Програма фахових вступних випробувань зі спеціальностей “Географія” і “Економічна і соціальна географія” (стр. 5 )

Комплексний геоекологічний опис. Адресна прив’язка точок спостережень. Маршрутні спостереження. Геологічні і геоморфологічні спостереження. Гідрологічні спостереження. Гідроекологічні спостереження. Опис ґрунтового покриву. Опис рослинного покриву.

Особливості польових екологічних досліджень. Відбір зразків і проб. Замальовування і фотографування місцевості. Польове геоекологічне картографування. Геоекологічне профілювання.

Камеральне опрацювання екологічної інформації. Загальні положення камеральних робіт. План камеральних робіт. Геоекологічні аналізи. Складання геоекологічних карт. Геоекологічне моделювання. Текстові характеристики. Опрацювання матеріалів геохімічних досліджень.

Геоекологічне картографування і моделювання. Збір та опрацювання картографічної інформації. Дешифрування аеро - космознімків. Еколого-картографічне джерелознавство. Зміст і методи складання екологічних карт. Прикладне екологічне картографування і використання екологічних карт. Геоінформаційні системи. Методи створення екологічних моделей.

Спектральні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Атомно-емісійний спектральний аналіз. Атомно-абсорбційний спектральний аналіз. Молекулярно-абсорбційний спектральний аналіз. Люмінесцентний аналіз.

Електрохімічні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Потенціометрія. Вольтамперометрія. Кулонометрія. Кондуктометрія.

Хроматографічні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Газова хроматографія. Рідинна хроматографія. Іонообмінна хроматографія. Плоскошарова хроматографія.

Радіометричні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Радіоекологічний контроль. Радіометрія. Радіоспектроскопія. Радіогеохімічні методи. Радіоізотопні методи.

Інші інструментальні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Термічний аналіз. Рефрактометрія. Інтерферометрія. Поляриметрія. Мас-спектральний аналіз.

Геофізичні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Свердловинні дослідження. Методи електричного опору. Електромагнітні методи. Гравітаційні і сейсмічні методи. Земна радіолокація. Комп’ютерна осьова томографія.

Геохімічні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Метод екстракції. Метод розділення через осадження. Гравіметричний аналіз. Метод цементації. Методи ідентифікації. Титрометричні методи. Кінетичні методи.

Біотичні і мікробіотичні методи оцінки стану навколишнього природного середовища. Теоретичні основи та класифікація методів. Біоіндикатори. Фітоіндикатори. Зооіндикатори.

Основні методи екологічних досліджень. Статистичний метод. Картографічний метод. Лабораторний метод. Основні принципи складання екологічних карт. Методичні підходи до складення різних варіантів екологічних карт.

Еколого-ґрунтознавча методика. Методика дослідження забруднення ґрунтового покриву екзогенними хімічними сполуками. Методика екологічного дослідження ґрунтового покриву міської зони. Методика екологічного дослідження ґрунтового покриву адміністративного району. Методика екологічного дослідження ґрунтового покриву у сільській місцевості.

Інші методи в екології. Метод інтерполяції в екологічних дослідженнях. Порівняльно-аналітичний метод в екологічних дослідженнях. Методика дослідження забруднення рослинності екзогенними хімічними сполуками. Методика дослідження забруднення водних об’єктів екзогенними хімічними сполуками. Діагностика пошкоджень поверхні ґрунтового покриву. Діагностика пошкоджень поверхні листя, хвої, трав’янистого покриву. Методика дослідження забруднення донних відкладів. Методика дослідження взаємозв’язку між рівнем захворюваності населення і забрудненням довкілля.

Список рекомендованої літератури

Білявський Г. О., І., Навроцький екології: теорія та практикум. Навч. посібник. – К.: Лібра, 2002.

, Жучкова комплексных физико-географических исследований: Учебник. – М.: Изд-во МГУ, 1997.

Волошин І. М. Методика дослідження проблем природокористування: Навч. посібник. – Львів: ЛДУ, 1994.

Волошин І. М. Польові екологічні дослідження і принципи складання екологічних карт: Конспект лекцій. − Львів, ЛДУ, 1991. − 108 с.

І., , Топчієв і географічні дослідження. – К.: Вища шк., 1975.

Довідник з агрохімічного та агроекологічного стану ґрунтів України / , , та ін. − К.: Урожай, 1994. − 334 с.

Исаченко прикладных ландшафтных исследований. – Л.: Наука, 1980.

Методи та засоби оцінки стану довкілля: Посібник / , , та ін.; За ред. . – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2005.

Стурман картографирование: Учеб. пособие. – М.: АспектПресс, 2003.

Практикум по экологии / , , и др. − М.: АО МДС, 1996.

Почва, город, экология / Под общей ред. акад. РАН . − М.: Фонд «За экономическую грамотность», 1997.

Радіоекологія

Основні поняття і положення радіоекології. Визначення і напрями розвитку радіоекології. Електромагнітне іонізуюче випромінювання. Корпускулярне іонізуюче випромінювання. Радіоактивний розпад. Дози іонізуючого випромінювання. Вплив радіації на екосистеми. Наслідки опромінення людини.

Методи радіоекологічних досліджень. Радіоекологічний контроль. Контроль радіаційної чистоти довкілля. Радіометрія. Радіоспектроскопічні методи. Радіогеохімічні методи. Радіоізотопні методи.

Джерела іонізуючого випромінювання. Природні джерела радіації. Космічні промені. Земна радіація. Радон. Техногенні джерела радіації. Джерела радіації в медицині. Випробування ядерної зброї. Атомна енергетика. Промислові і побутові джерела радіації. Чорнобильська катастрофа та її екологічні наслідки.

Особливості радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища. Радіоактивне забруднення природних екосистем. Радіоактивне забруднення агроекосистем. Радіоактивне забруднення урбоекосистем. Радіоактивне забруднення техноекосистем.

Радіаційна ситуація на Україні. Джерела природної і техногенної радіації. Радіоактивне забруднення довкілля. Радіоактивне забруднення водних екосистем. Стан радіоактивного забруднення зони відчуження.

Нормування радіаційного навантаження. Радіоекологічна безпека і прийнятний ризик. Сучасні норми радіаційної безпеки на Україні. Удосконалення нормування техногенної безпеки.

Радіоекологічний моніторинг. Основні положення радіоекологічного моніторингу. Напрями радіоекологічного моніторингу. Радіоекологічне картографування і прогнозування.

Список рекомендованої літератури

Грабовський енергетика: розвиток, проблеми, екологія. Навч. посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2000.

Гродзинський іобіологія: Підручник. – К.: Либідь, 2000.

Іванов Є. Радіоекологічні дослідження: Навч. посібник. – Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2004.

Константінов М. П., Журбенко іаційна безпека: Навч. посібник. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003.

Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97). – К., 1997.

Радиация. Дозы, эффекты, риск / Пер. с англ. – М.: Мир, 1990.

Чорнобильська катастрофа / За ред. ’яхтара. – К.: Наук. думка, 1996.

НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

Переписи населення України.

Історико-демографічний аналіз переписів населення України. Всеукраїнський перепис населення.

Кількість та динаміка населення України.

Головні чинники формування кількості населення України впро-довж історичного часу. Кризові зміни в динаміці кількості насе-лення та її складових.

Розселення населення.

Міське розселення. Сільське розселення. Розвиток поселень.

Природний рух населення.

Народжуваність. Смертність та середня тривалість життя. Головні причини смертності населення. Процеси шлюбності та розлучу-ваності. Шлюбно-сімейна структура населення. Поглиблення депопуляції.

Механічний рух населення.

Типи механічного руху населення. Історичні особливості мігра-ційних процесів в Україні. Передумови міграції населення. Географія та масштаби міграцій в Україні. Зовнішня трудова міграція населення: проблеми та перспективи.

Статево-вікова структура населення України. Типи вікової структу-ри населення. Вікові піраміди та їхній аналіз. Постаріння населення: регіональний аспект.

Стан головних соціально-економічних характеристик населення.

Здоров’я населення, освіченість, професійно-кваліфікаційні ха-рактеристики населення тощо.

Національний склад населення України.

Динаміка національного складу населення України.

Українська діаспора.

Українська діаспора в контексті світового виміру. Географія східної та західної української діаспори.

Демографічна політика України та її пріоритети.

Компоненти демографічної політики України: поліпшення здоров’я населення, сімейна політика, проблеми старіння населення, мігра-ційна політика, етнодемографічна політика тощо.

Список літератури

1. Демографічна криза в Україні / За ред. В. Стешенко. – К.: Ін-т економіки НАН України, 2001. – 560 с.

2. Демографічна криза в Україні: її причини та наслідки / та ін.; за ред. С. І. Пирожкова. – К., 2003. – 231 с.

3. Демографічні перспективи України до 2026 року / ; Ін-т економіки НАН Укр. – К., 1999. – 55 с.

4. Демографічні перспективи України до 2026 року. – К., 1999. – 55 с.

5. Джаман іональні системи розселення: демогеографічні аспекти. – Чернівці: Рута, 2003. – 392 с.

6. Зарубіжне українство (інформаційний каталог) / Упор. І. Винниченко. – К.: Рада, 1999. – 259 с.

7. Заставний ічні втрати населення України. Голодомори, війни, еміграції. – Львів: ВЦ Львів. ун-ту, 2003. – 130 с.

8. Заставний України. – Львів: Просвіта, 1993. – 224 с.

9. Заствний їнська діаспора. – Львів: Світ, 1991. – 119 с.

10. Жнива скорботи. Радянська колективізація і голодомор. – К.: Либідь, 1993. – 382 с.

11. Кубійович В. Географія і людність українських земель. – Львів, 1935. – 84 с.

12. Кубійович В. Географія українських і суміжних земель. 2-ге вид. – Краків: Львів, 1943. – 540 с.

13. Кубійович В. Етнічні групи Південно-Західної України (Галичини) на 1.1.1939. Націона-льна статистика Галичини. – Весбаден, 1993. – 175 с.

14. Скільки нас загинуло від голодомору 1933 року? // Дзеркало тижня. – 2002. – 23 листопада.

15. Курс демографии: Учеб. пособие / , , и др., – М.: Финансы и статистика, 1985. – 391 с.

16. Лібанова і сучасних демографічних процесів в УРСР. – К.: Т-во “Знання” Укрїнської РСР, 1984. – 46 с.

17. Голодомор проти волі. // Україна молода. – 2002. – 23 листопада.

18. Населення України, 2002 рік /Державний комітет статистики України; К: 2003. – 317 с.

19. Покшишевский и география. Теоретические очерки. – М., Мысль, 1978. – 315 с.

20. Прибуткова І. М. Основи демографії. – К.: АртЕк, 1997. – 256 с.

21. Україна у цифрах у 2005 році: Стат. довідник. – Київ: Консультант, 2005. – 270 с.

22. . У. Воспроизводство населения (тирриториально-оргнизационный аспект). – К.: Наук. думка, 1990. – 176 с.

23. Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. Львів: ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 444 с.

ТОПОГРАФІЯ З ОСНОВАМИ КАРТОГРАФІЇ

Предмет топографії. Поняття про фігуру і розміри Землі. Державна геодезична основа.

Системи координат для визначення положення точок на земній поверхні. Пряма і обернена геодезичні задачі.

Орієнтування ліній в топографії. Формула зв’язку між кутами орієнтування ліній.

Способи визначення площ контурів ділянок за топографічними картами. Поняття про похибки вимірів.

Топографічні карти і плани. Номенклатура топокарт.

Види топографічних знімань місцевості. Геодезичні прилади.

Теодолітні ходи. Теодолітне знімання місцевості. Польові та камеральні роботи.

Методи визначення висот точок на місцевості.

Тахеометричне знімання. Поняття про мензульне і окомірне знімання. Орієнтування на місцевості.

Поняття про аерофототопографічне знімання.

Дрібномасштабні географічні карти. Математична основа дрібномасштабних карт.

Картографічна генералізація.

Зображення фізико-географічних та соціально-економічних явищ.

Тематичні карти.

Географічні атласи.

Розв’язування задач за оглядовими картами.

Література.

Топографія з основами геодезії (за ред. ) – К.: Вища школа, 1995.

2) Картографія з основами топографії. – . – К.: Вища школа, 1993.

Топографія з основами геодезії

Форма і розміри Землі. Вплив кривизни Землі на горизонтальні і вертикальні відстані.

Методи визначення форми і розмірів Землі. Державна геодезична мережа.

Системи координат, які застосовуються в топографії. Орієнтування ліній в топографії.

Топографічні карти, плани. Зміст топокарти.

Короткі відомості з теорії помилок.

Визначення площ за топокартою.

Вимірювання відстаней на місцевості. Віддалеміри.

Будова геодезичних приладів. Теодоліт.

Принцип вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів. Перевірки теодоліта.

Теодолітні ходи. Теодолітне знімання.

Методи визначення висот точок на місцевості. Геометричне нівелювання.

Нівеліри. Технічне нівелювання. Нівелювання площ.

Тригонометричне нівелювання. Тахеометричне знімання. Барометричне нівелювання.

Мензула, кіпрегель. Мензульні засічки. Мензульне знімання.

Аерофотознімання. Аерознімок. Дешифрування акрознімків.

Аерофототопографічне знімання.

Окомірне знімання. Орієнтування на місцевості.

Розв’язання задач за топографічною картою.

Література

Топографія з основами геодезії (за ред. ) – К.: Вища школа, 1995.

2) Картографія з основами топографії. – . – К.: Вища школа, 1993

Техніко-економічні основи виробництва

ЧАСТИНА ПЕРША

Теоретичні ОСНОВИ

Тема 1. Предмет і завдання курсу

Об’єкт, предмет, зміст, функції та мета курсу. Значення та місце курсу в системі географічних, економіко-географічних та еколого-географічних дисциплін.

Міждисциплінарність курсу. Взаємозв’язок курсу з природничими, соціально-економічними та технічними науками.

Завдання курсу в сучасних умовах.

Тема 2. Поняття техніки, технології, виробництва, основ економіки виробництва

Поняття техніки. Функції і призначення техніки: виробничої, побутової, медичної, для наукових досліджень, освіти, культури, військової тощо.

Класифікація техніки за галузевою структурою виробництва (техніка промисловості, сільськогосподарська, транспортна та ін.) або стосовно окремих структурних підрозділів (авіаційна, енергетична та ін); природничо-науковою основою (ядерна, холодильна, обчислювальна техніка).

Поняття технології, технологічних операцій, технологічних процесів. Системи технологій: послідовні, паралельні, комбіновані. Базові технології. Технологічні основи формування структурних підрозділів підприємств (дільниць, цехів, виробництв та ін.) галузевих та міжгалузевих комплексів. Технологічний регламент, технологічна, матеріальна та документальна підготовка виробництва.

Технічна документація. Стандартизація. Типізація. Уніфікація.

Основні напрямки технічного прогресу – електрифікація, механізація, автоматизація, хімізація, інтенсифікація, комп’ютеризація, ЕОМ нових поколінь, прилади мікроелектроніки.

Поділ виробництв на групи за техніко-економічними особливостями (витрати електроенергії, сировини, палива, води): електроємні (місткі), матеріалоємні, паливоємні, водоємні. Екологічні проблеми НТП.

АСУ виробництвом і технологічними процесами. Роботизація. Нові високоміцні корозійностійкі, термостійкі, металеві, керамічні та інші матеріали. Біотехнологія. Мембранна технологія. Лазерна технологія.

Історичні аспекти розвитку техніки. Поява основних знарядь праці, занять, ремесел у палеоліті, мезоліті, неоліті, бронзовому віці, в античний період, середньовічний. поява мануфактур і зародження промислового виробництва. Перехід від дрібного ручного виробництва до механізованого. Розвиток підприємств лісопильного, металургійного, паперового, текстильного та ін. виробництв.

Розвиток транспорту, торгівлі, створення машинного фабрично-заводського виробництва. Розгортання широкої індустріалізації виробництва наприкінці ХІХ і в першій половині ХХ ст. Надання переваги у розвитку галузей важкої промисловості, процесу концентрації виробництва. ХХ ст. – ера авіації, телебачення, атомних та комп’ютерних технологій, лазера, космічних польотів, Інтернету, інших винаходів та нових технологій.

Виробництво. Виробничі процеси. Основні елементи виробничого процесу: засоби праці, предмети праці, праця людини. Основні технологічні процеси. Основні технічні процеси, обслуговувальні, підсобні, прості, складні. Типи виробничих процесів: одиничний, серійний, масовий.

Стадії процесу виробництва: заготівельна, обробна, складальна. основні (технологічні) та допоміжні операції.

Принципи організації виробничого процесу: спеціалізація, пропорційність, паралельність, ритмічність, прямо точність, безперервність, стандартність, надійність, економічність.

Основні форми організації виробництва: концентрація, спеціалізація, кооперування, комбінування.

Поняття економіки виробництва, економічної діяльності, видів економічної діяльності, економічної ефективності виробництва. Товарна продукція. Валова продукція. Прибуток. Собівартість та його структура. Основні промислово-виробничі фонди. Фондомісткість. Фондовіддача. Рентабельність. Оборотні фонди в обігу. Ресурси. Виробничі ресурси, вторинні ресурси. Фактори виробництва. Продуктивність праці. Охорона праці на виробництві.

Тема 3. Чинники розвитку та розміщення виробництва

Поняття про ресурси. Ресурси природні. Класифікація природних ресурсів за: видами, вичерпністю, можливістю самовідновлення, темпами відтворення, можливістю заміни одних ресурсів іншими. Інші види класифікації – природно-географічна, екологічна, економічна.

Ресурси виробничої сфери: промислові – паливно-енергетичні, металургійні, хімічної сировини, сировини для виготовлення мінеральних будівельних і конструкційних матеріалів; сільськогосподарські – ґрунтові, сонячне тепло, вода. Поєднання природних ресурсів, природно-ресурсних циклів. Ресурси сфери послуг. Рекреаційні ресурси. Науково-інформаційні. Комбінована класифікація природних ресурсів (за О. Шаблієм). Оцінка природних (сировинних) ресурсів. Балансові і позабалансові запаси. Ступінь розвіданості родовищ (категорії А, В, С1 і С2). Прогнозні запаси ресурсів. Ресурсо - (ємкість) місткість виробництва.

Сировинні ресурси. Основні поняття. Агрегатний стан сировини: тверда, рідинна, газова. Поділ сировини за походженням: первинна, штучна і вторинна. Поділ первинної сировини на: мінеральну, рослинну і тваринну. Мінеральна сировина (корисні копалини): паливно-енергетична; рудна, хімічна, будівельна, гідромінеральна.

Основна сировина, допоміжна сировина. Вода та її властивості. Класифікація вод за походженням: атмосферні, поверхневі та підземні; за призначенням – питна і промислові води. Способи очищення вод – відстоювання, фільтрування, знезараження, зм’якшення, знесолення, дегазація, мембранізація.

Повітря. Роль кисню, азоту та ін. складових як сировини, теплоносія та охолодника у технологічних процесах.

Корисні копалини та способи їх видобування. Родовища. Копальні, кар’єри, каменоломні. Пласти, жили, гнізда. Виробки, очисні виробки. виробки наземні (відкриті) і підземні (закриті). Свердловинний спосіб добування корисних копалин. Добування нафти механічними способами – компресорним, теплофізичними, гідравлічними.

Підготовка сировини до перероблення – подрібнення (сортування), збагачення (промиванням, гравітацією, магнетацією, флотацією), агломерація, грудкування.

Коротка характеристика мінерально-сировинних ресурсів України. Газ і нафта. Тверді горючі копалини – кам’яне вугілля, буре вугілля, горючі сланці. Руди чорних металів. Залізні та марганцеві руди. Золотоносність. Алмазоносність. Рідкісні метали. Титаново-цирконієві розсипи. Глини та каоліни. Бентонітові глини. Вогнетривкі та тугоплавкі глини. Геотермальні ресурси. Мінеральні води. Техногенні родовища.

Інші чинники розвитку і розміщення виробництва: працересурсні (демографічні), історичні, соціально-економічні, інфраструктурні (транспорт), екологічні, споживчі, техніко-економічні, науково-технічні, ринкової інфраструктури та інші. Єдність і взаємообумовленість чинників у розвитку і територіальній організації основних виробництв, у формуванні галузевих і міжгалузевих комплексів.

Тема 4. Поділ праці та галузева структура господарства. Класифікація видів економічної діяльності (КВЕД)

Поняття поділу праці. Два види праці – фізична і розумова. Дві сфери діяльності – виробнича і невиробнича (сфера послуг). Галузі безпосередньо виробничої сфери, опосередковано-виробничої, сфери обслуговування населення, сфери обслуговування суспільства.

Суспільний поділ праці, його види, підвиди, спеціалізація. Територіальний поділ праці.

Історична еволюція поділу праці: перший великий поділ праці у вік бронзи, залізний вік. Відокремлення ремесла від землеробства, торгівлі від ремесла. Зародження міст, відокремлення обігу від виробництва, виникнення перших мануфактур, поява робочих машин, машинно-фабричного виробництва. Початок промислової революції. Друга промислова революція. Третя промислова революція. Постіндустріальне суспільство.

Галузева структура господарства, галузеве управління. Поняття галузі. Співвідношення понять: “галузь”, “виробництво”, “підприємство”, “промисловий комплекс”. Поділ галузей на три сфери: матеріального виробництва і сфери нематеріального виробництва, невиробнича сфера.

Галузева систематика за загальним класифікатором, що діяв до 1997 р. Ієрархічна та багаторівнева галузева структура господарства. Складові укрупнених (комплексних) галузей – галузі (чисті, прості), підгалузі та види виробництва. Поділ галузей за основами технології виробництва на: механічні, хімічні, біологічні, ядерні.

Галузево-функціональна структура. Поділ господарства на два підрозділи (групи) – група “А” – виробництво засобів виробництва; група “Б”– виробництво предметів споживання (це переважно у промисловості). Поділ галузей на добувні, обробні, комплексні. Класифікація галузей за економічним призначенням продукції господарства (два підходи), споживчим призначенням, секторальний підхід. Виділення виробничої та невиробничої сфери (матеріальне виробництво та сфера послуг).

Перехід на світову класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД).

КВЕД – складова державної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації.

Поділ галузей і виробництв за КВЕДом на секції, підсекції, розділи, групи, класи та підкласи.

Частина друга

техніко-, Технолого-економічні основи розвитку галузевих і міжгалузевих промислових комплексів

Тема 5. Паливно-енергетичний комплекс

Основні поняття. Видобуток мінерального палива.

Нафтова промисловість. Основні типи нафти і їх характеристика. Способи видобутку нафти і методи його інтенсифікації. Підготовка нафти і попутного газу до транспортування. Гозобензинове виробництво.

Газова промисловість. Основні типи природних газів, видобуток, транспортування і зберігання газу.

Вугільна промисловість. Вугілля. Властивості вугілля. Марки вугілля, способи видобутку. Типи підприємств по видобутку і збагаченню вугілля.

Ядерне паливо, особливості і використання в атомній енергетиці. Виробництво уранового концентрату, технічного урану, розподіл ізотопів урану. Проблема охорони навколишнього середовища в районах видобутку, переробки і використання палива.

Виробництво електроенергії. Джерела енергії і палива, ядерна і гідравлічна енергія, енергія вітру і Сонця. Паливні і непаливні джерела енергії. Промислове використання окремих енергетичних ресурсів.

Основи теплової електроенергетики. Типи теплових електростанцій. Конденсаційні і теплофікаційні установки, принципові схеми їх роботи. Комбіноване виробництво електричної і теплової енергії. Теплофікація міст і промислових центрів, газотурбінні і парогазотурбінні установки.

Атомна енергетика – складова частина теплової енергетики. Реактори на теплових і швидких нейтронах. Принципові схеми роботи атомних реакторів на АЕС.

Гідроенергетика. Комплексний характер гідротехнічного будівництва, гідроенергетичні каскади. Техніко-економічні особливості роботи ГЕС.

Освоєння нетрадиційних джерел енергії. Передача електричної і теплової енергії на віддалі. Енергетичні системи.

Паливно-енергетичний баланс (ПЕБ) та його структура. Основні статті прибуткової та витратної частини.

Виробнича інфраструктура: нафтопроводи, газопроводи, ЛЕП (750; 800; 1500), залізничні, водні шляхи, автотранспорт, електромережі, водопостачання.

Тема 6. Хіміко-металургійний комплекс

Хімізація – один з напрямків НТП, основа формування міжгалузевого хімічного комплексу.

Сировинна база, її різноманітність, взаємозамінність і розповсюдження.

Видобуток фосфоритів, апатитів, сірки, солей, вапняку, крейди. Роль деревини, води, повітря, виробничих відходів у хімічних технологіях.

Хімічне перероблення паливних ресурсів – нафти, газу, вугілля.

Основна хімія: содова, хлорна, сірчано-кислотна промисловість та синтез мінеральних добрив (азотних, фосфорних, калійних).

Технологія виробництва сірчаної кислоти (способи – нітрозний, контактний). Виробництво соди: кальцинованої, каустичної, питної (харчової).

Хімія органічного синтезу: хімія полімерів (синтез складних сполук) та хімія переробки полімерів. Виробництво хімічних волокон: штучних і синтетичних, синтетичного каучуку, пластмас.

Технологічна схема коксохімічного виробництва. Комплексне використання і переробка сировини. Головні проблеми розвитку хімічного комплексу – концентрація хімічних підприємств і негативний вплив на довкілля.

Металургійний комплекс, його сутність та значення. Поняття метали, сплави, їх основні властивості.

Основна сировинна база розвитку чорної металургії: залізні та марганцеві руди, коксівне вугілля, вогнетриви, флюсові вапняки тощо.

Способи виплавки чавуну та сталі: доменно-мартенівський (традиційний), киснево-конверторний (прогресивний), електрометалургійний (найновіший). Технологічна схема виробництва чавуну у домнових печах. Класифікація отриманих чавунів, інша продукція. Бездомнова металургія.

Виробництво сталі. Сировина. Сталеварні агрегати: конвертори, дугові та індукційні електричні печі та принципи їх роботи. Класифікація отриманих сталей: за способом виробництва, хімічним складом, якістю та призначенням. Порошкова металургія. Чорна металургія повного і неповного циклу.

Кольорова металургія. Сировинна база: руди важких металів (ртуті, нікелю, свинцю, цинку, міді); легких металів (алюмінію – глинозем, титану, магнію). Технологічні етапи (стадії) виробництва кольорових металів: збагачення руд, одержання чорнового металу, рафінування (очищення), отримання сплавів, прокат. Принципи розміщення підприємств.

Основні центри металургії. Експортний потенціал металургії.

Техніко-економічні показники металургійних виробництв – продуктивність праці, розхідні коефіцієнти, рівень механізації і автоматизації, собівартість продукції.

Тема 7. Машинобудівний комплекс

Складові комплексу: металообробка (металеві вироби та конструкції, ремонт машин та обладнання), власне машинобудування (близько 70 галузей), мала металургія (ливарне виробництво, ковальсько-пресове, штампувальне).

Поняття про машину, її елементи – деталі, вузли, механізми, агрегати, комплекти, комплекси. Машини-двигуни. Машини-виконавці.

Основні етапи виготовлення машин: виготовлення заготовок, обробка заготовок, складання машин.

Основи технології машинобудування. Механічна обробка заготовок (операції, встановлення, позиції, переходи, проходи, прийоми). Виготовлення виробів і заготівок литтям (ливарне виробництво).

Виготовлення виробів (заготівок, деталей) тиском (вальцювання, вільне кування, штампування, пресування та волочіння). Технологія отримання нерозбірних з’єднань зварюванням. Способи зварювання – термічне (електродугове, газове, електронно-променеве, лазерне, плазмове); термомеханічне (електроконтактне, точкове, дифузійне та ін.); механічне (ультразвукове, тертям, вибухом).

Виготовлення виробів різанням. Основні способи різання: точіння, свердління, фрезування, стругання, шліфування. Нові способи різання: хімічні, електричні (електрохімічні, електродугові, анодно-механічні, ультразвукові).

Різальні верстати. Класифікація верстатів за технологічним призначенням, універсальністю, конструктивними особливостями, ступенем автоматизації, за точністю, за розмірами та масою.

Складання машин. Поділ машинобудування за технічними особливостями на: загальне (металомістке), транспортне (працемістке), точне (наукомістке). Машинобудівні центри.

Основні техніко-економічні показники роботи машин: продуктивність, довговічність, економічність, надійність, технологічність конструкції, ступінь автоматизації, собівартість, ремонтопридатність.

Тема 8. Будівельний та лісовиробничий комплекс

Складові комплексу – галузі промисловості будівельних матеріалів і капітального будівництва. Промисловість будівельних матеріалів: видобувна промисловість (природний камінь, нерудні матеріали); переробна промисловість (збірний залізобетон та інші); змішані підгалузі (цементна, вапняна, гіпсова, будівельної кераміки, скла, покрівельних матеріалів та ін.).

Характеристика мінеральних будівельних матеріалів: бутовий камінь, щебінь, гравій, галька, пісок, глина.

Штучні будівельні матеріали: не випалювальні – дошки, бруси; будівельні розчини, бетон, залізобетон; випалювальні – цегла, керамічні вироби, вапно, цемент.

Технологія керамічних виробів, цегли (технологічна схема).

Зв’язувальні будівельні матеріали (вапно, гіпс). Технологія цементу. Будівельне виробництво. Будівлі і споруди. Монтажні роботи. Облицювальні роботи. Малярні роботи.

Техніко-економічні показники: продуктивність праці, енергоозброєність, механоозброєність, рівень механізації і автоматизації, трудомісткість будівельних робіт, матеріаломісткість будівництва, строки будівництва. Якість будівель і споруд. Проблеми незавершеного будівництва.

Лісові ресурси. Лісове господарство. Лісозаготівельна промисловість. Лісопильне виробництво. Механічна обробка деревини. Деревообробна промисловість. Виробництво меблів, ДСП, ДВП, будматеріалів, фанери (дикти), сірки.

Хімічна переробка деревини. Виробництво целюлози і паперу, гідролізного спирту.

Лісохімічне виробництво: деревне вугілля, спирт, оцет, скипидар, ефірні олії, дубильні речовини, кормові дріжджі тощо.

Проблеми розвитку ЛПК.

Висновки. НТР і майбутні технологічні процеси. Безвідходність і економічність виробництва, розвиток ресурсо-, енерго - і трудозберігаючих технологій і їх вплив на майбутню територіальну організацію основних виробництв.

Література

Основна

1.   В. Системи технологій галузей народного господарства: Навч. посібник. – К.: ІСДО, 1995. – 312 с.

2.  , Системи сучасних технологій. Навч. посібник. – К.: Центр навч. літератури, 2004. – 352 с.

3.  Основи технологій. Навч. посібник. Вид. 2-е, Тернопіль, 2002, Вид-во “Карт-бланш”, 486 с.

4.  Коротун І. М., , І. Розміщення продуктивних сил України. Навч. посібник. – Рівне: УДАВГ, 1997.

5.  Шаблій О. І. Основи загальної суспільної географії. Підручник. – Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. – 444 с.

Додаткова

1.  Географічна енциклопедія України: В 3-х т. – К.: УРЕ, 1989. Т. 1. – 416 с.; 1990. – Т. 2. – 480 с.; УЕ, 1993. – Т. 3 – 480 с.

2.  Енциклопедія народного господарства Української РСР: В 4-х т. – К.: УРЕ, 1969. Т. 1; 1970. Т. 2; 1971. Т. 3; 1972. Т. 4.

3.  Захарченко В. І. Трансформаційні процеси у промислових територіальних системах України. – Вінниця: Гіпаніс, 2004. – 547 с.

4.  Плоткін Л. Д., Пащенко І. Н. Виробничий менеджмент: Навч. посібник. Львів: Державний університет “Львівська політехніка”, 1999. – 268 с.

5.  Політехнічний словник. – 3-е вид. М.: Рад. енциклопедія, 1989 (рос.).

6.  Техніко-економічні основи виробництва: Навч.-метод. посібник для педвузу. Частина І. Основи промислового виробництва. Вінниця: ВДПУ, 1999.

7.  Статистичний щорічник України за 2003 рік: Київ, Вид-во “Консультант”, 2005.

8.  Топчієв О. Г. Основи суспільної географії. – Одеса: Астропринт, 2001.

Програму уклав доц. М. І. Білецький

Територіальні виробничі комплекси

Тема 1. Основи науково-територіальної організації суспільства

Поняття “території”, територіальності, геопростору, місця. Типи і підтипи території. Суспільна організація території і територіальна організація суспільства. Позиційні характеристики території. Функції території.

Поняття виробництва, виробничого симплексу, виробничої системи. Елементи виробничого комплексу. Виробничий процес (головні процеси; допоміжні, обслуговувальні). Прості та складні процеси. Стадії процесу виробництва (заготівельна, обробна, складальна). Типи виробничих процесів (одиничний, серійний, масовий).

Поняття системи, комплексу. Суть і головні риси територіального комплексоутворення. Поняття територіально-виробничого комплексу (ТВК). Визначення ТВК різними авторами (, , іним, , ієвим, О. І. Шаблієм та ін.). – фундатор вчення про ТВК. ТВК – прогресивна форма територіальної організації виробництва на індустріальній стадії розвитку суспільства. Соціальна орієнтація ТВК. Роль середовища у формуванні ТВК.

Тема 2. Закони, закономірності, принципи і чинники розвитку і функціонування ТВК

Поняття закону і закономірності. Головні групи законів. Всезагальні закони – закон циклічності розвитку, закон системності. Генетичні закони і закономірності. Закон поділу праці та територіального поділу праці. Закон інтеграції праці та територіальної інтеграції праці.

Закономірність територіальної спеціалізації реґіонів у внутрішньодержавному та спеціалізації країн у міжнародному поділі праці. Закономірність комплексного розвитку держави і реґіонів.

Закони структури і відповідності. Функціональні закони.

Фактори розвитку і розміщення, формування і функціонування економічних районів і їх ТВК. Основоположники вчення про фактори Й. Тюнен та А. Вебер. Дві групи класифікації факторів: традиційна і за пріоритетністю значення їхньої дії.

Традиційна класифікація факторів: географічне (природно-, політико-, економіко - і соціально-географічне) положення досліджуваного ТВК.