3. Вирощування плодово-ягідних культур (ІІІ-ІV класи)

Робота в цьому напрямку передбачає вивчення деяких тем:

ІІІ клас (пропедевтично в І та ІІ класах): а) підготовка до садіння живців ягідних кущів; б) садіння живців; в) догляд за живцями після садіння.

ІV клас: а) підготовка до зими ягідних кущів та плодових дерев; б) посадка ягідних, декоративних кущів; в) розмноження плодових та квітково-декоративних рослин поділом куща; г) висадження на постійне місце рослин суниці, яка має коріння: догляд за нею.

4. Фенологічні спостереження на навчально-дослідній ділянці

Фенологія – система знань про сезонний розвиток природи. Спостереження за періодичними (сезонними) явищами в природі мають назву фенологічних: поява перших таловин, приліт птахів, початок руху соку в рослинах, початок і кінець цвітіння, вегетації, дозрівання плодів та насіння, початок листопада, початок приморозків та ін. Це найбільш поширена форма роботи з учнями різного віку. За матеріалами фенологічних спостережень складають календар природи своєї місцевості.

5. Дослідно-практична робота на пришкільній ділянці

Цей вид роботи є обов’язковим під час навчання. Його мета – визначення впливу екологічних факторів на життя рослин та тварин, умов та прийомів впливу на врожай. Такий вид роботи передбачає наявність дослідних та контрольних варіантів, відповідно до цього буде здійснюватися порівняння: наприклад, дослідна ділянка з добривами та контрольна – без добрив. Організація досліду передбачає складання плану ділянок, розміщення культур, схеми польових дослідів; перелік основних спостережень; приблизні строки та порядок виконання робіт; потреба в насінні, добривах, інвентарі.

НЕ нашли? Не то? Что вы ищете?

Вимоги до проведення дослідної роботи на експериментальній та контрольній ділянках: а) добір насіння для сівби, висаджування рослин, насіння, однакових за якістю; б) одночасне проведення робіт: однакові умови; в) одночасне проведення на дослідній та контрольній ділянках всіх видів агротехнічних робіт; г) якісне та кількісне вивчення впливу факторів на рослини; для таких дослідів необхідно дві та більше ділянок. Наприклад: для вивчення впливу поливу на врожайність – перша ділянка без поливу (контроль), друга – два поливи (І варіант), третя – три поливи (ІІ варіант); д) всі ділянки повинні мати однакові умови; е) необхідність обліку результатів досліду.

Вирощування овочевих, плодово-ягідних культур на пришкільній ділянці в умовах міста має певні труднощі. Для деяких шкіл, які не мають необхідної площі для ділянки початкових класів, методика рекомендує такі відділи навчально-дослідної ділянки: 1) колекція рослин, які пристосовані до різних екологічних умов; 2) колекція рослин з різними морфологічними особливостями; 3) “живий гербарій”; 4) колекція лікарських рослин; 5) колекція дикорослих рослин; 6) дендрарій; 7) парковий квітково-декоративний відділ.

Наданий комплекс можливих робіт у різних відділах навчально-дослідної ділянки відображає особливості роботи молодших учнів відповідно до програми “Я і Україна” і спрямований на інтеграцію природничо-наукових та сільськогосподарських основ навчання.

Під час роботи на шкільній навчально-дослідній ділянці учні поглиблюють знання про рослини та тварин, здобуті на уроках та екскурсіях, пов'язують їх з практикою, набувають певних умінь і навичок у практично-дослідній роботі з сільськогосподарськими рослинами. Робота на навчально-дослідній ділянці повинна відповідати віковим особливостям учнів, бути для них цікавою, розвивати допитливість, спостережливість, виховувати високі моральні якості.

Учні 1 та 2 класів знайомляться з дослідною ділянкою, з правилами поведінки на ділянці, з видами роботи, з правилами роботи та обладнанням. Діти працюють на ділянці. Вони збирають сміття, восени згрібають листя та рештки рослин. Навесні діти готують насіння та проводять сівбу. Можна познайомити дітей з сільгоспзнаряддям під час екскурсії. Вчитель разом з дітьми проводить дослід: залежність росту рослин від сівби сухим, замоченим та пророслим насінням. Діти знайомляться з правилами сівби насіння різних культур та квітів.

Восени учні 3 класу проводять збирання та облік врожаю, підбиття підсумків роботи на ділянці, готують ділянки до зими (осіннє перекопування). Навесні учні знайомляться з підготовкою ґрунту до сівби насіння, самостійно готують насіння до сівби та доглядають рослини. Учні знайомляться з правилами посадки живців та відсадників ягідних культур, самостійно проводять посадку та доглядають ці рослини.

Восени учні 4 класу здійснюють збирання врожаю, підготовку ділянки до зими, збір насіння, його сортування та підготовку до зберігання, підготовку до зими ягідних кущів. Навесні учні виконують ті ж самі роботи, що в 3 класі та проводять досліди: вплив добрива на ріст та розвиток рослин, вплив густоти посіву на ріст та розвиток рослин, вплив термінів посівів.

При визначенні змісту навчально-дослідної, суспільно-корисної роботи слід виходити з навчально-виховних завдань школи. Якісне викладання природознавства вимагає тісного поєднання теорії і практики. Тому в навчальних програмах з природознавства, трудового навчання багато уваги приділяється роботі на навчально-дослідних ділянках, учні під керівництвом учителя протягом року повинні проводити лабораторні і практичні роботи, екскурсії, досліди і спостереження за рослинами. Дослідницька робота здійснюється в тісному зв'язку з вивченням основ наук. У молодших класах при вивченні природи переважатимуть спочатку спостереження. До дослідницької роботи учні підходять поступово протягом трьох років, оволодіваючи вміннями та навичками сільськогосподарської праці, знайомлячись з явищами природи на практиці.

Методика елементарної дослідницької роботи з учнями різного віку неоднакова. Працюючи на своїх ділянках, молодші учні набувають нових знань у процесі праці і закріплюють уявлення про зовнішню будову рослин, про умови їх росту і розвитку. Вони вчаться розпушувати ґрунт, знайомляться з розмічуванням ділянки на посівні рядки. В першому класі учні одержують уявлення про весняний посів і садіння, про їхню різницю, дізнаються, що насіння різних культур різна за формою і розміром. Поступово учні освоюють техніку закладання польових дослідів, вчаться проводити спостереження над рослиною та погодою; знайомляться з рослинами, які вирощуються на навчально-дослідній ділянці. Учнів другого класу необхідно ознайомити з сівбою озимини, вказати на ознаки, які характерні для 2-3 сортів картоплі (колір бульб, форма і колір плодів). Восени учні другого класу зважують на чашкових вагах врожай картоплі, починаючи здійснювати кількісно облік наслідків досліду. Щоб поширити уявлення учнів 2 класу про посадковий матеріал, їх слід ознайомити на прикладі смородини, аґрусу, винограду з живцюванням. У третьому класі учні ознайомлюються з технікою посіву овочевих культур, з однорічними, дворічними овочами, основними фазами розвитку сільськогосподарських культур, можливістю регулювати умови живлення рослин тощо. Учні спостерігають за ростом і розвитком рослин томатів або капусти, які вирощуються розсадою та з насіння, але при більш ранніх строках сівби. Восени порівнюють урожай обох варіантів.

Проведення всіх зазначених вище робіт допоможе учням молодших класів краще і ґрунтовніше засвоїти програмний матеріал і набути певних елементарних знань та умінь з сільського господарства.

Тематика дослідів для навчально-дослідної ділянки

початкових класів

ІІ клас

1. Вплив замочування насіння на його проростання в ґрунті.

2. Вплив вологи, тепла та світла на ріст листя цибулі та його забарвлення.

3. Вплив поливу, тепла, світла на ріст бальзаміну в кімнатних умовах.

III клас

1. Вплив різних засобів підготовки насіння або посіву на ріст коренеплодів (редис, морква, буряк) або квітково-декоративних рослин.

2. Вплив на урожай підзимних та весняних строків посіву моркви (цибулі, буряка).

3. Вплив густоти сівби (площі живлення) на урожай коренеплодів.

4. Вплив добрив на ріст коренеплодів та розвиток (цвітіння) квітково-декоративних рослин.

IV клас

1. Вплив різних агротехнічних прийомів на строки достигання та урожай томатів.

Такими прийомами є пасинкування томатів, підкормлення мінеральними та органічними добривами.

2. Визначення кращих термінів посадки суниці. Посадка суниці в кінці серпня, середині вересня та травні.

При проведенні фенологічних спостережень над культурними рослинами обов'язково реєструють такі фенофази:

І. ЗЕРНОВІ ЗЛАКИ

(жито, пшениця, ячмінь, рис, просо)

1. Сходи. 2. Поява третього листка. 3. Кущіння. 4. Вихід у трубку. 5. Колосіння (жито, ячмінь) або викидання волоті (овес, просо, рис). 6. Цвітіння. 7. Молочна стиглість зерна. 8. Воскова стиглість зерна. 9. Повна стиглість.

II. КУКУРУДЗА

1.Сходи. 2. Поява третього листка. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Викидання (поява «султанів»). 5. Цвітіння волоті («султана»). 6. Цвітіння початку. 7. Молочна стиглість. 8. Воскова стиглість. 9. Повна стиглість.

III. СОНЯШНИК

1. Сходи. 2. Перший справжній листок. 3. Утворення суцвіття (кошика). 4. Цвітіння. 5. Достигання.

IV. РИЦИНА

1. Сходи. 2. Поява третього справжнього листка. 3. Утворення суцвіть. 4. Цвітіння. 5. Достигання.

V. ЛЬОН

1. Сходи (сім'ядолі). 2. Третя пара справжнього листка. 3. Бутонізація. 4. Цвітіння. 5. Пожовтіння коробочки. 6. Достигання коробочки.

VI. КВАСОЛЯ, СОЯ

1. Сходи (сім'ядолі). 2. Поява другого справжнього листка. 3. Утворення суцвіть. 4. Цвітіння. 5. Достигання.

VII. ГОРОХ, СОЧЕВИЦЯ, НУТ, ЧИНА

1. Сходи (справжні листки). 2. Утворення суцвіть. 3. Достигання.

VIIІ. ГАРБУЗОВІ КУЛЬТУРИ

(огірки, дині, гарбузи, кабачки, патисони)

1. Сходи (сім'ядолі). 2. Перший справжній листок. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Бутонізація. 5. Початок цвітіння тичинкових квіток. 6. Початок цвітіння маточкових квіток. 7. Масове цвітіння. 8. Початок достигання. 9. Масове достигання плодів.

IX. БУРЯК (КОРМОВИЙ, ЦУКРОВИЙ, СТОЛОВИЙ)

Перший рік розвитку: 1. Сходи. 2. Фаза вилочки. 3. Перша пара справжнього листка. 4. Третя пара справжнього листка. 5. Потовщення підсім’ядольного коліна. 6. Змикання листків у рядах. 7. Розмикання листків у рядах та міжряддях.

Другий рік розвитку: 1. Початок вегетації (поява перших зелених паростків). 2. Початок росту стебла. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Утворення суцвіть. 5. Цвітіння. 6. Достигання.

X. МОРКВА

Перший рік розвитку. 1. Сходи. 2. Поява першого справжнього листка. 3. Поява другого справжнього листка. 4. Потовщення підсім’ядольного коліна. 5. В'янення зовнішніх листків.

Другий рік розвитку. 1. Початок вегетації (поява перших зелених паростків). 2. Початок. росту стебла. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Утворення суцвіть. 5. Цвітіння. 6. Достигання.

XI. КАПУСТА

Перший рік розвитку. 1. Сходи (сім'ядолі). 2. Перший справжній листок. 3. Утворення розетки листків. 4 Початок зав'язування качана. 5. Технічна стиглість.

Другий рік розвитку. 1. Початок вегетації (поява перших зелених листочків). 2. Початок росту стебла. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Утворення суцвіть. 5. Цвітіння. 6. Достигання.

XII. КАРТОПЛЯ

1. Сходи. 2. Утворення бокових пагонів. 3. Утворення суцвіть. 4. Цвітіння. 5. Кінець цвітіння. 6. В'янення бадилля.

XIII. ТОМАТИ

1. Сходи (сім'ядолі). 2. Перший справжній листок. 3. Утворення бокових пагонів. 4. Утворення бутонів. 5. Початок цвітіння. 6. Масове цвітіння. 7. В'янення перших квіток. 8. Утворення зав'язі. 9. Початок достигання плодів. 10. Масове достигання плодів.

Спостереження над культурними рослинами учні відображають у щоденниках дослідницької роботи.

Щоденник дослідницької роботи

учнів................ класу

............................. школи

............................. району

............................. області

до досліду: (тема)

У щоденнику, незалежно від теми дослідів чи досліджень, треба зафіксувати під керівництвом учителя, керівника гуртка юннатів такі основні етапи роботи :

1. Вибір теми, мета і її завдання.

2. Збирання попередніх даних про об'єкт, який буде вивчатися.

3. Встановлення послідовності робіт за темою (план роботи).

4. Реєстрування процесу роботи і спостереження за об'єктом.

5. Аналіз результатів спостережень за темою і висновки.

6. Оцінка результатів проведеної роботи.

Кожний розділ щоденника складається з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів.

Розділ 2: Сезонні роботи на пришкільній навчально-дослідній ділянці. Весняно-літні роботи на ділянці початкових класі. Способи підготовки насіння до посіву

Щоб зібрати високий урожай, необхідно мати насіння кращих сортів і відмінної якості. Для цього насіння обеззаражують, проводять відбір великого насіння, змочування і пророщення насіння. Обеззаражування проводять для всіх культур з метою захисту рослин від хвороб і шкідників. Для цього необхідно приготувати слабкий розчин гідрокарбонату калія, опустити насіння в розчин на 20-25 хвилин. Промити насіння водою і просушити. Відбір великого насіння можна проводити для всіх культур, а особливо для насіння кавуна, дині, гарбуза, помідорів, огірків. У результаті, насіння дає сильніші сходи, підвищується врожай. Для цього потрібно приготувати розчин кухонної солі (на 1 л води розчинити 30-50 г солі), насіння занурюють у розчин і перемішують. Маленьке насіння випливе. Потім злити воду разом з маленьким насінням. На дні залишається важке велике насіння. Наостанок добре промити його водою.

Змочення і пророщення насіння проводять для більшості овочевих і квіткових декоративних рослин з метою швидкої появи сходів. Насіння кладуть у бавовняні мішечки, опускають у воду на 2-3 год. Змочене насіння розкладають тонким шаром на тканину в посуд. Зверху прикривають іншою вологою тканиною. Посуд закривають склом і тримають у теплому місці до початку проростання насіння при температурі 20-25° С. Слідкують за тим, щоб насіння завжди було у вологому середовищі. Щодня на 1-2 хв. відкривати скло і тканину, яка покриває насіння.

Підготовка насіння овочевих культур

Капуста

Помідори, перець, баклажани

Огірки

Калібрування на ситах з діаметром отворів 1,25 -1,3 мм.

Прогрівання у воді при температурі 48-500 протягом 20 хв. Охолоджування у холодній воді 2-3 хв. і підсушування.

Добір вагового насіння опусканням у 5-процентний розчин кухонної солі, промивання і підсушування насіння потонулого.

Протруювання: намочування в 1-процентному розчині марганцевого калію протягом 20 хв.

Намочування протягом 12-16 год. при температурі 200 С у розчині добрив: по 10г суперфосфату і калійної селітри, по 0,2г сірчанокислих цинку, магнію і міді на 10 л води. Загартування насіння змінними температурами: витримування до повного набухання і появи проростків у 3-5% насінин при температурі +25-300С (насіння вологе), потім протягом 3-5 діб у холодильнику на льоду при температурі мінус 3-00 С.

Розстилання насіння на зволоженій мішковині або марлі шаром до 1 см і його пророщування.

Добір ваговитого насіння опусканням в 1-процентний розчин кухонної солі.

Протруювання: намочування в 1-процентному розчині марганцевокислого калію протягом 20 хв.

Прогрівання три доби при температурі 50-520 С і одну добу при температурі 78-800 С.

Пророщування насіння.

Підготовка цибулин до посадки

Спочатку необхідно розрахувати, скільки потрібно цибулі для посадки на відведені ділянки, якщо на 10 м2 висаджують приблизно 1 кг цибулин до 3 см в поперечному розрізі. Для рівномірного і швидкого пророщення цибулі суху частину шийки перед посадкою треба відрізати. Потім цибулини замочують у воді на 1 добу. За добу до посадки замочують цибулини у слабкому розчині марганцевокислого калію.

Весняні посіви і посадки

Після того, як підготували насіння до посадки і з настанням сприятливих умов починають сіяти насіння.

Спосіб посіву насіння огірка

Насіння прогрівають протягом 2 годин при температурі 50° С, потім видержують 2 години в теплій воді. Висівають насіння огірка одним із цих способів: а) рядковим - міжряддя 50-70 см, відстань між рослинами в рядку 10-15 см. В лунку висівають 2 насінини. Після появи сходів залишають одну, більш складену рослину, б) гніздовим - в лунки, розміщені на відстані 70 см одна від одної, сіють по 7-8 насінин. Після появи сходів залишають в кожному гнізді по 4-5 рослин. Глибина посадки 3-5 см.

Спосіб посадки цибулі-сіянки

Роблять лунки або борозни і саджають в них цибулини денцем донизу по схемі. Бороздку засипають ґрунтом, а навколо цибулини його добре прижимають. Посаджену цибулю можна полити і замульчувати торфом або перегноєм шаром 1-2 см.

Висадження розсади в ґрунт і догляд за нею

Особливості висадження розсади

1. Правильною вважається посадка розсади на глибину до першого справжнього листя.

2. Перед посадкою ґрунт треба добре полити.

3. Слідкувати за правильним розміщенням коріння в ґрунті.

4. Після посадки одразу ж полити розсаду.

Вирощування томатів

1. Посадка розсади на місцях випаду через 7-10 днів після висадження розсади.

2. Спушування ґрунту і прополка.

3. Підживлення кореневе: перше - через 10-20 днів після висадження; друге - через 15-20 днів після першого.

4. Підживлення позакореневе: перше - перед цвітінням; друге - після утворення перших плодів (приблизно через 20-25 днів).

5. Полив кожні 7-12 днів.

6. Підгортання.

7. Пасинкування - в період утворення плодів.

8. Підв'язування стебел - у період утворення плодів.

9. Збір плодів.

Захист овочевих культур від шкідників

У школі найбільш розповсюджені біологічні методи боротьби. Добрий результат має використання настоїв з трав, які містять речовини, отруйні для шкідливих комах. Наприклад, настій деревію використовують проти кліщів, капустяної молі, тлі, білянок. Настої виготовляють так: беруть 2,5 кг дрібно порубаної рослини, зібраної в період цвітіння, заливають 10 л води і кип'ятять протягам 30 хв. Відвар охолоджують, додають 20-30 г мила.

Настій із ботви томату використовують проти смоктучих і гризучих шкідників. Виготовляють наступним способом: беруть 4 кг мілко порубаних пасинків або ботви, заливають 10 л води і кип’ятять 3 хв. Коли відвар охолоне, процідити. Отриманий відвар розбавити з розрахунку 2 л настою на 10 л води.

Осінні роботи на ділянці початкових класів

Багатою і щедрою на земні скарби приходить на шкільні ділянки осінь. Учні копають ділянки на глибину 20-25 см і залишають їх в такому стані до наступного року, що сприяє затриманню снігу, захищаючи його від здування, і сповільнює стік води з поверхні оранки.

В цей же час учні відбирають насіння для сівби наступного року. Насіння - основа високих врожаїв, тому треба відбирати для сівби лише кращі плоди і насіння.

Підзимна сівба і посадка

Для осінньої сівби та посадки рекомендують такі рослини: морква, петрушка, окріп, люпин, календула, цибулини часнику, нарциси, тюльпани.

Моркву висівають рядками, відстань між якими 20 см, на рівномірній відстані з розрахунку 6 -7 г на 10 м2 на глибину 2-3см.

Петрушку висівають рядками, відстань між якими 45-50 см, на рівномірній відстані з розрахунку 6-7 г на 10 м2 на глибину 2-3см. Часник висаджують рядками, відстань між якими 20 см, на відстані 8-10 см на глибину 2-3 см.

Тюльпани і нарциси висаджують рядками, відстань між якими 20-25 см, на відстані 7-12 см один від одного, на глибину 10-20 см.

Сівба насіння моркви та петрушки

Рівно по шнуру зробити грядку шириною 70-80 см, ґрунт на ній розрівняти граблями. Маркером зробити борозну згідно зі схемою сівби, знаючи площу ділянки, відведеної під моркву та петрушку, розрахувати, скільки треба насіння для посіву, якщо на 10 м2 висівають 6-7 г насіння. Висівайте насіння моркви та петрушки, розподіляйте його рівномірно в рядах. Насіння можна змішати з піском. Після сівби ґрунт легко прикатати катком. Посіви посипати зверху торфом, перегноєм шаром 2 см.

Посадка часнику

Зробити за шнуром рівні грядки шириною 70-80 см і висотою 12 см. Розділити цибулину часнику на зубці. Для посадки відбирають великі зовнішні зубки. За розрахунками, для посадки на відведену ділянку площею 10 м2 висаджують 2 кг зубків. Маркером роблять рядки на відстані 20 см. Паличкою-шаблоном відміряють глибину посадки часнику. Висаджують часник денцем донизу в рядки по схемі, засипають борозни ґрунтом, а зверху торфом або перегноєм шаром 2-3 см.

Посадка нарцисів

Зробити рабатку, ширина і довжина якої відповідає плану декоративної ділянки школи. Борозником роблять борозни. Висаджують цибулини в борозни денцем донизу. Засипають ґрунтом, зверху торфовим шаром 5-8 см.

Особливості посадки тюльпанів

За місяць до посадки підготуйте ґрунт для тюльпанів: внесіть добрива, перекопайте ґрунт на глибину не менше 20 см. Перед посадкою витримайте цибулину 1,5-2 г в розчині марганцевокислого калію (на склянку води 2 г).

Паличкою-шаблоном відміряють точну глибину посадки цибулин, саджають цибулини згідно зі схемою, засипають борозни ґрунтом і шаром перегною або торфу в 2 см.

Збір насіння овочевих культур (капуста, буряк)

Зріжте верхню частину стебла капусти (буряка) з суцвіттями і покладіть їх в коробки. Помістіть зрізані стебла насінників капусти і буряка на дозрівання в добре провітрювану кімнату. Через 1-2 тижня обмолотіть та очистіть їх. Покладіть насінини у пакетики.

Збір насіння квітів

Ножицями зріжте плоди з насінням і обережно складіть їх в коробочки або мішечки. До кожної коробочки складайте насіння одного виду рослин і підпишіть їх назви, розкладіть зібрані плоди і насіння на папір для просушки. Кімната повинна провітрюватися, бути з теплим, сухим повітрям.

Після просушки плодів виберіть насіння, розкладіть їх у мішечки або паперові пакетики. Покладіть у них етикетки з назвами рослин. Зберігайте в сухому місці при температурі 12-160 С.

Особливості збирання коренеплодів

Лопатою або вилами підкопайте коренеплоди. Виберіть їх з ґрунту і залиште на деякий час для просушки. Якщо ґрунт пухкий, то можна коренеплоди з нього висмикувати. При цьому треба брати в руку не окремі листя, а весь пучок. Столовим ножем відріжте листя. Листя складіть докупи.

Збирання коренебульб жоржини

Збирають їх у суху теплу погоду після першого незначного заморозку. Зріжте рослини, залишивши пеньок 12-15 см від ґрунту.

Підкопайте коренебульби з усіх боків вилами або лопатою на відстані 15 см від стебла і обережно витягніть їх з ґрунту. Висушіть на ділянці протягом дня, а потім у сухій кімнаті при температурі 15-180 С протягом 8-10 діб. Просушіть коренебульби і розкладіть на стелажі в один шар у приміщенні з температурою 8-120 С. Перед закладкою продивіться, видаліть гнилі. Взимку один раз на місяць оглядайте їх, вилучайте гнилі.

Збирання бульбоцибулин гладіолуса

Зріжте рослини, залишивши частину стебла висотою 4-5 см, прикріпіть етикетку з назвою сорту або кольором квітів.

Викопайте бульбоцибулини, очистіть їх від ґрунту, розкладіть тонким шаром в ящики. Протягом дня висушіть бульбоцибулини на ділянці, а потім 4-5 тижнів - в сухому теплому приміщенні з температурою 250 С. Видаліть старі бульбоцибулини, корені, залишки стебел. Молоді бульбоцибулини розложіть у марлеві мішечки разом з етикетками і зберігайте при температурі 5-80 С.

Посадка ягідних культур

Цю роботу на ділянці можна проводити навесні та восени. Для посадки добирають міцні, здорові одно - або дворічні саджанці (смородина, агрус) з 2-3 пагонами 30-35 см завдовжки та 3-5 товстими коренями біля 20 см, а також кореневі паростки малини, які розташовані близько до материнського куща. Надземну частину малини укорочують до 20 см, смородину та агрус до 12-15 см.

Схема посадки ягідних рослин

Культура	Відстань, м
між рядками	в рядках
Смородина чорна	2,5-3,0	0,6-1
Агрус	2,5-3,0	0,6-1
Малина	2,0-3,0	0,5-0,75
Полуниця	0,7-0,9	0,2

Засіб розмноження малини кореневою порослю:

1 - маточний кущ з паростками;

2 - відокремлений паросток;

3 - саджанець готовий до посадки.

Засоби розмноження смородини укоріненням живців:

а - однорічний пагін розрізаний на живці для посадки;

б - садіння живця;

в – саджанець у кінці сезону вегетації.

Розмір ями для посадки ягідних кущів.

Садіння саджанця смородини

Догляд за садом навесні та восени

Садіння плодових рослин. Саджанці для закладання саду мають відповідати технічним умовам. Брати їх слід у найближчому розсаднику районованих сортів восени.

Схема садіння та обрізання

саджанців. Рисками показані

місця обрізання

Краще садити їх навесні — протягом тижня з початку польових робіт. Проте на півдні, у Передкарпатті і Закарпатті, а також на Наддністрянщині це можна робити восени, але не пізніше як за 30-40 днів до сталих морозів. Під час садіння в ями треба вносити добрива: 8-12 кг торфокомпосту або перегною, 15 г діючої речовини азотних і калійних та 30 г фосфорних добрив, а також ставити посередині ями кілок до 1,5 м заввишки. Перед садінням коріння саджанця обрізують і вмочують у бовтанкці з глини і землі. Коренева шийка саджанців при садінні в ями повинна бути вищою від рівня ґрунту на 2-3 см — на легких ґрунтах і 3-4 см — на важких. У саджанців на підщепах, що розмножуються вегетативно, місце щеплення повинно бути трохи вищим від рівня ґрунту. Відразу після садіння деревця поливають — по 3-4 відра води на кожне. Саджанці, посаджені на постійне місце в саду, обрізують тільки навесні незалежно від часу садіння. Пристовбурні круги навколо саджанців після садіння мульчують, а деревця прив'язують (вісімкою) до кілків. У перший рік після садіння ґрунт на ділянках розпушують і знищують бур'яни, а деревця за літо 2-4 рази поливають, витрачаючи кожного разу 3-4 відра води на деревце. Посаджені восени саджанці на зиму треба обв'язувати, щоб захистити від зайців, опіків та обморожування.

Обрізання гілок: 1-правильно;

2- неправильно. Рисками

показано місце зрізання

Догляд за молодим садом. Щоб урівноважити співвідношення між обрізаною під час викопування кореневою системою та надземною частиною, навесні саджанці обрізують. При цьому першу гілку зверху залишають завдовжки 30-35 см, а найнижчу - 50-55 см. Решту гілок обрізують так, щоб кожна нижчерозташована гілка була на 5-10 см довшою від сусідньої, розташованої вище. Обрізаний пагін подовження має бути на 20-25 см довшим за верхню бічну гілку. Зазвичай гілки обрізують над розвинутою зовнішньою брунькою.

Розділ 3. Екскурсії в природу з учнями початкових класів

Екскурсія, яка проводиться за програмою з природознавства, є одним із видів уроку. На уроці-екскурсії процес навчання реалізується не в умовах класного приміщення, а в природі під нас безпосереднього спілкування учнів з об'єктами і явищами природи.

Уроки-екскурсії мають великий виховний вплив на дітей. Сприймання краси природи, її доцільності, на якій зосереджується їхня увага, сприяють розвитку естетичних почуттів, позитивних емоцій доброти, дбайливого ставлення до всього живого. У відносно невимушених обставинах школярі вчаться спілкуватись між собою під час виконання спільних завдань, поводитися один із одним та з навколишнім світом.

Основним методом пізнання на уроці-екскурсії є спостереження за об’єктами і явищами природи та очевидними взаємозв'язками і залежностями в природі.

Ефективність уроку-екскурсії насамперед залежить від підготовки його вчителем. Ця робота здійснюється у такій послідовності:

1. Визначення теми уроку-екскурсії за програмою з природознавства.

2. Визначення виду уроку-екскурсії.

3. Складання логічно-понятійної схеми власне предметного змісту уроку-екскурсії за підручником з природознавства.

4. Конкретизація змісту відповідно до тих об’єктів, які є на місці екскурсії.

5. Визначення освітньої, розвивальної і виховної цілей конкретного уроку.

6. Розробка методики проведення уроку-екскурсії.

7. Підготовка школярів до нього.

8. Підбір необхідного обладнання.

У курсі природознавства поточний урок-екскурсії є однотемним.

Основною метою поточного уроку-екскурсії є формування в учнів уявлень чи понять про об’єкти і явища природи, їх взаємозв’язки і залежності, які передбачені змістом теми, а також засвоєння школярами тих власне предметних, розумових умінь та умінь раціональної навчальної діяльності, які об'єктивно можна і необхідно сформувати у конкретній темі.

Специфіка поточного однотемного уроку-екскурсії зумовлена тим, що засвоєння кожного елементу знань починається з безпосереднього сприймання реальних об'єктів природи на місці його проведення. Предмети і явища конкретизують мікроструктуру уроку.

При підготовці до уроку визначаються об’єкти, за якими вестимуться спостереження і зміст спостережень. Чим і як вони відзначаються? По-перше: змістом розділу, якому передує урок-екскурсія. По-друге, наявністю конкретних об’єктів на місці екскурсії.

Учитель визначає конкретні предмети і явища для спостереження. Першочергово враховуються ті об’єкти, про які йдеться в підручнику. Наприклад, з комах - сонечко, метелик капустяний, яблунева плодожерка і інші.

Коли необхідні природні об’єкти відомі учням, то вони відшукують їх на місці екскурсії і називають самостійно. Якщо ж об’єкти нові, то їх показує і називає вчитель.

Необхідно подбати про способи фіксування результатів виконаних завдань. Це може бути збирання частин (листки, плоди, насіння) або цілих рослин (різні види бур’янів); предметів неживої природи (корисні копалини), комах - шкідників. Із зібраних матеріалів можна виготовити гербарії, колекції в класі разом з учителем і вдома з батьками. За результатами екскурсії школярі малюють малюнки, складають усні оповідання, виготовляють роздатковий матеріал.

На відповідних уроках діти оволоділи природознавчими поняттями, які актуалізуються і використовуються на підсумковому уроці-екскурсії для розпізнавання природних об’єктів і спостережень за ними. Спостереження будуть різноманітними, якщо конкретизуватимуться не тільки родові, а й видові поняття. А також виявлятимуться засвоєні на уроках зовнішні зв’язки між предметами і явищами природи і встановлюватимуться нові взаємозалежності на основі здобутих конкретних фактів.

Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4

Навчальна практика з методики викладання природознавства. Навчальний посібник (стр. 2 )