Оториноларингологія. Лікарські засоби (стр. 1 )

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

1. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ВУХА

1.1. Засоби для видалення сірчаної пробки

1.2. Засоби для лікування зовнішнього отиту

1.2.1. Препарати з в’яжучою, протизапальною, знеболюючою та припікаючою дією

1.2.2. Комбінації глюкокортикоїдів з антибактеріальними або протигрибковими засобами

1.2.3. Антибактеріальні засоби та антисептичні засоби

1.2.4. Протигрибкові засоби

1.2.5. Комбінації протигрибкових, антибактеріальних засобів, місцевих анестетиків та глюкокортикоїдів

1.3.  Засоби для лікування середнього отиту

1.4.  Засоби для лікування кохлеовестибулярних розладів

2. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ НОСА ТА НАВКОЛОНОСОВИХ СИНУСІВ (ННС)

2.1. Засоби для лікування ринітів та синуситів

2.1.1. Препарати для місцевого застосування

2.1.1.1. Антибактеріальні препарати

2.1.1.2. Комбінації антибактеріальних засобів з глюкокортикоїдами та адреноміметиками

2.1.1.3. Симпатоміметики

2.1.1.3.1. Прості препарати

2.1.1.3.2. Симпатоміметики у комбінації з іншими препаратами

2.1.1.4. Антигістамінні засоби для місцевого застосування

2.1.1.5. Глюкокортикоїди для місцевого застосування

2.1.1.6. Стабілізатори мембран опасистих клітин

2.1.1.7. Засоби елімінаційної терапії при захворюваннях носа

2.1.1.8. Інші засоби для місцевого застосування при захворюваннях носа та ННС

2.1.2. Препарати для системного застосування

2.1.2.1.  Симпатоміметики для системного застосування та їх комбінації з Н1-блокаторами

2.1.2.2. Антигістамінні засоби

2.1.2.3. Глюкокортикоїди для системного застосування

2.1.2.4. Протизапальні засоби

2.1.2.5.  Муколітики, мукорегулятори

2.1.2.6.  Імуномодулятори

2.2. Засоби для лікування поліпозного риносинуситу

2.3. Засоби, що застосовуються при носовій кровотечі

2.4. Засоби для лікування атрофічного риніту

2.5. Гомеопатичні засоби для лікування захворювань порожнини носа та навколоносових синусів

3. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ГЛОТКИ

3.1.  Антисептичні засоби

3.1.1 Прості антисептичні засоби

3.1.2. Комбіновані антисептичні засоби

3.2. Рослинні та гомеопатичні препарати

3.3. Муколітичні засоби

3.4. Інші

4. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ГОРТАНІ

4.1. Засоби для лікування ларингіту

4.2. Засоби для лікування набряку гортані

Основні позначення та скорочення

(використані у розділі «Оториноларингологія. Лікарські засоби»)

AV-блокада	-	атріовентрикулярна блокада
рН	-	водневий показник
t°	-	температура
а/б	-	антибіотики
АБЗ	-	антибактеріальні засоби
АГ	-	артеріальна гіпертензія
АЛТ	-	аланінамінотрансфераза
амп.	-	ампула
АР	-	алергічні реакції
АСТ	-	аспартатамінотрансфераза
АТФ	-	аденозинтрифосфат
БА	-	бронхіальна астма
в/в	-	внутрішньовенно
ВДШ	-	верхні дихальні шляхи
в/м	-	внутріньом’язево
ВТ	-	внутрішньоочний тиск
г.	-	гострий
ГК	-	глюкокортикоїди
ГРВІ	-	гостра респіраторно-вірусна інфекція
год	-	година
ДНК	-	дезоксирибонуклеїнова кислота
крап.	-	краплі
ЛЗ	-	лікарський засіб
м/о	-	мікроорганізми
НПЗЗ	-	нестероїдні протизапальні засоби
оч.	-	очні
р/добу	-	разів на добу
РНК	-	рибонуклеїнова кислота
р-н	-	розчин
СІТ	-	специфічна імунотерапія
СНП	-	сенсоневральна приглухуватість
СС	-	серцево-судинний
ст. л.	-	столова ложка
фл.	-	флакон
хв	-	хвилина
хр.	-	хронічний
ч. л.	-	чайна ложка
ЦД	-	цукровий діабет
ЦНС	-	центральна нервова система
ШКТ	-	шлунково-кишковий тракт

ОТОРИНОЛАРИНГОЛОГІЯ. ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ

1. ЗАСОБИ, ЩО ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ВУХА

1.1. Засоби для видалення сірчаної пробки

Вушна сірка – нормальний продукт життєдіяльності сірчаних залоз, що містяться в зовнішньому слуховому ході. Зазвичай вушна сірка евакуюється з вуха самостійно. При порушенні самостійного видалення сірки утворюються сірчані пробки. Коли сірчана пробка призводить до порушення слуху, її або видаляють за допомогою вимивання, або з допомогою інструментів. Для вимивання використовують шприц Жане, воду, підігріту до t° тіла або р-н 0,02% фурациліну, 0,1% р-н калію перманганату. У хворих з перфорацією барабанної перетинки та у пацієнтів, які перенесли операції на вусі, сірчані пробки видаляють лише інструментально. За необхідності пробку розм’якшують перед промиванням за допомогою вушних крапель: 5% р-ну гідрокарбонату натрію, 3% р-ну перекису водню. Для розм’якшення щільних пробок краплі можна застосовувати протягом кількох днів.

1.2. Засоби для лікування зовнішнього отиту

Після збирання анамнезу проводять огляд вушної раковини, зовнішнього слухового проходу та барабанної перетинки. За необхідності виконують туалет зовнішнього слухового проходу з видаленням патологічних виділень та беруть мазок для мікробіологічного дослідження.

ЛЗ вводять у зовнішній слуховий прохід шляхом вливання крап. з наступним їх нагнітанням у глибокі відділи за рахунок натиснення на козелець (хворий при цьому нахиляє голову в бік, протилежний хворому вуху, або ж крап. вводять в положенні лежачи на боці), інсуфляції – вдування порошку, змазування шкіри мазями за допомогою зонду з ватою. Подовження дії ЛЗ можна досягнути за рахунок введення у зовнішній слуховий прохід марлевої турунди, просоченої р-ном препарату, або маззю.

Для лікування зовнішнього отиту бактеріального походження застосовують місцеві АБЗ, частіше їх комбінують із системними АБЗ. Якщо має місце перфорація барабанної перетинки, ототоксичні антибіотики протипоказані. Щоб запобігти розвитку грибкової флори, курс лікування АБЗ для місцевого застосування не повинен перевищувати 7-10 діб. При вираженому запаленні шкіри слухового проходу й особливо екзематозних змінах доцільне застосування місцево комбінації АБЗ та ГК.

Препарати 3-5% р-ни срібла протеїнату або срібла нітрату застосовують для зменшення запалення шкіри. Грануляції та поліпи припікають згаданими препаратами, але у вищих їх концентраціях. Призначають такж ваготіл.

З метою знеболення додатково призначають неопіоїдні анальгетики, наприклад парцетамол.

При інфекції, викликаній резистентними стафілококами, препаратами вибору є мупіроцин, оксацилін та стафілококовий бактеріофаг. У хворих з імунодефіцитом та ЦД збудником часто є P.aeruginosa, тому їм показані ципрофлоксацин, цифран, таривід, інцесті-бактеріофаг; місцево – хлоргексидин.

При опіках вушної раковини і зовнішнього слухового проходу призначають дерматол 1,0 г з ланоліном та вазеліном по 5,0 г; ацетат алюмінію з дистильованою водою 2:100; для пришвидшення загоєння при некрозі м’яких тканин – нітрат срібла 0,1 г, бальзам 0,1 г та вазелінове масло 10 мл.

При екземі шкіри вушної раковини та зовнішнього слухового проходу призначають ГК-креми та мазі (див. розділ «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»), при цьому віддається перевага дермозолону, проте не слід допускати довготривалого його застосування. Для примочок та змазування ділянок шкіри, що мокнуть, на турундах застосовують 0,25% р-н нітрату срібла.

При відмороженні вушної раковини місцево застосовують наступні склади: іхтіол з ланоліном 1:1, рідина Бурова, алюмінію ацетату 8% р-н (1 ч. л. на 50 мл води).

При підозрі на грибкове ураження шкіри зовнішнього слухового проходу беруть матеріал для мікологічного дослідження. При ураженні плісеневими грибами (наприклад, Aspergillus) основу місцевої терапії складають нафтифін, фукорцин. Якщо висіваються гриби Candida, ефективними є клотримазол, біфоназол, нізорал, мікозолон; при поєднаному грибковому та бактеріальному ураженні застосовують ізоконазол, циклопірокс, нафтифін, кандибіотик. За недостатньої ефективності місцевого протигрибкового лікування призначають системну терапію.

1.2.1. Препарати з в’яжучою, протизапальною, знеболюючою

та припікаючою дією

Холіну саліцилат (Choline salicylate) **

Фармакотерапевтична група: S02D A03 - засоби, що застосовуються в отології. Аналгетики та анестетики..

Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: місцева протизапальна та болезаспокійлива дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: похідне саліцилової кислоти; пригнічує активність циклооксигенази – ферменту, який відповідає за синтез простагландинів; також пригнічує синтез тромбоксану та простацикліну; гліцерин, який є у препараті, пом’якшує вушну сірку, що полегшує її видалення; при місцевому застосуванні не спричинює системної дії; дані щодо фармакокінетики відсутні.

Показання для застосування ЛЗ: г. та загострення хр. зовнішнього отиту, г. середній отит, тимпаніт; у разі затвердіння застосовується перед промиванням зовнішнього слухового проходу.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дорослим: при г. отиті, тимпаніті та зовнішньому отиті - по 3 - 4 крап. у вухо 3-4 р/добу, курс лікування залежить від перебігу захворювання; для пом’якшення вушної сірки перед її видаленням з вуха: по 3 - 4 крап. у вухо 2 р/добу протягом 4 діб; дітям до 1 року цей препарат може використовуватися тільки під контролем лікаря; дітям і пацієнтам літнього віку немає необхідності змінювати дозування.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: АлР - свербіж, почервоніння шкіри вуха; при иривалому застосуванні препарату, а також при наявності перфорації барабанної перетинки можливе ушкодження слуху.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до саліцилатів або інших нестероїдних протизапальних засобів; перфорація барабанної перетинки; вагітність і лактація.

Форми випуску ЛЗ: крап. вушні 20% р-н по 10 г у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° нижче 25°С; термін придатності – 4 роки.

Торгова назва.

ІІ. Отинум, "IСN Polfa Rzeszow" S. A., Польща

Бротинум, ЗАТ "Бринцалов-А", м. Москва, Російська Федерація

Феназон + лідокаїн (Phenazole + lidocaine)**

ІІ. Отипакс®, крап. вушні по 16 г у фл., 10 мл крапель містять: феназону - 0.4 г, лідокаїну гідрохлориду - 0.1 г "Laboratories Biocodex", Франція

Антипірин/ бензокаїн/ фенілефрин (Antipyrine + benzocaine + рhenilephrine)**

ІІ. Отизол, крап. вушні по 15 мл, 1 мл містить антипірину 50 мг, бензокаїну 50 мг, фенілефрину гідрохлориду 1,25 мг; "Sagmel Inc.", США.

1.2.2. Комбінації глюкокортикоїдів з антибактеріальними

або протигрибковими засобами

(також див. розділ «Офтальмологія. Лікарські засоби»)

Бекламетазон + гентаміцин (Beclametasone + gentamicine) **

ІІ. Гаразон®, крап. очні/вушні, 1 мл р-ну містить бетаметазону – 1 мг, гентаміцину – 3 мг, "Sсhering-Plough Labo N. V." власна філія "Sсhering-Plough Corporation" для "Schering-Plough Central East AG", Швейцарія.

Дексаметазон + неоміцин (Dexametasone + neomicine) **

І. Декса-Авант, ТОВ "Авант" для ТОВ "Седа-Фарм Аптека 7х7"

ІІ. Дексона, крап. очні/вушні, 1 мл р-ну містить дексаметазону - 1.0 мг, неоміцину - 5.0 мг, "Cadila Healthcare Limited", Індія

Декса, крап. очні/вушні, 1 мл р-ну містить дексаметазону - 1.0 мг, неоміцину - 5.0 мг, "" для "Norton International Pharmaceutical Inc.", Індія/Канада

Дексаметазон + фраміцетин + граміцидин (Dexametazone + framicetine + gramicidine) **

ІІ. Софрадекс®, крап. очні/вушні, 1 мл р-ну містить фраміцетину - 5.0 мг, граміцидину - 0.05 мг, дексаметазону - 0.5 мг, "Aventis Pharma Limited", Індія.

Дексаметазон + хлорамфенікол (Dexametazone + chloramphenicole)**

ІІ. Пледрекс, крап. очні/вушні, 1 мл крап. містить дексаметазону - 1.0 мг, хлорамфеніколу - 10.0 мг, "Plethico Pharmaceuticals Limited", Індія

·  Дексаметазон + поліміксін В + хлорамфенікол (Dexametazone + polymyxine B + chloramphenicole) **

ІІ. Дженодекс, крап. очні/вушні, 1 мл р-ну містить поліміксину В сульфату (8403 МО/мг) 5000 МО; хлорамфеніколу 5 мг; дексаметазону натрію фосфату 1 мг, "Genom Biotech Pvt. Ltd.", Індія

·  Дексаметазон + неоміцин + поліміксин В (Dexametazone + neomicine + polymyxine B) **

ІІ. Полідекса, крап. вушні, 1 мл крап. містить неомiцину - 10.0 мг, полiмiксину В - 10000 ОД, дексаметазону - 1.0 мг, "Laboratories Bouchara-Recordati", Франція.

1.2.3. Антибактеріальні та антисептичні засоби

·  Офлоксацин (Ofloxacin)* (також див. розділ «Офтальмологія. Лікарські засоби»)

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи фторхінолонів; має широкий антибактеріальний спектр дії (див. розділ «Протимікробні та антигельмінтні засоби»); після введення у вухо разової дози крап. 0,3% р-ну концентрація препарату у сироватці була у 1000 разів нижча, ніж після перорального введення; концентрація препарату в отореї була високою і наближалася до концентрації введеного препарату (3 г/л).

Показання для застосування ЛЗ: зовнішні отити, г. отити середнього вуха, загострення хр. гнійних отитів середнього вуха (з проведенням перфорації барабанної перетинки) та профілактично при оперуванні вух у дорослих; у дітей - зовнішні отити, г. отити середнього вуха з проведенням тимпанотомії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: 0,3% р-н показаний дорослим, підліткам та дітям віком старше 3-х років; після закапування р-ну у вухо, пацієнт повинен перебувати у положенні хворим вухом догори принаймні протягом 5-ти хв. після введення препарату; рекомендується підігріти р-н перед закапуванням у вухо; для кращого проникнення р-ну до середнього вуха рекомендовано відтягнути козелок вушної раковини назовні; дорослим при зовнішніх отитах вводять 10 крап. 2 р/добу протягом 10 днів; при загостренні хр. гнійних отитівх середнього вуха (з проведенням перфорації барабанної перетинки) рекомендовано 10 крап. 2 р/добу протягом 14 днів; дітям віком 3 роки і старше – при зовнішніх отитах, г. середніх отитах з проведенням тимпанотомії по 5 крап. 2 р/добу протягом 10 днів.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: свербіння вуха та гіркий присмак у роті; екзема, парестезія, запаморочення, шум та біль у вусі, відчуття сухості в роті.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фторхінолонів; неінфекційні зовнішні та внутрішні.

Форми випуску ЛЗ: крап. очні/вушні 0,3% р-н.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 15°С до 25°С; термін придатності – 2роки.

Торгова назва.

ІІ. Уніфлокс, "Unimed Pharma" Ltd, Словацька Республіка

Флоксал, "Dr. Gerhard Mann, Chem.-pharm. Fabrik GmbH", Німеччина.

·  Ципрофлоксацин (Ciprofloxacin)* (також див. розділ «Офтальмологія. Лікарські засоби»)

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи фторхінолонів; має широкий антибактеріальний спектр дії (див. розділ «Протимікробні та антигельмінтні засоби»); не встановлено, чи проникає препарат у грудне молоко при інстиляції в око або вухо, однак відомо, що при внутрішньому застосуванні одноразової дози 500 мг він виявляється в грудному молоці.

Показання для застосування ЛЗ: зовнішній отит, г. та хр. гнійний середній отит; профілактика інфекцій вуха до та після хірургічних втручань.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при лікуванні захворювань вуха – по 2-3 крап. кожні 4 год протягом 7 днів; при гнійних отитах у гострий період в перший день призначають по 2-3 крап. кожні 2 год.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцево печія або дискомфорт, АР з боку шкіри зовнішнього вуха.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фторхінолонів, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітність, лактація; діти віком до 12 років.

Форми випуску ЛЗ: крап. оч./вушні 0,35%, фл.-крап.5 мл; крап. оч. 3 мг/мл фл. 5 мл; крап. оч./вуш. 0,3% фл. 5 мл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати в захищеному від світла місці при t° 8°С - 15°С; використати після розкриття флакону протягом 28 діб; термін придатності – 2 роки.

Торгова назва:

І. Ципроксол, ЗАТ “Фармацевтична фірма “Дарниця”;

Ципрофарм, ВАТ “Фармак”;

Ципрофлоксацин, ТОВ “Дослідний завод “ГНЦЛС”

ІІ. Ципролет, "Dr. Reddy`s Laboratories Limited", Індія.

Норфлоксацин (Norfloxacin)

Фармакотерапевтична група: S03A A09 - засоби, що застосовуються в офтальмології та отології. Протимікробні засоби. Норфлоксацин.

Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: антимікробна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи фторхінолонів; пригнічує активність ДНК-гіраз бактерійної клітини та реплікацію ДНК бактерій; має широкий спектр антимікробної дії щодо переважної бiльшостi грамнегативних мікроорганізмів (див. розділ «Протимікробні та антигельмінтні засоби»); інформація про розподіл препарату при застосуванні в офтальмології та отології відсутня, однак відомо, що норфлоксацин розподіляється у більшості рідин і тканин організму, у тому числі очей і вуха; з білками зв’язується від 10% до 15%; розпадається на 6 активних метаболітів, антибактеріальна активність яких нижча, ніж вихідної речовини; метаболізується у печінці та нирках - приблизно 30% активної речовини виводиться з сечею у незміненому вигляді; T1/2 становить 3 - 4 год.

Показання для застосування ЛЗ: інфекції зовнішнього та середнього вуха (зовнішні отити, хр. гнійні середні отити).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: при захворюваннях вуха призначають у вухо по 5 крап. 3 р/добу; перед застосуванням крап. слід провести санацію зовнішнього слухового проходу; після інстиляції приблизно 2 хв голову слід тримати у положенні хворим вухом догори; у зовнішній слуховий прохід можна покласти ватну туруну; застосування препарату слід продовжити протягом 48 год після зникнення ознак хвороби.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: місцево можливий розвиток АР з боку шкіри зовнішнього вуха.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до фторхінолонів; вагітність і лактація; дитячий та підлітковий вік до 15 років.

Форми випуску ЛЗ: крап. очні/вушні 0.3 % по 5 мл у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° від 15°С до 25°С; термін зберігання р-ну після розкриття флакону – 10 діб; термін придатності – 2 роки.

Торгова назва.

І. Норфлоксацин, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС"

ІІ. Нормакс, "IPCA Laboratories Limited", Індія.

Декаметоксин (Decametoxin) *,**

Фармакотерапевтична група: S02А А30 - засоби для застосування в отології. Протимікробні засоби.

Основна фармакотерапевтична дія ЛЗ: антисептична, бактерицидна, спороцидна, фунгіцидна.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має широкий спектр антимікробної дії відносно грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів (гноєтворні коки, у тому числі стафілококи з множинною антибіотикостійкістю, ентеробактерії, коринебактерії дифтерії), найпростіших, дріжджоподібних грибів роду Candida, дерматоміцетів та вірусів; підвищує чутливість бактерій до АБ, потенціює дію традиційних антимікробних засобів при комплексному лікуванні; фармакокінетика не досліджена.

Показання для застосування ЛЗ: у дорослих і дітей для лікування бактеріальних і грибкових г. і хр. зовнішніх і середніх отитів.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: у кожне вухо закапують по 2-3 крап. 3-4 р/добу; тривалість курсу лікування залежить від тяжкості захворювання і досягнутого ефекту.

Побічна дія ЛЗ та ускладнення при застосуванні ЛЗ: скороминуче печіння, а також реакцiя мiсцевого подразнення вуха при гіперчутливостi до препарату.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату.

Форми випуску ЛЗ: крап. вушні 0.05% по 5 мл у фл.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати в захищеному вiд свiтла мiсцi; термін зберігання – 3 роки.

Торгова назва.

І. Аурисан®, Філія ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" для ТОВ "Дослідний завод "ГНЦЛС" .

Фукорцин (Fucorcin) ** (див. розділ «Дерматовенерологія. Лікарські засоби») Мірамістин (Мyramistin) *,** (див. розділ «Офтальмологія. Лікарські засоби»)

Комбіновані препарати

Гентаміцин + фузидин (Gentamicin + Fusidin)

І. Фугентин, крап. вушні/назальні по 5 мл у фл., у 1 мл міститься гентаміцину сульфату 1 мг, кислоти фузидієвої (фузидину) 20 мг, ЗАТ "Бринцалов-А", Російська Федерація.

1.2.4. Протигрибкові засоби

Для лікування зовнішнього отиту грибкової етіології застосовуються традиційні антифунгінозні ЛЗ – біфоназол, клотримазол, еконазол, хлор нітрофенол, нафтифін - (див. розділ «Дерматовенерологія. Лікарські засоби»)

1.2.5. Комбінації протигрибкових, антибактеріальних засобів,

місцевих анестетиків та глюкокортикоїдів

Хлорамфенікол + клотримазол + беклометазон + лідокаїн (Chloramphenicol + clotrimazol + beclametazon + lidocain)

ІІ. Кандибіотик, 1 мл р-ну містить хлорамфеніколу - 0.05 г, клотримазолу - 0.01 г, беклометазону дипропіонату - 0.00025 г, лідокаїну гідрохлориду - 0.02 г, "Glenmark Pharmaceuticals Ltd", Індія

1.3. Засоби для лікування середнього отиту

При г. середньому отиті у дітей найчастіше етіологічне значення мають пневмококи, гемофільна паличка, моракселла, у дорослих – також β-гемолітичні стрептококи, стафілококи, змішана флора. Під час епідемічного спалаху грипу можлива вірусна етіологія захворювання.

Основу лікування становлять АБЗ, які значно знижують ризик порушення слуху та ймовірність переходу процесу в хр. форму. Засоби лікування г. середнього отиту бактеріального походження залежать від стадії захворювання, віку хворого, інших чинників та застосовуються місцево, системно або місцево і системно одночасно. На стадії ексудації застосовують хірургічне лікування – парацентез. При захворюванні середньої тяжкості у дітей протягом перших діб призначають симптоматичне лікування (неопіоїдні анальгетики та топічні деконгестанти, якщо порушене носове дихання). За відсутності позитивної динаміки протягом 24 год необхідне призначення АБЗ. Діти до 2 років практично завжди потребують їх призначення. Препарати місцевої дії (краплі в вухо) чинять виражену знеболюючу дію при отитах.