чітко визначеного напрямку руху – все відбувається в межах бюджетного процесу – забезпечення виконання доходної частини і утримання соціальних закладів і т. п., що належать до її відання. Подібна ситуація спостерігається не лише в селах, але і в містах та невеличких містечках.

Навіщо нам треба стратегічний план розвитку території?

По-перше, в умовах конкуренції життєво необхідно бачити далі, аніж за два кроки від себе, працювати на перспективу і планомірно йти до запланованої мети, заручившись підтримкою громади. Саме тому важливою є наявність стратегії розвитку певної території.

По-друге, така стратегія не є документом, який лежить на недоступній полиці. Це жива і динамічно змінювана відповідно до нових умов основа для всіх найважливіших починань місцевої громади. Відсутність стратегії не дозволить мобілізувати населення і взятися до праці заради досягнення спільної мети.

По-третє, щастя найчастіше всміхається тим, хто його прагне. Допомога буде спрямовуватись не найбіднішим, а найактивнішим. Не туди, де є найбільше потреб, а туди, де є активність та ініціатива. Шанси отримання зовнішньої фінансової допомоги практично зійдуть нанівець у тому випадку, коли ми не будемо мати в розпорядженні стратегії місцевого розвитку.

По-четверте, стратегія не є самоціллю. Стратегія - це знаряддя збільшення шансів місцевого успіху. Стратегія не розробляється заради процесу. Вона розробляється, щоб потім ефективно розвивати певну територію, щоб збільшити нашу конкурентоспроможність щодо сусідніх адміністративних одиниць, щоб оптимально використати ресурси.

По-п’яте, стратегічний план розвитку території прив’язаний до конкретної громади, конкретних ресурсів, цілей, можливостей і виконавців. Стратегічний план дозволяє сформувати бачення, напрямок руху – чим буде займатися дана територія: запрошувати гостей і розвивати зелений туризм? є передумови? громада підтримує? – добре. А ось ця місцевість, вважаємо, буде привабливою для інвесторів у сфері промисловості – теж добре! А ось на території цього міста краще розмістити рекреаційну зону і т. п.

Кожен населений пункт здатен позиціонувати себе на ринку як окремий, особливий, просуваючи лише йому властиві певні товари, роботи чи послуги, використовуючи неповторність місцевих ресурсів задля залучення інвестицій та подальшого розвитку.

Переваги матиме те село, містечко чи велике місто, яке здатне виокремити і показати свої переваги, залучивши громаду та створивши основу для довгострокової перспективи.

Розділ 1. Організація процесу стратегічного планування

в Мар’ївській сільській раді

У роках на території Мар’ївської сільської ради впроваджувався проект „Створення Молодіжного центру „Молодь для молоді” в с. Мар’ївка Баштанського району Миколаївської області” за підтримки Програми Розвитку Організації Об”єднаних Націй в рамках проекту „Створення безпечного середовища для молоді України”. Декілька разів представники сільської ради були на навчанні в рамках цього проекту, в тому числі і щодо стратегічного планування. Виникла зацікавленість, щоб зробити щось подібне для своєї сільської ради, аби чітко бачити мету і прямувати до неї.

29.05.07 рішенням виконавчого комітету Мар’ївської сільської ради було затверджено склад робочої групи, на цьому робота призупинилася.

Оскільки на цей час сільська рада тісно співпрацювала із Баштанською міською громадською екологічною організацією „Наше місто”, то досягнувши домовленості про підтримку і допомогу по розробці стратегічного плану розвитку із Миколаївським міським фондом „Ласка”, 31.07.07 було підписано тристоронній меморандум про співпрацю.

У засобах масової інформації висвітлювався хід розробки плану шляхом публікацій в районній газеті „Голос Баштанщини” та обласній газеті „Южная правда”. Проводилися засідання робочої групи, тренінги по розробці стратегічного плану розвитку території, неодноразові консультації та окремі зустрічі із спеціалістами сільської ради та представниками громади. Також здійснювалось анкетування серед мешканців сільської ради щодо ставлення місцевого населення та можливостей участі у процесі стратегічного планування, залучалися до цієї роботи і школярі Мар’ївської та Виноградівської ЗОШ.

Метою анкетування було проінформувати мешканців сільської ради про початок роботи по розробці стратегічного плану розвитку території сільської ради, визначити ставлення громади до цього процесу, а також рівень та форми залучення населення до вказаної роботи.

Кількість респондентів становила 176 чол.

Анкетування проводилося шляхом розповсюдження працівниками Мар’ївської сільської ради (122 анкети) та учнями Виноградівської ЗОШ (54 анкети).

В процесі аналіз анкет встановлено наступне.

Середній вік респондентів розподілився наступним чином:

25-35 років – 30,1%

35-55 років – 23,9%

14-18 років – 20,5%

18-25 років – 14,8%

Старше 55 років – 10,8%,

Тобто, найбільш активними виявилися респонденти, чий вік знаходиться в межах 25-35 років, а найменш активними респонденти, вік яких становить старше 55 років.

Найбільш активними також виявилися жінки – 70,5% опитаних.

Переважна більшість респондентів працює на підприємствах, установах, організаціях, у приватних підприємців – 37,5%, найменший відсоток становлять пенсіонери 13,1%.

85,8% опитаних вказали що на сьогодні вони не мають змоги впливати на розвиток сільської ради. Серед решти 14,2% опитаних, які можуть впливати на розвиток сільської ради, це виявляється через депутатську діяльність, членство у ветеранській організації, роботі в сільській раді, участі у спортивних заходах, реалізацію власних ініціатив.

54,5% опитаних зазначили, що вони не мають бажання приймати участь у розробці стратегічного плану розвитку території сільської ради, а 45,5% підтримали ці починання. Власний внесок такі респонденти вбачають у обговореннях робочої групи – 64,3%, проведення роз’яснювальної роботи – 33,7%, іншої роботи, в т. ч. щодо звертання уваги на поведінку молоді у вечірній час – 2%.

Після завершення І етапу розробки плану – підготовки описово-аналітичної частини – матеріали було розглянуто та доповнено на черговому засідання робочої групи у серпні 2008 року. Далі – визначено стратегічні цілі, завдання для їх досягнення. Весь процес розробки плану зайняв 2 роки.

У березні 2010 року стратегічний план розвитку розглядався на засіданнях постійних профільних комісій сільської ради. 24 березня 2010 року на тридцять сьомій сесії п»ятого скликання Мар’ївської сільської ради було затверджено стратегічний план розвитку Мар’ївської сільської ради на роки.

Розділ 2. Описово-аналітична частина

2.1. Історико-географічна характеристика

2.1.1. Історична довідка

Заселення краю почалося понад 15 тис. років тому, археологи знайшли багато поселень та курганних могильників. З кінця 15 століття історія краю пов’язана із історією запорізького козацтва, а до 17 століття і з періодичними нападами турків.

Як свідчать історичні дані до виникнення Мар’ївки був заснований Миколаїв (1789 р.), села Калинівка (1789 р.), Пересадівка (1770 р.), Інгулка (1770 р.).

Виникло село Мар’ївка у х роках. Поруч із розбудовою суднобудівного міста Миколаєва виникла потреба у забезпеченні населення продовольством. Саме тому поміщик полковник Папенгут Петро Іванович оселився у землях, що згодом стали Мар’ївкою і спочатку назвав своє поселення Папенгутовим.

Цю землю він виміняв на собак, а частину виграв у карти. 16 сімей кріпаків із Орловської губернії Росії на прізвища Літвінов, Леонов, Орлов, Жуков, Страхов, Нікіфоров оселилися разом із ним на вулиці, яка на сьогодні носить назву Будюка від ферми до 1-го провулку. Цей куток довго ще потім називався «собачківським» або просто «собачки».

Пізніше сюди були переселені селяни із Полтавської та Чернігівської областей України. Так народився Мар’ївський діалект.

У 1880 році в селі була організована однокласна школа, в якій навчалися лише взимку 13-17 учнів.

Пізніше ці землі стали власністю поміщика Соковніна Михайла і село стало називатися Михайлівкою. На узгір’ї лівого берега Інгулу було посаджено ліс на 28 десятин і названо Мар’їною рощею на честь дружини цього поміщика Марії.

У роках в селі було 106 домогосподарств та 700 жителів. У ці ж роки була побудована школа, в якій навчалося 25-30 дітей. Назва села Михайлівка утримувалася до 1951 року. На сьогодні село називається Мар’ївка.

Мар’ївська сільська рада пишається своїми знаменитими односельчанами. Серед них - , уродженець с. Мар’ївка, – перший радянський рекордсмен світу з плавання, заслужений майстер спорту СРСР, кавалер ордена Трудового Червоного Прапора. На його честь названа одна із вулиць с. Мар’ївки.

Будюк Микола Васильович, уродженець с. Ново мар’ївка, 1920 р. н., будучи у юному віці попередив аварію пасажирського потяга. За проявлені мужність і героїзм під час Великої Вітчизняної війни Указом Президії Верховної Ради СРСР гвардії капітану було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно). Одна із вулиць с. Мар’ївки носить його ім’я.

В цілому, у Великій Вітчизняній війні брали участь 170 жителів сільської ради. 16 березня 1944 року Мар”ївка була визволена від німецько-фашистських загарбників. На братській могилі споруджено пам’ятник, встановлено меморіальні дошки загиблим воїнам. У листопаді 1984 року в с. Мар’ївка встановлено пам’ятний знак на честь бійців 4-го гвардійського Кубанського кавалерійського козачого корпусу.

Серед сучасників, якими пишається сільська рада, - Нікулін Анатолій Іванович, уроженець с. Новомар’ївка, зараз проживає в с. Лоцкине, є травником і живописцем, розписує стіни, посуд, меблі, малює картини.

Іванова Жанна Адольфівна, уроженка с. Виноградівки, майстриня по виготовленню гобеленів.

Лазановська Параска Михайлівна, івна, Бабешко Валентина Іванівна – вишивальниці нитками муліне.

Кравченко Любов Іванівна – майстриня по в’язанню крючком.

Терещенко Олександра Павлівна – виготовляє вироби із поштових листівок.

Доценко Іван Тимофійович – майстер по виготовленню виробів із лози.

Гаврилюк Анатолій Миколайович – займається різьбою по дереву, реставрацією ікон. Його учні Воронцов Вячеслав та Цюре Михайло зараз навчаються в навчальному закладі за спеціальностями, що пов’язані із різьбою по дереву.

2.1.2. Географічне положення та кліматичні умови.

Загальна характеристика сільської ради

Село Мар’ївка – адміністративний центр Мар’ївської сільської ради - розташоване за 7 км від залізничної станції Грейгове, за 35 км від районного центра м. Баштанки та за 35 км від обласного центра м. Миколаєва. Через Мар’ївку та Виноградівку проходить автомобільна траса Миколаїв-Кривий Ріг, тож розташування є дуже зручним.

До складу сільської ради входять 4 населені пункти: Мар’ївка, Виноградівка, Новомар’ївка та Нове життя.

Загальну характеристику населених пунктів сільської ради наведено в додатку А.

Села Мар’ївка та Виноградівка є розвиненішими за всіма показниками, аніж с. Новомар’ївка та с. Нове життя, на що значно впливає близькість до транспортної артерії – траси Миколаїв-Кривий Ріг. Тож основною проблемою цих малих населених пунктів є віддаленість від адміністративного центру сільської ради та районного і обласного центрів. Окрім цього, відсутність інфраструктури, перспектив працевлаштування зумовлює відтік молоді з Новомар’ївки та Нового життя, і як наслідок – можливість припинення існування даних населених пунктів.

Щодо кліматичних умов, то Мар’ївська сільська рада, як і інші сільські ради Баштанського району знаходиться в зоні Південного Степу України з помірно-континентальним напівпосушливим кліматом. Середньорічна температура становить +9,7°С, при цьому, найбільш холодним місяцем є січень, середньорічна температура якого становить -3,6°С, а найтеплішим – липень (+22,9°С). Найнижча температура повітря спостерігається в лютому (-22°С), а найвища – в липні та серпні +39°С. Останні весняні заморозки в середньому виявляються 9 квітня, а перші осіння – 28 жовтня. Тривалість без морозного періоду становить 201 день. Середньодобові температури повітря вище +5°С спостерігаються, в основному, між 28 березня та 10 жовтня, що дорівнює 227 дням.

Середньорічна кількість опадів становить 365 мм, при цьому, найбільше опадів припадає на червень (54мм), а найменше – на лютий (20мм). Зими спостерігаються малосніжні. Характерною особливістю клімату Південного Степу України є сухість повітря та наявність суховіїв. Вітри спостерігаються всіх напрямків, але переважають вітри північно-східного, північного, східного та північно-західного напрямків. На переважній частині земельного масиву ґрунтоутворення відбувалося в умовах рівнинного рельєфу на карбонатних лесових породах під впливом напівпосушливого клімату і степової рослинності, що привело до формування на рівнинах і положистих схилах чорноземів південних. У плавнях сформувалися грунти лугові та болотні.