На таких уроках рівень самостійності школярів зростає. Фронтальна робота, як правило, здійснюється тільки під час актуалізації опорних знань і вмінь, які необхідні для виконання завдань та обговорення їх результатів. В основному завдання виконуються групами та індивідуально.
Актуалізація найбільш загальних опорних понять і способів діяльності організовується за допомогою бесіди.
Результати фронтальних спостережень за об’єктами неживої природи порівнюються учнями з наслідками попередньої екскурсії і визначаються зміни, які відбулися в неживій природі за певний період. Порівняння здійснюється окремо щодо кожного об’єкта.
Наводимо план екскурсії з теми “Осіння екскурсія в природу” з учнями IV класу або ІІІ.
Мета екскурсії: ознайомити учнів із різноманітністю місцевих рослин, дати уявлення про дерева, кущі, трави, розповісти про господарське значення деяких порід дерев, спостерігати за явищами в житті рослин восени.
Місце екскурсії: ліс, парк або полезахисна смуга.
План екскурсії
1. Вступна бесіда: поняття про дерева, кущі, трави, — ознайомлення з представниками всіх груп (на 2-3 прикладах). Розміщення рослин у парку у відношенню до світла. Світлолюбні та тіневитривалі рослини.
2. Ознайомлення з різноманітністю місцевих рослин по заздалегідь складеному маршруту.
Бесіда вчителя з учнями.
Об’єкти, які вивчають:
а) дуб, його будова, біологічні особливості, господарське значення;
б) липа як приклад тіневитривалого дерева. Значення липи;
в) береза — світлолюбне дерево. Використання берези в народному господарстві;
г) тополя — світлолюбне дерево. Значення тополі в озелененні;
д) трав’яні рослини (лобода, щириця, пирій, спориш та ін.). Їх пристосування до умов життя.
3. Самостійна робота учнів у групах: спостереження за станом рослин, збирання листя різного забарвлення листопадних порід дерев і кущів, збирання трав’яних рослин.
4. Ознайомлення зі станом вічнозелених порід дерев на прикладі сосни.
5. Заключна бесіда:
а) Які ми бачили світлолюбні дерева та за якими ознаками це встановили?
б) Якими бачили тіневитривалі дерева? Яка у них крона?
в) Які явища осені ми спостерігали?
6. Завдання додому: оформити гербарії, описати екскурсію на тему «Наша осіння екскурсія до парку».
Наводимо план проведення весняної екскурсії в природу з учнями IV або ІІІ класу.
Тема екскурсії: Життя рослин весною.
Мета екскурсії: ознайомити учнів із сезонними явищами в житті рослин ранньою весною. Простежити закономірності пробудження природи, виділити особливості цвітіння та запилення ранньоквітучих рослин.
На цій екскурсії узагальнюються ті знання, що діти дістають на уроках природознавства протягом року, вивчаючи рослину як цілісний організм.
План екскурсії
І. Вступна бесіда при вході до парку:
1. Який мав вигляд парк восени?
2. Як змінився парк у зв’язку з настанням весни?
3. Які умови сприяли пробудженню рослин навесні?
II. Ознайомлення зі станом ранньоквітучих дерев та кущів: клена гостролистого, в’яза, тополі, берези; дуба, смородини золотистої, бузку та ін. Розглядання квіток та плодів ранньоквітучих рослин. Спостереження за способом запилення окремих дерев та кущів.
III. Спостереження над ранньоквітучими однорічними та багаторічними трав’яними рослинами (кульбаба, гусяча цибулька, крупка весняна, реп’яшок та ін.).
Порівняння підземної частини однорічних та багаторічних трав’яних рослин.
IV. Самостійна робота груп учнів по спостереженню за станом трав’яних рослин. Збирання природного матеріалу. Перегляд зібраних рослин під керівництвом вчителя.
V. Заключна бесіда по підсумках екскурсії.
Завдання додому: описати екскурсію з природознавства, оформити гербарій зібраних рослин.
Тема екскурсії: “Декоративні дерева та кущі навесні ”
(для учнів 2-3 класів місце екскурсії - парк)
Мета екскурсії: звернути увагу на зміни, які відбулися з приходом весни (на деревах з'явилося листя, а на деяких - ще не розпустилися бруньки). Конкретизувати знання дітей про раніше вивчені дерева, а також познайомитися з новими. Вчити розпізнавати кущі за листям та квітами. Уточнити уявлення про будову рослин. Вчити розпізнавати по визначенню зовнішньої будови: світлолюбні і тіневиносливі, вологолюбні і посухостійкі. Викликати у дітей радісний настрій про пробудження природи.
Попередня бесіда: Перед екскурсією вчитель нагадує дітям про правила поведінки в парку вихованої ввічливої людини:
1. Така людина не дозволить весною різати, нівечити стовбур берези, щоб спробувати березового соку.
2. Вихована людина не ламає гілок дерев та кущів і не рве квітів.
3. Ми не повинні збивати ногами незнайомі нам гриби або навіть відомі отруйні гриби. Багато з них - ліки для мешканців парку.
4. Не треба ловити і нести додому тварин та птахів. Це не іграшка. Для мешканців парку така наша "розвага" завжди закінчується хворобою або швидкою смертю.
5. Ввічлива людина, яка прийшла до парку відпочити, не залишить після себе брудних аркушів, целофану та ін.
Підготовка до екскурсії: взяти з собою газети, папки для збору весняного гербарію.
Хід екскурсії
Проходячи центральною алеєю парку, вчитель показує дітям вже знайоме їм дерево - клен гостролистий, далі зупиняється біля дуба і каже: "Подивіться, діти, ще з осені під деревом залишились деякі плоди". Діти відповідають, що це жолуді. Учитель пропонує подивитися на дерево і згадати, що гілки у дуба розкидисті, хвилясті, листя темне.
Учитель нагадує дітям, що дуб є надзвичайно довговічною породою дерев.
Пройшовши далі до центру парку, вчитель показує дітям дерево і пропонує послухати про нього: клен ясенелистий дуже схожий на дерево ясен. Клен ясенелистий на відміну від інших кленів є світлолюбним. Клен має розкидисту широку крону. Це дерево цвіте навесні до появи листя. Клен росте дуже швидко до 15-30 років. А потім його ріст у висоту припиняється і дерева старіють, їх верхівки засихають. Після цього вчитель ставить питання;
- Як називається це дерево?
- Чому воно так називається?
- Які листя у цього дерева?
- Коли воно цвіте?
- Скільки років воно росте?
Після того, як учні відповіли на запитання, вчитель пропонує звернути увагу на вже знайоме їм дерево - акацію білу, також звертає увагу учнів на те, що акація біла прокидається пізніше, ніж інші дерева. Пізніше розпускаються її красиві квіти, до яких будуть прилітати бджоли, джмелі збирати нектар.
Ідучи далі, вчитель показує учням екзотичне дерево, яке дуже рідко зустрічається у нашому парку - маклюра оранжева, потім звертає увагу дітей на дерево, в якого листя ще не розпустились.
Називає його: "Діти, гляньте - це дерево айлант, воно пізніше всіх розпустить своє листя. Кора у нього світлосіра з товстими гілками і опущеними пагонами. Коли у нього розпуститься листя, айлант можна легко пізнати за їх неприємним запахом. Треба лише потерти частину листя між пальцями, як одразу почується своєрідний запах".
Учитель підводить дітей до глоду і пропонує дітям послухати розповідь. Глід — це кущ, але в нашому парку він представлений як садове дерево з широкою кроною, гілки вкриті колючками, листя глибоконадрізані, квіти середніх розмірів, білі або світлочервоні, зібрані у складні щітковидні суцвіття. Глід гарний медоніс. Крім того, він сприяє заселенню парку птахами, які годуються його соковитими плодами.
Після розповіді вчитель ставить учням питання:
- Як називається це дерево?
- Які в нього листя?
- Які в нього квіти?
- Чим вкриті гілки глоду?
Потім вчитель звертає увагу учнів на спірею середню. Вона являє невисокий кущ з черговими простими листями із зубчастими краями. Подивіться як вона цвіте білими квітками протягомдіб. Вона росте швидко, посухостійка, добре переносить стрижку, пересадку, обрізання. Потім учитель задає питання:
- Діти, як називається цей кущ?
- Які в нього квіти?
- Який це кущ: вологолюбний або посухостійкий?
Трохи далі вчитель звертає увагу на скумпію. Скумпія досягає висоти до 4-5 м, листя прості, яйцеподібні, зверху голі, знизу опущені, квіти дуже дрібні, зеленувато-білі. Кущ світлолюбний
Восени його листя набувають криваво-червоного кольору.
- Яка форма листя скумпії?
- Якого кольору в неї квіти?
На завершення екскурсії вчитель пропонує учням назвати, які дерева і кущі, які вони сьогодні побачили та які побачили нові, а також згадати про правила поведінки в парку. Під час екскурсії учні збирали невеликий гербарій листя та квітів дерев і кущів.
Тема екскурсії: “Рослинні угрупування” ( для учнів ІV класу)
Мета екскурсії: ознайомити учнів з рослинними угрупуваннями, які характерні для цієї місцевості, показати приклади різного взаємозв’язку рослин з умовами життя та пристосування рослин до спільного життя.
Місце екскурсії: ліс або місцевий парк.
Хід екскурсії
1. Вступна бесіда: Що таке рослинне угрупування? Яке угрупування бачили учні під час даної екскурсії? (Деревинно-кущове). Який головний фактор сприяв формуванню деревинно-кущового угрупування? (Світло). Які ознаки світлолюбних та тіневитривалих рослин?
2. Розглядання об’єктів під керівництвом учителя згідно з раніше розробленим маршрутом:
а) світлолюбні та тіневитривалі дерева (2-3 приклади);
б) ярусність у лісі — ознайомлення з п'ятьма ярусами;
в) приклади взаємозв’язків рослин між собою: домінуючі та пригнічені форми дерев.
3. Самостійна робота екскурсантів по групах:
І група одержує завдання вивчити видовий склад рослин І ярусу, описати приклади пристосування рослин до спільного життя. Знайти приклади пригнічених форм дерев усередині виду та між видами. Зібрати невеличкі гілочки дерев і ярусу для оформлення гербарію.
ІІ група — вивчити видовий склад рослин II ярусу, навести приклади пристосування рослин у зв’язку з недостатнім освітленням.
Зібрати гілочки дерев для оформлення гербарію.
III група — вивчити видовий склад рослин III ярусу (кущі). Зібрати невеликі гілочки кущів для гербарію.
IV група — розглянути рослини IV ярусу (трави) та V ярусу (гриби, лишайники, мохи).
Зміст екскурсії.
1. Вступна бесіда: рослинні угрупування – велика група рослин, які пристосовані до певних умов життя та розташовані на однорідній території земної поверхні.
На нашій екскурсії ми побачимо деревинно-кущову рослинність. По відношенню до світла рослини розташувались ярусами. Як правило, І ярус (самий верхній) складають світлолюбні дерева. Ознакою світлолюбних дерев є розлога крона, крізь яку добре проникає світло. Під час росту дерево очищається від нижніх гілок. На стовбурі сосни можна бачити сліди від залишків нижніх гілок, які поступово відсихали та відпадали внаслідок нестачі світла. Зовсім інший вигляд має сосна, яка росте на просторі. У неї гілки розлогі, дерево більше росте завширшки, ніж заввишки. Ознаки тіневитривалих дерев: щільна, зімкнута крона, крізь яку слабо проникає світло, нижні гілки добре зберігаються, незважаючи на затінення (липа, ялина).
Розглядання об’єктів під керівництвом вчителя:
а) Розташування рослин по відношенню до світла.
Світлолюбні дерева. Надзвичайно світлолюбним деревом є береза. Вона має ажурну крону, тонкі гнучкі гілочки її підіймаються до світла та звисають. Типовими світлолюбними деревами є акація біла, софора японська. Вони мають розкидисту крону та мало залишають нижніх гілок.
Тіневитривалі дерева: липа, ялина, клен гостролистий (звичайний), в'яз, берест.
б) Ярусність у лісі (парку). На прикладі рослин парку також можна простежити ярусне розташування рослин:
І ярус займають світлолюбні породи дерев: акація біла, софора японська, дуб, каркас західний та ін.
II ярус у зв’язку з недостатнім освітленням займають дерева, які пристосувались до життя в цих умовах. Характерним пристосуванням для тіневитривалих листяних порід дерев є мозаїчне розташування їх листя. Це особливо добре помітно у в’яза, клена звичайного.
III ярус займають кущі. Але не всі з них добре ростуть у затінку. Наприклад, шипшина, роза — світлолюбні кущі і краще ростуть на відкритих галявинах. Добре витримують затінення бузок, бирючина, спірея, чубушник, скумпія.
IV ярус — трав’яні рослини. Під час екскурсії можна зустріти пирій, свинорий, кульбабу, лободу, щирицю, спориш, подорожник та ін. Важливо виділити риси пристосування цих рослин до життя в IV ярусі. Наприклад, пирій та свинорій мають довгі кореневища, а у кульбаб добре розвинутий м'ясистий стрижневий корінь, який проникає глибоко в ґрунт. Лобода та щириця розвивають до кінця вегетації велику кількість насінин. В однієї рослини лободи за літо визріває до насіння, а щириці – до Насіння дрібне, легко поширюється вітром.
V ярус — найнижчий, тут розташований шар лісової підстилки.
На залишках лісової підстилки оселяються бактерії, гриби та інші спорові рослини. Часто трапляються такі невибагливі рослини, як лишайники, дернинки моху. Вони не мають коренів, всією поверхнею свого тіла вбирають вологу та мінеральні солі з лісової підстилки. Велику роль при цьому відіграють бактерії та грибниця грибів, під дією яких поступово розкладається лісова підстилка на перегній та мінеральні солі, які необхідні для життя рослин.
в) Приклади взаємозв’язків рослин між собою.
У І ярусі легко виявити домінуючі та пригнічені породи дерев. Так, у дуба, який росте в оточенні інших дерев, розвивається скривлений стовбур, він відстає в рості, його часто переростають більш пристосовані тіневитривалі дерева, які досягають І ярусу, а дуб, який припиняє свій ріст, так і залишається в II ярусі.
Дуже наочно на екскурсії можна показати взаємозв’язки берези та ялини. Ялина може швидко витіснити березу та пробитися в верхній ярус, а береза, яка не витримує конкуренції з ялиною, залишається в II ярусі і може навіть загинути.
Таким чином, на екскурсії ми можемо показати складні взаємозв’язки між рослинами: тіневитривалі дерева частіше витісняють світлолюбні породи дерев та переходять у зону верхнього ярусу.
Характерним є й те, що окремі породи дерев та кущів за сезонами розвиваються неоднаково. Так, під час екскурсії ми спостерігаємо ще тільки початок цвітіння софори японської. Причина такого пізнього цвітіння пояснюється її походженням. Батьківщина софори японської — Японія, південь Китаю, де клімат м’який і дерева відрізняються більш довгим вегетаційним періодом. Протилежним прикладом є клен ясенолистий. В той час як софора японська ще тільки зацвітає, у клена вже давно закінчилось цвітіння і добре дозріли плоди — двокрилатки. Клен ясенолистий — ранньоквітуче дерево, родом з Північної Америки, в зв'язку з цим має короткий вегетаційний період.
Характерним є і стан кущів, які ми спостерігаємо під час екскурсії.
Екскурсанти спостерігають масове цвітіння бирючини, шипшини, достигання соковитих плодів смородини золотистої, жимолості татарської. Всі ці кущі пристосовані до запилення за допомогою комах, тому що під пологом дерев І та II ярусу майже не буває вітру і запилення за допомогою вітру неможливе.
3. Самостійна робота екскурсантів по групах.
I група описує видовий склад дерев І ярусу (акація біла, софора, дуб, береза, каркас, ясен та ін.). Під час весняної екскурсії в природу учні спостерігають цвітіння вітрозапилених дерев (тополя біла, ясен, в’яз, клен ясенолистий та ін.). Ці дерева цвітуть до появи листків, що є своєрідним пристосуванням до запилення за допомогою вітру.
II група описує видовий склад дерев II ярусу (клен звичайний, клен татарський, липа, ялина та ін.). Під час весняної екскурсії в природу учні спостерігають масове цвітіння клена звичайного, початок цвітіння клена татарського, а в липи ще тільки пробиваються бруньки.
ІІІ група, спостерігаючи за станом кущів, встановлює, що рано зацвітають смородина золотиста, жимолость татарська, трохи пізніше зацвітає бузок.
IV група під час весняної екскурсії спостерігає за станом ефемерів та ефемероїдів.
Ефемери — однорічні трав’яні рослини. Вони дуже рано проростають навесні, поки ще земля вогка. Типовим ефемером є крупка весняна. Ця рослина має дуже короткий вегетаційний період — 5-6 тижнів. За цей час крупка весняна відцвітає і формує насіння. В парку трапляються і інші ефемери: реп’яшок, хориспора ніжка, вероніка, глуха кропива та ін.
Ефемероїди — багаторічні ранньоквітуючі трави, у підземній частині вони мають видозмінені пагони у вигляді цибулини або бульбочок, кореневищ з запасними поживними речовинами. За рахунок цих запасів ефемероїди пробуджуються рано навесні і швидко починають рости. На галявинах з трав’яною рослинністю рано навесні під час екскурсії з учнями можна виявити квітучу гусячу цибульку. До ефемероїдів ще належать степові тюльпани, іриси, жовтець весняний, проліски та ін. Завжди в парку під час весняної екскурсії можна побачити тонконіг бульбистий — цікаву в біологічному відношенні рослину. У неї в пазухах листків розвиваються маленькі бруньки, схожі на цибулинки. Вони дозрівають навесні, падають на землю і проростають на наступний рік. Із кожної цибулинки виростає нова рослина.
Після самостійних спостережень та збирання рослин проводиться заключна бесіда, під час якої кожна група коротко звітує про зроблену роботу, розглядається зібраний матеріал, уточнюються назви рослин. Вчитель визначає день здачі гербарію. Крім цього кожен учень повинен написати звіт на тему: «Наша екскурсія в парк з вивчення рослинних угрупувань».
Екскурсія на метеорологічну станцію
Мета екскурсії: ознайомити дітей з метеорологічною станцією: з приладами, з фахівцями. Для чого людям потрібно знати прогноз погоді. Виховувати повагу до праці людей на метеорологічній станції.
Хід екскурсії
Погода - це стан нижнього шару атмосфери в певний час і в певній місцевості. Головною особливістю погоди є її безперервна мінливість. Іноді погода змінюється на протязі доби декілька разів. Для спостереження за погодою існують метеорологічні станції. В Україні їх нараховано 114. Одна з таких станцій є в нашому місті.
Міська метеорологічна станція знаходиться в центрі міста на території інституту зрошуваного садівництва. На станції працюють фахівці-метеорологи. Вони слідкують за станом погоди в нашій місцевості - вимірюють у певний час температуру повітря, його вологість, силу та напрямок вітру, кількість опадів, хмарність.
Обов’язковим об’єктом метеорологічної станції є гномон. Це міцна жердина заввишки 1,5 м, яку ставлять у центрі станції. За допомогою гномона спеціалісти спостерігають за рухом сонця, також він допомагає визначити і боки горизонту. На станції необхідним є флюгер. Його закріпляють на металевому стовпі заввишки 10 м. За допомогою флюгера проводять спостереження за напрямком вітру.
Для проведення спостережень за погодою також необхідна метеорологічна будка. Це невеличка дерев’яна споруда, яка встановлюється на опорах заввишки 1,5-2 м. У ній знаходяться термометри, які вимірюють температуру повітря.
З вимірювальних приладів на станції знаходяться: гігрометр – за допомогою якого вимірюють вологість повітря, барометр – який показує тиск повітря, осадкомір - за яким визначають кількість опадів. Осадкомір встановлюють на металевій трубі заввишки 1,5-2м.
Також на станції є ділянка з ґрунтовим зрізом, де знаходяться термометр для вимірювання температури ґрунту та інші прилади.
Прогноз погоди необхідний у різних галузях діяльності людей. Без відомостей про можливу погоду не можуть відправитись в путь літаки, космічні кораблі, морські судна. Прогноз допомагає хліборобам і водіям, рибалкам та мандрівникам. Та і кожен з нас цікавиться, якою буде погода завтра чи в найближчі дні.
Всі дані метеорологи за допомогою системи знаків записують у спеціальні журнали. Цікаво ще і те, що фахівці працюють за світовим часом, який відрізняється від українського на 3 години (в Україні - 15-00. а за світовим часом – 12-00). Для того, щоб школярі оволоділи навичками спостереження за погодними явищами, в школах існують географічні майданчики, які за площею менші і мають простіші прилади. Вони необхідні для проведення спостережень за погодою, для здійснення комплексних спостережень за живою та неживою природою, для організації і проведення фенологічних спостережень за програмою з природознавства та сільськогосподарської праці.
Частина ІІІ
Методичні рекомендації до виконання завдань з навчально-польової практики
Заняття № 1 Навчально – дослідна ділянка початкових класів у школі. Проведення дослідів та спостережень
Зміст теми передбачає ознайомлення зі структурою навчально-дослідної ділянки початкових класів, із видами робіт на ділянці для 1–4 класів навесні та восени. Студенти знайомляться з дослідами, які пропонуються для учнів початкових класів та з методикою їх проведення. Студенти вчаться планувати ділянку та проводити фенологічні спостереження. Студенти знайомляться з агротехнікою догляду за рослинами, з документацією по пришкільній ділянці, з щоденниками дослідів.
Завдання 1. Планування відділу початкових класів на пришкільній навчально – дослідній ділянці
Хід виконання:
1. Скласти план пришкільної ділянки початкових класів.
2. Спланувати роботу в кожному відділі дослідної ділянки.
3. Показати особливості роботи на ділянці учнів 1-4- класів початкової школи.
Завдання 2. Проведення дослідів та спостережень на ділянці
Хід виконання:
1. Визначити тематику дослідів та методику їх проведення.
2. Скласти перелік польових та овочевих культур для дослідів.
3. Розробити конкретний дослід та показати його у щоденнику дослідної роботи.
Завдання 3. Використання дослідів та спостережень на ділянці в початковій школі.
Хід виконання:
1. Проаналізувати тематику програми “Я і Україна” та назвати уроки, на яких можна використовувати результати дослідів та спостережень на пришкільній ділянці.
2. Показати можливість використання дослідної дільниці для позакласної роботи учнів початкових класів.
Література до теми
1. , , Олексенко по основам сельского хозяйства: Учебное пособие для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1991. – 431 с.
2. Методика постановки опытов с плодовыми, ягодными и цветочно – декоративными, растениями: Пособие для учителей. / Под ред. . – М.: Просвещение, 1982. – 239 с.
3. Основы сельскохозяйственных знаний: Учебное пособие по специальности «Преподавание в начальных классах. / Под ред. . – М.: Просвещение, 1986. – 256 с.
4. , Кузнецова преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990. – 192 с.
5. Положення про навчально – дослідну земельну ділянку загальноосвітніх шкіл та позашкільних навчально – виховних закладів. Наказ МО України від 01р. № 000
6. Трудовое обучение.: Учебное пособие для 5 –7 кл. /Под ред. . - М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
Заняття № 2. Сезонні роботи на пришкільній навчально - дослідній
ділянці
Студенти знайомляться з підготовкою насіння до сівби, з способами сівби насіння огірків, з посадкою цибулі, з агротехнікою вирощування моркви, буряка, інших овочів, з доглядом за квітами. До теми входить ознайомлення з особливостями садіння розсади капусти та томатів та з доглядом за ними. Студенти вивчають біологічні засоби захисту овочевих рослин від шкідників, технологію виготовлення настоїв трав. На ділянці агробіологічної станції студенти доглядають за рослинами, визначають фази розвитку рослин.
Тема містить матеріал про овочеві та декоративні рослини, які можна посіяти або посадити восени. Розглядаються рекомендації щодо збору насіння квітів, коренебульб жоржин, бульбоцибулин гладіолусів.
Студенти знайомляться з правилами грамотного збору насіння овочевих культур, з роботами в саду восени, зокрема, з садінням саджанців плодових дерев, ягідних культур, з агротехнікою догляду за садом. Проводяться фенологічні спостереження за станом дерев, кущів.
Завдання 1. Весняно-літні роботи на ділянці початкових класів
Хід роботи
1. Скласти календарний план роботи на ділянці, показати види роботи та агротехніку їх виконання.
2. Скласти щоденник фенологічних спостережень за польовими та овочевими культурами.
3. На дослідній ділянці проводити догляд за рослинами, визначати фази їх розвитку та позначити їх в щоденнику спостережень.
Завдання 2. Осінні роботи на ділянці початкових класів
Хід роботи
1. Скласти календарний план роботи на ділянці, показати види та агротехніку їх виконання.
2. Скласти щоденник фенологічних спостережень за польовими та овочевими культурами.
3. На дослідній ділянці проводити сезонні роботи по збору врожаю та по підготовці ділянок до зими.
Завдання 3. Сезонні роботи на квітнику
Хід роботи
1. Створення квітнику на ділянці початкових класів навесні, догляд за рослинами в квітнику.
2. Скласти календарний план щодо збору насіння квітів восени, показати агротехніку підготовки багаторічних квітів до зими.
Завдання 4. Сезонні роботи в саду
Хід роботи
1. Скласти календарний план роботи в саду навесні, показати види роботи та агротехніку їх виконання.
2. Скласти календарний план роботи в саду восени, показати види роботи та агротехніку їх виконання.
3. Визначення фаз розвитку плодових рослин навесні.
Література до теми:
1. , , Олексенко по основам сельского хозяйства: Учебное пособие для студентов пединститутов. – М.: Просвещение, 1991. – 431 с.
2. Кудрявец агротехники плодовых культур: Учеб. для 8-11 кл. общеобразоват. учрежд. – М.: Просвещение, 1996. – 254с.
3. Методика постановки опытов с плодовыми, ягодными и цветочно – декоративными растениями: Пособие для учителей. / Под ред. . – М.: Просвещение, 1982 – 239 с.
4. Мукосєєва О. В, Викладання біології. Методичні вказівки до вивчення курсу “Методика викладання біології”. – К.: Вища школа, 1975. – 64с.
5. Основы сельскохозяйственных знаний: Учеб. пособие по спец. «Преподавание в начальных классах»./ Под ред. . – М.: Просвещение, 1986. – 256 с.
6. І. Методика фенологічних спостережень у школі. – К.: Радянська школа, 1968. – 172 с.
7. Трудовое обучение. С – Х работы: Учебное пособие для 5–7 кл. /Под ред. . - М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
8. , и др. Основы агротехники полевых и овощных культур: Учеб. пособие для учащихся.– М.: Просвещение, 1991.–240с.
Заняття № 3. Польові та овочеві рослини на пришкільній ділянці.
Морфологічні та біологічні ознаки, сорти
Студенти знайомляться з насінням та плодами польових та овочевих культур, з їх морфологічними ознаками. Зокрема вони вивчають такі культури, як пшениця, ячмінь, горох, квасоля, боби, томати, огірки, буряк, цибуля, морква та інші. Вивчаються фази розвитку злаків, коренеплодів, бобових культур та інших. На дослідній ділянці АБК студенти доглядають за рослинами, проводять фенологічні спостереження, знайомляться з сівозмінами, збирають гербарій культурних рослин для уроків природознавства в школі.
Завдання 1. Зернові та бобові рослини на пришкільній ділянці
Хід роботи
1. Визначити пшеницю, ячмінь, жито за зерном, колосом, сходами, вегетативним органам, скласти їх морфологічну та біологічну характеристику.
2. Визначити горох, квасолю, нут та чину за насінням, плодами та сходами, скласти їх морфологічну та біологічну характеристику.
3. Проводити догляд за зерновими та бобовими рослинами, фенологічні спостереження.
Завдання 2. Овочеві рослини на пришкільній ділянці
Хід роботи
1. Визначити овочеві культури за насінням, скласти морфологічну та біологічну характеристику капусти, томату, огірка, цибулі, столових коренеплодів, картоплі.
2. Проводити догляд за овочевими культурами та фенологічні спостереження.
Завдання 3. Вивчення польових та овочевих культур на уроках природознавства в школі
Хід роботи
1. Ознайомитися з матеріалом підручників “Я і Україна” для початкової школи.
2. Скласти перелік тем уроків, які передбачають вивчення польових та овочевих рослин.
3. Навести приклади використання натуральних зразків польових та овочевих культур у початковій школі.
Література до теми:
1. , Бібік Н. М. Я і Україна: Підруч. для 3 кл. – К.: Форум, 2003. – 176 с.
2. Бібік Н. М., Я і Україна: Підруч. для 2 кл. – К.: Форум, 2002. – 144 с.
3. , , Олексенко по основам сельского хозяйства: Учебное пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение. 1991. – 431 с.
4. Основы сельскохозяйственных знаний: Учеб. пособие по спец. “Преподавание в начальных классах”./ Под ред. . – М.: Просвещение, 1986. – 256 с.
5. , І. та інші. Основи сільського господарства: Навч. посібник. – К.: Вища школа, 199с.
6. Трудовое обучение. С.-х. Работы: Учеб. пособие для 5-7 кл. сред. шк. / Под ред. . – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
7. , и др. Основы агротехники полевых и овощных культур: Учеб. пособие для учащихся 8-11 кл. – М.: Просвещение, 1991. – 240 с.
Заняття № 4 Квіткові рослини для кутка природи в класі та для квітника на пришкільній ділянці
У початковій школі для формування знань, умінь, навичок та для екологічного та естетичного виховання квіти мають особливе значення. Ця тема передбачає ознайомлення студентів із найбільш поширеними кімнатними квітами, придатними для вирощування в кутку природи, з їх походженням, морфологічними ознаками, вимогами до умов існування, з особливостями розмноження, з доглядом за ними. До складу пришкільної ділянки входять квітники та газони. Студенти вивчають їх влаштування, добір декоративних квіткових рослин з урахуванням термінів цвітіння та естетичних вимог, особливості їх вирощування в умовах школи.
Завдання 1. Рослини кутка природи
Хід роботи
1. Описати видовий склад кімнатних рослин, які пропонуються для кутка природи в початкових класах.
2. Скласти характеристику найбільш поширених кімнатних рослин, зокрема це – аспідистра, бальзамін, бегонія завждиквітуча, герань (пеларгонія) зональна, колеус, традесканція, фуксія, хлорофітум.
3. Розробити паспорти на 2-3 рослини кутка природи.
4. Скласти агротехніку вирощування та догляду за кімнатними рослинами.
5. Визначити теми уроків, які передбачають ознайомлення з кімнатними рослинами.
Завдання 2. Квітник на пришкільній ділянці
Хід роботи
1. Скласти план квітника на ділянці початкових класів.
2. Описати видовий склад однорічних, дворічних та багаторічних квітів для шкільного квітника.
3. Надати характеристику основних квітково-декоративних рослин, таких як чорнобривці, космея, календула, петунія, гвоздика, тюльпан, айстра.
4. Описати агротехніку вирощування квітів та догляду за ними.
Література до теми:
1. , Бібік Н. М. Я і Україна: Підріч. для 3 кл. – К.: Форум, 2003. – 176 с.
2. Бібік Н. М., Я і Україна: Підручник для 2 кл. – К.: Форум, 2002. – 144 с.
3. , , Олексенко по основам сельского хозяйства: Учебное пособие для студентов биол. спец. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1991. – 431 с.
4. Декоративные растения СССР/ , , . – М.: Мысль, 1986. – 320 с.
5. , Ильина растения. Справочная книга для учителей. - М.: Просвещение, 1968. – 231 с.
6. , Кузнецова преподавания природоведения. – М.: Просвещение, 1990 – 192 с.
7. Квіти - у вас в кімнаті. – К.: Наукова думка, 1971. – 122 с.
8. Трудовое обучение. Сельско-хозяйственные работы: Учеб. пособие для 5-7 кл. сред. шк. / Под ред. . – М. : Просвещение, 1991. – 191 с.
9. Яришева ознайомлення дітей з природою: Навч. Посібник. – К.: Вища школа, 1993. – 255 с.
Заняття № 5 Плодові дерева на пришкільній навчально-дослідній ділянці.
Екскурсія в інститут зрошувального садівництва
Плодовий сад або окремі дерева та ягідні кущі має більшість шкіл, програма початкових класів передбачає їх вивчення. Студенти знайомляться з морфологічними та біологічними характеристиками найбільш поширених плодових та з біологічними характеристиками найбільш поширених ягідних культур, з їх сортами. Значна увага приділяється агротехнічним вимогам, висаджуванню саду та догляду за ним у різні пори року. Заняття передбачає екскурсію в інститут зрошувального садівництва, де студенти зустрічаються з науковцями, знайомляться з плануванням саду, з вирощуванням дерев, з новими сортами селекції інституту, знайомляться з науковими лабораторіями.
Практична робота
Завдання 1. Плодові культури на пришкільній ділянці
Хід роботи
Скласти характеристику морфологічних та біологічних особливостей яблунь, груш, черешні, абрикоса, вишні та їх сортів.
Завдання 2. Ягідні культури на пришкільній ділянці
Хід роботи
Скласти характеристику морфологічних та біологічних особливостей малини, смородини, порічок, агрусу, полуниці та їх сортів.
Завдання 3. Вивчення плодових культур на уроках природознавства в школі
Хід роботи
1. Ознайомитися з матеріалом підручників “Я і Україна” для початкової школи.
2. Скласти перелік тем уроків, які передбачають вивчення плодових культур.
3. Навести приклади використання натуральних зразквплоови льтр початковіколі.
кскурсія в інститут зрошувального садівництва
Завдання студентам:
1. Ознайомитися з науковою діяльністю співробітників інституту.
2. У саду інституту ознайомитися з його плануванням, складом, провести фенологічні спостереження.
3. Скласти конспект екскурсії в інститут зрошувального садівництва.
Література до теми:
1. , Бібік Н. М. Я і Україна: Підріч. для 3 кл. – К.: Форум, 2003. – 176 с.
2. Бібік Н. М., Я і Україна: Підруч. для 2 кл. – К.: Форум, 2003. – 144 с.
3. Ковтун І. М., та інші. – Ягідні культури. – К.: Урожай, 1986. – 262 с.
4. Кудрявец агротехники плодовых культур: Учеб. для 8-11 кл. – М.: Просвещение, 1996.-254 с.
5. , І. та інші. Основи сільського господарства: Навч. посібник. – К.: Вища освіта, 1991.-296 с.
6. І. Методика фенологічних спостережень у школі. - К.: Радянська школа. 1968. – 172 с.
7. Рекомендации по породно-сортовому составу плодовых и ягодных насаждений юга степной зоны Украины. – Мелитополь, 1993. – 82 с.
8. Трудовое обучение. С.-х. работы: Учеб. пособие для 5-7 кл. сред. шк. / Под ред. . – М.: Просвещение, 1991. – 191 с.
|
Из за большого объема этот материал размещен на нескольких страницах:
1 2 3 4 |
